Військовий уряд М’янми, який дістав владу в країні внаслідок путчу 1 лютого, висунув проти обраної глави уряду Аун Сан Су Чжі обвинувачення у привласненні державних коштів на суму $600 тис. в золоті. Наразі закиди проти ув’язненої канцлерки не підкріплені жодними доказами.
Про це пише BBC.
Звинувачення канцлера, яка після обрання в 2020 році так і не набула повноважень, та інших членів її уряду в корупції — наразі найсильніше звинувачення, яке зробило військове керівництво, яке очолює генерал Мін Аун Хлайн.
Stringer / Getty Images
Генерал мав іти до відставки в цьому році та, ймовірно, стикнутися з низкою обвинувачень з боку цивільного уряду, сформованого після шквальної перемоги партії Ліга за демократію. Однак військові, які традиційно утримували владу в М’янмі, не визнали результатів виборів, хоча іноземні спостерігачі не зафіксували жодних фактів фальсифікацій.
Канцлерку Аун Сан Су Чжі диктатура утримує в неволі вже п’ять тижнів, інформації про її конкретне місцеперебування наразі невідоме. На сьогоднішній день проти неї висунуто кілька обвинувачень, зокрема в незаконному володінні раціями та порушенні коронавірусних обмежень.
З дня військового перевороту на вулицях міст М’янми не вщухають мирні протести, проти яких сили режиму почали використовувати бойову зброю. Вуличних мітингувальників б’ють і подекуди вбивають, а страйкарям погрожують тюрмою, вимагаючи вийти на роботу. Образи ув’язненої лідерки де юре правлячої партії Ліга за демократію — широко представлені на плакатах протестувальників.
Getty Images / Kyodo News / Contributor
Всього з початку виступів проти військової хунти було розстріляно щонайменше 60 мирних демонстрантів, в тому числі неповнолітніх. За свідченням очевидців, деяких схоплених активістів вбивають пострілом в голову. Організація об’єднаних націй та низка Західних країн засудили насильницькі розгони протестів і закликали фактичну владу М’янми до «стриманості».
- М’янма, також відома як Бірма, дістала незалежність у 1948 році після століття колоніального правління Великої Британії. Більша частина сучасної історії країни пройшла під владою військових. На початку 2010-х М’янма почала демократизуватися — перші вільні вибори відбулися в 2015. У 2017 році армія країни розпочала витискати за кордон представників народу рохінджа, півмільйона яких опинилися в сусідньому Бангладеш. ООН визнала ці дії етнічною чисткою.
- 1 лютого 2021 року в Мʼянмі стався військовий переворот. Владу у країні захопили армія і генерал Мін Аун Хлайн. Військові виступили проти голови уряду Аун Сан Су Чжі, партія якої перемогла на виборах у листопаді 2020 року. Військові затримали членів уряду, ввели воєнний режим і заблокували соцмережі. У країні почалися масштабні протести, які переросли в сутички з поліцією.
- Масово відкривати вогонь по цивільних силовики почали 28 лютого. Тоді загинуло 18 осіб. Під час масових протестів в Мʼянмі 3 березня поліція вбила 38 осіб. Жорстоке придушення мітингів проти військової хунти спостерігалося в містах Моуньюа, Патейн, Янгон, Таунджі та столиці Найпʼїдо. Проти людей використовують сльозогінний газ, спецтехніку та бойові патрони, від яких загинули більшість жертв. Третього березня вбили щонайменше п’ятьох неповнолітніх і серйозно поранили чотирьох.
- Військові та поліцейські нового режиму М’янми погрожують дисидентам через TikTok. У соцмережі «гуляють» сотні роликів із солдатами і силовиками, які ціляться в камеру і погрожують вбивством усім, хто вийде проти них.
- Протягом останніх двох років уряд М’янми скуповував передові технології для стеження. Після державного перевороту ці технології почали відкрито використовувати для репресій проти опозиції новому режиму.
- Федеральний резервний банк США заблокував рахунок Центробанку М’янми з мільярдом доларів після того, як гроші спробував вивести військовий уряд через кілька днів після захоплення влади.