Росіяни щодня скидають на Авдіївку авіабомби та наступають на місто з усіх боків. Але навколо Бахмуту окупантів майже зупинили. Ситуація на фронті на 400-й день великої війни. Інтерактивні мапи «Бабеля»

Російські війська продовжують робити тривалі перерви між масованими ракетними ударами по Україні. Попереднього разу між атаками минув 21 день — окупанти запускали ракети 9 березня. Відтоді минуло стільки ж часу, але росіяни досі не пускали десятки ракет одночасно. Опосередковано це свідчить і про дефіцит ракет, і про провал стратегії ударів по енергетичній системі. Окупанти шукають нову тактику та цілі, знову почастішали удари по нафтобазах.

Замість ракет росіяни майже щотижня використовують іранські дрони-камікадзе Shahed-136. Українська протиповітряна оборона збиває майже всі безпілотники, але поодинокі дрони все-таки долітають до цілей.

Проблемою для України стає використання росіянами керованих авіабомб. Окупанти прикріпляють до старих авіабомб крила та GPS-наведення — і це дозволяє запускати їх зі значної відстані точно в ціль. Російські літаки можуть скидати ці бомби на відстані понад 50 кілометрів і не заходити в зону ураження української ППО. Останнім часом найбільше страждає від таких бомб Сумщина — окупанти скидають по населених пунктах області десятки таких бомб. У Повітряних силах наголошують, що найефективніша протидія цим бомбам — збиття бомбардувальників, а для цього Україні потрібні комплекси ППО дальнього радіусу дії.

Увечері 20 березня, за даними ГУР Міноборони, на залізничній станції в окупованому Джанкої знищили крилаті ракети «Калібр», які перевозили до російських кораблів. Але офіційно Україна не брала на себе відповідальності за атаку. Залізнична станція в Джанкої — один із ключових логістичних центрів росіян. Сюди простягаються дві гілки з материкової України. Росіянам, щоб перевезти щось залізницею через Керченський міст до Севастополя, все одно потрібно їхати через Джанкой. Якщо українські війська контролюватимуть цю станцію, то це сильно ускладнить логістику росіян у Криму та на півдні України.

Російський президент володимир путін 25 березня публічно оголосив, що рф розмістить тактичну ядерну зброю на території Білорусі. Договір про нерозповсюдження ядерної зброї забороняє передавати ядерну зброю неядерним країнам. Путін використав такий же принцип, за яким США розміщають свою ядерну зброю в Європі. Це означає, що ядерна зброя розміщуватиметься на російській військовій базі — і тому де-юре вона лишатиметься російською. Також її обслуговуватимуть російські військові.

Ядерна загроза від цього рішення путіна не зросте, оскільки в разі пуску не має значення, хто перший натиснув на кнопку. Технічно час підльоту ядерних ракет до території НАТО скорочується всього на кілька хвилин, адже росія і так має спільний кордон із країнами-членами Альянсу. А от що путін дійсно порушив — то це свої домовленості з китайським лідером Сі Цзіньпіном, який приїжджав до Москви лише за кілька днів до заяви путіна. У пункті VII спільної заяви Китаю та росії йдеться про те, що всі ядерні держави повинні розміщувати ядерну зброю лише на своїй території і мають повернути її з-за кордону. Таким чином Китай та рф критикували США, оскільки ті були єдиною державою, яка мала ядерну зброю за кордоном. Тепер такою стала і росія.

У Харківській області лінія фронту залишається незмінною. Росіяни й далі контролюють невелику територію на північному сході, неподалік російсько-українського кордону. Окупанти намагаються наступати в бік Купʼянська та вздовж річки Оскіл, щоб відкинути за неї українську армію. Вони атакують у районі сіл Гряниківка та Масютівка, але без успіхів.

У Луганській області росіяни теж наступають щодня, але без успіхів. Вони просуваються на сотні метрів на окремих напрямках. Окупанти намагаються наступати на села Невське, Макіївка на Луганщині та Терни і Ямполівка на Донеччині. Бої також тривають у районі села Діброва та в лісах на південь від міста Кремінна. Головна мета росіян — відсунути українські війська від міст Кремінна та Сватове, а також від траси між ними.

На південному березі річки Сіверський Донець — адмінмежі Луганщини та Донеччини — росіяни намагаються наступати на селище Білогорівка та села Верхньокамʼянське і Спірне. Ці пункти прикривають фланг українським військовим, які стримують росіян за Соледаром і не дають їм швидко й одночасно з кількох боків дістатися Сіверська. Цьому напрямку окупанти приділятимуть менше уваги, поки не захоплять Бахмут.

За останні 10 днів ситуація навколо Бахмуту майже не змінилися. Росіянам не вдається ні оточити місто, ні наступати в районі навколишніх сіл. Українські військові утримують шляхи до Бахмуту, щоб забезпечувати оборонців міста.

Але в самому Бахмуті окупанти продовжують украй повільно просуватися до центру з півночі, півдня та сходу. Жорсткі бої тривають за кожну вулицю та будівлю. На одному з останніх відео росіян уже геолокували в районі центрального ринку Бахмуту — а від нього до міської ради трохи більше за 400 метрів.

Тим часом навколо Авдіївки ситуація погіршується — окупанти наступають з півночі та сходу, паралельно щодня обстрілюючи місто авіабомбами. Усередині Авдіївки стало настільки небезпечно, що влада вже почала евакуацію всіх комунальних служб. У місті немає світла, тепла та водопостачання, звʼязку та інтернету, а близько двох тисяч місцевих, які досі лишаються там, наполегливо закликають виїхати. Авдіївка так сильно страждає через авіаудари росіян. Схоже на те, що Україна має певні проблеми з протиповітряною обороною в цьому районі, і тому окупанти майже безкарно щодня скидають на Авдіївку авіабомби.

Однак росіяни не хочуть штурмувати місто в лоб і намагаються його оточити. На північ від міста окупанти вийшли майже впритул до залізниці з Авдіївського коксохімічного заводу. Це означає, що залізницею в місто нічого привезти не можливо. Росіяни сильно наступають і вздовж усіх східних околиць Авдіївки. Натомість на південь та захід від міста українські військові утримують позиції та не дають окупантам просуватися.

Також продовжуються бої за місто Марʼїнка. Воно перебуває на лінії фронту з 2014 року, і за понад рік повномасштабного вторгнення росіяни досі не можуть його захопити.

Натомість у районі міста Вугледар окупанти, схоже, припинили серйозні атаки. Генштаб ЗСУ останніми днями більше не згадує про те, що рф веде наступ на Шахтарському напрямку — а саме на ньому розташований Вугледар. Однак роcіяни ще з початку лютого продовжують атакувати на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Марʼїнському напрямках.

У Запорізькій області лінія фронту не змінюється. Ані росія, ані Україна поки не намагаються масштабно атакувати на цьому напрямку, але продовжують взаємні обстріли.

Наприкінці 2022 року в Міжнародному агентстві з атомної енергії казали, що мали прогрес на перемовинах про запровадження навколо Запорізької АЕС демілітаризованої зони. Однак 22 березня гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що обговорення зайшли в глухий кут і Агентство більше не розглядає такої можливості. У росії такими заявами Гроссі залишилися задоволені. Радник голови концерну «Росенергоатом» Ренат Карчаа заявив, що тему демілітаризації росії «навʼязували», щоб ослабити її позиції. На тлі цих заяв Гроссі знову поїхав із візитом на окуповану Запорізьку АЕС.

У Херсонській області лінія фронту теж не змінюється — вона стабілізувалася по річці Дніпро. Там продовжуються взаємні обстріли через річку. Найімовірніше, лінія фронту по Дніпру тут буде незмінною, поки окуповану територію Запорізької області не почнуть звільняти.

Генштаб ЗСУ 23 березня повідомив, що російські війська повністю покинули місто Нова Каховка на окупованому лівому березі Херсонщини. Цю інформацію одразу трактували як відхід росіян із міста. Однак жодних передумов, які змусили б їх відступити, не було. За кілька годин Генштаб спростував свої заяви, а в Оперативному командуванні «Південь» пояснили, що окупанти провели масову ротацію.

За останні 10 днів в Україну почала масштабно прибувати бронетехніка, яку західні партнери пообіцяли в січні-лютому. Це і танки Challenger 2 від Великої Британії, і танки Leopard від Німеччини, Норвегії, Португалії та інших країн, і бойові машини піхоти Marder від Німеччини, і бронетранспортери Stryker від США тощо. На відео міністра оборони Олексія Резнікова із новою технікою видно, що броньовані машини передають переважно Десантно-штурмовим військам — отже саме західна техніка стане ключовою для майбутнього українського контрнаступу.

У США теж вирішили поквапитися з поставками і повідомили, що зможуть передати Україні свої танки Abrams швидше. Замість того, щоб чекати їх виготовлення, Штати віддадуть старішу версію Abrams — M1A1. Але ці танки можна взяти в американської армії і оперативніше відправити в Україну.

Крім цього, українські військові раніше запланованого завершили в США навчання на системах протиповітряної оборони Patriot. Також вони вже завершили навчання і на французько-італійському комплексі SAMP-T. Це означає, що вже найближчим часом ці сучасні системи ППО можуть приїхати в Україну.

Також західні партнери передають Україні різні інженерні машини: понтонні переправи, танки для розмінування та інші. Така техніка потрібна насамперед для наступу, а не для оборони.

Важливим елементом майбутнього контрнаступу України стане і наявність боєприпасів. Більшість останніх пакетів військової допомоги США майже повністю складалася саме з боєприпасів та ракет різних типів. А Європейський Союз 20 березня узгодив план передачі Україні мільйона боєприпасів калібру 155 мм до кінця року.

Ми стежимо за ситуацією на фронті щодня. Підтримати «Бабель» можна коли завгодно і зараз теж:

🔸 у гривні

🔸 у криптовалюті

🔸 Patreon

🔸 PayPal: [email protected]