Депутати проголосували за локалізацію виробництва. Закон повинен підтримати українські підприємства, але може нашкодити споживачеві — і ось чому

Автор:
Алла Кошляк
Редактор:
Гліб Гусєв
Дата:
Депутати проголосували за локалізацію виробництва. Закон повинен підтримати українські підприємства, але може нашкодити споживачеві — і ось чому

Артем Марков / «Бабель»

Двадцять першого липня народні депутати вирішили підтримати

Депутати у першому читанні ухвалили законопроєкт № 3739 про зміни у публічних закупівлях. Він передбачає, що коли через систему Prozorro будуть купувати продукцію машинобудування для потреб енергетики, житлово-комунального господарства та транспорту, то місцева складова у вартості товару має бути не менше чверті з 2021 року та не менше 40% з 2024 року
вітчизняне машинобудування. Автори закону кажуть, що простимулюють українську промисловість, створять нові робочі місця, ВВП може зрости на 3,9 відсоткового пункту. Економісти попереджають — закон суперечить Угоді про асоціацію з Євросоюзом і може зашкодити міжнародній торгівлі, а зрештою від нього програє український споживач. «Бабель» поговорив із Дмитром Горюновим, старшим економістом Центру економічної стратегії, та Олексієм Геращенком, викладачем фінансів Києво-Могилянської бізнес-школи, і розповідає, що треба знати про закон № 3739.

Що таке локалізація і місцева складова у виробництві?

Локалізація — це частка місцевих матеріалів, комплектуючих і робочої сили у вартості товару. Припустімо, український завод виробляє сміттєвози. Він купує імпортний двигун і шасі, а решту деталей виготовляє сам, і збирають машину українські робітники. Витрати на це у вартості готового виробу — показник локалізації. Законом пропонується, щоб місто могло купувати тільки сміттєвози, в яких місцевої складової не менше 25%.

Кого стосується закон № 3739?

Закон стосується ситуацій, коли за державні кошти купують спецтехніку для енергетики, громадського транспорту та комунальної сфери. Якщо місто хоче придбати тролейбуси або «Укрзалізниця» купує локомотиви, то вони не мають бути повністю закордонного виробництва. Щоб підтвердити локалізацію, виробники повинні будуть подавати документи в Мінекономрозвитку. Тут є корупційний ризик, попереджає Олексій Геращенко, адже локалізація визначається документами (в умовах тіньової економіки вони не завжди є) і думкою чиновника.

Які наслідки закон може мати для споживачів?

Якщо говорити про громадський транспорт вітчизняного виробництва, вагони для поїздів — то українець може заплатити більше, вважає Олексій Геращенко. «Ці кошти будуть спрямовані вітчизняному виробнику, і є питання, чи не отримає він надприбутки, які спрямує не на розвиток виробництва, а, скажімо, на нову віллу у Франції?» — говорить він.

Бюджет, можливо, буде переплачувати за цю техніку, тому витрати на інші потреби скоротяться, говорить Дмитро Горюнов. А якість такої техніки може бути нижчою — приміром, пасажири будуть їздити на менш зручних трамваях.

Навіщо його розробили?

Депутати кажуть: щоб створити робочі місця і стимулювати економічне зростання

У пояснювальній записці до закону йдеться, що автори закону створили економічну модель, яка показує, що ВВП України у найближчі роки може зрости на 3,9 відсоткового пункту. Вдасться зберегти робочі місця у промисловості та створити 62,5 тисячі нових. До бюджету надійде на 8,17% більше податків.
. Ці розрахунки є дуже приблизними, говорить Дмитро Горюнов. Даних недостатньо, щоб порахувати ефект для ринку. Автори оцінили ефект від зростання машинобудування на 150 мільярдів гривень без можливих негативних наслідків, а сама цифра взята «зі стелі». «Спочатку варто було б домовитись із іноземними партнерами, а потім впроваджувати такі заходи. Позитивний вплив завищений, в реальності негативні наслідки можуть переважити», — додає Олексій Геращенко.

Чому саме ці галузі обрали для підтримки?

Галузі були обрані, бо не є класичними комерційними ринками — майже всю продукцію закуповують за бюджетні кошти, припускає Дмитро Горюнов. Якщо місцеві компанії програють українські тендери (а в іноземних вони виграють не так часто), їм більше немає кому продавати свою продукцію: «Згадаймо, як львівський «Електрон» у 2017 році програв польській Pesa київський тендер на суму 1,8 млрд грн на купівлю 40 низькопідлогових трамваїв».

З часом список галузей можуть розширити, а термін — продовжити. Це стандартний спосіб просувати суперечливі ініціативи — ухвалити закон з обмеженою сферою дії, а потім вносити зміни, застерігає економіст.

Як закон суперечить угоді з Євросоюзом?

Восьмий розділ Угоди про асоціацію передбачає, що в держзакупівлях не має бути дискримінації, пояснює Дмитро Горюнов. Опис товарів не може містити конкретного місця походження і умови, щоб учасник був зареєстрований в країні замовника. Автори законопроєкту посилаються на директиву ЄС

Директива 2004/17/EU регламентує закупівлі в сфері комунального господарства і транспорту, а також та, що її замінила (2014/15/EU) передбачає лише право покупця відмовляти, а не те, що продавець повинен мати певну частку локалізації товару. Причому правом відмовляти можна скористатися лише щодо країн, з якими немає угод про взаємний доступ на ринки, а у нас такі угоди є.
, але в ній немає норми про локалізацію.

Намагання захистити українського виробника може обернутися проти нього. Це принцип взаємності Угоди про асоціацію: якщо Україна запровадить вимогу щодо локалізації, це позбавить нас доступу на європейські ринки держзакупівель.

Що на критику закону відповідають чиновники?

У Мінекономіки вважають, що документ не суперечить Закону про держзакупівлі і не передбачає ніяких складнощів з міжнародними партнерами. «Від впровадження локалізації усі виробники будуть задоволені», — сказав міністр економрозвитку Ігор Петрашко.

Офіс віцепрем’єрки з євроінтеграції закликав депутатів продовжити переговори і не поспішати: «Питання було та залишається предметом консультацій між Україною та ЄС й іншими торговими партнерами. Ми закликаємо нардепів долучитися, оскільки це стосується доступу до тендерів на понад 17 трильйонів доларів у 48 державах».