Україна провела успішний контрнаступ і готується до нового. Тепер росія мусить підлаштовуватися під плани ЗСУ. Аналізуємо ситуацію на фронті на 210-й день повномасштабного вторгнення — мапи «Бабеля»

Протягом останніх 10 днів у західних медіа активно коментували бліцкриг українських військ на Харківщині. Його обговорювали майже так само широко, як смерть британської королеви Єлизавети ІІ. Іноземні ЗМІ розпитували експертів, аналізували перебіг подій, намагалися визначити передумови та потенційні наслідки провалу росіян. Видання The New York Times розповіло деталі того, як готувався цей контрнаступ, і про роль США та Великої Британії в ньому.

Готуватися до контрнаступу почали після того, як президент Зеленський повідомив генералам, що варто продемонструвати російським окупантам: українська армія здатна на потужну операцію. За його наказом військові підготували план, який передбачав широкомасштабний наступ на півдні України. Вони мали б звільнити Херсон і відрізати Маріуполь від шляхів забезпечення. Однак й українські, й американські генерали вважали, що це призведе до великих втрат, а Україні, можливо, не вдасться захопити такі великі території. Після цього між представниками України та США почалися тривалі дискусії, під час яких українські військові дедалі більше ділилися своїми планами. Партнери провели «воєнні ігри», які показали, що операція може завершитися провалом. Українські генерали почали готувати інший план.

Замість одного великого контрнаступу українська армія вирішила провести два невеликі: на Херсонщині та на Харківщині. Україна, США та Велика Британія спільно оцінили цей план і визначили, що він може бути успішним і дати Зеленському велику перемогу. Однак для виконання цього плану Україна потребувала значної військової допомоги від США. Контрнаступ на Харківщині був успішним. Проте в Україні вважають, що для довгострокового успіху військовим все одно потрібно буде досягти цілей скасованої операції — відвоювати Херсон, звільнити Запорізьку АЕС і перерізати постачання російських військ через Маріуполь.

Дотично це підтверджує і Зеленський. Він наголосив, що попри «певне затишшя» на фронті насправді Україна готується до наступного етапу звільнення територій. Це означає, що до початку холодів і дощів українська армія спробує провести щонайменше ще один масштабний контрнаступ, прорвати російську оборону та звільнити свої території. Зараз, після втечі росіян з Харківщини, українським військовим важливо не дати окупантам закріпитися на нових позиціях, відновити боєздатність підрозділів і перекинути їх на нові напрямки.

Завадити українській армії можуть іранські дрони. Так, в Україні вперше зафіксували, що росіяни використовують техніку, про яку рф домовлялася ще влітку. Наразі точно відомо про застосування щонайменше одного виду безпілотників — Shahed-136. Це іранські дрони-камікадзе. Українські військові вже скаржаться на них і називають серйозною проблемою, особливо для військової техніки. Вони невеликі та літають на доволі малих висотах, тому їх складно збивати. В українській армії сподіваються, що отримають від Заходу техніку чи зброю для боротьби з іранськими дронами. Хоча перші успіхи вже є — 20 вересня Повітряні сили ЗСУ відзвітували про знищення одного такого дрона.

Російські медіа з посиланням на власні джерела писали, що у кремлі вирішили поставити «на стоп» питання «референдумів» на окупованих територіях через успішний контрнаступ української армії. У Херсонській області колаборанти навіть публічно заявляли, що псевдоголосування з міркувань безпеки перенесли.

Однак 19 вересня так звані громадські палати «л/днр» раптом синхронно вирішили звернутися до своїх ватажків з ініціативою негайно організувати «референдуми» про приєднання до росії. Першими з таким проханням виступили в «лнр», а за кілька годин — і в «днр». Там вважають, що це принесе «республікам мир і безпеку». Того ж вечора ватажок донецьких бойовиків пушилін зателефонував ватажку луганських пасічнику і запропонував «обʼєднати зусилля» для підготовки псевдоголосувань. Наступного дня до них приєдналися окуповані частини Херсонщини та Запоріжжя. Фактично за два дні російські колаборанти на окупованих територіях швидко оголосили про проведення «референдумів», які відбудуться 23—27 вересня.

Як пише російське видання «Медуза», у кремлі на путіна вплинула та частина його оточення, яка виступає за ескалацію конфлікту і мобілізацію в росії. Після успішного контрнаступу України в Харківській області на окупованих територіях почали посилюватися негативні та навіть панічні настрої, оскільки місцеві колаборанти тепер всерйоз непокояться через прихід української армії та свою подальшу долю. До того ж 20 вересня російська держдума оперативно ухвалила закон, який вводить в російське законодавство поняття «мобілізація» та «воєнний час», а також посилила відповідальність за дезертирство і невиконання наказів в армії та запровадила покарання за добровільну здачу в полон. Усе це створює передумови для принаймні часткової мобілізації в росії.

Журналісти «Медузи» пишуть: у кремлі розраховують, що приєднання до рф окупованих територій змусить Україну відмовитися від подальшого контрнаступу. А якщо українські військові продовжать звільняти території, то в росії готуються оголосити мобілізацію. Українська влада вже запевнила, що жодні псевдоголосування не змінять ситуацію на полі бою, а контрнаступ продовжиться.

Якщо росія зважиться провести мобілізацію, то вона з великою ймовірністю буде вкрай неефективною. Це продемонструє росіянам, що насправді «все йде не за планом», всупереч тому, про що їм сім місяців розповідали з телевізора. До того ж, якби росіяни справді хотіли воювати в Україні, то вже давно б стояли у чергах до військкоматів. Відповідно, мобілізація в росії може бути дуже схожа на те, що відбувається в «л/днр», коли чоловіків хапають на вулицях, а більшість із них переховуються і не виходять зі своїх домівок. Загрожує це і серйозним зростанням соціального невдоволення, що може спричинити акції протесту або навіть бунти. Очевидно, що у кремлі усвідомлюють всі ці ризики, однак ситуація на фронті настільки погана, що там готові підвищувати ставки. Неможливо спрогнозувати й реакцію Заходу на чергову анексію українських територій, однак вона точно призведе до ще більшого посилення санкцій проти росії.

Харківська область

Українська армія успішно провела контрнаступ і майже повністю очистила від окупантів Харківську область. Росіяни залишили території на північ від Харкова, а також міста Балаклію, Ізюм, Вовчанськ і Купʼянськ. Вони поки контролюють невелику частину області на лівому березі річки Оскіл, але й самі росіяни, й українські військові повідомляють про бої вже і на цій ділянці. Найімовірніше, окупанти відійдуть до адміністративної межі Луганської області, де готуватимуть оборону міста Сватове. Це важливий пункт для постачання їхніх військ у Сєвєродонецько-Лисичанській агломерації.

Загалом Сили оборони України звільнили понад 400 населених пунктів і більше ніж 9 тисяч квадратних кілометрів. Це доволі багато, однак рф досі контролює майже 110 тисяч квадратних кілометрів української території.

На звільнених територіях Харківщини українська армія теж вийшла до російського кордону. У проросійських Telegram-каналах запанікували, зʼявилися повідомлення про підготовку до оборони Бєлгорода, однак на територію рф Сили оборони України не заходили. Але коли українські війська вийшли до кордону, важливі для російської армії логістичні пункти опинилися в межах ураження їхньої зброї. Це, зокрема, місто Валуйки Бєлгородської області — тут розташований великий залізничний вузол, а поставки для російської армії здійснюють переважно залізницею. Щоб відвести логістику від українських кордонів і захистити від вогневих систем, окупантам доведеться змінювати її — робити довшою та складнішою. Усе це потребує часу, а регулярні поставки — основа успішного наступу й оборони.

У відповідь на успіхи українських військ росіяни вирішили вдарити по критичній інфраструктурі Харкова та області, зокрема по Зміївській ТЕС і Харківській ТЕЦ-5. Унаслідок цих ударів на Харківщині, Сумщині, Полтавщині та Дніпропетровщині виникли певні перебої з електро- та водопостачанням. Мета цих ударів одна — посіяти паніку та створити дискомфорт для цивільного населення. Подібні обстріли абсолютно не впливають ані на боєздатність української армії, ані на ситуацію на фронті, тому ніяк не допоможуть росії перемогти у війні. До того ж наслідки аварій оперативно усунули — протягом доби електропостачання в усіх областях відновили.

Офіційно українська армія поки не перейшла на лівий берег Осколу. Однак військові зі спецпідрозділу KRAKEN вже публікували відео з лівобережної частини Купʼянська. Хто контролює сусіднє селище Купʼянськ-Вузловий — поки невідомо. Тим часом на південь від Ізюму, де зʼєднуються річки Оскіл і Сіверський Донець, Сили оборони України форсували вже сам Сіверський Донець і звільнили село Студенок.

Донбас

На півночі Донецької області українські війська майже одночасно з контрнаступом на Харківщині форсували річку Сіверський Донець і почали наступ на місто Лиман. Спочатку звільнили село Озерне, а згодом села Старий Караван, Брусівка, Щурове та Діброва.

Українська армія намагається підійти до Лиману й з інших боків. Сили оборони України перейшли Сіверський Донець біля Святогірська та звільнили місто. Далі вони рушили в бік Лиману і звільнили селище Ярова — зʼявилися фото українського прапора в ньому. Отже, до Лиману Сили оборони підходять із трьох боків: із заходу, сходу та півдня. Це створює хороші умови, щоб оточити та звільнити місто. Місцевість навколо Лиману вкрита лісами, і передові українські підрозділи можуть безпечніше пересуватися та неочікувано виходити окупантам у фланг чи навіть у тил.

Коли Україна візьме Лиман, це відкриє шлях до деокупації міста Кремінна Луганської області — воно теж розташоване в лісах. А якщо українські війська перейдуть річку Оскіл на Харківщині, росіянам доведеться оборонятися вздовж всієї адміністративної межі Луганської області — від селища Троїцьке через місто Сватове і аж до Кремінної.

Українська армія намагається створити максимально сприятливі умови для цього наступу на Луганщину і починає тиснути ще й з боку Лисичанська. Сили оборони України зайшли в селище Білогорівка, що на захід від міста. Тобто російська армія більше не контролює всю Луганську область, як це було від початку липня. Просування Сил оборони від Білогорівки далі до Лисичанська або вздовж річки Сіверський Донець створить ще один осередок тиску на російську оборону й убезпечить на лівому березі річки українських військових, які просуватимуться до Кремінної.

Єдине місце на фронті, де окупанти досі намагаються наступати та мають бодай якісь просування, — Бахмутський напрямок. Щоб взяти Бахмут і навколишні села, росія кинула «ПВК Вагнера». Однак на північний схід від Бахмуту, у районі Соледару російські військові вже кілька тижнів стоять на місці. А українська армія тут вдається й до тактичних контрнаступів, зокрема вздовж траси Бахмут — Лисичанськ.

«Вагнерівці» продовжують дуже повільно йти далі на схід і південь від Бахмуту. На сході окупанти завʼязали бої на околиці міста та обстрілюють багатоповерхівки. На півдні після взяття Кодеми намагаються захопити села Миколаївка й Одрадівка та вийти до селища Курдюмівка. Через нього проходить залізниця до українських позицій на колишньому КПВВ «Майорськ», де оборона тримається ще з 24 лютого. Якщо Курдюмівку візьмуть, Силам оборони України доведеться відійти від Майорська, щоб вирівняти лінію фронту. Ближче до околиць Бахмуту російські війська намагаються штурмувати села Весела Долина та Зайцеве, але успіху не мають.

На західних околицях Донецька, між містами Авдіївка та Марʼїнка окупанти намагаються наступати, але безуспішно. Від початку серпня вони спромоглися лише витиснути українських військових із села Піски та деяких укріплених позицій навколо Донецька. Про те, щоб брати інші населені пункти, навіть не йдеться, а наступальний потенціал окупантів на цьому напрямку майже вичерпався.

Така сама ситуація в районах міста Вугледар і селища Велика Новосілка. Тут росіяни фактично припинили спроби наступати, а їхні незначні вилазки відбивають українські військові.

Отже, за останні два місяці росіяни в Донецькій області захопили лише кілька сіл. Якщо армія рф не зміниться суттєво у складі чи кількості, окупувати всю Донеччину вона не зможе.

Чи не вперше від початку повномасштабного вторгнення на окупованому Донбасі ліквідували колаборантів. Шістнадцятого вересня від вибуху у своєму кабінету загинули так званий генеральний прокурор «лнр» сергій горенко та його заступниця. Україна відповідальність за цей вибух на себе не брала і вважає, що це наслідок розборок між місцевими бойовиками. Сам горенко за кілька днів до вторгнення росії хизувався у соцмережах, як стріляв із гаубиці по українських позиціях у районі Станиці Луганської. На той час ще діяли Мінські домовленості, які забороняли стріляти з таких гаубиць.

Запорізька область і Херсонщина

У Запорізькій області ситуація на фронті залишається без серйозних змін майже з весни. Україна та росія взаємно обстрілюють одна одну з артилерії, але наступати не пробують.

Росіяни продовжують стріляти через річку Дніпро по Нікополю та Марганцю, та на Запорізькій АЕС інтенсивність обстрілів трохи знизилася. Імовірно, на це вплинуло те, що МАГАТЕ залишила на станції двох своїх спостерігачів. До того ж організація ухвалила резолюцію, у якій вимагає від рф вивести війська з території ЗАЕС. Поки росія на це не відреагувала. «Енергоатом» зміг привезти на Запорізьку АЕС конвой вантажівок з обладнанням, щоб станція продовжувала безпечно працювати.

Росіяни продовжують регулярно розповідати про те, що буцімто перешкоджають українській армії десантуватися через Дніпро на ЗАЕС чи біля станції. Вони кажуть, що Сили оборони намагаються переправитися на інший берег на катерах чи баржах. Російське міноборони навіть показало відео, як їхні гелікоптери нібито знищили одну з таких барж. Однак виявилося, що насправді вони обстріляли опору мосту.

Історії про спроби десанту української армії до Енергодару і ЗАЕС, найімовірніше, вигадані: взяти станцію та місто-супутник винятково піхотою без важкої техніки та стабільного і регулярного постачання неможливо. Тому переправлені через річку кілька десятків українських бійців не зможуть звільнити ЗАЕС та Енергодар і втримати їх до приходу підкріплення (звідки воно має прийти — теж незрозуміло). Єдиний можливий спосіб — звести понтонну переправу через Дніпро, але це теж майже неможливо, бо річка в цьому місці досить широка, до того ж її повністю прострілює російська армія.

У Херсонській області українська армія продовжує контрнаступати. Це відбувається не так швидко, як на Харківщині, через особливості місцевості (степ) та підкріплення росіян, які вони стягнули для захисту. Однак Сили оборони України просуваються та визволяють територію. Зокрема, в ОК «Південь» підтвердили звільнення пʼяти населених пунктів: Високопілля, Нововознесенського, Білогірки, Сухого Ставка та Миролюбівки. Загалом українська армія звільнила на Херсонщині майже 500 квадратних кілометрів.

З огляду на зведення Генштабу можна припустити, що найбільші успіхи українські військові мають на півночі Херсонщини та в розширенні плацдарму на лівому березі річки Інгулець — як уздовж її, так і вглиб окупованої території. Якщо українська армія прорветься звідси на дорогу Берислав — Давидів Брід чи вийде аж до Дніпра, усе російське угруповання на півночі Херсонщини буде відрізане від поставок і фактично потрапить в оточення. Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що найближчими тижнями Сили оборони України зможуть звільнити більшу частину Херсонщини, якщо не всю правобережну включно із Херсоном. А росіяни намагаються відступати на лівий берег Дніпра ретельніше та організованіше, ніж при «перегрупуванні» на Харківщині, коли вони залишили багато техніки.

Поставки зброї

США оголосили про черговий пакет допомоги українській армії на $600 мільйонів. У ньому досить стандартний для останніх кількох тижнів набір: додаткові ракети для HIMARS, снаряди для 105-мм і 155-мм артилерії, зокрема високоточні, а також броньовані машини для перевезення техніки, обладнання для розмінування, протидронні системи та багато іншого.

Уперше погодилися передати Україні бронетехніку німці. Міністр оборони Німеччини Крістін Ламбрехт на конференції Бундесверу публічно висловила захоплення контрнаступом української армії на Харківщині та роллю, яку швидка броньована техніка зіграла в оперативному прориві російської оборони. Тому Німеччина погодилася передати Україні 50 своїх бронеавтомобілів Dingo. Також німці пообіцяли надати ще дві реактивні системи залпового вогню MARS і чотири самохідні артилерійські установки Panzerhaubitze 2000.

Німецька влада також погодилася продати Україні 18 колісних САУ RCH-155. На їх виготовлення потрібен час, тому перші поставки очікуються аж у 2025 році. RCH-155 — це фактично та сама Panzerhaubitze 2000, однак їздить не на гусеницях, а на колесах від бронетранспортера Boxer.

Продовжують німці і так звані кругові обміни в Європі. Німеччина поки відмовляється передавати Україні свою важку бронетехніку, але готова надавати її союзникам, якщо ті захочуть щось віддати українській армії. Німеччина та Греція домовилися, що греки відправлять до України 40 радянських БМП, а натомість отримають німецькі бойові машини Marder. Схожої домовленості досягли також зі Словенією: Україна отримає словенську модернізацію старих радянських танків Т-55 під назвою M-55S, натомість німці відправлять словенцям 40 військово-транспортних машин.

Останнім часом у публічному просторі чи не найбільше чути ідею про те, щоб Україна отримала західні танки. На тому, що це необхідно, наголошують в українській владі, а журналісти запитують про це на брифінгах у західних політиків. Європейські союзники вже передавали українській армії танки, але лише радянського походження. Тепер же Україна прагне отримати техніку західного зразка і просить про неї Німеччину та США. Німці поки відмовляються і кажуть, що не готові робити це одноосібно. У США теж наразі не дають Україні ані танків, ані далекобійних ракет ATACMS для ураження цілей на 300 кілометрів.

Ми слідкуємо за ситуацією на фронті щодня. Події розгортаються дуже швидко, тому ми ведемо текстову онлайн-трансляцію війни. Підтримати «Бабель» можна коли завгодно і зараз теж:

🔸 у гривні

🔸 у криптовалюті

🔸 Patreon

🔸 PayPal: [email protected]