Під час візиту угорського міністра закордонних справ Петера Сіярто до Києва Україна та Угорщина домовились про переговори стосовно мови й освіти.
Про це на пресконференції 27 січня заявив Сіярто.
«Я звернувся до пана міністра, щоб ми розпочали спільну роботу над законом про мову, який викликав напруження в наших відносинах. Ми також хочемо створити робочу групу, яка отримає повноваження щодо того, яким чином потрібно втілювати закон про освіту», — сказав він.
За словами Сіярто, якщо консультації будуть успішними, сторони зможуть виключити дуже багато «факторів непевності».
«Це, наприклад, питання тих 40 шкіл, які зараз працюють у поселеннях, де населення становить менше ніж 50 тисяч, і що буде з кількістю годин угорської мови», — пояснив очільник угорського МЗС.
Також Сіярто зазначив, що отримав обіцянки від України, що це питання буде вирішене конструктивно й українська сторона готова до цього.
«Якщо ми зможемо знайти вирішення цього питання, наші відносини просунуться. Пан міністр [Дмитро Кулеба] мене запевнив, що закон про нацменшини буде погоджений, відбуватимуться консультації з угорською меншиною», — додав він.
Водночас голова МЗС України Дмитро Кулеба повідомив, що на переговорах домовилися провести найближчим часом засідання українсько-угорської робочої групи з питань освіти, а також онлайновий бізнес-форум між підприємцями України й Угорщини.
«Я хочу наголосити, що сьогодні ми говорили як партнери, які хочуть вирішувати проблеми, як друзі, які хочуть вирішувати проблеми, а не створювати нові», — додав український міністр.
Закон про освіту
У вересні 2017 року Верховна Рада підтримала освітню реформу, ключовими нововведеннями якої стали 12-річна школа і визначення української мови як мови освітнього процесу.
Норма про мову викладання для нацменшин викликала обурення з боку влади сусідніх держав, зокрема Румунії та Угорщини. Їх не влаштовує, що в 5—9 класах шкіл, де навчаються представники нацменшин, кілька предметів викладатимуть українською. У Закарпатській області нині живуть приблизно 150 тисяч етнічних угорців.
Після цього глава МЗС Угорщини Петер Сіярто заявив, що Будапешт блокуватиме подальше зближення України з ЄС та НАТО через український освітній закон.
16 січня 2020 року Верховна Рада ухвалила в остаточному другому читанні законопроєкт про освіту, який виводить приватні школи з-під дії статті 7 мовного закону — це було однією з вимог Угорщини в конфлікті з Україною. Попри це, Угорщина продовжує виказувати незадоволення цим законом.
- Напередодні приїзду до Києва угорського міністра закордонних справ Петера Сіярто посольство Угорщини в Україні отримало погрози від невідомих, які підписалися як «Патріоті Украині».
- Останні місяці й без того напружені відносини Угорщини й України тільки погіршуються. У жовтні 2020 року держсекретар Угорщини з питань нацполітики під час візиту на Закарпаття агітував місцевих жителів голосувати за Партію угорців. У день місцевих виборів в Україні агітацією займався й голова угорського МЗС. Україна назвала це прямим втручанням і вручила послу ноту протесту.
- А трохи згодом, 21 листопада під час присяги депутати Сюртівської сільської ОТГ виконали національний гімн Угорщини — за ініціативи голови ОТГ. Посольство Угорщини заявило, що депутати співали «молитву». МЗС викликало угорського посла.
- Згодом у мережі зʼявилося відео з погрозами українцям угорського походження. Голова МВС заявив, що екстремістів знайдуть і покарають. У «Правому секторі» наголосили, що не мають стосунку до цього відео.
- Наприкінці листопада в Закарпатській області СБУ провела обшуки у представника одного з місцевих благодійних фондів через можливе втручання у внутрішньополітичну ситуацію у країні на користь Угорщини. На обшуки відреагували в МЗС Угорщини та викликали посла України, а у правлячій партії Угорщини «Фідес» обшуки назвали «громадянською війною».
- 7 грудня всі представники Партії угорців України на знак протесту покинули першу сесію нового скликання Закарпатської обласної ради.