1. Як створювали і розвивали українська розвідку на початку ХХ століття
Яків Макогін у 1930-ті роки.
Wikimedia / «Бабель»
Якщо ви дізналися про українську розвідку виключно завдяки Кирилу Буданову, то цей текст точно для вас. Українські спецслужби ведуть свою історію ще від доби УНР початку ХХ століття. Саме тоді разом з військом розбудовували й спеціальні служби. А для підготовки фахових агентів навіть створили спеціальну школу, куди приймали чоловіків і жінок. За досить короткий час розвідники налагодили агентурну мережу в українських містах, у тилу Червоної та Білої армій і навіть у країнах Європи. У лавах розвідки було чимало легендарних агентів. А ще у 1920-х у Європі з’явився загадковий український меценат, філантроп і, можливо, шпигун Яків Макогін. І його історія точна варта серіалу на Netflix.
2. Як запроваджували жорстку цензуру під час Першої світової війни в різних країнах
Німецькі військові цензори перевіряють пошту, 1915 рік.
Wikimedia / «Бабель»
У березні 2023 року в Мінкультури заговорили про цензуру в медіа під час війни. Це, звісно, обурило медіаспільноту. Насправді тема цензури на війні існує не одне століття. Під час Першої світової всі країни-учасниці намагалися цензурувати не тільки ЗМІ, але й театр, кіно, приватне листування і навіть думки. Цим грішили не лише агресори, але й розвинені демократії, наприклад Франція і Британія. А в США діяла чи не найжорсткіша цензура. І, ясна річ, цензуру у власних інтересах активно використовували політики, які за допомогою підконтрольних медіа легко прибирали конкурентів.
3. Як описували, вивчали й намагалися лікувати посттравматичний стресовий розлад у різні часи
Електротерапія американського солдата з психоневротичним розладом у часи Першої світової війни.
Wikimedia / «Бабель»
Зараз ПТСР загрожує мільйонам українців, причому як військовим, так і цивільним. Його симптоми відомі ще з прадавніх часів і зустрічаються у творах античних авторів — Гомера й Геродота. Тільки ближче до ХІХ століття науковці помітили, що подібні розлади трапляються не лише в солдатів, а й у цивільних, які, наприклад, вижили в залізничній аварії. Та упродовж двох світових воєн у ХХ столітті солдатів з ПТСР цькували як боягузів і «лікували» електричним струмом, а ще погрозами, залякуваннями й покараннями. Із гуманних методик було хіба що психоаналітичне «лікування розмовою» Зиґмунда Фройда. Лише в 1980 році в США вперше визнали й описали «посттравматичний стресовий розлад» як окремий діагноз. І тут не обійшлось без допомоги феміністок.
4. Як Карл Юнг склав пророчі психологічні портрети Гітлера, Сталіна і Муссоліні
Нарізка кадрів з Муссоліні, Гітлером і Сталіним, а також з демонстраціями на їхню честь в Італії, Німеччині та СРСР, початок 1930-х років.
Getty Images / «Бабель»
У жовтні 1938-го, майже за рік до початку Другої світової, швейцарський психоаналітик Карл Юнг дав інтерв’ю, в якому склав психологічні портрети трьох диктаторів — Адольфа Гітлера, Беніто Муссоліні та Йосипа Сталіна. Також він поставив «діагноз» комунізму, запропонував «терапію» для порятунку західної демократії від нацизму і припустив, хто з диктаторів переможе решту двох. З початком війни всі діагнози та прогнози Юнга справдились.
5. Як будували Каховську ГЕС в межах сталінського «плану перетворення природи»
Кадри з фільму «Поема про море» 1958 року про будівництво Каховської ГЕС, знятого за сценарієм Олександра Довженка.
YouTube / «Бабель»
У червні 2023-го росіяни підірвали греблю Каховської ГЕС. Її збудували в середині 1950-х в межах сталінського експерименту з природою, затопивши велику кількість родючих земель і майже сотню селищ. А ще Каховська ГЕС мала стати черговим символом технічної могутності СРСР і втерти носа США. Окрім цього, гребля мала й стратегічне значення — у разі воєнної загрози її планували підірвати. Та головне завдання — забезпечити водою український Крим і південні регіони — вирішити не вдалося через прорахунки проєктувальників.
6. Як не треба вести перемовини з Кремлем — на прикладі Потсдамської конференції
На фото сидять зліва направо: британський прем’єр Клемент Еттлі, який замінив Черчилля під час конференції, президент США Гаррі Трумен і радянський диктатор Йосип Сталін, Потсдам, 1945 рік.
Getty Images / «Бабель»
У липні 1945 року в Потсдамі неподалік Берліну відбулася, як з’ясувалося згодом, остання зустріч глав держав «Великої трійки» антигітлерівської коаліції — США, Великої Британії та СРСР. Вони мали остаточно визначити повоєнний устрій світу. Проте на той час позиції союзників докорінно змінилися. У США був новий президент Гаррі Трумен, який тільки пів року тому потрапив у велику політику. А Вінстон Черчилль взагалі втратив посаду прем’єра Британії в розпал перемовин, програвши парламентські вибори. Цим скористався Сталін і переграв Захід, створивши в Європі соцтабір країн, підконтрольних СРСР. Не допомогла і ядерна бомба — козир Трумена, який Сталін зрештою обернув проти самого американського президента. А невдовзі між учорашніми союзниками почалася Холодна віна.
7. Як українець Георгій Кістяківський допоміг американцям створити ядерну бомбу
Президент США Двайт Ейзенхауер (праворуч) у Білому дому обговорює зі своїм науковим радником Георгієм Кістяківським заяву для радянського лідера Микити Хрущова, 12 липня 1960 року.
Getty Images / «Бабель»
За день до початку Потсдамської конференції в липні 1945-го Сполучені Штати успішно випробували першу в історії ядерну бомбу. Керівником проєкту розробки бомби був американський фізик Роберт Оппенгеймер. У його команді працював учений, який розробив детонатор для атомної бомби, — Джордж Кістяківський. Джорджем він став уже у США. А народився Георгій Кістяківський у Боярці під Києвом. У 18 років він воював з більшовиками, у 25 захистив докторську в Берліні, у 30 викладав у Гарварді, а в 40 став відомим експертом з вибухівки. Саме тому його й запросили до проєкту. Та згодом Кістяківський працював науковим радником у трьох американських президентів і активно радив їм відмовитися від ядерної зброї.
8. Як поляки організували підпільне навчання під час окупації
Урок польської мови в підпільному класі в польському селі Лопенник, 1941 рік.
Wikimedia / «Бабель»
На тимчасово окупованих українських територіях росіяни забороняють навчання українською мовою і намагаються знищити все, що повʼязує дітей з Україною. Із подібним стикалися і поляки, причому неодноразово у своїй історії. Знищити їхню мову і культуру намагалися Російська імперія, нацистська Німеччина й Радянський Союз. Та поляки знайшли вихід — підпільні навчальні курси. Особливо ефективною була мережа таємних шкіл і університетів під час Другої світової. У них здобули освіту понад мільйон учнів і студентів. Серед відомих випускників підпільних курсів у різні часи були перша лавреатка Нобелівської премії Марія Склодовська-Кюрі, видатний польський педагог Януш Корчак і Кароль Войтила ― майбутній Папа Римський Іван Павло ІІ. Однак за це заплатили життям тисячі польських вчителів.
9. Як Кремль руйнував Будапешт під час Угорського повстання 1956 року
Напис із закликом до росіян забиратись геть на перекинутому трамваї, Будапешт, 1956 рік.
Wikimedia / «Бабель»
Угорський премʼєр Віктор Орбан заграє з путіним і всіляко намагається вставити Україні палиці в колеса. Та він забув, чого країні коштувала дружба з Кремлем восени 1956 року. Тоді Москва придушила антиурядове повстання в Будапешті військами, танками, авіацією й артилерією. У боях загинули майже три тисячі угорців, понад 20 тисяч потрапили до вʼязниць, а приблизно 200 тисяч були змушені тікати з країни. Єдиною реакцією від західної спільноти в особі ООН стало традиційне «глибоке занепокоєння». Між іншим, тодішнє військове вторгнення в Угорщину, як і зараз в Україну, у Кремлі виправдовували «боротьбою з фашистами».
10. Як провалився план ООН з поділу Палестини між арабами та євреями
рабські та ізраїльські делегати разом із представниками ООН обговорюють умови припинення вогню під час Першої арабо-ізраїльської війни, яка почалася після провалу плану з мирного поділу Палестини, 6 червня 1948 року.
Getty Images / «Бабель»
Нинішня війна на Близькому Сході — це черговий виток арабо-ізраїльського конфлікту, який триває ще від минулого століття. Спочатку примирити арабів і євреїв у Палестині намагалась Британія. Та після майже трьох десятиліть марних спроб здалась і в 1947-му передала цю проблему в спадок новоствореній ООН. Після довгих дискусій міжнародна спільнота, по суті, повернулася до плану «двох держав для двох народів», який безуспішно намагалися втілити британці. В ООН теж не вийшло все вирішити в мирний спосіб. Уже наступного року суперечка вилилася в першу з низки масштабних арабо-ізраїльських воєн. Зрештою Ізраїль зміг відстояти незалежність, а палестинські території, запропоновані для арабської держави, поділили між собою її сусіди.
Ми продовжимо писати цікаві історичні тексти і цього року завдяки вашим донатам: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected].