Цього тижня Україні відкрили ще два переговорних кластери про вступ до Євросоюзу, США обмежили роботу військової версії Starlink і тимчасово припинили обмін розвідданими з Україною, а українські дрони тим часом масовано атакували Санкт-Петербург.
«Бабель» зібрав головні події тижня, щоб ви були в курсі новин.
Україні відкрили ще два переговорних кластери про вступ до ЄС
У Люксембурзі 13 жовтня відбулася четверта міжурядова конференція «Україна — ЄС», на якій для України офіційно відкрили ще два переговорних кластери.
Йдеться про Кластер 2 «Внутрішній ринок», який охоплює правила інтеграції до єдиного ринку ЄС, і Кластер 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» — він стосується конкурентоспроможності економіки, промислового розвитку, інновацій, освіти та умов праці.
Це стало можливим, бо Угорщина зняла вето після того, як Україна виконала її умову — ухвалила закон про навчання мовами нацменшин і корінних народів.
Тепер для України відкриті чотири із шести переговорних кластерів. У червні відкрили Кластер 1 «Основи», а в липні — Кластер 6 «Зовнішні відносини». Останні два кластери Україна розраховує відкрити до кінця року.
США обмежили роботу «військового пакета» терміналів Starlink і припинили обмін розвідданими з Україною
Після того, як 11 жовтня президент США Дональд Трамп анонсував енергетичне перемирʼя між Україною та Росією, Україна впродовж трьох днів не атакувала російські НПЗ. Натомість РФ ще 12 жовтня атакувала шість енергооб’єктів України за день, а в ніч проти 14 жовтня росіяни вдарили по всіх трьох ТЕЦ у Києві.
В обох випадках Україна не отримала попереджень від партнерів про заплановані удари балістикою — такі попередження Україна отримує лише від США. Цьому передували повідомлення в медіа про те, що США погрожують заблокувати продаж зброї для України й обмін розвідданими через її удари по російських НПЗ. Лише 18 жовтня США почали знову ділитися розвідданими з Україною.
Крім того, уночі 14 жовтня компанія SpaceX без попередження обмежила роботу терміналів Starshield — військової версії супутникового зв’язку Starlink. Володимир Зеленський заявляв, що це стало наслідком рішення американського уряду, а технічно вказівку виконала компанія SpaceX.
Засновник SpaceX Ілон Маск казав, що системи Starshield контролює уряд США, тому їх використання визначають американські військові і президент. Але Білий дім називав обмеження Starshield в Україні «технічною несправністю».
16 жовтня Зеленський казав, що робота мережі відновилася ще не повністю. Окремо він зазначив, що через обмеження швидкості Starshield Україна втратила здатність збивати реактивні «Шахеди».
ЄС затвердив нові санкції проти Росії
Міністри закордонних справ ЄС 12 жовтня погодили майже 1 600 нових санкцій проти російського військово-промислового комплексу.
Це найбільше розширення санкційного списку від початку повномасштабної війни Росії проти України. Понад половину нових санкцій стосуються ланцюгів виробництва балістичних ракет.
Загалом підсанкційні компанії мають річний оборот щонайменше €20 мільярдів і понад 250 тисяч працівників. Вони постачають компоненти для російських ракет, дронів і літаків.
Окремо до списку внесли 77 російських депутатів, які балотувалися на виборах до Держдуми на окупованих територіях у вересні, а також трьох членів російської ЦВК.
Рада ухвалила законопроєкт про податки на міжнародні посилки до €150
Верховна Рада 14 жовтня ухвалила законопроєкт № 16051-1 про податки на посилки до €150 з іноземних маркетплейсів. Це одна з вимог МВФ для продовження кредитної програми для України.
Законопроєкт запроваджує ПДВ на покупки з іноземних маркетплейсів незалежно від їхньої вартості. Зараз посилки до €150 не оподатковують.
Для покупок до €150 ПДВ нараховуватиме і сплачуватиме сам маркетплейс. Некомерційні посилки вартістю до €45 залишаться без податку.
Нові правила мають запрацювати не раніше ніж 1 січня 2027 року.
Трамп поставив на паузу нові санкції проти Росії
17 жовтня президент США Дональд Трамп призупинив дію закону покійного сенатора Ліндсі Грема про «пекельні санкції проти Росії», який підписав у вересні. Це сталося лише за кілька днів до того, як закон мав набути чинності.
Документ надавав право запроваджувати мита проти країн, які купують російські енергоносії або допомагають обходити санкції. Держсекретар США Марко Рубіо пояснив це рішення президента необхідністю проаналізувати, як ці санкції вплинуть на світову економіку. Мовляв, тому Білий дім узяв паузу на 60 днів.
Закінчення «енергетичного перемирʼя» і масована атака дронів на Санкт-Петербург
15 жовтня президент Зеленський заявив, що Україна більше не дотримуватиметься паузи, на якій наполягали США, і відновить удари по російських нафтопереробних заводах.
Після цього вночі під ударом опинився Рязанський НПЗ — один із найбільших у РФ. Reuters писав, що після удару він призупинив роботу одного зі своїх основних агрегатів перегонки сирої нафти.
Уже вночі 18 жовтня дрони масовано атакували Санкт-Петербург і область. Зокрема, під ударом були дата-центр російської компанії «ВКонтакте», велика нафтобаза та логістичний хаб Ozon.