Заступник прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андрій Синюк звільнився за власним бажанням.
Про це він повідомив «Бабелю».
Також Синюк сказав, що службове розслідування триває. Водночас він заперечив, що в нього проводили обшуки.
За словами колишнього заступника, він вирішив піти із САП до того, як закінчиться службове розслідування, щоб уникнути спекуляцій щодо його впливу на перебіг і результати справи.
Пізніше САП підтвердила, що заступник прокурора Андрій Синюк звільнився за власним бажанням 14 листопада. У прокуратурі зазначили, що керівник САП не має повноважень одноосібно звільняти своїх заступників — це може робити тільки генпрокурор.
Водночас у НАБУ триває досудове розслідування про можливий витік інформації з обмеженим доступом. Також службове розслідування проводять у самій САП.
У листопаді «Бабель» припускав, що саме Андрій Синюк фігурує в операції НАБУ «Мідас». Однак прокурори жодного разу не назвали його прізвища, лише уточнили, що з 26 жовтня 2025 року «один з керівників органів прокуратури» передавав факти досудового розслідування в цій справі.
Пізніше «Українська правда» оприлюднила відеозаписи, на яких Синюк зустрічається з адвокатом Олексієм Менівим. А той відвідує будинок, де живе Міндіч. Сам Синюк в коментарі УП зазначив, що не знав, що у цьому будинку має квартиру Тимур Міндіч. За його словами, там живе його знайомий Менів. Синюк каже, що сам Менів звертався до журналіста УП, щоб надати договір оренди, але його проігнорували.
Після виходу сюжету в САП повідомили, що її керівник Олександр Клименко почав внутрішнє розслідування, яке стосується можливого витоку інформації досудового розслідування, але імен не називали.
Політична криза та розслідування корупції в енергетиці
10 та 11 листопада НАБУ оприлюднило чотири частини аудіозаписів прослуховування та повідомило про масштабну операцію «Мідас» з викриття корупції у сфері енергетики
За даними бюро, контрагентам «Енергоатому» нав’язували умови сплати відкату, щоб уникнути блокування платежів за надані послуги та постачену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця практика отримала назву «шлагбаум».
За даними НАБУ, члени організації систематично отримували 10—15% як хабар від контрагентів «Енергоатому». За такою схемою вони легалізували приблизно $100 мільйонів через офіс, який належить родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача.
У цій справі затримали пʼятьох людей, а сімом оголосили підозри. Їхні імена згодом озвучив прокурор САП на судових засіданнях:
- бізнесмен Тимур Міндіч, який на записах НАБУ фігурував як «Карлсон» і якого вважають організатором схеми;
- колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»);
- виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки АТ «НАЕК «Енергоатом» Дмитро Басов («Тенор»);
- чотири «працівники» бек-офісу з легалізації коштів: Олександр Цукерман («Шугармен»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко і Людмила Зоріна.
Миронюка, Басова, Зоріну, Фурсенка, Устименко вже відправили під варту, а проти Міндіча і Цукермана ввели санкції. Згодом за Зоріну та Устименко внесли сукупно 37 мільйонів гривень застави.
На плівках НАБУ також фігурує міністр енергетики, на той час цю посаду обіймав Герман Галущенко. У нього в межах справи проходили обшуки, 12 листопада його відсторонили від посади міністра юстиції.
Прокурор САП стверджував, що один з фігурантів справи проводив співбесіду зі Світланою Гринчук, яка згодом змінила Галущенка на посаді міністра енергетики.
Обоє міністрів подали у відставку, уряд вже проголосував за звільнення Світлани Гринчук та Германа Галущенка з посад очільників Міненерго та Мінʼюсту. Крім того, Зеленський вивів обох міністрів зі складу РНБО.
Також НАБУ стверджує, що учасники схеми передавали гроші колишньому віцепремʼєру Олексію Чернишову, йому оголосили підозру в незаконному збагаченні та відправили під варту на 2 місяці. Наступного дня журналісти «Схем» з посиланням на джерела повідомили про те, що за нього внесли заставу в розмірі понад 51,6 мільйона гривень.
Після цих подій президент Зеленський і премʼєрка Юлія Свириденко оголосили про аудит найбільших державних компаній та масштабне «перезавантаження» в управлінні енергетикою.