Росія змінила тактику та масово бʼє по енергообʼєктах у тилу. Від цього панікують цивільні, але хід війни не змінюється. Аналізуємо ситуацію на фронті на 240-й день повномасштабного вторгнення ― мапи «Бабеля»

Російські війська почали масово бити по обʼєктах енергетичної інфраструктури України. На ситуацію на фронті це абсолютно не впливає і має на меті лише викликати паніку та дискомфорт у цивільного населення. Водночас фактичне просування військ і України, і росії майже повністю зупинилося. Однак росіяни розпочали масштабну евакуацію цивільних із правобережжя Херсонщини, що може свідчити про підготовку відходу з міста.

За останні 10 днів ситуація на фронті фактично не змінилася. Ані Україна, ані росія не мали серйозних успіхів чи проривів і обмежились незначними тактичними просуваннями. Українські війська ― на Харківщині та Херсонщині, а російські ― неподалік Бахмуту на Донеччині.

Росіяни змінили тактику ― відкрито перейшли до масового терору цивільних. Про те, що напередодні зими окупанти можуть бити по українських енергообʼєктах, щоб зірвати опалювальний сезон і значно погіршити для українців умови життя, говорили багато. Десятого жовтня росія почала завдавати масових ударів по обʼєктах енергетичної інфраструктури. Для цього використовують як іранські дрони, так і крилаті ракети. За півтора тижня російські війська вдарили по Бурштинській ТЕС в Івано-Франківській області та по Ладижинській ТЕС у Вінницькій, по ТЕЦ-3, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 у Києві, по Придніпровській ТЕС у Дніпрі та по електричних підстанціях по всій країні. Невідомо, які ще були цілі у росіян, оскільки українські сили ППО збивають понад половину випущених окупантами ракет і дронів.

За словами президента Володимира Зеленського, росіяни вже знищили щонайменше 30% українських електростанцій. Через це в багатьох містах виникають перебої зі світлом, звʼязком і водопостачанням. В Україні запровадили віялові відключення, щоб збалансувати систему, а влада наполегливо закликає економити та не вмикати електроприлади, які споживають велику кількість енергії, особливо в години пік ― уранці та ввечері.

Обстріли створюють проблеми для цивільного населення в тилу, однак не впливають на ситуацію на фронті. Мета росіян ― сіяти паніку серед українців, робити їхні умови життя дискомфортними та морально пригнічувати. Також росія хоче послабити бажання українців продовжувати війну і спонукати їх тиснути на владу та відновити перемовини з кремлем. Однак, вочевидь, стратегія призводить до протилежних результатів: лише посилює ненависть до росії та бажання перемогти якомога швидше.

Продовжується в росії і мобілізація. Після перших днів, коли росіяни покірно йшли з повістками у військкомат, ситуація змінилася. Найімовірніше, російські опозиційні медіа та політики, які перебувають за кордоном, змогли донести певній частині чоловіків інформацію, що за неявку за повісткою передбачений лише невеликий штраф, а не тривалий термін у вʼязниці, й у російських військкоматів почалися проблеми з набором людей. Мабуть, саме через це від самого ранку 14 жовтня в Москві та Санкт-Петербурзі вдалися до справжніх облав ― повістки видавали в офісах, на вулицях, біля входів до метро та в інших місцях. Усе це не на жарт перелякало росіян і змусило кремль реагувати ― того ж дня путін оголосив, що мобілізували вже 222 тисячі людей, а протягом двох тижнів процес завершиться. Також путін сказав, що 16 тисяч мобілізованих уже перебувають на лінії фронту. На запитання журналістів, чи не зашвидко їх туди відправили, він запевнив, що на підготовку вистачає «навіть 10 днів».

Це означає, що у росії немає часу на серйозну підготовку мобілізованих. Окупантам потрібно саме зараз спробувати зупинити наступ українських військ і втримати ті території, які вони контролюють. Так, мобілізовані зможуть закрити певні діри вздовж лінії фронту, але їхня бойова якість буде вкрай низькою, а про можливий наступ можна і не мріяти.

Активізувалися події і в білорусі. Самопроголошений президент лукашенко оголосив, що у країні розгорнуть регіональне угруповання військ білорусі та росії. У білорусі зазначили, що до країни мають приїхати приблизно девʼять тисяч росіян. Також на білоруський аеродром у Мачулищах перекинули російську авіацію, зокрема МіГ-31, здатні запускати гіперзвукові ракети «Кинжал». Усе це могло б свідчити про те, що росія планує повноцінно втягнути білорусь у війну та використати її армію, щоб знову наступати з білоруської території. Однак є фактори, які вказують на протилежне. Й українська розвідка, і білоруські активісти запевняють, що росія активно вивозить із білорусі техніку та боєприпаси, щоб відновити свої втрати. Якби рф справді готувала новий наступ з білорусі, то, навпаки, мала б перекидати туди техніку. У Генштабі ЗСУ теж кажуть, що ризики повторного нападу з боку білорусі зростають. Але там вважають, що головною ціллю буде не Київ, а спроба перерізати логістичні шляхи поставок західної зброї.

Імовірно, росіяни хочуть і надалі мати на білорусько-українському кордоні зону нестабільності. Можливо, навіть почнуть там різні демонстраційні дії, аж до обстрілів через кордон. Це потрібно, щоб тримати там певну частину українських сил і завадити їх перекиданню на інші ділянки фронту.

Девʼятнадцятого жовтня путін оголосив про введення воєнного стану на анексованих територіях України: у Луганській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях. У рф воєнний стан передбачає низку обмежень: від заборони мітингів до примусової евакуації, конфіскації майна та заборони на виїзд. Де-факто все це існувало на окупованих територіях і раніше, просто вводилося рішенням місцевої окупаційної влади. Тепер же росія підігнала правила під власне законодавство. У регіонах навколо України путін запровадив «середній рівень реагування», а в інших ― «рівень підвищеної готовності» та «рівень базової готовності».

Чому путін ухвалив таке рішення ― точно невідомо. Це схоже на спробу запровадити воєнний стан у всій росії, але не оголошувати його офіційно. До того ж російський президент знову наділив більшими повноваженнями губернаторів регіонів, як це було під час пандемії коронавірусу. Тепер вони зможуть створювати спеціальні штаби, що відповідатимуть за безпеку регіону, і самостійно вирішувати, які для цього потрібні заходи. Тобто за потреби зможуть вводити комендантську годину, обмежувати виїзд, посилювати перевірки тощо. У кремлі люблять перекласти відповідальність за організацію на місцеву владу та в разі провалів і критики з боку населення звалювати все на губернаторів.

Також путін створив два штаби: для координації регіонів і забезпечення російських військових в Україні. Перший доручили очолити меру Москви собяніну, а другий ― премʼєру мішустіну. Цікаво, що саме ці двоє від початку повномасштабного вторгнення намагалися якомога далі від нього дистанціюватися та майже не висловлювалися на тему подій в Україні. Схоже, у кремлі це помітили та вирішили заплямувати у війні абсолютно всю російську еліту, зокрема й тих, кому досі вдавалося триматися осторонь.

Харківська область

На Харківщині за останні 10 днів ситуація майже не змінилася. Російські війська досі контролюють маленьку ділянку території біля українського кордону на лівому березі річки Оскіл. За словами голови Харківської ОВА Олега Синєгубова, це менше ніж 2% області ― 32 населені пункти.

Українська армія намагається розширити плацдарм у районі селища Дворічна. Однак поки без успіху ― окупанти утримують позиції в селі Тавільжанка.

Південніше, біля Купʼянська, українські військові продовжили наступ вздовж траси Р-07, яка веде до міста Сватове Луганської області. Тут тривають бої у районі сіл Кислівка та Котлярівка. Однак відомо і про те, що українські військові дійшли до цієї дороги та далі, аж на адмінмежу Луганської області біля села Крохмальне ― у соцмережах зʼявилося відео з цієї локації.

Загалом наступ Сил оборони України тут загальмував. Увесь цей час окупанти будують лінію оборони між містами Сватове і Кремінна Луганської області та підтягли туди резерви, зокрема з мобілізованих росіян. Тому українським військовим складніше рухатися до цих міст.

Браузер не підтримує відео

Донбас

Росіяни досі стримують наступ української армії на рубежі міст Сватове та Кремінна Луганської області. Після звільнення Лиману Сили оборони одразу намагалися перерізати трасу Р-66 між цими містами, але тепер, схоже, росіяни змогли стабілізувати ситуацію.

Окупанти підтягли резерви й намагаються контратакувати, щоб вибити українську армію з вигідних позицій та знов піти в наступ. Найгарячіші бої тривають за села Торське, Терни та Ямполівка, що на схід від Лиману. Окупанти хочуть відтіснити українські війська на правий берег річки Жеребець. У разі успіху це ускладнить для України подальші атаки в бік Луганщини, оскільки доведеться форсувати річку. Наразі відомо, що Сили оборони контролюють село Стельмахівка, звідки річка бере початок, і села Макіївка та Невське, через які вона протікає.

Тривають бої за село Спірне Донецької області, що на південний схід від міста Сіверськ. Українська армія звільнила його, але росіяни намагаються відновити свої позиції.

Також тривають бої навколо Бахмуту. Уже кілька місяців Бахмутський напрямок чи не єдиний вздовж усього фронту, де росіяни дуже повільно, але просуваються і намагаються оточити місто.

На північному сході від Бахмуту росіяни досі безуспішно намагаються захопити місто Соледар і село Бахмутське. Зі сходу окупанти вже зайшли на околиці, а саме місто щодня обстрілюють з усього наявного озброєння.

Найбільших зусиль окупанти докладають, щоб вийти до Бахмуту з півдня. Найімовірніше, росіяни все-таки захопили селище Зайцеве біля колишнього КПВВ «Майорське», тож українські позиції біля КПВВ лишаються останніми, які відділяють окупантів від околиць міста Торецьк. Найімовірніше, росіяни вже майже в усіх місцях вийшли на дорогу між Бахмутом і Горлівкою та намагаються перетнути її, наступаючи на селище Курдюмівка та село Кліщіївка. Якщо окупантам це вдасться, вони спробують взяти під вогневий контроль дорогу між Бахмутом і Костянтинівкою. Бахмут опиниться в напівоточенні.

Бої на західних околицях Донецька теж тривають, але тут у росіян значно менше успіхів. Їм доведеться зламувати чи не найсильніші лінії оборони української армії, які будувалися останні 8 років. Тому запеклі бої тут тривають ледь не за кожну позицію, кожен окоп чи опорний пункт. За майже три місяці наступу окупанти спромоглися лише захопити село Піски та відтіснити українські війська з деяких позицій. Про окупацію інших населених пунктів навіть не йдеться.

Між містом Вугледар і селищем Велика Новосілка лінія фронту не змінилася. Тут росіяни поки не намагаються наступати.

Браузер не підтримує відео

Браузер не підтримує відео

Запорізька область і Херсонщина

Лінія фронту в Запорізької області залишається фактично без змін. Ані Україна, ані росія не вдаються тут до серйозних наступів ще з весни та покладаються на артилерійські дуелі.

Тривають обговорення статусу та режиму роботи Запорізької АЕС. Росіяни вже видали свої «документи» про фактичний контроль росії над ЗАЕС, але в Міжнародному агентстві з атомної енергії (МАГАТЕ) продовжують вести перемовини з цього приводу, зокрема, щоб запровадити зону безпеки навколо станції. Для цього очільник МАГАТЕ Рафаель Гроссі 6―13 жовтня їздив маршрутом Київ ― Москва ― Київ і зустрічався із Зеленським та путіним. Він зазначив, що в цьому питанні є прогрес, найближчим часом він знову планує їхати до України та росії. Однак зону безпеки навряд введуть ― у росії вже кажуть, що не дозволять створити на анексованій території «український анклав».

У Херсонській області українська армія продовжує тиснути на російські війська на правобережжі регіону, хоча за останні 10 днів серйозно просунутися не вдалося. Попри це росіяни досі страждають через пошкоджені мости через Дніпро ― це суттєво ускладнює логістику та перекидання підкріплень.

Головна новина ― росіяни 18 жовтня оголосили про обовʼязкову евакуацію жителів правобережжя Херсонщини на інший берег. Наступного дня стало відомо, що з Херсону виїжджає й окупаційна влада з усіма своїми «відомствами». Буквально одночасно із цими оголошеннями російські ЗМІ показали перше інтервʼю з новопризначеним очільником російських військ в Україні ― генералом суровікіним. На запитання про Херсон він відповів, що ситуація там «непроста», тому «не виключається ухвалення непростих рішень». У російському інфопросторі одразу почали поширюватися думки, що окупанти планують повністю покинути правобережжя Херсонщини та сам Херсон. Місцеві гауляйтери запевняють, що місто не здадуть, а евакуація цивільних потрібна, оскільки українська армія планує масований наступ і Херсон треба готувати до оборони.

Однак ще 14 жовтня російське видання «Медуза» повідомило, що у кремлі хочуть домовитися з Україною про бодай якесь перемирʼя на фронті. Так планують виграти час, щоб підготувати новий широкомасштабний наступ навесні 2023 року. Джерела видання кажуть, що заради домовленості окупанти навіть готові відвести війська з правобережжя Херсонщини. Утримувати його вкрай складно, а такі дії можна буде подати як черговий «жест доброї волі» та крок назустріч Україні. Українська влада запевняє, що не готова на жодні перемирʼя, бо це дозволить кремлю перегрупувати та підготувати мобілізованих.

В Офісі президента вже зазначили, що оголошеною евакуацією росіяни можуть прикривати провокації, які вони планують здійснити в Херсоні, а потім звинуватити в цьому українських військових. Жителі Херсону 19 жовтня почали отримувати повідомлення із закликом евакуюватися, бо нібито ЗСУ битимуть по житлових кварталах.

Наразі незрозуміло, навіщо росія примусово евакуює чи фактично депортує жителів правобережжя Херсонщини. Можливо, окупанти намагаються під прикриттям цивільних вивезти свою техніку та війська. Українські військові не битимуть по них під час переправи, адже там перебуватимуть цивільні. Можливо, росіяни планують відійти до Херсону і змусити українську армію штурмувати місто, завʼязати міські бої. Це призведе до серйозних втрат і значних руйнувань самого міста. Крім того, коли росіяни відступлять на лівий берег, то зможуть без проблем обстрілювати Херсон з усього наявного озброєння. Водночас вихід Сил оборони до Дніпра дозволить українській армії зняти загрозу для Миколаєва й Одеси та вивільнити багато сил, щоб перекинути їх на інші напрямки.

Браузер не підтримує відео

Браузер не підтримує відео

Постачання зброї

Росіяни масово обстріляли Україну 10 жовтня і продовжили завдавати ударів ракетами та іранськими дронами-камікадзе по обʼєктах у тилу. Через це влада України активно почала просити західні системи протиповітряної оборони.

Увечері 11 жовтня до України приїхав перший німецький комплекс ППО IRIS-T. У його складі три пускові установки. Загалом Німеччина має передати чотири такі комплекси: ще один до кінця року і два на початку 2023-го.

Чекають і на системи NASAMS. У США після масового обстрілу України наголосили, що прискорюють поставки. Їх очікують вже в жовтні. Мають прибути дві батареї, по вісім пускових установок у кожній. Одна батарея NASAMS чи один комплекс IRIS-T можуть повністю прикрити якесь місто, зокрема Київ.

Дванадцятого жовтня відбулося вже шосте засідання у форматі «Рамштайн», головною темою були саме поставки західних систем ППО. Із вже домовленого ― Іспанія погодилася надати чотири системи ППО Hawk. Це американська система середнього радіусу дії, яку розробили ще в 1960-х, однак відтоді неодноразово модернізували. Також Україна веде перемовини із Францією про поставки зенітно-ракетних комплексів Crotale. Вони досить мобільні, а тому їх можна використовувати для прикриття як великих стаціонарних обʼєктів, так і військ під час наступу або оборони. Розпочалися перемовини й щодо систем протиповітряної оборони SAMP-T. Цей комплекс виготовляє компанія Eurosam. Його ключові компоненти ― ракета Aster 30 і багатофункціональний радар Arabel. Дальність виявлення цілей ― до 80 кілометрів. ЗРК SAMP-T має мінімальний час реакції та високий темп стрільби ― вісім ракет можна запустити за 10 секунд.

Неабиякою проблемою для українських військ стали іранські дрони-камікадзе Shahed-136. Вони невеликі та дешеві, тому їх доволі складно та дорого збивати великими системами ППО з ракетами. Для боротьби з ними Україна вже попросила зенітні установки, зокрема американські C-RAM. У НАТО ж обіцяють найближчим часом передати Україні сотні станцій активних перешкод для боротьби з дронами.

Як і зазвичай, щонайменше раз на 10 днів про новий пакет допомоги оголошують США. Так, 14 жовтня там повідомили про надання Україні військової допомоги на $725 мільйонів. Це переважно боєприпаси до HIMARS і 155-міліметрової артилерії, зокрема високоточні. Також США пообіцяли понад 5 тисяч одиниць протитанкового озброєння, приблизно 200 бронеавтомобілів HMMWV, додаткові протирадіолокаційні ракети HARM та інше.

Розпочалися поставки бронетехніки до України із Греції. Це частина кругового обміну з Німеччиною ― німці передають грекам свої 40 БМП Marder, натомість Греція віддає Україні стільки ж старих радянських БМП-1.

Цього тижня чи не вперше за весь час війни публічно анонсували нову розробку українського оборонно-промислового комплексу. «Укроборонпром» працює над ударним дроном-камікадзе з бойовою частиною у 75 кілограмів і дальністю польоту в 1 000 кілометрів. Фактично це аналог іранських дронів-камікадзе, але з трохи більшою бойовою частиною. Якщо все вийде, українські дрони зможуть стати такою ж проблемою для росіян, як Shahed для Сил оборони України. Однак деталей поки не розголошують, коли дрони приймуть на озброєння ― теж невідомо.

Ми слідкуємо за ситуацією на фронті щодня. Підтримати «Бабель» можна коли завгодно і зараз теж:

🔸 у гривні

🔸 у криптовалюті

🔸 Patreon

🔸 PayPal: paypal@babel.ua