Дозвіл бити по РФ далекобійними ракетами, пошкоджене Курахівське водосховище та масовані обстріли. Головне за тиждень

Протягом тижня, що минає, Україна, за інформацією західних медіа, отримала дозвіл бити далекобійними ракетами по РФ. Різні країни надали фінансову допомогу, Україна ліквідувала в Криму воєнного злочинця РФ, Росія — пошкодила Курахівське водосховище на Донеччині, а канцлер Німеччини поговорив із Путіним вперше за два роки.

«Бабель» зібрав найважливіші новини тижня, щоб ви залишалися в курсі подій.

Дозвіл Україні бити далекобійними ракетами по РФ

NYT писала, що президент США Джо Байден дозволив Україні бити далекобійними ракетами ATACMS по території РФ. Ракети, за даними газети, застосовуватимуть проти російських і північнокорейських військ для захисту українських сил у Курській області.

Після цього видання Le Figaro повідомило, що Франція та Британія дозволили Україні бити по території РФ далекобійними ракетами SCALP/Storm Shadow.

Водночас Володимир Зеленський сказав, що «такі речі не анонсують, ракети самі за себе скажуть».

Масовані обстріли та енергетика

За тиждень Росія застосувала майже 140 ракет різних типів, понад 900 керованих авіаційних бомб і більш ніж 600 ударних дронів.

Під час комбінованої атаки РФ на енергетику 17 листопада пілоти F-16 збили майже 10 повітряних цілей.

АЕС України скоротили виробництво електроенергії як запобіжний захід. Наразі тільки два з девʼяти реакторів в Україні виробляють електроенергію на 100% потужності, ще шість зменшили виробництво до рівня 40–90%. Один зупинили для технічного обслуговування.

Понеділок наступного тижня почнеться з планових відключень світла у всіх областях України.

Курахівське водосховище

Росіяни пошкодили греблю Курахівського водосховища 11 листопада. Станом на 13 листопада звідти вилилося 20 мільйонів кубометрів води з 55.

За словами очільника Донецької ОВА Вадима Філашкіна, підтоплень житла немає, як немає і загрози для жителів сіл на річці Вовчій. Усіх дітей з того регіону вивезли заздалегідь.

Допомога Україні

Японія виділила $3 мільярди в межах ініціативи країн G7 щодо надання Україні кредиту в розмірі до $50 мільярдів, який погашатимуть коштом доходів від заморожених активів РФ.

Україна та Данія уклали низку угод про закупівлю озброєння в українських оборонних компаній на загальну суму приблизно €535 мільйонів. А Норвегія долучиться до прямого фінансування виробництва озброєння й техніки в Україні. Суму допомоги не розголошують.

Євросоюз уперше в історії схвалив спільну закупівлю зброї. Частину отримає Україна. Також Естонія направить Україні новий пакет військової допомоги.

Європейська комісія погодила виділення Україні €4,1 мільярда в межах Ukraine Facility. Тепер сума підтримки в межах Ukraine Facility за цей рік становить €16,1 мільярда.

Україна також отримала грант від США на $1,35 мільярда. Міжнародне пряме фінансування українського бюджету станом на 13 листопада перевищило $100 мільярдів (від початку повномасштабної війни).

Спецоперація СБУ

Служба безпеки України 13 листопада ліквідувала в окупованому Севастополі керівника штабу 41 бригади ракетних кораблів та катерів Чорноморського флоту РФ Валерія Транковського. Внаслідок вибуху російському капітану відірвало ноги, він помер від втрати крові.

Транковський — воєнний злочинець, який віддавав накази на пуски крилатих ракет. Зокрема, він обстріляв Вінницю «Калібрами» в липні 2022 року, тоді загинуло 29 мирних жителів. Також він неодноразово обстрілював Одесу та інші мирні міста.

Підозри та судові засідання

Нардепу Миколі Тищенку продовжили запобіжний захід — він пробуде під цілодобовим домашнім арештом до 23 грудня. Його охоронець Костянтин Цубера визнав свою провину в нападі на військового у Дніпрі та погодився свідчити проти народного депутата. За це суд звільнив Цуберу від відбування покарання.

А підозрюваного у вбивстві Ірини Фаріон триматимуть під вартою до 12 січня без права внесення застави.

Нардеп Нестор Шуфрич залишатиметься в СІЗО до 5 грудня. Його підозрюють у держзраді.

Військовому Владиславу Сорду повідомили про підозру в шахрайстві. Слідчі встановили, що він привласнив гроші, які збирали для підрозділу ЗСУ.

Нардепа Євгенія Шевченка відправили під варту без права на заставу. Його підозрюють у держзраді.

Суд також відправив під варту експосадовця Міноборони, підозрюваного в зменшенні штрафу Гринкевичу на 93,5 млн грн.

Важливі рішення Кабміну цього тижня

Уряд України спростив переведення бійців між військовими частинами в армії. З 15 листопада це можна зробити через застосунок «Армія+» — там уже зʼявилась така функція.

Уряд вніс правки у дві постанови, які регламентують виплати військовослужбовцям. Зміни передбачають, що на період дії воєнного стану захисникам, які воюють на території РФ, виплачуватимуть додаткову винагороду в розмірі 100 тисяч гривень на місяць (пропорційно до часу участі у бойових діях і заходах на території РФ) і одноразову винагороду в розмірі 70 тисяч гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Кабмін також ухвалив порядок реалізації проєкту «Зимова єПідтримка» та оновив критерії бронювання працівників від мобілізації та критерії, за якими підприємства визнають критичними.

Відтепер сімʼї зниклих безвісти та згодом оголошених померлими військових зможуть отримати одноразову грошову допомогу протягом трьох років з моменту, коли судове рішення набуло чинності.

Кадрові зміни

Кабінет міністрів України звільнив Юрія Мироненка з посади керівника Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації. На його місце призначили Олександра Потія, який раніше був заступником Мироненка.

Міжнародні події

Канцлер Німеччини Олаф Шольц і Путін поговорили телефоном уперше за два роки. Німецький політик вважає, що це було правильним, адже треба було донести до Путіна меседж, що партнери не залишать Україну сам на сам з агресором. Але позиція Путіна щодо війни в Україні не змінилася.

У Німеччині призначили дату дострокових виборів до парламенту — вони відбудуться 23 лютого 2025 року.

У Грузії затвердили результати парламентських виборів. За офіційними даними, правляча проросійська «Грузинська мрія» отримала 89 депутатських мандатів, чотири опозиційні партії сумарно — 61 мандат («Коаліція за зміни» — 19, «Єдиний національний рух» — 16, «Сильна Грузія» — 14, «Гахарія — за Грузію» — 12). Опозиція кілька разів виходила на мітинги.