Ми отримали ефірні тези «слуг» — у них пояснюють секрет популярності спікера Разумкова, виправдовують міністра Шкарлета і підбивають підсумки (майже) найгіршого року

Підсумки року

Вперше за всі роки війни на Донбасі вдалося встановити режим припинення вогню [чи справді вдалося — читайте тут]. Його не можна назвати стовідсотковим, але ситуація на більшій частині фронту у рази спокійніша. Люди на Донбасі кажуть, що вони згадали, що таке тиша. Це заслуга президента.

Рік надскладний через пандемію, що спровокувала кризу. Її не можна порівнювати з жодною із криз, вона вдарила по всіх без винятку. Коронакриза стала кризою бізнесів. Усюди скоротилося споживання, навіть у Швеції, що не вводила локдаун навесні. До прикладу: спад в Україні у другому кварталі був на рівні мінус 11 відсотків ВВП, а у Швеції — мінус 8 відсотків ВВП. Це співставно.

У третьому кварталі цього року ми побачили дуже швидке відновлення економіки. Наступного року нарешті зможемо зупинити пандемію завдяки вакцинації і вмінню медичних систем справлятися. Зможемо побачити суттєве відновлення економіки.

Наші опоненти постійно вангували катастрофу, але Україна змогла пройти складний рік без неї. Вперше за десятиліття у влади немає своїх масових медіа. Ми працюємо в медійному середовищі, що існує і контролюється політичними опонентами. Наші опоненти пророкували зрив співпраці з МВФ, говорили про гіперінфляцію і обвал гривні. Говорили, що на фронті нас очікує загострення і втрата територій. Вони знали, що це неправда і обманювали людей.

Ефективність медицини збільшена в рази. До нас [«Слуги народу»] вона тільки скорочувалася, а лабораторну систему було просто розгромлено.

В Україні менші економічні втрати, ніж у країнах Європи. Тому що в нас менш розвинена сервісна економіка і не було жорстких обмежень протягом тривалого часу. Наприклад, Велика Британія у другому кварталі цього року зафіксувала спад у рекордні мінус 20 відсотків ВВП.

Найбільших ударів українській державі завдав цього року Конституційний суд (КС). Судді ухвалили рішення, які поставили під сумнів всю діяльність антикорупційної інфраструктури. Президент і парламент поступово відновлюють нормальну роботу цієї системи та готують реформу самого КС.

Наступного року передусім будуть закон про всеукраїнський референдум, судова реформа, запровадження чесного прожиткового рівня, рішення по закону про локалізацію, закон про побутові відходи, реформа КС.

На місцевих виборах «Слуга народу» набрала найбільше мандатів. Політичні опоненти — ОПзЖ і партія Порошенка [«Європейська солідарність»] перетворюються на регіональні партії із представництвом, яке має показовий географічний характер.

Соцопитування Центру Разумкова, рейтинг президента та ставлення до влади

Більшість респондентів висловлюють недовіру до всіх політиків, чиє прізвище було представлене в опитувальнику. Вперше рівень довіри до спікера перевищив довіру до президента.

Володимир Зеленський залишається лідером суспільних симпатій. Більший рівень довіри до Разумкова може пояснюватися тим, що він значно менше, ніж президент, виступає з непростими пропозиціями, як-от виконання умов співпраці з МВФ, та й загалом привертає менше суспільної уваги. Тому втому і невдоволення люди перекладають не на нього.

Володимир Зеленський має здатність повертати довіру людей, якщо вона частково втрачається. Ми бачили це неодноразово протягом року, коли рейтинг президента міг дещо зменшитися, а потім збільшитися. У наступному році, коли нарешті зможемо сказати про завершення коронакризи, довіра до президента може відновитися так, що він буде ще більш впевнено лідирувати в опитуваннях та рейтингах.

Кадрові питання: чому міністром аграрної політики призначили Романа Лещенка, міністром освіти — Сергія Шкарлета, а Юрія Вітренка не призначили міністром енергетики

Роман Лещенко показав, що здатен працювати у цій сфері та вміє організовувати командну роботу. Суттєвих претензій до його діяльності ні в кого немає. Відновити міністерство потрібно для того, щоб якісніше впроваджувати земельну реформу. Дискусія тривала давно і завершилася призначенням фахового міністра.

Найсерйозніша причина непризначення Вітренка — його боротьба за премію від «Нафтогазу» за участь у арбітражі проти «Газпрому» в Стокгольмі. Йдеться про декілька мільйонів доларів. Вітренко скеровував діяльність юридичної команди, що представляла інтереси України, але питання про те, якою має бути винагорода, не може вирішуватись однозначно.

Непорозуміння [з нарахуванням премії] не було вирішене, тому що Вітренко напередодні голосування не встиг зустрітися з усіма фракціями та групами, а зі «Слугою народу» встиг провести «більш-менш предметну розмову» лише в онлайн-форматі, тож питання залишилися. Можливо, до розгляду його кандидатури повернуться в січні. Сумнівів у чесності і принциповості Вітренка немає, але треба роз’яснити усі принципові для людей моменти.

Дивно чути критику Вітренка з боку членів фракцій, які фактично належать олігархам. Людям, які працюють на Порошенка чи [керівника «Опозиційної платформи — За життя» Віктора] Медведчука неважливо, скільки платять держслужбовцям або очільникам держкомпаній. Вітренко працював заради інтересів «Нафтогазу» і України, тому вдалося перемогти Росію і підписати вигідний для України контракт на транзит.

Сергій Шкарлет показав, як планує працювати, поки був тимчасово виконувачем обов’язків, депутати з різних фракцій вирішили підтримати таку роботу. Як ректор він працював за часів різних президентів, отримуючи від них нагороди. В тому числі і від Порошенка. Дивно говорити, що отримуючи ці нагороди, він став лояльним до цих людей чи їхньої політики. Він відкидає усі звинувачення у плагіаті в його науковій роботі.

Смерть мера Харкова Геннадія Кернеса

Його особистість та діяльність не можна оцінювати однозначно. Якщо порошенківці звинувачують його у сепаратизмі, то звинувачення можуть адресувати хіба що своєму партійному босу. Якби в діяльності Кернеса у 2014 році був склад злочину, його б притягли до відповідальності або він би втік до Росії. Цього за каденції Порошенка не сталося, чому — питання до нього.

Що б не говорили, але Кернес мав надзвичайну високу підтримку в Харкові і жоден конкурент не міг перемогти його на виборах. Нові вибори має призначити парламент, але коли це станеться — сказати неможливо і некоректно, поки Кернеса не поховали.

Справа Тетяни Чорновол

Пʼятнадцятого грудня проти неї затвердили обвинувальний акт. У ньому стверджують, що під час Майдану Чорновол домовилася з невстановленими слідством особами про захоплення будівлі офісу «Партії регіонів». За версією слідства, Чорновол і ці особи домовилися заподіяти людям, які знаходилися в офісі, смерть. Як наслідок, загинула одна людина. Стверджується, що дії Чорновол були умисним вбивством за попередньою змовою з групою осіб.

Обвинувальний акт лишає питання. Як саме слідство доводить, що смерть настала в результаті змови конкретно Тетяни Чорновол і що це за невстановлені особи? Потрібні чіткі відповіді на ці питання.

Pavlo Bahmut / Ukrinform / Barcroft Media / Getty Images

Pavlo Bahmut / Ukrinform / Barcroft Media / Getty Images

Звинувачення проти Чорновол — не звинувачення і не суд проти Майдану. Це брехливе враження, яке легко поширювати політичним опонентам влади: як тим, хто був проти Майдану, так і тим, хто його використав заради своєї політичної вигоди, прийшовши до влади.

Тетяні Чорновол варто обережно ставитися до тих, хто зараз намагатиметься захищати її з найбільшим хайпом. Такі люди хочуть не її захистити, а себе попіарити. З такою метою: чим гірше буде для Чорновол, тим краще для них.

Майбутнє НАБУ і Артема Ситника

Шістнадцятого вересня КС розглянув окремі положення закону про НАБУ і визнав їх неконституційними. Суд визначив тримісячний строк, щоб парламент прибрав ці невідповідності, депутати не встигли цього зробити.

Роботі НАБУ нічого не загрожує. НАБУ як інституція і Артем Ситник як директор продовжать працювати. Правових підстав, щоб його звільняти немає і бути не може.

Було б правильно, якби депутати все ж врегулювали цю ситуацію, внесли відповідні зміни до закону про НАБУ і якщо потрібно — до Конституції. Але якщо це завдання відкладуть на наступний рік, це не створить ризиків для Ситника і НАБУ.

У політичному середовищі страх перед НАБУ — найвищий. Це і є свідченням того, що топкорупціонери бояться цієї структури і її діяльність потрібно підтримувати. Артем Ситник забезпечує інституційну незалежність НАБУ.