Депутатам фракції Порошенка пояснили, як коментувати розслідування Bihus.Info про вугільні схеми Медведчука

Автори:
Катерина Кадакова, Марія Жартовська
Дата:
Депутатам фракції Порошенка пояснили, як коментувати розслідування Bihus.Info про вугільні схеми Медведчука

Twitter / Петро Порошенко

Інформаційний та аналітичний відділи фракції партії «Європейська солідарність» підготували для нардепів ефірні тези про те, як коментувати чергове розслідування Bihus.Info про закупівлю вугілля на окупованих територіях Донецької та Луганської областей у 2014—2015 роках компаніями з орбіти Віктора Медведчука.

У документі, який є у розпорядженні «Бабеля», інформацію про можливу причетність лідера «ЄС» до цієї схеми називають «брехливою» і «власною думкою» журналістів.

«У третій серії Бігуса вже немає жодного брехливого твердження, що Порошенко доручав Медведчуку вести переговори з терористами про поставки вугілля або що давав наказ возити туди готівку. І Денис Бігус, і Аліса Юрченко тепер відділяють твердження від власних думок словами «на мою думку» або «ми припускаємо», — вказують автори документа.

На думку аналітиків «ЄС», це свідчить про те, що у журналістів «немає підтвердженої та перевіреної інформації і вони не хочуть нести відповідальність за поширення брехні».

Зазначимо, загалом тези поділені на два блоки, один із них присвячений останній, третій серії розслідування, а інший — усьому циклу загалом. Нардепам не рекомендують порушувати питання щодо фільмів самостійно.

Також депутати мають нагадувати про роль Медведчука в питанні переговорів про звільнення заручників і про те, що Порошенку «вдалося повернути додому близько трьох тисяч людей».

Автори документа наголошують, що твердження про обмін «труби Медведчука» на Севастопольський морський завод є «неправдивими».

«Підприємство, яке до війни належало Інвестиційному фонду Петра Порошенка, після анексії Криму було конфісковане російською окупаційною владою. Керівництво заводу, якому вдалося вивезти документацію з окупованого Криму, ризикуючи життям і свободою, перереєструвало підприємство на підконтрольній території України. А Шевченківський суд у 2016 році визнав рішення окупаційної влади про конфіскацію заводу нікчемними — і це судове рішення чинне сьогодні», — зауважили вони.

Водночас депутатам радять нагадувати про квартиру подружжя Зеленських в Ялті та про те, що вона була перереєстрована за законами РФ, а також говорити, що суспільству намагаються нав’язати думку про зв’язок Медведчука з Порошенком і що це «чорний піар, який координується командою Зеленського».

Окрім цього, представники «ЄС» мають наводити «докази співпраці Зеленського і Медведчука». Насамперед — «нечуване збагачення за президентства Зеленського». На підтвердження своїх слів нардепи можуть цитувати дані рейтингу журналу «Фокус», згідно з яким у 2018 році Медведчук мав $55 мільйонів, а у 2020-му — вже $1,2 мільярда.

До того ж аналітики «Європейської солідарності» радять депутатам говорити, що Медведчук після перемоги Зеленського на президентських виборах став нардепом і власником трьох телеканалів, на яких «слуги народу» з’являлися частіше, аніж депутати ОПзЖ.

Ще одним «доказом співпраці», на думку укладачів тез, є те, що РНБО наклала санкції лише на дві компанії Медведчука зі ста, а після накладення санкцій на нафтопродуктопровід «Самара — Західний напрямок» ним «почали заправляти Ігор Коломойський та Ігор Сечин, якого називають гаманцем Путіна».

Автори документа зазначають, що бітум для «Великого будівництва» постачає білоруський бізнесмен Микола Воробей, нібито пов’язаний із Медведчуком, а заступником голови ТСК із розслідування державних зрад призначено однопартійця Медведчука — ексзаступника генпрокурора України Рената Кузьміна.

«Незважаючи на звинувачення у тяжкому злочині — державній зраді, Медведчуку дозволили комфортно перебувати у своїй розкішній віллі, а не у в’язниці. Спроба прокуратури змінити запобіжний захід хоча б на заставу провалилася в суді», — вказують інформаційний та аналітичний відділи фракції.