Цього тижня в Україні звільнили генерального прокурора Руслана Кравченка, у США підписали законопроєкт про нові масштабні санкції проти Росії, Сили оборони оголосили про початок наступальної операції на сході, а також здійснили наймасованішу атаку на Москву та Підмосковʼя.
«Бабель» зібрав головні події тижня, щоб ви були в курсі новин.
Генпрокурор оголосив підозру голові НАБУ, а потім його звільнили
Тиждень почався з того, що 14 вересня Руслан Кравченко заявив, що підписав підозру керівнику НАБУ Семену Кривоносу. Кравченко звинуватив його у підробці документів про батьківство, а також у причетності до схеми продажу землі за заниженою вартістю.
Також підозру оголосили людині, близькій до голови САП Олександра Клименка, — за вплив на суддів ВАКС, хабарництво та сприяння ухиленню від мобілізації.
Однак в Офісі генпрокурора офіційно заявили, що інформація про підозру Кривоносу не відповідає дійсності. На пресконференції Клименко і Кривонос теж говорили, що не отримували офіційних підозр. Після цього президент відсторонив Кравченка від посади генпрокурора. А сам Кравченко поїхав за кордон — за його словами, у відрядження.
Усе це відбувалося невдовзі після того, як НАБУ та САП оголосили про спецоперацію «Карфаген» про «кришування» мережі шахрайських кол-центрів, яку, за версією слідства, організував посадовець Офісу генпрокурора Сергій Кропива — його вже відправили під варту.
На записах слідчих фігурує також «Шеф» — колишній керівник Державної податкової служби. З грудня 2024 року до червня 2025 року головою ДПС був Руслан Кравченко. Після розслідування Кравченко пішов у відставку.
15 вересня президент Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора. А виконувачем обовʼязків став Антон Ковальський — колишній керівник Хмельницької обласної прокуратури.
Сили оборони розпочали наступальну операцію на сході
15 вересня Третій армійський корпус оголосив, що розпочав наступальну операцію «Вівальді» на півночі Донецької області. Загалом операція має чотири етапи, спочатку вона не була публічною.
20 вересня стало відомо, що у межах операції Сили оборони повернули під український контроль вже 125 км² територій Донеччини, з яких 50 км² — деокупували. Загальні втрати РФ за два етапи — понад 3 000 військових.
Президент США підписав законопроєкт про «пекельні санкції» проти РФ
17 вересня Палата представників США підтримала законопроєкт про нові санкції проти Росії, а за два дні його підписав президент Дональд Трамп.
Документ передбачає 100-відсоткові мита для пʼятьох найбільших імпортерів російської нафти й газу та країн, які допомагають Москві обходити санкції, — зокрема Китаю, Індії та Туреччини. Також він пропонує посилити санкції проти російських військових та іноземних постачальників.
Цей законопроєкт розробив сенатор Ліндсі Грем — один із найпослідовніших прихильників України. 11 липня він раптово помер після повернення з поїздки до України.
Українські дрони і ракети масовано атакували Москву
У ніч проти 20 вересня Україна атакувала Москву та область — саме тоді, коли у РФ проводять вибори до Держдуми. По цілях застосували українські дрони і ракети FP-1, RZ-100, MICH-2000, «Паляниця», Vendetta, «Лютий», «Барс», «Фламінго», «Січень» і Pelican.
У Москві під ударом був НПЗ у Капотні — одне з найбільших і найважливіших підприємств нафтопереробної промисловості Росії. Мер Москви Сергій Собянін назвав цю атаку наймасованішою — ППО нібито збила понад 1 600 БпЛА.
Зеленський підписав закон про боротьбу із шахрайськими кол-центрами
Документ, який 17 вересня підписав президент Володимир Зеленський, пропонує доповнити Кримінальний кодекс новою статтею — «Електронно-комунікаційне шахрайство». За таку діяльність під час воєнного стану передбачено ув’язнення від 7 до 12 років.
Окремо пропонують карати за створення та керівництво шахрайськими організаціями — 7—12 років ув’язнення з конфіскацією майна. За участь у них — 5—10 років.
Водночас учасника шахрайської організації можуть звільнити від відповідальності, якщо він сам повідомить про неї та допоможе її викрити до оголошення підозри. Для організаторів і керівників це не діятиме.
Уряд схвалив проєкт держбюджету на 2027 рік
15 вересня уряд схвалив і передав до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2027 рік. На оборону в ньому заклали 4 трильйони 885 мільярдів гривень — це майже 44% ВВП України.
Згідно з проєктом доходи в наступному році очікуються на рівні 5,65 трильйона гривень (на 8,7% більше, ніж у плані на 2026 рік), а видатки — 7,27 трильйона (на 13,5% більше, ніж у 2026-му). Потреба в міжнародній підтримці у 2027 році становитиме $52,6 мільярда. На які сфери ще виділили кошти — детальніше читайте в новині.
У проєкт ще можуть вносити зміни депутати та профільні комітети. А не пізніше 20 жовтня документ мають розглянути у першому читанні в Раді.
Рада з третьої спроби підтримала проєкт про податки на посилки до €150
16 вересня Верховна Рада в першому читанні підтримала проєкт № 16051-1 про податки на посилки до €150 з іноземних маркетплейсів. Це один з чотирьох податкових законопроєктів, які вимагає ухвалити МВФ, щоб продовжити кредитну програму для України.
Документ вносить зміни до Податкового кодексу України та пропонує запровадити ПДВ на товари, придбані через іноземні маркетплейси, незалежно від їхньої вартості (наразі посилки до €150 не оподатковуються).
Для онлайн-покупок вартістю до €150 ПДВ нараховуватиме та сплачуватиме електронна платформа. Некомерційні посилки вартістю до €45 пропонується залишити без ПДВ. Якщо закон ухвалять остаточно, то нові правила мають запрацювати не раніше 1 січня 2027 року.