1
Щоб розібратися в суті рішення, необхідно згадати, як президент Петро Порошенко націоналізував ПриватБанк, забравши його у тодішніх акціонерів — Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова.
У 2016 році Нацбанк під керівництвом Валерії Гонтаревої почав реформувати банківський ринок і, серед іншого, проаналізував капітали банків за методологією, яку він розробив із МВФ. Нацбанк знайшов «чорну діру» в капіталі ПриватБанку: вона виникла через те, що 97 відсотків кредитів ПриватБанк видав «повʼязаним особам», більшу частину яких представляли компанії-пустушки (без майна і потоків готівки). Валерія Гонтарева довго переконувала акціонерів «покласти» в банк реальні активи, акціонери вели з нею позиційну боротьбу. (Історію націоналізації ПриватБанку Валерія Гонтарева виклала в своїй книзі.)
У грудні 2016 року НБУ визнав ПриватБанк банкрутом і запропонував Кабміну його націоналізувати. У той же день РНБО на чолі з Порошенком запропонував уряду докапіталізувати банк з бюджету, а Фонду гарантування вкладів (ФГВ) і НБУ простежити за стабільністю фінансової системи. Порошенко ввів рішення РНБО в дію президентським указом. Після цього Кабмін ухвалив рішення націоналізувати ПриватБанк.
Націоналізацією займався ФГВ, він призначив тимчасове правління ПриватБанку. Після цього він провів bail-in: примусово конвертував гроші на рахунках «повʼязаних осіб» в частки в капіталі банку.
За українськими законами «повʼязані особи» декларують свій звʼязок самі — або цей звʼязок встановлює НБУ. В даному випадку звʼязок встановлювало Управління моніторингу повʼязаних з банками осіб, яке Валерія Гонтарева створила в червні 2015 року. За пʼять днів до націоналізації спеціальна комісія НБУ видала постанову № 105, де перерахувала 1 092 такі «повʼязані особи». До цього переліку потрапив Ігор Суркіс і шість його компаній.
ФГВ провів bail-in і після цього продав Міністерству фінансів сто відсотків капіталу ПриватБанку за одну гривню. Після цього Мінфін докапіталізував ПриватБанк на 5.8 млрд доларів. (Далі вже державний ПриватБанк подав на своїх колишніх акціонерів — Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова — в суд за шахрайство, і зажадав компенсувати 1.9 млрд доларів збитків, з відсотками. Суди у цій справі ще тривають.)
2
У позові, який Ігор Суркіс подав до Високого суду Лондону, він не оскаржував ні націоналізацію ПриватБанку, ні процедуру bail-in, ні постанову № 105 в цілому. Він стверджував тільки, що він і його компанії потрапили в список «повʼязаних осіб» через шахрайську змову Петра Порошенка і Валерії Гонтаревої, які дбали не про інтереси держави, а про свої власні.
За словами Ігоря Суркіса президент Петро Порошенко хотів, щоб той віддав йому компанію Bolvik Ventures. На цю компанію був записаний пакет акцій групи «1+1 media». Контроль над «1+1» Петру Порошенку був потрібен для того, щоб канал підтримав його на наступних президентських виборах.
3
Ось як Ігор Суркіс викладає події в позовній заяві.
Двадцятого грудня 2016 року, коли до кінця націоналізації залишався один день, Ігор Суркіс приїхав в адміністрацію президента Петра Порошенка. Він сказав президенту, що НБУ призначив «повʼязаними особами» його самого, футбольний клуб «Динамо Київ» та його старшого брата Григорія Суркіса — і через це у ФК «Динамо Київ» виникли фінансові проблеми.
Ігор Суркіс пригрозив Петру Порошенку, що якщо за той час, поки він буде їхати назад, в офіс «Динамо Київ», їх не викреслять зі списку «повʼязаних осіб», він збере прес-конференцію, на якій офіційно «передасть ключі» від «Динамо» Валерії Гонтаревій — після чого клубом буде керувати вона.
Президент відповів Ігорю Суркісу, що той, можливо, і має рацію, але він не знає подробиць процедури bail-in, і що цим питанням займається НБУ.
Поки Ігор Суркіс їхав назад в офіс, Валерія Гонтарева зателефонувала віцепрезиденту і фінансовому розпоряднику «Динамо» Віталію Сівкову. Вона сказала, що рахунки клубу і рахунки Григорія Суркіса працюють у звичайному режимі. Під загрозою були тільки рахунки Ігоря Суркіса.
У січні-березні 2017 року брати Суркіси намагалися вирішити цю проблему. Григорій Суркіс (старший брат Ігоря Суркіса) кілька разів зустрічався з Катериною Рожковою, першою заступницею глави НБУ Валерії Гонтаревої.
На одній з таких зустрічей, в січні 2017 року, були присутні сама Валерія Гонтарева і глава СБУ Василь Грицак. Валерія Гонтарева сказала Суркісу: «Хіба Коломойський не сказав вам забрати свої гроші?» і «Чому ви не прийшли до мене раніше?» Григорій Суркіс вирішив — це натяк на те, що Гонтарева може повернути гроші їхньої сімʼї, а натомість Ігор Суркіс повинен допомогти Петру Порошенку.
У квітні 2017 року до братів Суркісів за дорученням президента приїхав Олександр Грановський — один із найближчих соратників президента і тоді депутат його парламентської фракції. Зустріч проходила в офісі ФК «Динамо Київ». Він запропонував Ігорю Суркісу віддати Порошенку компанію Bolvik Ventures, на яку були записані акції групи «1+1 media». Натомість Грановський пообіцяв повернути йому гроші на рахунках у ПриватБанку. У травні, після того як Ігор Суркіс відмовився віддати компанію, керівництво НБУ «обнулило» його рахунок.
4
Щоб виграти в суді, юристи Ігоря Суркіса спробували довести кілька речей:
- Що Петро Порошенко і Валерія Гонтарева могли вплинути на НБУ (точніше на Управління моніторингу повʼязаних з банками осіб) і ФГВ (точніше — на адміністративну раду та виконавчу дирекцію).
- Що Петро Порошенко і Валерія Гонтарева вступили в шахрайську змову.
- Що на Петра Порошенка і Валерію Гонтареву не поширюється принцип державного імунітету: британський суд має право судити представників інших держав тільки в разі, якщо вони діють як приватні особи.
- Що на постанову № 105 не поширюється доктрина Act of State, у якій ідеться, що британський суд не має права судити про законність рішень іншої держави.
По суті, юристи Суркіса спробували довести, що Петро Порошенко і Валерія Гонтарева нібито діяли від імені держави, але насправді дбали про особисті інтереси.
5
В першу чергу суддя повинен був вирішити, чи може він судити Порошенка і Гонтареву — або на них поширюється принцип державного імунітету (state immunity).
Міркуючи про це, суддя згадав кілька справ, у яких британському суду було дозволено розглядати позови до представників інших держав: наприклад, коли таємна дружина пʼятого короля Саудівської Аравії судилася з його спадкоємцем за майно, або коли Крістіан Діор вимагав борг з короля Єгипту за сукні для його дружини, або коли заступник техаського шерифа побив мексиканського консула.
У всіх цих випадках відповідачі (король Саудівської Аравії, король Єгипту, заступник шерифа) хоч і були представниками іншої держави — діяли так, як діяла б звичайна приватна особа: не віддав дружині обіцяні гроші, не заплатив за сукні, посварився з людиною і побив її. Тому суд розглядав ці справи по суті.
Саме це і було критерієм для судді — чи могла приватна особа вплинути на процедуру націоналізації найбільшого банку країни? Суддя вирішив, що не могла.
6
Зняти state immunity з Порошенка і Гонтаревої могла б Україна. Перед тим як подати позов, українські юристи Суркіса навіть зажадали це зробити від міністра закордонних справ Дмитра Кулеби — але отримали лише формальну відписку за підписом в. о. держсекретаря МЗС. Вони спробували представити відписку як доказ того, що Україна зняла state immunity з Порошенка і Гонтаревої — але суд це за доказ не прийняв.
Юристи Суркіса спробували довести і те, що на постанову № 105 не поширюється доктрина Act of State. За цією доктриною британський суд не може судити про законність дій української держави, але в ній є виняток: британський суд міг прислухатися до українського суду. До цього моменту Ігор Суркіс уже довго судився з ПриватБанком в українських судах.
Сімʼя Суркісів судилася з ПриватБанком в українських судах три з половиною роки, доводячи, що вони не повʼязані з Ігорем Коломойським. Суркіси виграли позови в Київському окружному адміністративному суді та в Київському апеляційному суді — але програли в Верховному суді. Тому британський суддя не прийняв аргументи юристів Суркіса і в тому, що стосувалося доктрини Act of State.
7
Наприкінці британський суддя міркує про те, чи є у Ігоря Суркіса реальні перспективи довести шахрайську змову Петра Порошенка і Валерії Гонтаревої — і робить висновок, що таких перспектив немає.
Юристи Суркіса доводять змову двома подіями: а) відразу після того як Ігор Суркіс поговорив з Порошенком, Гонтарева зателефонувала віцепрезиденту «Динамо» і сказала, що рахунки клубу функціонують у звичайному режимі; б) на одній із зустрічей Валерія Гонтарева сказала Григорію Суркісу: «Хіба Коломойський не сказав вам забрати свої гроші?» і «Чому ви не прийшли до мене раніше?»
Обидві ці події, пише суддя, насправді нічого не доводять: Гонтарева зателефонувала віцепрезиденту «Динамо» в рамках стандартної процедури, її слова на зустрічі з Григорієм Суркісом можуть означати, що вона хотіла розібратися в проблемі, а Григорій Суркіс нічим не може підкріпити свою інтерпретацію її слів.
8
Найсерйозніше обвинувачення в заяві Суркіса — це розповідь про те, що Олександр Грановський запропонував йому обміняти гроші в ПриватБанку на компанію Bolvik Ventures за дорученням президента. Але щоб довести змову Порошенка з Гонтаревою, юристам Суркіса потрібно було довести, що вона знала про історію з Bolvik Ventures. Однак ніяких доказів вони не надали. Замість цього в позовній заяві міститься круговий аргумент: чому Гонтарева змовилась з Порошенком? тому що вона знала про Bolvik Ventures; чому вона знала про Bolvik Ventures? бо домовилася з Порошенком.
У нас не було і немає рахунків з мільйонами доларів, тому нам потрібен ваш донат.