Ексміністерка енергетики Світлана Гринчук заперечила інформацію про те, що вона перебуває за межами країни.
Про це вона заявила у відповідь на запит BBC News Україна.
«В Україні, у міністерстві, займаюся передачею документів», — сказала вона.
Водночас Гринчук не пояснила, чому не з’явилася на засідання Верховної Ради, і не сказала, чи отримувала запрошення на розгляд її відставки. Вона також не прокоментувала, чи вважає звільнення справедливим, як оцінює власну роботу на посаді та що думає про згадку її прізвища у справі «Мідас».
Видання надіслало аналогічний запит і колишньому міністру юстиції Герману Галущенку. На відміну від Гринчук він не відповів на запитання та, ймовірно, навіть не отримав їх. У WhatsApp та Signal повідомлення виглядають як недоставлені адресату, що може означати, що Галущенко або вимкнув телефон, або ж видалив ці месенджери на ньому.
Востаннє він публічно з’являвся 12 листопада, коли заявив про своє відсторонення в межах розслідування «Мідас» і назвав це «правильним сценарієм».
Гринчук востаннє виступала публічно 14 листопада — на комітеті парламенту, де сказала, що через «медійний скандал» не вважає можливим залишатися на посаді.
Вона заперечила будь-яку участь фігурантів «Мідаса» у своєму призначенні та заявила, що проходила співбесіду лише з прем’єр-міністром. Посадовиця також наголосила, що не відвідувала офіс організації, щодо якої веде рослідування НАБУ, і що до неї ніхто не приходив з кадровими пропозиціями.
Політична криза та розслідування корупції в енергетиці
10 та 11 листопада НАБУ оприлюднило чотири частини аудіозаписів прослуховування та повідомило про масштабну операцію «Мідас» з викриття корупції у сфері енергетики.
За даними бюро, контрагентам «Енергоатому» нав’язували умови сплати відкату, щоб уникнути блокування платежів за надані послуги та постачену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця практика отримала назву «шлагбаум».
За даними НАБУ, члени організації систематично отримували 10—15% як хабар від контрагентів «Енергоатому». За такою схемою вони легалізували приблизно $100 мільйонів через офіс, який належить родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача.
У цій справі затримали пʼятьох людей, а сімом оголосили підозри. Їхні імена згодом озвучив прокурор САП на судових засіданнях:
- бізнесмен Тимур Міндіч, який на записах НАБУ фігурував як «Карлсон» і якого вважають організатором схеми;
- колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»);
- виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки АТ «НАЕК «Енергоатом» Дмитро Басов («Тенор»);
- чотири «працівники» бек-офісу з легалізації коштів: Олександр Цукерман («Шугармен»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко і Людмила Зоріна.
Миронюка, Басова, Зоріну, Фурсенка, Устименко вже відправили під варту, а Зеленський запровадив санкції проти Міндіча та Цукермана. Вони фігурують у справі про корупцію в «Енергоатомі». Згодом за Зоріну та Устименко внесли сукупно 37 мільйонів гривень.
застави.
На плівках НАБУ також фігурує міністр енергетики, на той час цю посаду обіймав Герман Галущенко. У нього в межах справи проходили обшуки, 12 листопада його відсторонили від посади міністра юстиції.
Прокурор САП стверджував, що один з фігурантів справи проводив співбесіду зі Світланою Гринчук, яка згодом змінила Галущенка на посаді міністра енергетики.
Обоє міністрів подали у відставку. 19 листопада Рада проголосувала за відставку Германа Галущенка з посади міністра юстиції України та Світлани Гринчук з посади міністра енергетики. Вони фігурують у розслідуванні НАБУ про корупцію в енергетиці. Того ж дня уряд призначив першого заступника Гринчук Артема Некрасова виконувачем обовʼязків міністра енергетики. Зеленський вивів Гринчук і Галущенка зі складу РНБО.
Також НАБУ стверджує, що учасники схеми передавали гроші колишньому віцепремʼєру Олексію Чернишову, йому вже оголосили підозру в незаконному збагаченні та відправили під варту.
Президент Зеленський і премʼєрка Юлія Свириденко оголосили про аудит найбільших державних компаній та масштабне «перезавантаження».