У четвер 11 березня сили військової хунти М’янми розстріляли колону мирних демонстрантів у місті Мяїнг. Внаслідок атаки на протестувальників, що вимагають звільнити всіх політв’язнів та повернути владу цивільному уряду, загинули щонайменше вісім осіб. ООН називає дії режиму злочином проти людства.
Про це повідомляє CNN.
У соцмережах поширюють фотографії та відео з протестів, на яких зафіксовані поранені та брутально вбиті, з розтрощеними головами, однак походження цих матеріалів неможливо перевірити. Асоціація допомоги політв’язням М’янми встановила загибель щонайменше восьми осіб.
Також серед підтверджених жертв режиму — один з мешканців Янгона, який відправився на протест попри застереження своєї родини, зі словами, що справа «варта того, щоб за неї померти».
Останній розстріл демонструє, що військова диктатура, яка дістала владу внаслідок путчу 1 лютого, намагається придушити мирну опозицію не лише в мегаполісах, але й у невеликих містечках на кшталт Мяїнга.
З дня перевороту по всій країні вбито щонайменше 80 людей, серед яких неповнолітні, поранено сотні, а також затримано більш ніж 2 тисячі, що підтверджує Управління верховного комісара ООН з прав людини. Також відомо, що після арешту загинули щонайменше четверо осіб — двоє з них належали до де юре правлячої партії «Ліга за демократію».
Спеціальний доповідач ООН у М’янмі Том Ендрюс повідомив, що служби безпеки військового режиму здійснюють «акти вбивства, ув’язнення, переслідування та інші злочини як частину спланованої кампанії, направленої проти цивільного населення широко і систематично, з відома керівництва хунти».
За словами представника ООН, дії режиму відповідають законодавчому визначенню злочинів проти людства. Ендрюс закликав країни світу припинити постачання зброї та ведення бізнесу з М’янмою та накласти санкції на нове керівництво та контрольовані ним підприємства.
За даними міжнародної правозахисної організації Amnesty International, дії військового режиму стають все більш вбивчими по відношенню до мирних протестів. Також організація перевірила та підтвердила справжність щонайменше 50 відео з розгонів демонстрацій, де зафіксовано сплановане та систематичне використання летальної зброї.
«Ця тактика військових М’янми не нова, але випадки вбивств ще ніколи не транслювалися на весь світ. Це не дії стомлених окремих офіцерів, що приймають убогі рішення. Це нерозкаяні командири, замішані в злочинах проти людства, які розгортають свої війська та застосовують вбивчі методи», — заявила директорка з кризових ситуацій Amnesty Джоанн Марінер.
- М’янма, також відома як Бірма, дістала незалежність у 1948 році після століття колоніального правління Великої Британії. Більша частина сучасної історії країни пройшла під владою військових. На початку 2010-х М’янма почала демократизуватися — перші вільні вибори відбулися в 2015. У 2017 році армія країни розпочала витискати за кордон представників народу рохінджа, пів мільйона яких опинилися в сусідньому Бангладеш. ООН визнала ці дії етнічною чисткою.
- 1 лютого 2021 року в Мʼянмі стався військовий переворот. Владу у країні захопили армія і генерал Мін Аун Хлайн. Військові виступили проти голови уряду Аун Сан Су Чжі, партія якої перемогла на виборах у листопаді 2020 року. Військові затримали членів уряду, ввели воєнний режим і заблокували соцмережі. У країні почалися масштабні протести, які переросли в сутички з поліцією.
- Масово відкривати вогонь по цивільних силовики почали 28 лютого. Тоді загинуло 18 осіб. Під час масових протестів у Мʼянмі 3 березня поліція вбила 38 осіб. Жорстоке придушення мітингів проти військової хунти спостерігалося в містах Моуньюа, Патейн, Янгон, Таунджі та столиці Найпʼїдо. Проти людей використовують сльозогінний газ, спецтехніку та бойові патрони, від яких загинули більшість жертв. Третього березня вбили щонайменше п’ятьох неповнолітніх і серйозно поранили чотирьох.
- Військові та поліцейські нового режиму М’янми погрожують дисидентам через TikTok. У соцмережі «гуляють» сотні роликів із солдатами і силовиками, які ціляться в камеру і погрожують убивством усім, хто вийде проти них.
- Протягом останніх двох років уряд М’янми скуповував передові технології для стеження. Після державного перевороту ці технології почали відкрито використовувати для репресій проти опозиції новому режиму.
- Федеральний резервний банк США заблокував рахунок Центробанку М’янми з мільярдом доларів після того, як гроші спробував вивести військовий уряд через кілька днів після захоплення влади.