Фронт готується до зими: Україна та росія хочуть досягти успіхів, перш ніж вдарять морози. Аналізуємо ситуацію на фронті на 250-й день повномасштабного вторгнення — мапи «Бабеля»

Автор:
Олексій Ярмоленко
Редактор:
Тетяна Логвиненко
Дата:
Фронт готується до зими: Україна та росія хочуть досягти успіхів, перш ніж вдарять морози. Аналізуємо ситуацію на фронті на 250-й день повномасштабного вторгнення — мапи «Бабеля»

Українські війська стріляють із «Градів» по позиціях російських окупантів біля Бахмуту, 28 жовтня 2022 року.

Getty Images / «Бабель»

Негода та холоди вже починають впливати на події на фронті — обом сторонам украй важко проводити масштабні наступальні дії. Однак Україна продовжує тиск на Луганщині та Херсонщині, а росіяни не полишають спроб відкинути українські війська від Донецька та оточити Бахмут. Також окупанти продовжують масово бити по енергетичних обʼєктах України з метою деморалізувати цивільних, хоча ефект це має зовсім протилежний.

Протягом останніх десяти днів росіяни продовжували завдавати ударів по українській енергетичній системі. Усвідомивши, що знищити електростанції вкрай важко, вони націлилися на електричні підстанції, щоб ускладнити процес передачі електроенергії. Через такі удари «Укренерго» довелося впроваджувати ще суворіші обмеження на споживання електрики, але вже 29 та 30 жовтня відключення майже припинилися. Уранці 31 жовтня росіяни знову завдали масованого удару по Україні. Цього разу під обстрілом опинилися гідроелектростанції, і відключення відновилися. Попри всі ці дискомфортні умови для життя цивільних у тилу та перебої для бізнесу, який несе збитки через нестабільну роботу, на події на фронті такі удари не впливають. Росіяни й далі витрачають свої дорогі та складно відновлювані запаси високоточного озброєння на цивільні, а не військові об’єкти.

Триває війна і в інформаційному просторі. Так, 22—23 жовтня росіяни почали звинувачувати Україну в підготовці до підриву «брудної бомби». Нею може бути будь-який контейнер із вибухівкою, начинений радіоактивними речовинами. Після підриву вони розпорошуються та заражають великі території. Створення «брудної бомби» — це винятково терористичний захід, він не має жодного воєнного сенсу.

Почалося все з повідомлень російського державного інформагентства РИА Новости з посиланням на «джерела, які заслуговують на довіру». Звинувачення могли так і залишитися лише в інфопросторі, якби російська влада не підняла їх на міжнародний рівень. Протягом вихідних 22—23 жовтня міністр оборони рф шойгу обдзвонював міністрів оборони Туреччини, Франції, Великої Британії та США і розповідав їм про «брудну бомбу». За кілька днів цю естафету перейняв начальник генштабу рф герасимов. Однак на Заході на такі звинувачення відреагували різко: відомства США, Британії та Франції у своїх пресрелізах наголошували, що їхні міністри оборони відкидали будь-які звинувачення росії та казали, що рф може готувати інформаційне підґрунтя для власної провокації. Згодом три країни випустили спільну заяву, у якій ще раз наголосили на цьому. Тоді заяви росіян про «брудну бомбу», попри вкиди різних «нових даних», почали поступово зникати з інформаційного простору.

Україна відреагувала оперативно і запросила МАГАТЕ перевірити ядерні об’єкти, щоб упевнитися: тут не створюють жодних «брудних бомб». В Агентстві схвалили запит і вже цього тижня приїдуть до України з перевіркою.

У росії 28 жовтня оголосили про буцімто завершення «часткової мобілізації». Шойгу публічно відрапортував путіну: як і просили, на війну мобілізували 300 тисяч росіян. Він також заявив, що 218 тисяч готуються на полігонах, а от 82 тисячі чоловіків уже перебувають в Україні. Тобто майже третину росіяни кинули на фронт фактично без підготовки: від початку мобілізації минув лише місяць. Шойгу навіть назвав точну кількість — 41 тисяча людей уже бере участь у бойових діях. Отже принаймні частину мобілізованих кремль використав, щоб дуже швидко закрити дірки на фронті. Судячи з відео полонених мобілізованих, які публікуються в соцмережах, непідготовлених росіян відправили головним чином до Луганської області на оборону Сватового та Кремінної.

Тим часом у росії загострюються конфлікти всередині керівництва військами. Вони стають дедалі відкритішими, а очільник «ПВК Вагнера» пригожин та керівник Чечні кадиров не соромляться ще жорсткіше критикувати російську армію та її керівництво. І от 29 жовтня цей публічний конфлікт сягнув небачених висот — російські ЗМІ повідомили, що командувача військ угруповання «Центр», російського генерала лапіна, зняли з посади. Він керував обороною Лиману на Донеччині, а також Сватового та Кремінної на Луганщині. Перед звільненням лапіна кадиров у своєму Telegram написав пост, у якому нещадно розкритикував генерала. На бік російського військового стали багато російських Telegram-каналів, але лапіна все одно звільнили. Це свідчить про те, що кадиров та пригожин починають набирати серйозної політичної ваги на тлі загальних невдач російської армії і можуть стати ледь не альтернативним військовим керівництвом, що неминуче призведе до розколу еліт. Крім того, і кадиров, і пригожин фактично мають власні воєнізовані підрозділи, отже це може створити серйозну проблему для путінського режиму.

Харківська область

Українські війська поступово розширюють зону контролю на схід від міста Куп’янськ. За останні 10 днів стало відомо про остаточне звільнення села Петропавлівка. У районі селища Дворічне продовжуються бої, тут ані Україна, ані росія, вочевидь, не просунулися. Росіяни заявили, що нібито відбили село Гороб’ївка вже на лівому березі річки Оскіл, але як зазвичай без жодних доказів.

Найтяжчі бої тривають на адмінмежі Харківської та Луганської областей, особливо уздовж дороги Р-07 від Куп’янська до міста Сватове. Українські війська намагаються повністю вибити росіян із квадрата, де щільно розташовані багато сіл: Іванівка, Кислівка, Котлярівка, Ягідне, Орлянське та Затишне. Дуже схоже, що росіяни облаштували в цьому районі добре укріплені позиції, використовуючи невеликі ліси, житлові будинки місцевих і залізничну станцію.

Якщо українські війська звільнять район, то зможуть рухатися далі на схід у бік Луганської області, особливо в напрямку селища Нижня Дуванка. Воно важливе, оскільки розмістилося на дорозі між селищем Троїцьке та містом Сватове. Через Троїцьке, яке розташоване біля російського кордону, проходить остання залізнична гілка з росії, що дозволяє забезпечувати окупантів на півночі Луганщини.

«Бабель»

Донбас

Найзапекліші бої на всій лінії фронту відбуваються на Луганщині та Донеччині. Українські війська намагаються наступати на міста Сватове та Кремінна в Луганській області, а росіяни не полишають спроб оточити Бахмут на Донеччині та відсунути Сили оборони від західних передмість Донецька.

Генштаб ЗСУ 24 жовтня офіційно оголосив, що росіян витіснили із сіл Кармазинівка, М’ясожарівка та Невське на Луганщині та з Новосадового на Донеччині. Між деякими з цих сіл та дорогою Р-66, що сполучає Сватове та Кремінну, не лишилось населених пунктів. Отже українській армії тепер значно простіше фізично перерізати цю трасу та ускладнити забезпечення російських військ у районі.

Бої тут тривають уздовж річки Жеребець, обидві сторони постійно намагаються атакувати та контратакувати. Так українці та росіяни намагаються виснажити одне одного та просунутися далі. Росіяни мають на меті відкинути Сили оборони від дороги Р-66, а українці — взяти її під повний контроль.

Очільник Луганської ОВА Сергій Гайдай 28 жовтня заявив, що українські війська «фактично контролюють» дорогу Р-66, але речник оперативного командування «Схід» одразу ж пояснив, що йдеться саме про вогневий контроль. Тобто українська армія прострілює всю дорогу, але фізично на ній поки не закріпилась.

Російські Telegram-канали теж не надто оптимістичні щодо цієї ділянки фронту. Вони пишуть про постійні бої в районі сіл Червонопопівка та Піщане, що розташовані на дорозі Р-66. До того ж там є зручні висоти для подальшого наступу на Кремінну з двох боків: із заходу та півночі.

Продовжуються бої і на адмінмежі Донецької та Луганської області на правому (південному) березі річки Сіверський Донець. Росіяни намагаються відновити втрачені позиції в районі селища Білогорівка. Генштаб ЗСУ 22 жовтня повідомив, що відбито атаку окупантів на село Золотарівка Луганської області. До цього жодної інформації про його звільнення не було, тому можна припустити, що зараз його повністю не контролює ані Україна, ані росія. Тривають також бої за село Спірне біля траси Бахмут — Лисичанськ.

Навколо Бахмуту також тривають дуже запеклі бої: тут росіяни щодня масовано наступають, щоб взяти місто принаймні в напівоточення. Та схоже, наступальний потенціал «ПВК Вагнера», що веде атаки, починає вичерпуватися. За останні 10 днів росіяни не досягли жодних підтверджених просувань. Натомість українська армія провела кілька локальних контратак та відсунула позиції окупантів на кілька кілометрів. Йдеться про східну частину Бахмуту, де «вагнерівці» змогли зайти на околиці міста вздовж вулиці Патріса Лумумби. Схоже, Сили оборони України витіснили їх за межі Бахмуту в бік села Покровське.

Не полишають росіяни і спроб наступати вздовж західних передмість Донецька — від Авдіївки до Мар’їнки. Майже ніде окупанти не змогли досягти жодних успіхів, але трохи просунулися на північ від Донецького аеропорту в бік сіл Водяне та Опитне. Спочатку вони досягли об’їзної дороги Донецька, а тепер, схоже, вже зайшли на околиці обох сіл. Принаймні, у соцмережах вже є відео, як їхня техніка тут пересувається. Якщо росіяни захопили ці села, Авдіївка опиниться в оточенні з трьох боків.

На лінії між містом Вугледар та селищем Велика Новосілка теж поки без підтверджених змін. Однак у російських Telegram-каналах уранці 29 жовтня почали з’являтися повідомлення, що окупанти масовано наступають на село Павлівка, розташоване на південь від Вугледару. Це село ще влітку звільнили українські військові. Росіяни заявляли, що прорвали українські позиції та вийшли до південних околиць села. Тридцятого жовтня вони вже казали, що змогли захопити частину села і там тривають бої. Однак доказів та підтверджень цьому немає.

«Бабель»

«Бабель»

Запорізька область та Херсонщина

Лінія фронту на території Запорізької області не змінюється з весни. Тут Україна та росія ведуть артилерійські дуелі та не пробують наступати.

Просування українських військ на Херсонщині також значно сповільнилося. Після прориву російської оборони на початку жовтня серйозних успіхів Сили оборони України не мали. Ландшафт українського півдня доволі складний для наступу, оскільки там степи і територія занадто відкрита для противника. А зараз дощі розмили ґрунти, і пересуватися війська можуть фактично лише по асфальтованих дорогах. Це підтверджує і міністр оборони Олексій Резніков.

Росіяни продовжували евакуювати цивільних людей із правобережжя Херсонщини. Окупаційна влада оголосила 28 жовтня про завершення евакуації і про те, що всі охочі виїхали. Та навіть за їхніми даними половина людей у Херсоні й навколишніх селах виїздити відмовилася, хоч їх постійно залякували наступом української армії та тим, що ЗСУ буцімто готуються обстрілювати житлові квартали. Багато магазинів та аптек закривають, «чорний курс» рубля в Херсоні сильно впав. У деяких місцях взагалі припинили приймати російські рублі, чим обурили колаборантів та пропагандистів. Це посередньо підтверджує, що проросійські настрої в місті слабкі.

Досі невідомо, який саме план в окупантів, але українська влада у відступ російських військ не вірить. Інформація звідти надходить суперечлива. З одного боку, OSINT-дослідники бачать на супутникових знімках покинуті російські позиції, на яких більше немає техніки. З іншого — росіяни перекидають на правий берег Херсонщини додаткові сили, особливо мобілізованих. Вони готують укріплення в самому Херсоні, риють окопи і поки нікуди не відступають. Українська влада вважає, що все це інформаційно-психологічна операція окупантів. Хоча начальник ГУР Кирило Буданов запевняє, що до кінця листопада Україна звільнить Херсон.

«Бабель»

«Бабель»

Крим

Уранці 29 жовтня в Севастополі на базі Чорноморського флоту пролунали вибухи. Окупаційна влада повідомила про масовий удар надводними та повітряними безпілотниками. З їхніх слів, усі дрони знищили, однак згодом з’ясувалося, що це не так. У середині дня в соцмережах почали з’являтися відео із надводних безпілотників, де видно, що вони досягають російських військових кораблів.

Волонтерська група GeoConfirmed проаналізувала опубліковані відео та дійшла висновку, що безпілотники влучили щонайменше в три кораблі Чорноморського флоту рф. Дрони вразили фрегат класу «Адмірал Григорович», яких у Чорному морі наразі лише два: «Адмірал Макаров» та «Адмірал Ессен». Аналітики вважають, що удару зазнав «Адмірал Макаров». Ці кораблі мають на борту крилаті ракети «Калібр», які неодноразово запускали по території України. Також безпілотник врізався в судно-тральщик «Іван Голубець». За даними міноборони росії, цей корабель отримав «незначні» пошкодження. Що стало третьою ціллю, поки не відомо, бо перед ударом безпілотник різко повернув. На думку аналітиків, загалом оборону Севастопольської гавані змогли прорвати шість надводних безпілотників, ще два росіяни знищили.

У відповідь на цю атаку росіяни оголосили про вихід із «зернової угоди». Україна вже другий місяць каже про те, що росія створює штучні перешкоди для вивезення сільськогосподарської продукції з України через море. Зокрема в Туреччині, де росіяни перевіряють кораблі, вони вже навмисно створили чергу із понад сотні танкерів. Сам путін кілька разів у своїх публічних виступах висловлював невдоволення «зерновою угодою» та маніпулював цифрами, що Україна нібито більшість зерна постачає в країни ЄС, а не в бідні держави Африки та Азії. «Зернова угода» дала серйозний поштовх для української економіки, і наразі невідомо, наскільки сильно це вплине на доходи українського бюджету. Також Україна зараз активно тисне на Захід, щоб той змусив росію повернутися до виконання своїх зобов’язань, або ж убезпечив вантажні танкери за допомогою військових кораблів НАТО в Чорному морі.

Постачання зброї

Уже традиційно кожні 10 днів про щонайменше один пакет військової допомоги оголошують США. Пентагон опублікував перелік 28 жовтня. Нових позицій у ньому немає, зараз Штати фокусуються на тому, щоб українська армія мала достатню кількість боєприпасів для війни. Тому в пакеті на $275 мільйонів опинилися боєприпаси для HIMARS, 500 високоточних 155-міліметрових артилерійських снарядів, дві тисячі 155-міліметрових пострілів дистанційних протиброньових мінних систем (RAAM), 125 військових автомобілів HMMWV та багато іншого.

Також у США уточнили терміни поставки в Україну перших систем протиповітряної оборони NASAMS. За словами очільника Пентагону Ллойда Остіна, вони мають надійти на початку листопада. Наразі українські військові тренуються використовувати ці системи.

Від Німеччини українська армія також отримала нову техніку. Найголовніше — це ще дві реактивні системи залпового вогню MARS II, а також плюс чотири самохідні артилерійські установки Panzerhaubitze 2000. Крім цього, Україна отримала п’ять ремонтних бронемашин Bergepanzer 2 (їхня загальна кількість у ЗСУ зросла до 10), сім важких і середніх мостових систем, 167 тисяч патронів, 100 наметів, 183 електрогенератори, а також зимовий одяг.

Відправили в Україну з Європи навіть танки — але досі не західного зразка. Про домовленість між Словенією та Німеччиною щодо поставки танків M-55S оголошували ще в середині вересня, але тепер вони вирушили до України. M-55S — це глибока модернізація старого радянського танка Т-55, який випускали в 1950—70-х роках. M-55S оснащені 105-міліметровою гарматою з тепловим кожухом, активною бронею та покращеною системою управління вогнем.

Ще одна важлива подія — в Україні вперше з початку вторгнення оголосили про створення нового серйозного військового продукту. Йдеться про розвідувальний безпілотник «ШАРК». Цей дрон має надійний зашифрований звʼязок і камеру із 30-кратним оптичним збільшенням та додатковим цифровим зумом. Дрон може заглибитися в тил ворога на відстань до 60 км та вести спостереження на відстані до 5 км. Крейсерська швидкість становить 70—90 км/год, а максимальна — 150 км/год. Виробник «Укрспецсистемс» каже, що найголовніша його особливість — це стійкість до радіоелектронної боротьби. Такий безпілотник може коригувати роботу далекобійних систем в українській армії, зокрема HIMARS.

Ми стежимо за ситуацією на фронті щодня. Підтримати «Бабель» можна коли завгодно і зараз теж:

🔸 у гривні

🔸 у криптовалюті

🔸 Patreon

🔸 PayPal: [email protected]

Українські військові літаки працюють над Бахмутом у Донецькій області, 28 жовтня 2022 року.

Getty Images / «Бабель»