Цього тижня між Україною та Ізраїлем стався дипломатичний конфлікт через судно з викраденим українським зерном, Польща обміняла російського археолога Олександра Бутягіна, якого мала депортувати до України, а Путін анонсував «перемирʼя» до 9 травня (День перемоги у Росії).
«Бабель» зібрав головні події тижня, щоб ви були в курсі новин.
Дипломатичний конфлікт між Україною та Ізраїлем
У неділю, 26 квітня, ізраїльське медіа Haaretz написало, що судно PANORMITIS із, імовірно, викраденим зерном з окупованих територій України прибуло в бухту ізраїльського міста Хайфа і чекало дозволу на вхід у порт. Загалом, за даними Haaretz, від початку 2026 року чотири судна розвантажили в Хайфі крадене українське зерно.
Через це наступного дня МЗС України викликало посла Ізраїлю. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також наголосив, що МЗС уже зверталося 15 квітня до Ізраїлю з приводу подібного судна, яке доправило зерно до Хайфи, однак достатньої реакції на інцидент не було. Тоді Ізраїль повідомив Україні, що було занадто пізно, аби затримувати російське судно, оскільки воно вже залишило порт Хайфи.
На публікацію Сибіги в Х відреагував голова МЗС Ізраїлю Гідеон Саар, заявивши, що «дипломатичні відносини не ведуть у твіттері». Він також стверджує, що Сибіга «не подав запит на правову допомогу, перш ніж звернутися до медіа і соціальних мереж».
28 квітня МЗС України викликало посла Ізраїлю Міхаеля Бродського та вручило йому ноту протесту через те, що до Ізраїлю продовжує надходити зерно, яке Росія вивозить з окупованих територій України. Вже 29 квітня Україна відправила ізраїльській стороні пакет документів для арешту судна.
30 квітня ізраїльська компанія-імпортер зерна «Ценціпер» відмовилася розвантажувати судно. Тоді ж воно відійшло від берегів Ізраїлю і зараз стоїть у міжнародних водах неподалік Хайфи.
Після цього інциденту у ЄС розглядають варіант ввести санкції проти Ізраїлю за купівлю зерна, аналогічні рішення готова ухвалити й Україна.
Обмін Бутягіна
У вівторок, 28 квітня, Польща провела обмін з Росією та Білоруссю за формулою «пʼять на пʼять». Серед тих, кого Польща віддала, — російський археолог, співробітник Ермітажу Олександр Бутягін.
Його затримали у Варшаві 4 грудня 2025 року за запитом української прокуратури. В Україні його підозрюють у проведенні незаконних розкопок на терені городища Мірмекій в окупованому Криму та знищенні культурного шару археологічної пам’ятки на суму понад 200 мільйонів гривень.
Україна вимагала екстрадиції Бутягіна, у січні з цією вимогою погодилася прокуратура Польщі. У березні польський суд погодився його екстрадувати до України.
Після повернення до РФ Бутягін заявив в інтервʼю, що продовжуватиме незаконні розкопки в Криму.
«Перемирʼя» від Путіна
У середу, 29 квітня, президент США Дональд Трамп і Путін провели телефонну розмову. Під час неї Путін заявив, що готовий оголосити перемирʼя до 9 травня, коли в Росії святкують День перемоги. Пізніше Трамп сказав, що це він запропонував Путіну зробити «невеличке перемирʼя».
Наступного дня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не отримувала ніяких повідомлень з приводу «перемир’я» ані від Москви, ані від Вашингтону. Він доручив українським представникам зв’язатися зі США та з’ясувати деталі російської пропозиції. На думку Зеленського, Кремль пропонує «перемирʼя» на 9 травня, щоб «спокійно» провести військовий парад, а потім відновити атаки по Україні.
Торік 28 квітня Путін теж оголошував про перемирʼя з опівночі 8 травня до опівночі 11 травня. Попри це росіяни продовжили атаки по всій лінії фронту. За даними Міністерства закордонних справ України, тільки у першій половині дня 8 травня вони понад 700 разів відкривали вогонь.
Росію повернули на Венеційську бієнале
У четвер, 30 квітня, за девʼять днів до відкриття 61-ї Венеційської бієнале, журі виставки оголосило про колективну відставку на підтримку рішення не розглядати Росію та Ізраїль серед претендентів на головні нагороди — «Золотого лева» та «Срібного лева». Лідерів цих країн Міжнародний кримінальний суд звинувачує у злочинах проти людяності.
Згодом організатори Венеційської бієнале в офіційній заяві оголосили про зміну формату вручення нагород після відставки журі. Там вирішили, що переможців цьогорічної виставки будуть обирати відвідувачі, які перебувають на локаціях.
Getty Images / «Бабель»
Для цього запровадили дві нові відзнаки — «Леви відвідувачів». Їх вручатимуть найкращому учаснику головної виставки та за найкращу національну участь.
Окремо організатори бієнале наголосили, що до оцінювання допущені всі національні павільйони «на засадах інклюзивності та рівного ставлення», а сама бієнале має залишатися «простором перемир’я в ім’я мистецтва, культури і свободи творчості». Тож за головні відзнаки знову зможуть змагатися Росія та Ізраїль. Також церемонію нагородження перенесли з 9 травня на 22 листопада — останній день роботи виставки.