Компанія Facebook неодноразово дозволяла світовим лідерам і політикам використовувати свою соцмережу для обману громадськості та переслідування опонентів, знаючи про їхні плани. Керівництво платформи допускало серйозні зловживання і не вживало жодних заходів проти порушників, або ж реагувало надто довго.
Про це йдеться в розслідуванні The Guardian.
Згідно з внутрішніми документами Facebook, що опинились у розпорядженні редакції, компанія швидко реагувала на політичні маніпуляції в США, Тайвані, Південній Кореї та Польщі, однак ігнорувала ті, що відбувались в Афганістані, Іраку, Монголії та більшості країн Латинської Америки.
За даними колишньої співробітниці аналітичного відділу компанії Софі Чжан, Facebook не реагувала на зловживання своєю соцмережею в цих країнах, оскільки не вважала їх достатнім піар-ризиком, хоча обіцяла боротися з державними маніпуляціями з 2016 року, коли платформу атакували російські тролі для впливу на хід виборів президента.
Facebook отримувала докази зловживань з боку політичних лідерів у багатьох країнах світу, однак не вживала своєчасних заходів. Чжан звільнили в 2020 році, і вона опублікувала прощальний лист до співробітників, де заявила, що у них усіх, як і в неї самої, «руки в крові».
«У Facebook немає серйозного стимулу займатися цим, окрім страху, що щось може просочитись і наробити галасу, що я й роблю», — сказала Чжан.
У пресслужбі компанії заявили, що не погоджуються з подібною характеристикою з боку своєї колишньої співробітниці, оскільки Facebook наполегливо бореться з політичними зловживаннями на своїй платформі. При цьому з фактичними твердженнями Чжан не сперечались.
Зазначається, що соцмережа Facebook має 2,8 млрд користувачів і відіграє домінуючу роль у формуванні політичного порядку денного майже в усіх країнах світу, і її алгоритмами можна маніпулювати для спотворення суспільної дискусії. Зокрема, використовують накрутку лайків, коментарів, поширень тощо із залученням фейкових або зламаних акаунтів. Це може призвести до формування певної суспільної думки про політиків і їхніх опонентів.
Чжан працювала у компанії з 2018 року у відділі боротьби з фальшивим залученням, і виявила, що найбільше зловживань пов’язані з публікаціями компаній та політиків. Найбільш яскравим прикладом став президент Гондурасу Хуан Орландо Ернандес, якого обслуговувало до 90% від усіх накручених лайків, коментарів тощо.
Таке зловживання стало можливим завдяки лазівці в правилах Facebook, коли забороняється робити фейкові акаунти, однак не забороняється використовувати з тією ж метою сторінки (пабліки), які можуть заміняти індивідуальні облікові записи.
Наразі ця лазівка досі працює, і її, ймовірно, використовує правляча партія Азербайджану для цькування опозиційних політиків і ЗМІ. З 2016 року Facebook активно викриває маніпуляції, однак має дуже вибірковий підхід. Зокрема, випадки зловживань у Гондурасі та Азербайджані ігнорували попри наявність доказів.
В результаті на боротьбу з фальшивою залученістю в цих країнах витратили близько року через те, що виявлення загроз у інших країнах було пріоритетнішим — зокрема, на зловживання соцмережею в Південній Кореї, Тайвані, Італії, Польщі та Україні реагували значно швидше. Аналітики провели розслідування та видалили фейкові акаунти.
Для порівняння, у 2020 році на фальшиве залучення щодо сторінки тодішнього президента США Дональда Трампа відреагували миттєво, однак розслідування зловживань на Філіппінах відкладали на кілька місяців. Зловживання в Албанії розслідували, встановили причетних в уряді, однак заходів не вжили, а в Болівії — повністю проігнорували.
Маніпуляції в Тунісі, де проходили вибори, та в Монголії, де тривала конституційна криза, також проігнорували.
Чжан вважає, що компанія дуже неохоче карає впливових політиків, і наслідки за зловживання для них надто м’які. Колишня співробітниця Facebook порівнює фальшиве залучення в соцмережі із грабунком банку.
«Припустимо, що покарання за успішне пограбування банку полягає в тому, що інструменти для грабунку конфіскують, а в газетах напишуть: «Ми схопили цю людину на пограбуванні банку. Вона не повинна так робити». Це ж саме відбувається і в Facebook. І трапилось те, що багато президентів іноземних держав вирішили, що залучення варте ризику. За цією аналогією гроші вже були витрачені. Їх не можна забрати назад», — підкреслила Чжан.
- У червні 2020 року менеджери Facebook розкритикували Цукерберга за його небажання реагувати на дописи Дональда Трампа про погрози відправити Національну гвардію, щоб придушити протести Black Lives Matter. Десятки працівників Facebook оголосили страйк. Пізніше з компанії звільнили програміста, який стверджував, що дописи президента порушують правила спільноти.
- У грудні 2020 року у Facebook та Instagram видалили десятки облікових записів, сторінок і груп, пов’язаних із партією «Європейська солідарність» та громадськими організаціями «Справа громад» й «Антикорупційний блокпост». Ці профілі були створені в Україні та орієнтовані на внутрішню аудиторію для «маніпулювання суспільною дискусією». Раніше Facebook викрила в Україні мережу ботів, пов’язаних із партією Юлії Тимошенко «Батьківщина».
- Facebook «з причин безпеки» заблокувала у своїй соцмережі акаунти російського бізнесмена Євгена Пригожина, якого вважають наближеним до президента РФ і власником «ПВК Вагнера». Обмеження проти бізнесмена раніше вводили за втручання у вибори президента США та іншу протизаконну діяльність.
- Компанія Facebook тимчасово зменшить видачу політичного контенту в своїй соцмережі для деяких користувачів з США, Канади, Бразилії та Індонезії, щоб «знизити градус» політичних дискусій.
- Напередодні президентських виборів у США Facebook заблокувала групу підтримки Дональда Трампа, що ставала дедалі популярнішою — кожні 10 секунд до неї приєднувались по тисячі користувачів. Головною причиною занепокоєння керівництва соцмережі стало поширення фейків про фальсифікації на виборах і заклики до насильства.