Російський президент путін 21 вересня оголосив про так звану часткову мобілізацію. В указі кількість мобілізованих засекречена, а міністр оборони рф шойгу заявив, що призвати планують 300 тисяч людей. Російські ЗМІ пишуть, що насправді план значно масштабніший — приблизно 1,2 мільйона людей.
Одразу після оголошення часткової мобілізації російські військкомати почали масово розсилати повістки чоловікам. Попри спроби влади пояснити, що мобілізовуватимуть лише людей певного віку і з досвідом військової служби, з усіх російських регіонів почали надходити повідомлення про те, що процес відбувається невибірково. Навіть у проросійських Telegram-каналах критикують військкомати та процес мобілізації, а також погане ставлення до мобілізованих. Через оголошення росіяни масово почали виїздити з країни — на всіх кордонах із державами, які досі їх пропускають, утворилися кількаденні черги. Ситуація стала настільки серйозною, що місцевим владам довелося розгортати на кордонах мобільні військкомати та вручати повістки тим, хто хоче виїхати. Щонайменше 200 тисяч росіян покинули країну після того, як путін оголосив про мобілізацію — це приблизно стільки же, скільки виїхало з рф за весь час повномасштабного вторгнення.
У кремлі, як пишуть російські ЗМІ, обговорюють необхідність закрити кордони, бо охочих виїхати досить багато. Поки цього не роблять через масове невдоволення росіян. Навіть опозиційний соціологічний центр «Левада» демонструє, що у вересні рейтинг путіна почав знижуватися: рівень підтримки впав до 77%, а кожен пʼятий громадянин незадоволений його політикою. Імовірно, ці тенденції посилюватимуться, особливо коли в регіони почнуть надходити повідомлення про загибель мобілізованих.
Західні та українські експерти запевняють, що у росії не вистачить ресурсу підготувати та спорядити таку кількість мобілізованих. Це зумовлено західними санкціями й активними боями на фронті, до яких залучили найбільш боєздатні російські підрозділи. Бракуватиме й досвідчених офіцерів, щоб навчати мобілізованих, а також сучасної техніки — рф багато її втратила і мусить розконсервовувати старі запаси. Зважають і на мотивацію таких вояків: їх кидатимуть у бій на території іншої країни без підготовки та зі старою зброєю.
Двадцять сьомого вересня росіяни завершили псевдореферендуми на окупованих територіях України. Там, очікувано, ледь не 100% учасників проголосували за приєднання до рф. «Голосування» проводилися, традиційно, під дулами автоматів — озброєні російські військові стояли на «виборчих дільницях» і ходили разом із «членами комісій» по будинках та примушували місцевих жителів брати участь у «референдумах».
Головна інтрига — те, що відбуватиметься після офіційної анексії, адже повністю росія не контролює жодну із чотирьох окупованих українських областей, але вважатиме їх своєю територією. Імовірно, для росії зміниться і сам статус війни, оскільки тепер вона формально триватиме вже на «її території».
На тлі заяв путіна про підтримку «референдумів» пролунали й чергові погрози ядерним ударом. Президент рф заявив, що в разі «загрози територіальній цілісності» росія готова використати «всі наявні засоби». Фактично це означає, що якщо Сили оборони продовжать контрнаступати на території, які росія визнала своїми, рф може застосувати ядерну зброю. Російській армії після провалу на Харківщині потрібна пауза для перегрупування, а також для підготовки мобілізованих, щоб за кілька місяців, а в ідеалі навесні 2023 року, провести новий широкомасштабний наступ. Для цього путін намагається залякати Україну, щоб Сили оборони припинили просуватися, і Захід, щоб він повільніше надавав свою військову допомогу чи взагалі перестав це робити. Спрогнозувати поведінку кремля, якщо на його погрози не відреагують, украй важко.
Харківська область
Українські війська продовжують контрнаступ на Харківщині. Після швидкої операції, коли були звільнені міста Балаклія, Ізюм, Вовчанськ та Купʼянськ, Сили оборони зіткнулися із природною перешкодою — річкою Оскіл. На той час окупанти контролювали дуже малу частину Харківщини — лише лівий берег річки. Вони намагалися вибудувати оборону вздовж Осколу, проте безуспішно. Українські війська підтягли комунікації, логістику, пункти управління та артилерію і почали наступати далі за річку. Сили оборони України створили щонайменше три плацдарми на лівому березі Осколу.
Перший — біля селища Дворічна, що на північ від Купʼянська. Генштаб ЗСУ згадує про обстріли населених пунктів на лівому березі Осколу біля Дворічної. Отже, там тривають бої.
Другий плацдарм — у місті Купʼянськ, який Оскіл ділить на дві частини. Українські військові вже публічно підтвердили звільнення лівобережної частини Купʼянська і населених пунктів, розташованих на південь від міста, зокрема селища і великого залізничного вузла Купʼянськ-Вузловий.
Третій плацдарм чи не найбільший. Його створили ще на початку вересня — після відступу росіян у місці, де Оскіл впадає у Сіверський Донець. Там пролягає адміністративна межа Донецької та Харківської областей, тому українські військові звільняють населені пункти одразу в обох регіонах. Сили оборони України за останні 10 днів суттєво просунулися тут вперед. Вони пройшли на північ вздовж Осколу, звільнили села Рубці та Лозове, а також селище Піски-Радьківські та майже досягли селища Борова. Уздовж адмінкордону Харківщини та Донеччини українська армія просунулася на схід. Зараз бої тривають біля населених пунктів, які розташовані на межі Харківської, Донецької та Луганської областей.
20 та 22 вересня росіяни завдали ракетних ударів по Печенізькій дамбі на Сіверському Дінці, яка розташована на схід від Харкова. Імовірно, так окупанти намагалися підвищити рівень води в річці, бо саме через неї українські військові зараз наступають на місто Лиман у Донецькій області. Високий рівень води міг би ускладнити переправу через Сіверський Донець, особливо для важкої техніки.
«Бабель»
Донбас
На півночі Донеччини українська війська продовжують контрнаступ навколо Лиману. Спроби взяти місто з кількох боків були невдалими, тож Сили оборони змінили тактику і почали обходити його ще й з півночі. Мета — повністю відрізати російських військових у Лимані від постачання.
Українська армія вже майже досягла цього. За останні 10 днів Сили оборони прорвали оборону росіян на північний захід від Лиману та вийшли на оперативний простір. Вони звільнили кілька сіл та йдуть на місто з півночі, щоб перерізати дорогу між містами Лиман і Сватове. Наразі до Лиману росіяни можуть приїхати із Кремінної та Сватового, хоч обидві дороги вже прострілює українська армія. Ці шляхи зʼєднуються в селищі Зарічне, до нього від найближчих українських позицій трохи понад 10 кілометрів. Якщо Зарічне візьмуть, Лиман опиниться в повному оточенні. Тому найближчим часом варто очікувати того, що росіяни втечуть з міста чи потраплять у «котел». В українській армії вже підтверджують, що Лиман перебуває в оперативному оточенні, тобто всі дороги з міста Сили оборони або контролюють, або прострілюють.
Якщо українська армія візьме Лиман, він відіграватиме важливу роль для початку масштабного контрнаступу на Луганську область. З усіх трьох плацдармів на лівому березі річки Оскіл Сили оборони України можуть наступати на Сватове в Луганській області. Також Лиман створює передумови для наступу на Кремінну, що теж на Луганщині, і далі — на Рубіжне, Сєвєродонецьк і Лисичанськ. Крім цього, у місті розташований великий залізничний вузол, що допомагатиме українській армії оперативно доставляти підкріплення, техніку та боєприпаси. Звільнення Лиману також усуне загрозу наступу росіян на Словʼянськ, а дістати до цього міста окупанти зможуть лише далекобійною зброєю.
На південний схід від міста Сіверськ українські військові, найімовірніше, звільнили село Спірне. Проросійські Telegram-канали публікували відео обстрілів позицій Сил оборони, які були розташовані на східній околиці села. Це означає, що населений пункт тепер під українським контролем. Загалом росіяни вже понад місяць не намагаються наступати на Сіверськ.
Однією з найгарячіших ділянок фронту лишаються місто Бахмут і навколишні населені пункти. Тут діють лише найманці з «ПВК Вагнера». До речі, російський бізнесмен і «кухар путіна» євген пригожин 26 вересня вперше публічно визнав, що справді створив цю ПВК у 2014 році та керує нею. Про це постійно говорили ЗМІ, Захід накладав на нього санкції через керування «вагнерівцями», але сам пригожин постійно це спростовував і навіть подавав позови до судів на російські медіа, які називали його власником ПВК.
Території навколо Бахмуту — єдине місце, де росіяни здобувають хоч якісь успіхи, коли просуваються. Хоча для загального фронту вони занадто малі — окупанти захоплюють приблизно одне село за 10 днів. Росіяни не полишають спроб фізично перерізати дорогу між Бахмутом і колишнім КПВВ «Майорськ», тому намагаються наступати на села Одрадівка та Миколаївка, а через них і на Курдюмівку, де проходить залізнична лінія до «Майорська». Але ЗСУ відбивають усі їхні атаки. Просувань ближче до Бахмуту в районі села Зайцеве теж немає, як і в місті Соледар. Тривають бої на східних околицях Бахмуту. Росіяни зруйнували останній міст через річку Бахмутка, і це відрізало східну невелику частину міста від решти. Тепер українським військам буде важче обороняти місто — сюди буде складніше перекидати техніку та підкріплення.
Росіяни намагаються наступати по всіх західних околицях Донецька — від Авдіївки до села Новомихайлівка, але за останні 10 днів не просунулися. Аналогічна ситуація і навколо міста Вугледар та селища Велика Новосілка — росіянам не вдалося атакувати, жодних просувань немає.
«Бабель»
«Бабель»
Запорізька область і Херсонщина
На лінії фронту в Запорізькій області ситуація незмінна, і так фактично з весни. Росіяни та Сили оборони України продовжують позиційні бої та обстрілюють одне одного з артилерії, але наступати не намагаються.
МАГАТЕ розпочало перемовини про те, щоб створити зону безпеки навколо Запорізької АЕС. Україна вже дала згоду на це, а також разом з агентством хоче розширити персонал місії на станції. Однак створити демілітаризовану зону навколо ЗАЕС можна, тільки якщо на це погодиться росія. А після «референдумів», коли у кремлі офіційно визнають окуповані території України частиною рф, росіяни, імовірно, або вимагатимуть в України гроші за поставки електроенергії із ЗАЕС, або повністю відімкнуть її від української енергосистеми.
У Херсонській області останнім часом темпи українського контрнаступу дещо знизилися. Це дотично підтвержують і зведення Оперативного командування «Південь»: кількість ліквідованих окупантів та їхньої техніки теж зменшується. Однак часом втрати рф бувають доволі суттєвими. Так стається після повідомлень про успішні удари української армії по місцях скупчення російської техніки, а особливо — коли окупанти переправляються через Дніпро чи готуються до цього.
Українські війська тримають усі переправи через Дніпро під вогневим контролем і не дають росіянам оперативно та масово забезпечувати свої війська на правому березі. Для цього Сили оборони України бʼють по мостах і по переправах, які окупанти намагаються створювати на річці.
«Бабель»
«Бабель»
Поставки зброї
За останні 10 днів анонсів про поставки Україні нової техніки та озброєння майже не було, принаймні публічно про них не повідомляли. Традиційно про щонайменше один пакет допомоги оголосили США — цього разу на $1,1 мільярда. До нього увійдуть 18 реактивних систем залпового вогню HIMARS, сотні військових автомобілів, десятки військових вантажівок і тягачів, а також протидронні системи. Однак це фінансування піде на довгострокову підтримку України: українські військові отримають допомогу через 1—2 роки.
Цього тижня сталося непорозуміння із поставками Україні західних систем ППО NASAMS. Спочатку президент Володимир Зеленський в інтервʼю телеканалу CBS заявив, що українська армія вже отримала їх. Однак згодом в Офісі президента зазначили, що поки в Україні цих систем немає — вони мають надійти в найближчі кілька місяців.
У Військово-повітряних силах ЗСУ розповіли більше деталей про передачу цих систем ППО. Українська армія отримає дві батареї NASAMS, кожна з яких передбачає до восьми пускових установок. Одна батарея NASAMS зможе захистити доволі велику площу, а то й цілий регіон. Зокрема, такої батареї може вистачити для оборони міста на кшталт Києва. Крім самих установок, Україні передадуть необхідні радари, комплекси управління та штабні машини.
Німеччина теж збільшила кількість систем IRIS-T, які передадуть Україні. Ще на початку вересня посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен підтвердила, що українська армія отримає чотири такі системи замість однієї. Тепер це офіційно зазначили в переліку на сайті німецького уряду. Перші дві системи Україна має отримати до кінця року.
Ми слідкуємо за ситуацією на фронті щодня. Підтримати «Бабель» можна коли завгодно і зараз теж:
🔸 у гривні
🔸 Patreon
🔸 PayPal: [email protected]
Українські військові вивчають покинутий російський танк Т-90А в селі Кирилівка Харківської області, 30 вересня 2022 року.
Getty Images