FT: «Санкції зробили Росію сильнішою». За роки криз Кремль збудував фортецю консервативної стабільності

Автор:
Дмитро Мрачник
Дата:
FT: «Санкції зробили Росію сильнішою». За роки криз Кремль збудував фортецю консервативної стабільності

Tom Grimbert / Unsplash

У 2014 році Росія отримала подвійний удар — запровадження санкцій від Заходу за окупацію Криму та падіння цін на нафту. Ця країна звикла до періодичних криз, однак останнє потрясіння переконало Кремль у необхідності перетворення Росії на фінансову фортецю, нечутливу до зовнішнього тиску, і йому це частково вдалося.

Про те, як санкції підвели російське керівництво до консервативної стабільності, пише Financial Times.

Потрясіння 2014 року переконали президента Володимира Путіна в необхідності економічної консервації та ізоляції, і кризовий пандемічний 2020-й рік Росія зустріла з найнижчим державним боргом серед інших країн, що розвиваються. Якщо раніше Росія була однією з найбільш вразливих перед кризами країн, то нині вона — одна з найстабільніших.

Підвалини цієї стабільності полягають у фінансовій політиці Кремля, завдяки якій країна при зіткненні з коронакризою мала солідний валютний резерв ($580 млрд порівняно з $350 млрд у 2015 році) і високий державний профіцит. Останні 7 років Кремль проводив агресивну грошово-кредитну політику, і завдяки цьому фінансове становище країни стало менш вразливим, ніж у 2014 році.

«Довкола посилення санкцій проти Росії, яку звинувачують у використанні хакерів, убивць та інших провокаторів за кордоном, а також у придушенні інакодумства всередині країни, багато шуму. Однак у момент гніву варто зупинитися та подумати про те, що в одному критичному аспекті санкції зробили Росію сильнішою», — йдеться в матеріалі.

Наразі Росія має невисокі зовнішні борги та вдосталь ресурсів для їхнього покриття. Для порівняння, короткострокові зовнішні борги становлять лише 10% російських валютних резервів, тоді як в інших країн, що розвиваються — понад 30%.

Зазначають, що Росія також стала менш прив’язаною до світового ринку нафти, оскільки зберігає надприбутки, коли ціни ростуть, і витрачає їх, коли ціни падають, стабілізуючи економіку й рубль, який менш схильний до коливання від зміни цін на вуглеводні, ніж валюти інших країн-експортерів — наприклад, Канади та Норвегії.

Також Росія, як і Китаю, зрощує свої технологічні компанії «за закритими дверима», захищаючи їх від конкуренції з-за кордону. Крім того, видання підкреслює, що стратегія «імпортозаміщення» насправді працює у сфері продовольства.

Проте недолік такої стратегії полягає в тому, що це захист, а не наступ. Росія з 2014 року випала з десятки найбільших економік світу й досі не має дієвих планів прискорення розвитку. Тим не менш, навіть незважаючи на корупцію та бідність, більшість росіян схильні вважати, що країна рухається у правильному напрямку.

Росія зможе вижити в світі після пандемії саме завдяки тому, що звикла до криз і загроз падіння економічного розвитку, і нові санкції проти неї можуть не дати очікуваного результату.