Лукашенко захопив міжнародний авіарейс і затримав опозиціонера Протасевича. Ось пʼять випадків, коли влада викрадала та вбивала опонентів по всьому світу і їй нічого за це не було

Узбекистан: Мухаммад Бекжанов, 1999 рік

Передісторія: У 1991 році Узбекистан оголосив про незалежність від СРСР. У тому ж році на виборах переміг колишній перший секретар ЦК КП Узбекистану Іслам Карімов. Насамперед він почав переслідувати своїх політичних опонентів, серед яких був Мухаммад Бекжанов — головний редактор однієї з провідних незалежних газет «Ерк» («Свобода»). У 1994 році газету заборонили, а через кілька років Бекжанов утік із країни і оселився в Києві.

Що сталося: У березні 1999 року агенти Служби національної безпеки Узбекистану викрали Бекжанова в Україні з його київської квартири і доставили літаком на батьківщину. Там його катували, а потім судили на закритому засіданні й засудили до 13 років увʼязнення за цілою низкою звинувачень, включаючи «посягання на конституційний лад». У 2011 році влада продовжила термін його увʼязнення ще на чотири роки і вісім місяців за «порушення правил внутрішнього розпорядку в колонії».

Підсумки: На початку вересня 2016 року влада Узбекистану повідомила про смерть Іслама Карімова, який правив країною 27 років. Мухаммад Бекжан вийшов на свободу 22 лютого 2017 року після 18 років увʼязнення. У 2018 році він випустив книгу мемуарів про своє перебування в одній із найжорстокіших тюрем країни — колонії суворого режиму «Жаслик».

Росія: Олександр Литвиненко, 2006 рік

Передісторія: Олександр Литвиненко був співробітником радянських і російських спецслужб. У 1998 році після сварки з тодішнім главою ФСБ Володимиром Путіним Литвиненка звільнили з органів. У 1999 році проти Литвиненка порушили кілька кримінальних справ. У 2000 році він втік з країни, а у 2001 році отримав політичний притулок у Великій Британії. У тому ж році Литвиненко випустив книгу «ФСБ підриває Росію», в якій звинувачував російські спецслужби в причетності до вибухів будинків у Москві та інших містах восени 1999 року. Критикував політику російської влади і особисто Володимира Путіна.

Що сталося: Першого листопада 2006 року Литвиненко зустрівся в одному з ресторанів Лондона з колишнім співробітником Головного управління охорони РФ Андрієм Луговим і бізнесменом Дмитром Ковтуном. Після цієї зустрічі Литвиненку стало зле і він потрапив до лікарні, а 23 листопада помер.

Підсумки: Британське розслідування встановило, що Литвиненка отруїли полонієм-210. Виконавцями оголосили Лугового і Ковтуна, а операцію з усунення Литвиненка могли схвалити тодішній директор ФСБ Микола Патрушев і тодішній і нинішній президент РФ Володимир Путін. Луговий заперечує свою причетність до вбивства. У 2011 році він став депутатом Держдуми від ЛДПР, у 2016-му переобрався на новий термін. У листопаді 2020 року вдова Олександра Литвиненка Марина подала проти Росії позов до Європейського суду з прав людини. Вона вимагає 3,5 мільйона євро компенсації за отруєння чоловіка.

Північна Корея: Кім Чен Нам, 2017 рік

Передісторія: Кім Чен Нам був старшим сином колишнього північнокорейського лідера Кім Чен Іра, і з середини 1990-х до початку 2000-х вважався головним наступником свого батька. Потрапив у немилість у 2001 році після невдалої спроби відвідати токійський Діснейленд за фальшивим паспортом. Від 2003 року Кім Чен Нам жив за кордоном і періодично критикував північнокорейський режим. А спадкоємцем на посаді глави Північної Кореї став його молодший брат Кім Чен Ин.

Що сталося: Тринадцятого лютого 2017 року Кім Чен Нама вбили в аеропорту Куала-Лумпуру. У нападі брали участь дві жінки. Одна відвернула увагу Кім Чен Нама, а інша в цей час ззаду накинула йому на обличчя хустку, просочену нервово-паралітичним токсином VX. Кім Чен Нам помер дорогою до лікарні.

Підсумки: Малайзійська поліція затримала двох підозрюваних у нападі: громадянку Вʼєтнаму Доан Ті Хуонг та індонезійку Сіті Айсію. На суді адвокати заявили, що жінок обдурили — вони думали, що беруть участь у реаліті-шоу. Навесні 2019 року суд відпустив їх на свободу. Південна Корея підозрює, що за вбивством стоїть влада КНДР. США теж звинуватили Пхеньян в отруєнні Кім Чен Нама і у 2018 році запровадили нові санкції проти Північної Кореї.

Саудівська Аравія: Джамаль Хашоггі, 2018 рік

Передісторія: Журналіст Джамаль Хашоггі критикував королівську політику Саудівської Аравії і особисто спадкоємного принца Мохаммеда бін Салмана. Восени 2017 року Хашоггі, побоюючись переслідувань за свої погляди, переїхав до США. Він став найвідомішим політичним експертом з арабського світу для найбільших медіа Великої Британії та США. Вів колонку в американській газеті The Washington Post, де критикував політику Саудівської Аравії щодо Катару, Канади, Ємену і засуджував переслідування інакомислення. Його остання стаття в The Washington Post, надрукована посмертно, стосувалася утисків свободи слова в арабських ЗМІ.

Що сталося: Джамаль Хашоггі зник 2 жовтня 2018 року, після того як зайшов у консульство Саудівської Аравії у Стамбулі. Розслідування встановило, що журналіста задушили, тільки-но він увійшов до будівлі, після чого його тіло розчленували і знищили.

Підсумки: У 2019 прокуратура Саудівської Аравії оголосила, що за вбивство Хашоггі до смертної кари засудили 5 осіб. Згодом ці вироки змінили на тюремне увʼязнення. За інформацією спецслужб США, операцію із захоплення і вбивства Хашоггі схвалив особисто принц Мухаммед бін Салман. Міжнародне співтовариство вимагало покарати саудівську владу. У 2019 в ході передвиборчої кампанії кандидат у президенти США Джо Байден обіцяв покарати лідерів Саудівської Аравії за це вбивство. Але у 2021 році, вже ставши президентом, Байден передумав.

Іран: Рухолла Зам, 2019 рік

Передісторія: Іранський активіст і журналіст Рухолла Зам був учасником антиурядових протестів під час президентських виборів 2009 року в Ірані і деякий час провів у вʼязниці. Зрештою Зам втік з Ірану і отримав політичний притулок у Франції. Рухолла Зам був редактором опозиційного Telegram-каналу AmadNews, де публікував компромітаційні матеріали про іранських чиновників і координував антиурядові протести в Ірані в 2017—2018 роках. У 2018 році після скарг іранської влади Telegram заблокував канал Amadnews за звинуваченням у підбурюванні до насильства, але пізніше Зам знову його відкрив під іншою назвою.

Що сталося: У жовтні 2019 року іранські спецслужби заявили, що заманили Зама у пастку в ході «складної операції з використанням розвідувального обману». За даними французьких ЗМІ, Зама затримали в Іраку, куди він приїхав для інтервʼю з місцевим активістом.

Підсумки: В Ірані Зама звинуватили в антиурядовій діяльності та співпраці з розвідувальними службами Франції, США та Ізраїлю і в червні 2020-го винесли йому смертний вирок. Дванадцятого грудня того ж року Зама стратили через повішення. Його вбивство засудила міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів».

Ми пишемо про тиранів і політичні переслідування. Ваш донат нам дуже допоможе робити це й надалі.