Цього тижня колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку оголосили підозру і відправили під варту, росіяни після припинення «перемирʼя» здійснили одну з найдовших атак по Україні, а українські військові у відповідь масовано вдарили по Москві та Підмосковʼю.
«Бабель» зібрав головні події тижня, щоб ви були в курсі новин.
Підозра Єрмаку
Увечері 11 травня НАБУ та САП повідомили про підозру екскерівнику ОП Андрію Єрмаку. За даними слідства, він є учасником схеми легалізації 460 мільйонів гривень на будівництві кооперативу «Династія» в Козині під Києвом. Фінансування проєкту частково могло походити з корупційних схем в «Енергоатомі», які розслідують у межах справи «Мідас».
Також підозри у цій справі отримали ще шість людей, серед них — колишній віцепремʼєр-міністр України Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч.
Суд розглядав клопотання про обрання запобіжного заходу Єрмаку два дні — 12 та 13 травня — через значну кількість матеріалів та перерви на повітряну тривогу. 14 травня ВАКС відправив Єрмака під варту на два місяці з альтернативою застави у 140 мільйонів гривень.
Увечері 15 травня адвокат Єрмака Ігор Фомін повідомив, що для екскерівника ОП вже зібрали всі 140 млн грн застави. Проте він залишився на вихідні в СІЗО, адже внести до банку всю суму увечері пʼятниці не вдалося. Серед найбільших «донорів» був колишній тренер збірної з футболу Сергій Ребров.
Обмін полоненими
У пʼятницю, 15 травня, між Росією та Україною відбувся новий обмін полоненими. Додому повернулися 205 українських військових. Це перший етап запланованого обміну 1 000 на 1 000, про який Україна домовилась за посередництва США.
Більшість звільнених українських воїнів перебували в російському полоні ще з 2022 року. Вони захищали Україну в Маріуполі і на «Азовсталі», на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському напрямках та ЧАЕС.
Окрім солдатів та сержантів, вдалося повернути додому більш ніж пів сотні офіцерів. Наймолодшому звільненому військовому виповнився 21 рік, найстаршому — 62 роки.
Масований обстріл України
Вдень 13 та в ніч проти 14 травня росіяни здійснили одну з найдовших масованих повітряних атак проти України. Зокрема, вдень запустили 800 безпілотників, а вночі — 56 ракет і 675 дронів.
Найбільше постраждав Київ — там прильоти в шести районах. У Дарницькому районі через влучання російської ракети Х-101 обвалився цілий підʼїзд багатоповерхівки. Загинули 24 людини, серед них — троє дітей. Постраждали ще 48 людей.
Загалом за цей тиждень росіяни випустили по Україні понад 3 170 ударних дронів, більш ніж 1 300 КАБів і 74 ракети різних типів, із них більшість — балістичні. Унаслідок обстрілів протягом тижня загинуло 52 людини, ще 346 людей постраждали, з них 22 дитини.
Президент Володимир Зеленський пообіцяв на ці удари справедливу відповідь.
Найбільша від початку війни атака на Московський регіон
У ніч проти 17 травня відбулася наймасштабніша дронова атака на Москву і Підмосковʼя з моменту початку російсько-української війни. Операцію провела СБУ разом з іншими підрозділами.
Під атакою дронів були Московський НПЗ, завод «Ангстрем», який постачає напівпровідники для російського ВПК, та нафтоперекачувальні станції «Солнєчногорська» і «Володарське».
Крім того, українські війська атакували низку військових обʼєктів росіян на аеродромі «Бельбек» в окупованому Криму і сторожовий корабель ФСБ у Дагестані — у Каспійському морі.
«Євробачення-2026»
Увечері 16 травня відбувся фінал пісенного конкурсу «Євробачення», який цьогоріч пройшов у Відні, Австрія. Перемогу здобула представниця Болгарії Dara з піснею “Bangaranga”.
Україна посіла девʼяте місце — співачка Leléka з піснею “Ridnym” набрала 221 бал від глядачів і журі.
Відставка премʼєрки Латвії
14 травня премʼєр-міністерка Латвії Евіка Сіліня оголосила, що подає до Сейму заяву про відставку. Це означає відставку всього уряду країни. Фактично уряд розпався напередодні, коли партія «Прогресивні» вийшла з урядової коаліції.
Причиною цього стало те, що премʼєрка висунула на посаду міністра оборони свого військового радника, генерала Райвіса Мелніса — замість Андріса Спрудса.
Спрудс пішов у відставку минулого тижня, після того як на території Латвії впали українські дрони, що відхилилися від курсу через російські засоби РЕБ. Сіліня розкритикувала міністра за повільне розгортання систем протидії дронам.
Тепер уряд країни продовжить виконувати обов’язки тимчасового уряду, доки не сформують новий перед загальними виборами у жовтні.
Поїздка Трампа до Китаю
Президент США Дональд Трамп разом з делегацією з 13 по 15 травня перебував з офіційним візитом у Китаї вперше за 9 років — востаннє він був у Пекіні у 2017-му. Там він зустрівся з лідером Китаю Сі Цзіньпіном.
Пресслужба Білого дому повідомила, що під час зустрічі лідери домовилися, що Ормузьку протоку потрібно відкрити для проходу суден з енергоносіями. Крім того, Трамп заявляв, що Китай купуватиме у США нафту і погодився придбати 200 літаків Boeing. Також Трамп і Сі домовились знизити мита на деякі товари.
Угода про створення керівного комітету Спецтрибуналу зі злочинів Росії проти України
15 травня на засіданні Ради Європи ухвалили ключове рішення для запуску Спецтрибуналу зі злочину агресії РФ проти України — затвердили угоду про створення керівного комітету.
Рішення підтримали ЄС і 36 країн. Ця угода визначатиме, як працюватиме та управлятиметься Спецтрибунал, і допоможе залучити ширшу міжнародну підтримку.
Україна наполягає на створенні Спеціального трибуналу, оскільки Міжнародний кримінальний суд та інші схожі інституції на цьому етапі не можуть розглядати справи щодо злочину агресії.