Цього тижня у Києві сталася стрілянина з загиблими, на тлі якої у відставку подав керівник департаменту патрульної поліції Євгеній Жуков. Україна уклала оборонні угоди з Німеччиною, Норвегією та Нідерландами, а Росія влаштувала масовану комбіновану атаку на регіони України.
Тим часом на Близькому Сході домовилися про припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном, а Іран спочатку відкрив, а потім знову закрив Ормузьку протоку. «Бабель» зібрав головні події тижня, щоб ви були в курсі новин.
Теракт у Києві
Вдень 18 квітня в Голосіївському районі Києва чоловік влаштував стрілянину по випадкових перехожих, а потім забарикадувався в супермаркеті та захопив відвідувачів у заручники. Правоохоронці 40 хвилин вели з ним переговори, але коли той убив одного з заручників, почали штурм і ліквідували нападника.
Під час нападу загинули шість людей, ще 14 постраждали. Мотиви стрілка досі невідомі — жодних вимог він не озвучував.
Як зʼясувалося, стрілець — уродженець Москви, раніше довго жив на Донеччині. Його вже притягували до кримінальної відповідальності. Зброя, з якої стріляв нападник, — це зареєстрований карабін. Правоохоронці почали кримінальне провадження за статтею про терористичний акт, що призвів до загибелі людей.
Також у соцмережах зʼявилося відео, як поліцейські тікають від стрільця і залишають цивільну людину під вогнем. Після цього ДБР почало розслідувати справу за підозрою в службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки.
Поліціянтам загрожує від 2 до 5 років позбавлення волі. Їх уже відсторонили від виконання обов’язків. А начальник департаменту патрульної поліції Євгеній Жуков подав у відставку.
Відкриття і закриття Ормузької протоки
17 квітня міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі оголосив, що Іран повністю відкрив Ормузьку протоку для комерційних суден. Це сталося після припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном, яке настало опівночі 17 квітня за Києвом. Цю інформацію також підтвердив президент США Дональд Трамп.
Але наступного дня Іран знову взяв протоку під контроль через те, що США не зняли морську блокаду. Того ж дня два торговельні судна потрапили під обстріл Ірану під час спроби пройти Ормузькою протокою.
Президент США Дональд Трамп звинуватив Іран у «грубому порушенні» режиму припинення вогню і пригрозив знищенням усіх електростанцій і мостів. Проте, за його словами, делегації США та Ірану мають зустрітися на черговому раунді переговорів у столиці Пакистану 20 квітня.
Дозвіл росіянам і білорусам повноцінно брати участь у змаганнях з водних видів спорту
Міжнародна федерація водних видів спорту (World Aquatics) 13 квітня зняла обмеження з Росії та Білорусі. Тепер спортсмени цих країн зможуть повноцінно виступати зі своєю національною символікою — гімнами, прапорами і у формі своєї держави.
Попри це рішення Польща відмовилася допускати спортсменів із Росії та Білорусі виступати на Чемпіонаті Європи зі стрибків у воду, який має пройти на її території у 2027 році.
«Рамштайн» і нова допомога Україні від союзників
15 квітня відбулося чергове засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Серед ключових рішень партнерів, які ухвалили на засіданні, — найбільший пакет підтримки у сфері дронів від Великої Британії цьогоріч. Йдеться про 120 тисяч дронів великої дальності, розвідувальних і логістичних безпілотників та морських систем.
Крім того, Німеччина інвестує $4 мільярди в посилення ППО. Ще $600 мільйонів нададуть на розвиток українських спроможностей завдавати глибоких ударів і ударів середньої дальності.
Нідерланди спрямують €248 мільйонів на БпЛА для України, а Норвегія — $560 мільйонів на базове забезпечення бригад дронами та $150 мільйонів на логістичний хаб.
Оборонні угоди з Німеччиною, Норвегією та Нідерландами
14 квітня президент Володимир Зеленський у Берліні підписав з премʼєром Німеччини Фрідріхом Мерцом низку угод про співпрацю, зокрема у сфері оборони. Одна з домовленостей передбачає електронний обмін даними з поля бою.
Того ж дня Зеленський та премʼєр Норвегії Йонас Гар Стьоре підписали спільну декларацію про поглиблення співпраці у сфері оборони та безпеки. Вона передбачає, зокрема, посилення оборонних спроможностей України. Пріоритети — протиповітряна оборона, безпілотні системи, радіоелектронна боротьба, морська безпека, логістика та матеріально-технічне забезпечення.
Офіс президента
16 квітня президент України та прем’єр Нідерландів Роб Єттен також підписали спільну угоду про оборонну співпрацю. Усім цим трьом країнам Україна запропонувала Drone Deal — ініціатива передбачає спільну розробку і виробництво дронів, ракет, систем РЕБ та інших оборонних технологій.
Перші заяви майбутнього премʼєра Угорщини
На парламентських виборах в Угорщині минулого тижня перемогла опозиційна партія «Тиса», яку очолює Петер Мадяр. 13 квітня він виступив на першій пресконференції і зробив заяви, зокрема, і про майбутні відносини з Україною.
Щодо кредиту Україні від ЄС на €90 мільярдів, що його блокував уряд премʼєра Віктора Орбана, Мадяр сказав, що Угорщина не долучатиметься до внесення грошей, бо «перебуває в дуже скрутному економічному становищі». Водночас він не розуміє, чому команда Орбана знову порушила це питання, — адже рішення про це ухвалили ще в грудні 2025 року. За ним Угорщина, Чехія та Словаччина можуть не брати на себе фінансових зобов’язань.
Водночас Мадяр сказав, що не підтримує пришвидшений вступ України до блоку, бо в країні досі триває війна. Політик наголосив: в інтересах Угорщини — мати хороші відносини з усіма сусідами. Він готовий зустрітися з президентом Володимиром Зеленським і заявив: «Україна — жертва в цій війні і має право на суверенітет».
При цьому, за словами голови партії «Тиса», Угорщина готова до прагматичної співпраці з Росією. Мадяр каже, що не дзвонитиме Путіну сам. А якщо той подзвонить йому першим, проситиме зупинити війну в Україні.
Масована атака Росії по Україні
Уночі та вдень 16 квітня російські війська масовано атакували Україну, запустивши 44 ракети і майже 700 дронів. Через обстріли у різних регіонах загинули щонайменше 15 людей, ще понад 100 постраждали, серед них — діти. Найбільше постраждали Київ, Одеса, Дніпро та Харків.
Олег Кіпер / Одеська ОДА (ОВА)
