Увесь світ чекав нападу на Україну 16 лютого — його не сталося. Спочатку стало спокійніше, але потім іще гірше, ніж було. Розповідаємо, що відбулося за ці чотири дні

Автор:
Оксана Коваленко
Редактор:
Євген Спірін
Дата:
Увесь світ чекав нападу на Україну 16 лютого — його не сталося. Спочатку стало спокійніше, але потім іще гірше, ніж було. Розповідаємо, що відбулося за ці чотири дні

Getty Images / «Бабель»

Шістнадцятого лютого світ з подачі британського таблоїду The Sun чекав на напад Росії на Україну. Інший британський таблоїд ― Mirror, зазначив, що напад має відбутися о третій ранку за їхнім часом. Напад не відбувся, а The Sun на ранок 16 лютого повністю переписала статтю та повідомила, що ніч минула спокійно. Росія продовжувала переконувати, що підтримує дипломатію та вже почала відводити війська. Західні розвідки повідомляли, що напад Росії все ще можливий, а російська армія залишається біля кордонів України. Уже 17 лютого в районі лінії розмежування з окупованими територіями Донецької та Луганської області розпочалися масовані обстріли. У Станиці Луганській снаряд потрапив у дитячий садок, у Врубівці Луганської області — у двір ліцею. Президент США Джо Байден заявив, що напад можливий найближчими днями. Вісімнадцятого лютого глави бойовиків «ЛНР» Леонід Пасічник та «ДНР» Денис Пушилін оголосили про масову евакуацію населення, загальну мобілізацію, а в окупованих містах увімкнули сирени. Після цього кількість обстрілів із боку бойовиків сягнула сотні за добу. Президент Володимир Зеленський виступив на Мюнхенській конференції і заявив, що в разі, якщо країни-гаранти Будапештського меморандуму вчетверте відмовляться від зустрічі, Україна вважатиме себе вільною від зобовʼязань відмовитись від ядерної зброї. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко зібрала все, що треба знати про останні чотири дні.

Як усі готувалися до нападу 16 листопада

Ще в понеділок, 14 лютого, російський президент Володимир Путін під час зустрічі з міністром закордонних справ Сергієм Лавровим обговорив письмову відповідь, яку РФ отримала від НАТО. Лавров на камеру заявив, що, незважаючи на те, що Альянс не відповів на основні питання Росії, все ще є шанс домовитися. Путін із цим погодився.

Цього ж дня російська Держдума проголосувала проєкт постанови, якою вирішила звернутися до Путіна з проханням визнати незалежність «ДНР» та «ЛНР». В Україні заявили, що так Росія свідомо вийде з Мінських домовленостей, а це завдасть серйозного удару політико-дипломатичному врегулюванню. Про загрози для України від цього рішення заговорили й на Заході. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан наголосив, що визнання самопроголошених «Л/ДНР» означатиме «наступ без зброї» на Україну та її суверенітет.

За кілька годин президент Росії Путін заявив, що для врегулювання ситуації на Донбасі необхідно виконати Мінські угоди, оскільки їхні можливості ще не до кінця реалізовані. Але з його заяви не можна зробити висновку, що Путін не збирається підтримувати їхню незалежність ніколи.

Путін також публічно почав вживати термін «геноцид» стосовно дій України на Донбасі. Цей наратив у Росії просувають уже кілька років, зокрема слідчий комітет РФ. Виконавчий директор державного інформагенства «Росія сьогодні» Кирило Вишинський попросив Путіна ввести в російське законодавство такі поняття, як «геноцид» та «заклики до геноциду». «Мушу сказати про русофобію як про перший крок до геноциду. Те, що зараз відбувається на Донеччині, ми з вами добре бачимо, знаємо. Це, звичайно, дуже нагадує геноцид, про який ви сказали», — заявив Путін у відповідь. У Держдепартаменті США у відповідь на це заявили, що твердження про «геноцид» та «масові поховання» на Донбасі потрібні РФ як привід для вторгнення в Україну.

Російське Міноборони щодня з 15 лютого заявляє, що відводить війська то з Білорусі, то від кордонів з Україною в міру того як вони закінчують виконувати свої завдання на навчаннях «Союзна рішучість». Навчання мали закінчитися 20 лютого, але так і не закінчилися.

Пізно ввечері 15 лютого виступив президент США Джо Байден і заявив, що наразі немає підтвердження відведення російських військ, а тому російське вторгнення досі можливе. Він додав, що біля українських кордонів у Росії та Білорусі зібралися 150 тисяч російських військових.

Джо Байден

Getty Images / «Бабель»

Що було після 16 лютого

Вторгнення не сталося, британська The Sun, яка назвала дату нападу, повністю переписала статтю. Тепер у ній йдеться, що Росія може напасти будь-коли.

У Міністерстві оборони Росії повідомили, що підрозділи Південного військового округу повертаються з навчань в окупованому Криму на місця постійної дислокації. А Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг закликав Москву довести, що вона відводить війська. За його словами, Росія постійно переміщає війська, тому нові переміщення військ не дають приводу говорити про деескалацію. Не змогли переконатися в тому, що Росія відвела війська, і в Україні — президент Володимир Зеленський заявив, що українська сторона не фіксує відведення військ РФ від українських кордонів.

Розвідка Естонії 16 жовтня повідомила, що Росія створила умови та можливості для військового вторгнення в Україну в період з другої половини лютого. Відомство опублікувало карту України з імовірними цілями, по яких битимуть російські війська. За їхньою версією, цілі обрала російська розвідка, щоб завадити відновленню та постачанню Збройних сил України, а також знеструмити країну.

У Білорусі поруч із українським кордоном під час спільних білорусько-російських навчань спорудили понтонну переправу через річку Припʼять. Міст значно скорочує відстань від білоруського міста Ямпіль до кордону з Україною. Аналітики Conflict Intelligence Team (CIT) пояснили, що міст можна використовувати для перекидання військових на територію України через зону ЧАЕС.

Вже 17 лютого високопосадовець Білого дому повідомив, що Росія збільшила чисельність військових біля кордонів України на сім тисяч людей. А СММ ОБСЄ зафіксувала на окупованому Донбасі скупчення техніки російських бойовиків — її розмістили поза виділеними місцями зберігання.

Вперше за довгий час бойовики порушили режим припинення вогню на всій лінії розмежування. За оцінкою місії ОБСЄ, за добу з вечора 16 лютого до вечора 17 лютого на лінії розмежування зафіксували близько 500 обстрілів. Артилерійські снаряди потрапили в дитячий садок у Станиці Луганській, а також приземлилися у дворі ліцею в селищі Врубівка Попаснянського району. Постраждали двоє вихователів. Секретар РНБО Олексій Данилов вважає, що мета обстрілів — змусити українських військових почати стріляти у відповідь.

Росія тим часом передала свою відповідь на пропозиції США щодо гарантій безпеки і відразу пригрозила «заходами військово-технічного характеру», якщо США й надалі ігноруватимуть їхню вимогу закріпити юридично відмову від розширення НАТО. У цьому документі йдеться, що Росія не готується до вторгнення в Україну. При цьому Росія зажадала, щоб Україні припинили постачати зброю та забрали всю військову допомогу, яку надали їй за останній місяць, а НАТО припинило проводити з Україною спільні навчання.

Борис Джонсон

Getty Images / «Бабель»

Того ж 17 лютого президент США Джо Байден заявив, що Росія може напасти на Україну в найближчі кілька днів. А премʼєр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що обстріл дитячого садка в районі Станиці Луганської був «хитрощами» Росії, щоб створити привід для вторгнення.

Трохи згодом, ввечері 17 лютого, британське Міноборони оприлюднило нові дані розвідки з картами. Згідно з ними, Росія може вторгнутися з півночі, сходу та окупованого Криму. Російські війська можуть піти на Київ, Харків, Дніпро на першому етапі, а на другому — на Одесу та Вінницю.

Нова ескалація

У пʼятницю, 18 лютого, обстріли на лінії розмежування тривали — зокрема із забороненої Мінськими угодами зброї. Вдень бойовики обстріляли пункт пропуску на лінії розмежування в Щасті, коли там проходив гумконвой ООН.

Ватажки «ЛНР» Леонід Пасічник та «ДНР» Денис Пушилін записали відеозвернення із закликом масово евакуювати населення до Росії, посилаючись на те, що Україна нібито готує напад. У Росії виявилися не готові приймати людей. Згодом зʼясувалося, що відео зроблено ще 16 лютого, тобто в день передбачуваного вторгнення Росії.

Евакуйовані в Росію мешканці окупованих територій.

Евакуйовані в Росію мешканці окупованих територій.

Getty Images / «Бабель»

У ніч на суботу, 19 лютого, президент США Джо Байден виступив із новим зверненням. Він заявив, що Путін, схоже, ухвалив рішення про вторгнення і це, можливо, відбудеться найближчими днями чи тижнями. Байден також заявив, що Росія поширює дезінформацію про те, що це нібито Україна має намір напасти на окуповані території, хоча саме бойовики порушують перемирʼя та обстрілюють українські позиції.

Вже вранці ватажок бойовиків Денис Пушилін заявив про загальну мобілізацію чоловіків від 18 до 55 років, їм також заборонили виїзд із території, те саме заявили і в «ЛНР».

До Донбасу вирушили депутати від «Слуги народу» і міністр внутрішніх справ Денис Монастирський. У районі Новолуганського вони потрапили під обстріл, ніхто не постраждав. Також у суботу об 11:35 бойовики обстріляли контрольний пункт вʼїзду-виїзду «Щастя» в Луганській області. Снаряди пошкодили огорожу пункту пропуску, люди не постраждали. Загалом за добу бойовики обстрілювали українські позиції близько ста разів, двоє українських військових загинули.

Девʼятнадцятого лютого Міноборони Росії провело навчання «ядерної тріади» із запусками балістичних та крилатих ракет. До навчань залучили Повітряно-космічні сили РФ, Південний військовий округ, Ракетні війська стратегічного призначення, Північний та Чорноморський флоти. Керував ними особисто Путін.

Того ж дня президент Володимир Зеленський виступив на Мюнхенській безпековій конференції з промовою, яку навіть опоненти президента назвали сильною. Він ще раз заявив, що Україна йтиме виключно дипломатичним шляхом, щоби повернути собі свої території. Також президент вчетверте (і востаннє) ініціював консультації у рамках Будапештського меморандуму. Якщо консультації не відбудуться або не дадуть ніяких наслідків, то, за словами президента, Україна визнає, що договір не працює, і всі пакетні рішення 1994 року скасують.

Президент Володимир Зеленський на Мюнхенській безпековій конференції.

president.gov.ua