Відставка Свириденко, підозра в убивстві командиру і військовим 155 бригади та атака на Вишневе. Головне за тиждень

Цей тиждень був багатий на події. Премʼєрка Свириденко і Кабмін йдуть у відставку, командиру і вісьмом бійцям 155 ОМБр оголосили про підозру в убивстві двох братів на Київщині, росіяни атакували склад «Укроборонпрому» у Вишневому, що спричинило руйнування житла на 13 гектарах, а Трамп, ймовірно, скоро передасть Україні ліцензії на виробництво ракет до ЗРК Patriot.

«Бабель» зібрав головні події тижня, щоб ви були в курсі новин.

Атака на Вишневе

У ніч проти понеділка, 6 липня, росіяни масовано атакували Київ і Київщину. Найбільші руйнування сталися в місті Вишневому під Києвом: там загинули девʼять людей, ще майже 30 постраждали. Премʼєрка Юлія Свириденко заявила, що у Вишневому найбільші пошкодження житлової забудови від початку повномасштабного вторгнення — різних пошкоджень зазнали 253 приватні і 27 багатоквартирних будинків на площі 13 гектарів. Протягом дня після атаки відбувались повторні детонації.

Президент Володимир Зеленський доручив СБУ і розвідці зʼясувати, що сталось у Вишневому. Пізніше він повідомив, що росіяни атакували склад «Укроборонпрому». За його словами, «керівники двох держпідприємств діяли всупереч закону» — 12 липня «Укроборонпром» повідомив, що їх звільнили. Всупереч закону і рішенням Ставки верховного головнокомандувача вони розмістили склади зі зброєю біля житлових обʼєктів. Зеленський доручив перевірити інші підприємства, де зберігається зброя і боєприпаси, щоб запобігти подібним трагедіям.

«Бабель» виявив ще сім смертей у штурмовому полку «Скеля»

Після публікації розслідування про 425 окремий штурмовий полк «Скеля», де «Бабель» розповів про 25 смертей мобілізованих під час базової загальновійськової підготовки з кінця осені 2025 по весну 2026 року, до редакції звернулися рідні та близькі інших новобранців, які померли під час БЗВП.

Шість нових епізодів охоплюють ті самі пів року, один стався влітку минулого року. Більшість мобілізованих померли, пробувши в полку менше ніж місяць. Прочитати імена мобілізованих, дані про їхню смерть і свідчення близьких можна в новині.

Загалом з кінця осені минулого року по весну 2026-го редакція зафіксувала 31 випадок смерті. Усі нові виявлені епізоди, як і попередні, а також контакти рідних померлих редакція передала слідчим Державного бюро розслідувань.

У полку, коментуючи ці дані, повідомили, що троє зі згаданих військовослужбовців померли в лікарні, ще троє — природною смертю, а сьомий воїн вчинив самогубство. Також там заявили, що докладають реальних зусиль, аби звести небойові втрати до нуля.

Убивство жінки, яку підозрюють у замаху на забудовника Єрмолаєва

У вівторок, 7 липня, в Україні правоохоронці знайшли тіло Анастії Березовської, яку раніше оголосили в розшук Інтерполу за підозрою в замаху на підсанкційного забудовника з Дніпра Вадима Єрмолаєва в Монако 29 червня.

За підозрою у її вбивстві затримали працівника Головного управління розвідки Міноборони Владислава Реута та колишнього правоохоронця Віталія Жиковича. За даними слідства, вони вбили Березовську після того, як вона повернулася до України автобусом 1 липня. У чоловіків провели обшуки, під час яких Реут зізнався в убивстві Березовської. При цьому він повідомив, що про контакти з жінкою, про те, як переказував їй гроші, і про будь-які інші свої дії він не повідомляв своє керівництво, а діяв на власний розсуд. У приміщенні Жиковича під час обшуку виявили підвальну кімнату, схожу на кімнату для тортур.

У четвер, 9 липня, обох підозрюваних відправили під варту на 60 днів без права на заставу.

Заборона публікувати розслідування про нерухомість брата голови ДБР

У вівторок, 7 липня, Центр протидії корупції та журналісти проєкту «Слідство.Інфо» заявили, що Печерський суд Києва заборонив їм публікувати розслідування про 143 квартири та офісні приміщення, що зареєстровані на Олександра Сухачова — брата директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова. За даними журналістів, вони належать голові ДБР.

Рішення зʼявилося 6 липня — саме тоді, коли розслідування готували до публікації. У суді відповіли, що лише тимчасово заборонили публікацію. Під час воєнного стану суд може обмежувати реалізацію права на свободу слова. Також передбачені випадки, коли втручання у приватне життя можуть визнати необхідним. У суді стверджують, що інформація в розслідуванні «охороняється законом і не може бути використана без згоди людини, якої вона стосується» (йдеться про директора ДБР). «Слідство.Інфо» може навести свої аргументи та звернутися до суду, щоб скасувати заборону. Також журналісти можуть подати апеляцію.

Зустрічі Зеленського з Трампом і Навроцьким

У середу, 8 липня, на полях саміту НАТО в Анкарі президент Зеленський зустрівся з президентом США Дональдом Трампом і президентом Польщі Каролем Навроцьким.

Дональд Трамп на пресконференції заявив, що йому «пташка нашептала», що США нададуть Україні право робити Patriot. Наступного дня Зеленський розповів журналістам, що президент США визнав: виробляти ракети для комплексів Patriot можуть дві-три країни у світі, серед яких й Україна. Домовленість з Трампом про ліцензії на виробництво ракет для ЗРК Patriot мала політичний характер. Тепер дипломати та Міноборони мають домовитися про всі технічні деталі.

Зустріч Зеленського з Навроцьким стала першою відомою комунікацією між президентами, відтоді як Навроцький позбавив Зеленського ордена Білого Орла. Зеленський каже, що перемовини пройшли плідно і вони домовились продовжити діалог.

Навроцький на пресконференції назвав зустріч конструктивною. Він заявив, що останнім часом між країнами було дуже багато напруги, але сусідам важливо мати канали для діалогу. Також він зазначив, що абсолютно точно Росія залишається головною загрозою як для України, так і для Польщі. Глава Польщі повідомив, що сказав Зеленському, що питання УПА «не є предметом перемовин» для поляків. Польща розраховує на розуміння України, що «бандерівський прапор обмежує майбутнє України у форматі ЄС». Проте невирішені питання не мають закривати шлях діалогу в питаннях, що зближують дві країни.

Сержанта «Скелі» відправили під варту через підозру в побитті військових

У пʼятницю, 10 липня ДБР, оголосило підозру і затримало військового «Скелі», якого підозрюють у побитті двох інших військовослужбовців на Харківщині. Наступного дня суд відправив його під варту до 7 вересня без права на заставу. За інформацією «Бабеля», ідеться про молодшого сержанта Євгена Гаркушу. Йому загрожує до 10 років позбавлення волі.

У першому випадку підозрюваний напав на капелана, який втрутився в суперечку між ним та іншим військовим — капелан потрапив до лікарні зі струсом головного мозку та переломом щелепи. Потім підозрюваний напав на підполковника — бив його руками та ногами по голові й тулубу, зламав ребро.

Нові формування у ЗСУ

У пʼятницю, 10 липня, президент Зеленський підписав укази про створення в Збройних силах Командування далекобійного впливу на Росію та Обʼєднаних сил швидкого реагування.

За словами Зеленського, Командування далекобійного впливу має зосередити всі наявні ресурси для того, щоб ще відчутніше знизити російський потенціал війни. А Обʼєднані сили швидкого реагування мають поєднати боєздатність штурмовиків, систем БпЛА, артилерії та інших засобів. Метою є оперативна реакція на фронті. Їхнім командувачем призначать командира 8 корпусу Десантно-штурмових військ, бригадного генерала Дмитра Волошина.

Також Зеленський анонсував трансформацію штурмових військ через наявні проблеми, зокрема у ставленні до військових. Над цим питанням працюють правоохоронці, а президент анонсував зміни на рівні управління штурмовими військами.

Нова банкнота — зі Стусом

У пʼятницю, 10 липня, Національний банк Україн анонсував, що в Україні в обіг введуть нову банкоту номіналом 2 тисячі гривень. На ній буде зображений поет-шістдесятник і дисидент Василь Стус.

На звороті купюри зобразять будівлю філологічного факультету Донецького національного університету, де навчався поет. Банкноту введуть в обіг 4 вересня 2026 року — у день смерті Василя Стуса.

Підозри в убивстві командиру і військовим 155 бригади

У суботу, 12 липня, hromadske з посиланням на власні джерела написало, що в ніч з 27 на 28 червня в селі Калинівка на Київщині бійці 155 окремої механізованої бригади вивезли двох братів — Максима і Романа Мосейчуків — у невідомому напрямку.

За даними джерел «Бабеля», їх вивезли на Дніпропетровщину, де вбили. Правоохоронці ексгумували два тіла, які, попередньо, належать загиблим. Справу розслідують за статтями про умисне вбивство і викрадення людини. Серед затриманих — командир батальйону 155 бригади Олексій Долголенко.

Вісьмох затриманих вже відправили під варту, а командир бригади Станіслав Лучанов самовільно залишив місце служби. Його розшукують.

Джерела «Бабеля» розповіли, що злочин міг бути повʼязаний з тим, що дружину Лучанова нібито образили. Після цього Лучанов наказав вісьмом своїм підлеглим покарати винних — тоді вони викрали чоловіків і вбили їх.

Лучанов очолив 155 окрему механізовану бригаду в лютому 2026 року. До цього він був начальником штабу 425 штурмового полку «Скеля», про катування і вбивства в якому «Бабель» нещодавно робив велике розслідування.

Відставка Свириденко

У неділю, 12 липня, президент Зеленський оголосив, що премʼєрка Юлія Свириденко залишить посаду голови уряду — вона це підтвердила. Склад Кабміну і керівництво правоохоронних органів замінять.

За словами Зеленського, Свириденко «очолить новий напрям у відносинах із ключовим партнером» — він не уточнив, про яку саме країну йдеться. Зеленський заявив, що відтепер за кожен пріоритетний зовнішньополітичний напрям відповідатиме конкретна людина зі значним досвідом. Серед напрямків: співпраця зі США, зокрема у сфері ліцензій на виробництво ракет до Patriot і безпекових проєктів, європейський протибалістичний проєкт, членство в ЄС, відносини з Польщею та Угорщиною, співпраця з країнами Близького Сходу і Перської затоки, Китаєм тощо.

Атаки по російських танкерах

Україна посилила атаки на російський флот. Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді повідомив, що протягом тижня 6—12 липня Сили безпілотних систем атакували 90 російських суден. Це найбільша кількість від початку війни.

Більшість з них — танкери в Азовському морі, що, зокрема, доставляли бензин до окупованого Криму. На півострові триває енергетична криза.