У Європі на тлі обговорень відправлення військ в Україну для гарантування безпеки хочуть розглянути й альтернативні варіанти.
Про це пише Reuters.
Країни Європи стикаються з політичними і логістичними обмеженнями в питанні відправки миротворчих військ до України, а також з перспективою протидії Росії і США їхнім планам. Незважаючи на те, що Велика Британія і Франція вже кілька тижнів працюють над планом відправки миротворців в Україну для забезпечення майбутнього припинення вогню, дипломати сумніваються, що це найімовірніший з варіантів.
«Вони роблять крок назад від наземних військ і намагаються переглянути свої дії в бік чогось більш розумного», — сказав неназваний європейський дипломат.
Інший дипломат зазначив, що «коли Україна перебувала у вигіднішому становищі, ідея відправки військ була привабливою», але через позицію США вона вже не виглядає такою.
Утім, як наголошує Reuters, ініціативу ще не скасували. До того ж окремі країни самі можуть відправляти своїх військових в Україну.
Уже 27 березня у Парижі почнеться саміт «Коаліції охочих». Зокрема, обговорять військове посилення України для стримування майбутніх атак, способи контролювати припинення вогню у морі та атак на енергетичну інфраструктуру.
Деякі європейські союзники не приймають перспективу відправити миротворчі війська без твердих гарантій з боку США та міжнародного мандата. Їх хвилює фінансування, нестача робочої сили та обладнання і, зрештою, перспектива воювати з Росією.
Навіть якщо країни Європи не планують відправляти в Україну велику кількість своїх військових, вони все одно можуть допомагати. Наприклад, вони можуть надати підтримку тим силам, які вже перебувають в Україні — зокрема, якщо буде укладена якась мирна угода і її підтримає ООН. Також Європа може посилити свої війська в сусідніх з Україною країнах, наприклад у Румунії. Зокрема, йдеться про можливість збільшення вже наявних сил НАТО у Східній Європі — це так звані підрозділи Enhanced Forward Presence (EFP), які укріплюють східні кордони НАТО та стримують потенційну агресію.
Миротворчі війська в Україні
Після переговорів США й Росії про припинення війни в Україні без участі Європи та Києва у Франції зібрали екстрену зустріч з лідерами ЄС. Одним з ключових питань стала відправка до України військ, які контролювали б перемирʼя. Це було й головною суперечкою вечора.
Президент Франції Емманюель Макрон пропонував розмістити європейські миротворчі сили за майбутньою лінією розмежування в Україні, а не безпосередньо на ній. Проти одразу виступили Німеччина, Італія, Іспанія та Польща. Натомість премʼєр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що його країна готова розгорнути війська в Україні й підтримати мирні домовленості «чоботами на землі й літаками в небі».
«Бабель»
Головнокомандувач ЗС Швейцарії Томас Зюсслі заявив, що може відправити війська для майбутньої миротворчої місії в Україні, якщо про це проситимуть, а уряд не буде проти. Премʼєр-міністр Ірландії Мікхол Мартін сказав, що його країна теж готова відправити миротворців до України для повоєнної безпеки. Данія також до цього готова, як і Австралія, про що зазначив австралійський прем’єр Ентоні Албанезе. Прем’єр Бельгії Барт де Вевер вважає логічним, якщо Брюссель відправить війська в Україну. У Швеції не виключають таку можливість. На це також погодилася Литва.
Тим часом парламент Болгарії ухвалив декларацію про те, що Збройні сили Болгарії не братимуть участі у воєнних діях в Україні. А в Румунії допустили, що зможуть стати центром транзиту військ для миротворчих західних сил в Україні, хоча парламент і не підтримує таку позицію тимчасового президента Іліє Болояна.
Bloomberg із посиланням на джерела пише, що Туреччина могла б розгорнути свої миротворчі сили в Україні, але не робитиме цього, якщо її не залучатимуть до всіх консультацій та підготовки формування миротворчої місії.