Цього тижня «Бабель» опублікував велике розслідування про насильство і смерті мобілізованих у штурмовому полку «Скеля» — після цього там почалися перевірки, а командира відсторонили.
Служба безпеки України розпочала 40-денну операцію впливу на РФ (серію потужних ударів по стратегічних обʼєктах), між Україною та Росією відбувся новий обмін полоненими, а премʼєр Британії Кір Стармер пішов у відставку.
«Бабель» зібрав головні події тижня, щоб ви були в курсі новин.
Розслідування «Бабеля» про смерті й катування у полку «Скеля»
23 червня «Бабель» опублікував велике розслідування ситуації в 425 штурмовому полку «Скеля». Журналістка Катерина Лихогляд опитала понад 30 свідків, переважно рідних мобілізованих до «Скелі», а також з десяток військових полку, які втекли або досі проходять там службу.
Журналістка нарахувала 25 смертей у навчальних центрах полку за останні пів року, офіційна причина більшості з яких — пневмонія, а також описала випадки катувань і знущань із тих, хто проходить навчання. Крім того, «Бабель» опрацьовує нові подібні випадки, щоб передати інформацію правоохоронцям.
Після публікації матеріалу Державне бюро розслідувань розпочало перевірку у полку. Також там працює місія Офісу омбудсмана і комплексна комісія на чолі із заступником начальника Генштабу ЗСУ. На час перевірок від виконання обовʼязків відсторонили командира «Скелі» підполковника Юрія Гаркавого.
Тим часом військовослужбовець полку «Скеля» Микола «Киянин» Хархан записав відео з погрозами «Бабелю». Він назвав «журнашлюхою» журналістку, що підготувала розслідування про смерті і катування в полку, а видання «Бабель» — «офісно-російським виданням», що працює за [російський] кеш. Офіцер комунікацій «Скелі» Олексій Братущак заявив, що погрози журналістам є неприпустимими, але і військовослужбовці мають право на свободу слова.
Відставка премʼєра Британії
Премʼєр-міністр Британії Кір Стармер 22 червня оголосив, що йде у відставку. Він обіймав посаду з 2024 року.
Новим премʼєром Британії вже у липні може стати політик Лейбористської партії Енді Бернем — він вже оголосив, що балотуватиметься в лідери партії.
Бернем підтримує Україну. Зокрема, він є одним із засновників ініціативи Unbroken Cities Network, що обʼєднує міста по всьому світу, аби допомагати розвивати програму реабілітації в Україні. Також у березні 2022 року Бернем організовував збір гуманітарки для українців.
REUTERS / Temilade Adelaja
Перший транш допомоги Україні від ЄС
25 червня Україна отримала від Європейського Союзу перший транш допомоги в розмірі €3,2 млрд. Це частина більшого кредиту на €90 млрд, який ЄС планує виділити Україні протягом наступних двох років.
Загалом цьогоріч Україна має отримати €45 млрд фінансової допомоги в межах кредиту ЄС: €28,3 млрд підуть на оборону, а €16,7 млрд — на бюджетну підтримку.
Конференція з відновлення України
З 25 по 26 червня у польському Гданську відбулася вже четверта Конференція з відновлення України. На заході підписали 160 угод на загальну суму понад €10 мільярдів. Серед ключових результатів: $3,4 млрд — угода зі Світовим банком, €140 млн на житлові програми та запуск Європейського флагманського фонду реконструкції України.
Українську делегацію в Гданську очолювала прем’єрка Юлія Свириденко, хоча очікувалося, що буде президент Володимир Зеленський.
Так сталося через дипломатичний конфлікт між Україною та Польщею: президент Зеленський присвоїв Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування «імені Героїв УПА», а президент Польщі Кароль Навроцький позбавив його ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. Навроцький теж не взяв участі в конференції.
Обмін полоненими
26 червня додому з російського полону під час обміну повернулися 160 українських військових. Усі були в полоні ще з 2022 року. Серед них, зокрема, 115 оборонців Маріуполя.
Наступного дня в Україну повернули і сімох цивільних, яких незаконно затримали росіяни під час окупації Маріуполя, Київської, Харківської, Запорізької та Луганської областей у 2022 році.
40-денна операція впливу на Росію
25 червня президент Володимир Зеленський затвердив 40-денну операцію впливу на Росію, яку має провести Служба безпеки України, щоб спонукати РФ до завершення війни.
Уже наступного дня військові спецпідрозділу «Альфа» СБУ атакували два російських судна військового забезпечення, пором і засоби ППО росіян у тимчасово окупованому Криму.
Після цих та низки попередніх українських атак по енергетиці та логістиці росіян окупаційна влада Криму запровадила режим надзвичайної ситуації на півострові.
27 червня СБУ вдруге за місяць вдарила по нафтоперекачувальній станції «Второво» у Волгоградській області, яка забезпечує пальним Москву, а українські ракети «Фламінго» поцілили по підприємству «Титан-Барикади» у Волгограді — єдиному виробнику пускових установок для ОТРК «Іскандер-М».
А наприкінці тижня, у ніч проти 28 червня, Україна вдарила по двох нафтопереробних заводах у Краснодарському та Ярославському регіонах Росії.
Обмін ударами США та Ірану під час мирних переговорів
Після першого раунду переговорів у Швейцарії 22 червня Іран і США погодили дорожню карту, яка має привести сторони до фінальної угоди протягом 60 днів. Того ж дня Сполучені Штати тимчасово зняли санкції на виробництво, поставки та продаж іранської нафти, аби Іран відкрив Ормузьку протоку.
Проте вже 26 червня у США заявили, що Іран атакував безпілотником цивільне торгове судно під прапором Сінгапуру в Ормузькій протоці. У відповідь на це США вдарили по Ірану, а президент Дональд Трамп пригрозив застосувати силу проти Тегерану в разі повторного порушення режиму тиші.
Однак після цього Іран атакував Бахрейн і Кувейт та пригрозив зірвати переговори про завершення війни.