ПриватБанк виграв справу у Високому суді Лондону проти своїх колишніх акціонерів — Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, а також шести їхніх офшорних компаній. Банк вимагав відшкодувати збитки за виведені активи, які оцінює у понад $1,9 млрд. З нарахованими відсотками ця сума зросла більш ніж удвічі.
Про це повідомила пресслужба компанії.
Банк стверджував, що кошти незаконно привласнили, надавши позики 47 українським і трьом кіпрським позичальникам з квітня 2013 року по серпень 2014 року. Ці позичальники потім уклали угоди з компаніями-постачальниками. За словами ПриватБанку, ці договори були фіктивними і передбачали постачання товарів або промислового обладнання — притому за умови повної передоплати.
Банк стверджував, що за авансовими платежами на суму $1,9 мільярда не постачили жодних товарів, а самі аванси постачальники не повернули позичальникам. Також позичальники не повернули банку кредити на цю суму, тож, банк вимагав від Коломойського і Боголюбова $1,9 мільярда як відшкодування збитків. Повна сума з відсотками буде значно вищою.
Суддя Трауер відхилив твердження Коломойського і Боголюбова, що не було «жодного доказу», який би пов’язував колишніх власників банку з описаними транзакціями. Він встановив, що їхні заперечення «повністю побудовані на нечесному підґрунті». Суддя також встановив, що Коломойський, «здається, вважав себе вищим за закон», і що «з боку Боголюбова нечесно» було використовувати документи, що вводять в оману, щоб дистанціюватися від шахрайства.
Тепер ПриватБанк і його юридичні радники перейдуть до стадії стягнення збитків. Вони намагатимуться звернутися до примусового виконання рішення суду стосовно цих активів, щоб отримати компенсацію для банку та його акціонера – уряду України.
Націоналізація ПриватБанку і суд
У 2016 році Нацбанк під керівництвом Валерії Гонтаревої почав реформувати банківський ринок і, серед іншого, проаналізував капітали банків за методологією, яку він розробив із МВФ. Нацбанк знайшов «чорну діру» в капіталі ПриватБанку: вона виникла через те, що 97 відсотків кредитів ПриватБанк видав «повʼязаним особам», більшу частину яких представляли компанії без майна і потоків готівки. Валерія Гонтарева довго переконувала акціонерів «покласти» в банк реальні активи, акціонери вели з нею позиційну боротьбу.
У грудні 2016 року НБУ визнав ПриватБанк банкрутом і запропонував Кабміну його націоналізувати. У той же день РНБО на чолі з Порошенком запропонувала уряду докапіталізувати банк з бюджету, а Фонду гарантування вкладів (ФГВ) і НБУ простежити за стабільністю фінансової системи. Порошенко ввів рішення РНБО в дію президентським указом. Після цього Кабмін ухвалив рішення націоналізувати ПриватБанк.
Націоналізацією займався ФГВ, він призначив тимчасове правління ПриватБанку. Після цього він провів bail-in: примусово конвертував гроші на рахунках «повʼязаних осіб» в частки банківського капіталу.
За українськими законами «повʼязані особи» декларують свій звʼязок самі — або цей звʼязок встановлює НБУ. В цьому випадку звʼязок встановлювало Управління моніторингу повʼязаних з банками осіб, яке Валерія Гонтарева створила в червні 2015 року. За пʼять днів до націоналізації спеціальна комісія НБУ видала постанову № 105, де перерахувала 1 092 такі «повʼязані особи».
ФГВ провів bail-in і після цього продав Міністерству фінансів сто відсотків капіталу ПриватБанку за одну гривню. Після цього Мінфін докапіталізував ПриватБанк на $5,8 млрд.
Далі вже державний ПриватБанк подав на своїх колишніх акціонерів — Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова — в суд за шахрайство, і зажадав компенсувати $1,9 млрд збитків з відсотками.