Відновлення незалежності САП і НАБУ, зміни в держбюджет і атака Росії на Київ. Головне за тиждень

Цього тижня Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який повернув незалежність НАБУ й САП, і його підписав президент. Крім того, протягом тижня Володимир Зеленський призначив командувача Повітряних сил, увів нові санкції проти тіньового флоту РФ.

Дональд Трамп за цей час встановив РФ новий термін для перемирʼя, а російська армія тимчасом продовжувала обстрілювати Україну. «Бабель» зібрав головні події тижня, щоб ви були в курсі новин.

Дрони і Patriot для України

У німецькому Міноборони цього тижня заявили, що Німеччина постачить Україні додаткові пускові установки Patriot уже «найближчими днями». На другому етапі протягом наступних «двох-трьох місяців» передадуть ще компоненти системи.

Американсько-німецька компанія Auterion відправить Україні 33 тисячі своїх ударних систем зі штучним інтелектом для безпілотників до кінця року за новим контрактом з Міністерством оборони США.

Крім того, Міністерство оборони України перерозподілило 8 мільярдів гривень на нагальні потреби безпілотних підрозділів.

Призначення голови БЕБ

Премʼєр-міністр Юлія Свириденко і переможець конкурсу на посаду голови Бюро економічної безпеки Олександр Цивінський домовилися, що він пройде поліграф. Свириденко наголосила, що розраховує вже наступного тижня ухвалити рішення про призначення голови БЕБ.

За день до цього Цивінський отримав відповідь від СБУ про те, що немає підстав для того, щоб не призначати його директором БЕБ.

Новий дедлайн для Росії від США

Президент США Дональд Трамп 29 липня заявив, що Вашингтон запровадить нові мита й вторинні санкції проти Росії впродовж десяти днів, якщо Москва не домовиться з Україною про припинення вогню.

Перед цим американський президент неодноразово висловив розчарування тим, що лідер РФ відмовляється погодитися на припинення вогню.

А РФ продовжувала атаки по Україні

У ніч проти 31 липня РФ атакувала Україну 8 крилатими ракетами «Іскандер-К» і 309 дронами. Основним напрямком удару був Київ. ППО знешкодила 3 крилаті ракети «Іскандер-К» і 288 дронів. Одна з ракет влучила в пʼятиповерхівку у Святошинському районі столиці.

Пошуково-рятувальні роботи завершили наступного дня, 1 серпня. Загинула 31 людина, серед них — пʼятеро дітей. Постраждали 159 людей, зокрема 16 дітей.

• Росіяни 29 липня атакували КАБами Біленьківську виправну колонію в Запорізькій області. Загинуло 16 людей, ще 44 госпіталізували до місцевих лікарень.
• Російські окупанти 29 липня завдали ракетного удару по території одного з навчальних підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України. Загинули троє військових, ще 18 поранені.

Відновлення незалежності НАБУ і САП

Рада 31 липня ухвалила президентський законопроєкт № 13533 — документ скасовує низку норм, які фактично знищували незалежність НАБУ і САП. Засідання нардепів, де вони його схвалили, транслювали онлайн на ютуб-каналі парламенту — уперше з початку повномасштабного вторгнення.

Того ж дня законопроєкт підписав президент. Детально про норми нового закону можна прочитати тут.

Оборудка на закупівлі безпілотників і засобів РЕБ

Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура 2 серпня заявили про викриття оборудки на закупівлі безпілотників і засобів РЕБ.

За даними правоохоронців, на хабарі спіймали чинного народного депутата, голів районної та міської військових адміністрацій і військових Нацгвардії. Фігуранти укладали державні контракти з постачальниками за свідомо завищеними цінами — до 30% від суми контракту поверталося ділкам, кажуть співробітники Бюро. Командувач Національної гвардії відсторонив від посад фігурантів справи НАБУ й САП про корупцію.

Наступного дня президент Володимир Зеленський звільнив Сергія Гайдая з посади голови Мукачівської РДА, а Андрія Юрченка — з посади очільника Рубіжанської МВА.

Як писали «Суспільне» і УП з посиланням на джерела в правоохоронних органах, серед фігурантів справи є голова Мукачівської РДА й колишній голова Луганської ОВА Сергій Гайдай, начальник Рубіжанської МВА Луганської області Андрій Юрченко, народний депутат від «Слуги народу» Олексій Кузнєцов.

Зміни в держбюджет, контракт про військову службу для людей, старших за 60 років. Які закони підписав Зеленський

Президент 31 липня підписав законопроєкт № 13573. Документ збільшує видатки на сектор оборони на 412,3 мільярда гривень, з яких 115 мільярдів — на грошове забезпечення військовослужбовців всіх Сил оборони. Ще 216 мільярдів гривень — на закупівлю і виробництво озброєння, військової техніки й дронів, а решта коштів — на інші потреби війська.

Документ також передбачає норму про новий розподіл податку на прибуток або на доходи (ПДФО) з 1 серпня 2025 року. Мова про те, що 60% спрямовуватимуть Міноборони на закупівлю дронів, зброї, військової техніки (це додаткові 22,4 мільярда гривень для Міноборони, їх уже врахували в загальній сумі збільшення). Ще 30% спрямовуватимуть Держспецзв’язку на дрони, 10% — на потреби бригад.

• Цього тижня Зеленський підписав законопроєкт № 13276 про обов’язкову військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу медичної служби для студентів медичних і фармацевтичних спеціальностей. Детально про норми закону тут.
• Також президент підписав законопроєкт № 13229, який дозволяє чоловікам і жінкам, старшим за 60 років, укладати контракт на проходження військової служби. Детально із цим можна ознайомитись тут.
• Зеленський підписав закон № 13168 про виплату 15 мільйонів гривень сімʼям загиблих у полоні військових — незалежно від причини їхньої смерті. Проте дія закону не поширюється на сімʼї тих бійців, які здалися в полон добровільно. Детально про це можна прочитати тут.
• Крім того, президент ввів санкції проти капітанів російського тіньового флоту. Під санкції потрапили 94 людини і пʼять компаній.

Нові призначення

Президент України Володимир Зеленський 3 серпня, у День Повітряних сил ЗСУ, призначив генерал-лейтенанта Анатолія Кривоножка командувачем Повітряних сил. З 30 серпня минулого року Кривоножко був тимчасовим виконувачем обовʼязків на цій посаді. З 2015 року він командував Повітряним командуванням «Центр» Повітряних сил ЗСУ.

А за декілька днів до цього, 28 серпня, Зеленський призначив активістку й колишню нардепку Світлану Заліщук послом України у Швеції.

Того ж дня Уряд призначив Тетяну Бережну тимчасовою виконувачкою обовʼязків міністра культури та стратегічних комунікацій. Раніше Бережна була заступницею Свириденко, коли та була міністеркою економіки. В міністерстві вона відповідала за розробку і реалізацію політики у сфері праці й зайнятості.

Атаки на військові підприємства РФ

Дрони Служби безпеки України 31 липня атакували підприємство в Пемзі «Радіозавод», що входить до складу корпорації «Ростех». На заводі виробляють автоматичні системи бойового управління для різних родів військ РФ, зокрема ППО, артилерії, а також мобільні командні пункти на базі бронетехніки та сучасні засоби зв’язку.

А 3 серпня Дрони СБУ поцілили по аеродрому і військовому заводу на території Росії. Також Сили оборони поцілили по кількох нафтопереробних заводах. Першою ціллю БпЛА став військовий аеродром «Приморсько-Ахтарськ» (Краснодарський край). Там під атакою були місця зберігання і запуску «шахедів». Після прильотів дронів СБУ в районі аеродрому виникла пожежа.

Друга ціль — завод «Електроприлад» (м. Пенза) — тут виготовляють обладнання для цифрових мереж у військових системах управління, прилади для авіації, бронетехніки, кораблів і космічних апаратів.

Крім того, у Генштабі повідомили про удари по Рязанському та Новокуйбишевському нафтопереробних заводах. Також українські дрони успішно атакували базу пально-мастильних матеріалів «Анна нафтопродукт» у Воронезькій області РФ.

Президент Нікарагуа каже, що визнає анексію Росією українських областей

Уряд Нікарагуа готовий визнати окуповані Росією території Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей частиною РФ. Про це президент Даніель Ортега 30 липня написав у листі Путіну.

Якщо твердження набуде офіційного характеру, Нікарагуа може стати першою країною, яка офіційно визнала анексію Росією чотирьох українських областей у 2022 році.

У МЗС України заявили, що якщо інформація підтвердиться, то Київ розцінить такі дії як грубе порушення міжнародного права.

ПриватБанк виграв суд проти Коломойського і Боголюбова

ПриватБанк 30 липня виграв справу у Високому суді Лондону проти своїх колишніх акціонерів — Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, а також шести їхніх офшорних компаній. Банк вимагав відшкодувати збитки за виведені активи, які оцінює в понад $1,9 млрд. З нарахованими відсотками ця сума зросла більш ніж удвічі.

Банк заявив про фіктивні позики на $1,9 млрд, які не повернули. Суд визнав Коломойського і Боголюбова винними в шахрайстві та відкинув їхні заперечення. Тепер банк починає стягнення збитків на користь держави. Детально про справу тут.

Бізнесмен Геннадій Боголюбов збирається подати апеляцію на рішення Високого суду Лондону.