Цього тижня в Саудівській Аравії відбулися перші переговори США та Росії щодо війни в Україні, проте конкретних рішень не ухвалили. Тим часом Трамп розкритикував Зеленського, а Європа розглядає можливість введення миротворців. Росія продовжує обстріли, а Україна зміцнює оборону та отримує допомогу від союзників.
«Бабель» зібрав головні новини тижня, щоб ви залищалися в курсі подій.
Перемовини РФ та США
18 лютого Росія і США провели перші перемовини в Саудівській Аравії. України там не було.
Росію на перемовинах представляли міністр закордонних справ Сергій Лавров, радник президента РФ Юрій Ушаков, а також голова Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв.
Від США на зустрічі були присутні держсекретар Марко Рубіо, радник президента з національної безпеки Майк Волтц і спецпредставник Білого дому з питань Близького Сходу Стів Віткофф.
Зустріч тривала близько 4,5 години. Ушаков заявив, що переговори пройшли «непогано», але «поки що важко сказати, що РФ і США зближуються».
Про конкретну дату зустрічі Путіна і Трампа не домовились, вона навряд чи відбудеться наступного тижня. Однак сторони домовилися створити переговорні групи щодо припинення війни в Україні.
Пізніше Рубіо заявив, що час зустрічі президента США Дональда Трампа і лідера Росії Володимира Путіна залежатиме від того, чи досягнуть сторони прогресу в питанні припинення війни в Україні.
Що відбулося в стосунках Трампа і Зеленського
Після перемовин президент США Дональд Трамп розкритикував Київ і Брюссель, а також підтримав проведення виборів в Україні. На його думку, за «три роки війни» були можливості укласти мирну угоду з Росією.
Наступного дня, 19 лютого, Трамп стверджував, що Зеленський має лише 4% рейтингу підтримки. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) опублікував дослідження, згідно з якими станом на першу половину лютого 2025 року Зеленському довіряють 57% українців.
Президент України зреагував і сказав, що Трамп перебуває в «колі дезінформації». Зеленський наголосив, що вони не мають права, як президенти, втрачати партнерські відносини між країнами.
Згодом Дональд Трамп назвав Зеленського «диктатором без виборів», який нібито вмовив США «витратити $350 мільярдів на війну, яку неможливо виграти та яка ніколи не повинна була початися». Трамп заявив, що «Зеленський зробив жахливу роботу, його країна зруйнована» і в нього лишається мало часу.
Візит до Києва спецпредставника США з питань врегулювання війни між РФ та Україною
Президент України Володимир Зеленський і спецпредставник США з питань війни в Україні Кіт Келлог зустрілися 20 лютого в Києві. Вони обговорили ситуацію на фронті, повернення полонених та ефективні гарантії безпеки.
«Довгий та насичений день з вищим керівництвом України. Широкі та позитивні дискусії з мужнім лідером воюючої нації та його талановитою командою з національної безпеки», — написав американський посадовець.
Угода про рідкоземельні мінерали зі США
Президент наголосив, що він хоче діалогу з Трампом і не підписуватиме те, що «виплачуватимуть 10 поколінь українців». Головним пунктом угоди повинні стати чіткі гарантії безпеки для України.
США вважають, що ця угода є гарантією безпеки, але в ній має бути написано про це, заявив президент Зеленський.
Він наголосив, що Україна готова повертати США майбутню допомогу з відсотками, це допустима основа угоди, але відсоток у 100% завеликий.
Після першої відмови української сторони підписати документ Вашингтон зробив угоду ще жорсткішою, писало видання NYT. Тепер США вимагають 100% доходів від природних ресурсів, включно з корисними копалинами, газом і нафтою, а також доходів від портів та іншої інфраструктури.
«Уже немає ні про “$500 мільярдів”, ні про “відсотки”. Ми просуваємося», — резюмував Зеленський на пресконфереції 23 лютого, напередодні третьої річниці піввномасштабного воргнення РФ.
Водночас президент не назвав хоча б орієнтовних термінів, коли країни зможуть підписати угоду, про що точно йтиметься в документі та на яких умовах це відбудеться, окрім гарантій для України.
Зустрічі європейських лідерів і питання відправки миротворчих військ в Україну
Президент Франції Емманюель Макрон організував першу екстрену зустріч з лідерами ЄС 17 лютого на тлі того, що США оголосили про початок переговорів з Росією про припинення війни в Україні без участі Європи та Києва.
Учасниками першої зустрічі були президент Європейської Ради Антоніу Кошта, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, генсек НАТО Марк Рютте, премʼєр-міністри Данії, Іспанії та Польщі Метте Фредеріксен, Педро Санчес і Дональд Туск, а також канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Одним з ключових питань стала відправка військ до України для контролю за можливою мирною угодою. Це також було головною суперечкою вечора. Макрон пропонував розмістити європейські миротворчі сили за майбутньою лінією розмежування в Україні, а не безпосередньо на ній. Проти виступили Німеччина, Італія, Іспанія та Польща.
Після цього головнокомандувач Збройних сил Швейцарії Томас Зюсслі заявив, що його країна може надати війська для майбутньої миротворчої місії в Україні, якщо надійде відповідне прохання і уряд погодиться.
А парламент Болгарії ухвалив декларацію про те, що Збройні сили Болгарії не братимуть участі у воєнних діях на території України.
Президент Франції Емманюель Макрон провів другий неформальний саміт лідерів країн Європейського Союзу, а також Канади, Ісландії та Норвегії. Усі присутні підтримали Україну і висловили готовність взяти на себе всю відповідальність за мир і безпеку в Європі.
Учасники саміту підтримують мету, яка водночас є і метою президента США Дональда Трампа, — завершити повномасштабну російсько-українську війну. Миротворчі зусилля Європи й Канади будуватимуться на таких принципах:
- Україна має бути залучена до всіх процесів, а її права повинні поважати.
- Потрібен тривалий мир, який супроводжуватиметься надійними гарантіями безпеки.
- Європейські проблеми безпеки теж мають враховуватися.
Росія продовжує вербувати українців для терактів
У Дніпрі на замовлення РФ хотіли підірвати експравоохоронця — підозрюваних затримали.
Також правоохоронці затримали двох людей на Київщині — їх підозрюють у підготовці серії терактів у регіоні на замовлення Росії.
Цього тижня Служба безпеки та Національна поліція затримали чоловіка, який підірвав авто військового прокурора в Одесі. Правоохоронці назвали це терактом, а чоловіка — агентом російської ФСБ.
Останнім часом в Україні почастішали випадки, коли Росія вербує українських громадян, обіцяючи їм кошти, щоб ті підривали, мінували відділки поліції, інші держоргани та правоохоронців або військових різних структур.
Правоохоронці повідомили про підозру за фактом терористичного акту чоловікам, які, за версією слідства, 5 лютого підірвали розподільчий центр ТЦК та СП на Хмельниччині. Тоді загинула одна людина, ще 8 людей отримали поранення.
А підозрюваним у теракті в Миколаєві обрали запобіжні заходи — їх триматимуть під вартою без можливості внести заставу.
Інші операції правоохоронних органів України
Служба безпеки зібрала доказову базу проти вищих командувачів російської армії, які могли організувати знищення дамби Оскільського водосховища на Харківщині восени 2022 року.
За матеріалами справи, цими діями керували генерал-лейтенант Олег Цоков, командувач 20 загальновійськової армії західного військового округу Росії, і генерал-лейтенант Олег Маковецький, командувач 6 армії Військово-повітряних сил і протиповітряної оборони РФ.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціальна антикорупційна прокуратура (САП) викрили корупційну схему у сфері оборони — йдеться про зловживання при розробці автоматизованої системи Центру оперативного керівництва ЗСУ «ДЗВІН». За матеріалами справи, через цю схему держава втратила 246 мільйонів гривень. Детально про оборудку можна прочитати тут.
СБУ затримала окупаційну експосадовицю, яка допомогла РФ депортувати шістьох українських дітей
Російські атаки
Цього тижня Росія продовжила атакувати цивільну та критичну інфраструктуру в різних регіонах України.
Росіяни в ніч проти 16 лютого вдарили безпілотником по ТЕС у Миколаєві. Тоді без теплопостачання залишаються 46 тисяч абонентів. Тепло відновили через добу.
Декілька днів поспіль ворожа армія атакувала Одещину. У ніч на 19 лютого російські війська атакували Одесу безпілотниками. Після цього понад 500 багатоповерхівок залишилися без світла і тепла, тоді у місті було -8 °C.
Атака ввечері 19 лютого пошкодила тепломагістраль, у частини абонентів немає опалення. Також казали, що без світла лишилися майже пʼять тисяч жителів одного з районів міста. Загалом через атаки на Одесу два дні поспіль 89 500 абонентів у місті залишилися без електрики.
Російські окупанти пізно вночі 19 лютого атакували Херсон керованими авіабомбами, одна з яких влучила в багатоповерхівку. Загинули дві людини. Ще шість людей постраждали, серед них — 13-річні хлопчик і дівчинка.
А 20 лютого Росіяни на Одещині атакували енергетичний обʼєкт ДТЕК.
Того ж дня російські окупанти вдарили по місту Костянтинівка на Донеччині чотирма авіабомбами та ствольною артилерією. Загинули четверо місцевих мешканців. Протягом тижня росіяни декілька разів атакували місто.
Нова зброя для України та захист ЧАЕС
Україна займається розробкою аналогів Patriot, вперше повідомив президент.
Литва передала Україні новий пакет військової допомоги на €80 мільйонів. Йдеться про нову партію вантажівок, тепловізійних прицілів та іншої допомоги для Збройних сил.
А серед основних напрямів підтримки України цього року — протиповітряна оборона, боєприпаси, безпілотники, засоби РЕБ і підтримка оборонної промисловості України через фінансування озброєнь, вироблених в Україні.
Міністерство оборони цього року купить FPV-дронів на 44 мільярди гривень.
Президент розповів, що Сполучені Штати продовжують надавати Україні допомогу, про яку повідомили раніше, нічого не зупинено. Водночас про нову допомогу країна не повідомляла, імовірно, це повʼязано з угодою щодо корисних копалин.
А уряд також спрямує понад 1,5 мільярда гривень на укриття Чорнобильської атомної електростанції — минулого тижня по ньому вдарив російський дрон.