Протестувальники vs силовики: жорсткі сутички, затримання і катування в СІЗО; страйкують заводи, протестують студенти; мирні демонстрації тривають
Протести відбуваються в усій країні, наймасовіші акції — у Мінську. У перші три дні — девʼятого, десятого і одинадцятого серпня — були найжорсткіші сутички. Протестувальники намагалися зводити барикади, силовики застосовували сльозогінний газ, світлошумові гранати та водомети, стріляли гумовими і навіть бойовими кулями. Людей затримували по всій країні, зупиняли авто, які сигнали на підтримку демонстрантів, і били водіїв. Також силовики били місцевих і зарубіжних журналістів, ламали їхню техніку і відбирали флешки з відзнятими матеріалами. У підсумку — близько семи тисяч затриманих, сотні постраждалих, четверо загиблих, близько 50 людей зникли безвісти.
У СІЗО затриманих били, катували й утримували в жахливих умовах. Білоруські активісти запустили кампанію зі збору коштів для допомоги постраждалим учасникам протестів. Гроші витрачають на лікування постраждалих під час сутичок, оплату штрафів і допомогу адвокатів.
Почалися страйки на великих заводах та інших підприємствах. Страйкарі вимагали провести чесні вибори та припинити насильство. На знак протесту з державних ЗМІ почали звільнятися журналісти.
На передній план протестів вийшли жінки. Вони проводять акції солідарності та вишикуються у «живі» ланцюги, закликаючи припинити насильство.
Крім опозиційних медіа, перебіг протестів у Білорусі висвітлює мережа Telegram-каналів NEXTA. На сьогодні у мережі понад два мільйони підписників. У спільноті закликають людей виходити на страйки, повідомляють місця збору на мітинги і багато іншого. Засновника мережі — 22-річного білоруського студента Степана Путіла — оголосили в розшук у Білорусі та Росії.
У білоруських протестів зʼявилися живі символи. Один з них — 73-річна пенсіонерка Ніна Багінська, яка виходить на мітинги з кінця 1980-х.
Першого вересня студенти влаштували протест. На акцію вийшли сотні студентів мінських вишів. Їх жорстко розганяли і затримували силовики. Через кілька днів студентів стали затримувати просто в холі одного з університетів.
Проти демонстрантів діє переважно ОМОН, але залучали також спецназ і десантників. У минулі вихідні протестувальників били та затримували люди в цивільному одязі, але в масках, бронежилетах і з міліцейськими кийками.
Деякі силовики звільняються на знак протесту проти насильства. Також на знак протесту колишні військові Білорусі влаштовували флешмоб — спалювали і викидали у смітник свою форму. Однак глави силових відомств підтвердили вірність Олександру Лукашенку.
Протести і затримання тривають досі в різних містах. Особливо багато людей збирається у вихідні. Наприклад, минулої неділі, 6 серпня, тільки в Мінську, за підрахунками журналістів, на демонстрацію вийшли близько 100 тисяч осіб.
Опозиція vs Лукашенко: Тихановська та її соратники вимагають перевиборів, а влада силою видворяє їх із країни
Опозиція не визнає офіційних результатів виборів. Усі кандидати у президенти Білорусі, крім Лукашенка, направили до ЦВК скаргу з вимогою оголосити результати недійсними.
Головну конкурентку Лукашенка, Світлану Тихановську насильно видворили з країни. Уже наступного дня після виборів, 10 серпня, вона вимушено поїхала до Литви, де й перебуває досі. Литовська влада надала Тихановській житло й охорону.
Опозиція сформувала Координаційну раду для передачі влади і діалогу з Лукашенком. Станом на сьогодні з семи осіб, які увійшли до складу її президії, на свободі в Білорусі залишається тільки письменниця Світлана Алексієвич. Решта затримані, відбувають арешт або за різних обставин опинилися за кордоном — декого видворили насильно, інші поїхали, побоюючись репресій.
Останню з соратниць Тихановської, які лишилися в Білорусі, Марію Колесникову намагалися силою видворити із країни. Уранці 7 вересня її викрали в центрі Мінська і намагалися відправити в Україну. Але на прикордонному контролі вона порвала свій паспорт і залишилася в Білорусі. За останніми даними, Колесникова перебуває у СІЗО в Мінську.
Лукашенко вважає себе легітимним президентом, а опозицію звинувачує у спробі захоплення влади. Він зганяв людей на мітинги на свою підтримку. Намагався виступати перед страйкарями, але його освистали і вимагали, щоб він пішов у відставку. Під час однієї з акцій протесту біля Палацу незалежності Лукашенко показово вийшов дякувати силовикам із автоматом у руках. Разом з ним був його 15-річний син Микола — у бронежилеті та озброєний автоматом. Лукашенко визнає, що «можливо, трохи пересидів» при владі в Білорусі, однак йти у відставку він не збирається.
Росія vs Європа і США: Путін підтримує Лукашенка, а Захід не визнає результатів виборів
Першими Лукашенка з «перемогою» привітали Росія, Китай і Казахстан. Російський президент Володимир Путін не лише визнав вибори легітимними, але й сформував резерв із силовиків для допомоги Білорусі «за необхідності».
Після виборів Лукашенко різко змінив риторику. До початку протестів він дозволяв собі випади на адресу Росії, особливо після історії з «вагнерівцямі». Але потім, щоб догодити Путіну, Лукашенко навіть «перехопив» розмову «між Варшавою і Берліном» про «фальсифікацію» отруєння російського опозиціонера Олексія Навального.
Європа, США і Канада не визнають результатів виборів у Білорусі. Вони засудили фальсифікації, політичні репресії та жорсткі дії силовиків. Євросоюз планує ввести санкції проти 31 високопосадовця Білорусі, але самого Лукашенка у списку немає. Аналогічні санкції готують й у США. У відповідь Лукашенко звинуватив Захід і навіть Україну в тому, що вони керують протестами в Білорусі.
Україна підтримує позицію ЄС. В українському МЗС спростовують звинувачення Лукашенка про втручання і ставлять дипломатичні відносини з Білоруссю на паузу.