The Guardian: Політики світу використовують лазівки в Facebook для маніпуляцій, і компанія подекуди це ігнорує

Автор:
Дмитро Мирончук
Дата:
The Guardian: Політики світу використовують лазівки в Facebook для маніпуляцій, і компанія подекуди це ігнорує

Downloadsource.es Tutoriales y descargas gratis / Flickr

Компанія Facebook неодноразово дозволяла світовим лідерам і політикам використовувати свою соцмережу для обману громадськості та переслідування опонентів, знаючи про їхні плани. Керівництво платформи допускало серйозні зловживання і не вживало жодних заходів проти порушників, або ж реагувало надто довго.

Про це йдеться в розслідуванні The Guardian.

Згідно з внутрішніми документами Facebook, що опинились у розпорядженні редакції, компанія швидко реагувала на політичні маніпуляції в США, Тайвані, Південній Кореї та Польщі, однак ігнорувала ті, що відбувались в Афганістані, Іраку, Монголії та більшості країн Латинської Америки.

За даними колишньої співробітниці аналітичного відділу компанії Софі Чжан, Facebook не реагувала на зловживання своєю соцмережею в цих країнах, оскільки не вважала їх достатнім піар-ризиком, хоча обіцяла боротися з державними маніпуляціями з 2016 року, коли платформу атакували російські тролі для впливу на хід виборів президента.

Facebook отримувала докази зловживань з боку політичних лідерів у багатьох країнах світу, однак не вживала своєчасних заходів. Чжан звільнили в 2020 році, і вона опублікувала прощальний лист до співробітників, де заявила, що у них усіх, як і в неї самої, «руки в крові».

«У Facebook немає серйозного стимулу займатися цим, окрім страху, що щось може просочитись і наробити галасу, що я й роблю», — сказала Чжан.

У пресслужбі компанії заявили, що не погоджуються з подібною характеристикою з боку своєї колишньої співробітниці, оскільки Facebook наполегливо бореться з політичними зловживаннями на своїй платформі. При цьому з фактичними твердженнями Чжан не сперечались.

Зазначається, що соцмережа Facebook має 2,8 млрд користувачів і відіграє домінуючу роль у формуванні політичного порядку денного майже в усіх країнах світу, і її алгоритмами можна маніпулювати для спотворення суспільної дискусії. Зокрема, використовують накрутку лайків, коментарів, поширень тощо із залученням фейкових або зламаних акаунтів. Це може призвести до формування певної суспільної думки про політиків і їхніх опонентів.

Чжан працювала у компанії з 2018 року у відділі боротьби з фальшивим залученням, і виявила, що найбільше зловживань пов’язані з публікаціями компаній та політиків. Найбільш яскравим прикладом став президент Гондурасу Хуан Орландо Ернандес, якого обслуговувало до 90% від усіх накручених лайків, коментарів тощо.

Таке зловживання стало можливим завдяки лазівці в правилах Facebook, коли забороняється робити фейкові акаунти, однак не забороняється використовувати з тією ж метою сторінки (пабліки), які можуть заміняти індивідуальні облікові записи.

Наразі ця лазівка досі працює, і її, ймовірно, використовує правляча партія Азербайджану для цькування опозиційних політиків і ЗМІ. З 2016 року Facebook активно викриває маніпуляції, однак має дуже вибірковий підхід. Зокрема, випадки зловживань у Гондурасі та Азербайджані ігнорували попри наявність доказів.

В результаті на боротьбу з фальшивою залученістю в цих країнах витратили близько року через те, що виявлення загроз у інших країнах було пріоритетнішим — зокрема, на зловживання соцмережею в Південній Кореї, Тайвані, Італії, Польщі та Україні реагували значно швидше. Аналітики провели розслідування та видалили фейкові акаунти.

Для порівняння, у 2020 році на фальшиве залучення щодо сторінки тодішнього президента США Дональда Трампа відреагували миттєво, однак розслідування зловживань на Філіппінах відкладали на кілька місяців. Зловживання в Албанії розслідували, встановили причетних в уряді, однак заходів не вжили, а в Болівії — повністю проігнорували.

Маніпуляції в Тунісі, де проходили вибори, та в Монголії, де тривала конституційна криза, також проігнорували.

Чжан вважає, що компанія дуже неохоче карає впливових політиків, і наслідки за зловживання для них надто м’які. Колишня співробітниця Facebook порівнює фальшиве залучення в соцмережі із грабунком банку.

«Припустимо, що покарання за успішне пограбування банку полягає в тому, що інструменти для грабунку конфіскують, а в газетах напишуть: «Ми схопили цю людину на пограбуванні банку. Вона не повинна так робити». Це ж саме відбувається і в Facebook. І трапилось те, що багато президентів іноземних держав вирішили, що залучення варте ризику. За цією аналогією гроші вже були витрачені. Їх не можна забрати назад», — підкреслила Чжан.