У неділю спікер Сенату Чеської Республіки відвідав Тайвань, на що негативно відреагував Китай, який пригрозив політику «розплатою». Пекін не визнає суверенітет Тайваню, вважає його частиною своєї території, а протягом останніх місяців не виключає силового захоплення острівної держави.
Про це повідомляє Reuters.
Голова верхньої палати чеського парламенту Мілош Вистрчіл відвідав столицю Тайваню Тайбей для укріплення міждержавних бізнесових стосунків. Тайвань є лише частково визнаною державою, оскільки Китай протягом десятиліть протестує через офіційні зв’язки держав світу з демократичним островом.
На цю поїздку відреагував державний радник і голова дипломатії Китаю Ван Ї. За його словами, Китай так просто цю ситуацію не залишить.
«Китайський уряд і китайський народ не прийматимуть безтурботне ставлення, не будуть сидіти склавши руки та змусять розплатитися за свою недалекоглядну поведінку та політичний опортунізм», — сказав він під час свого візиту до Німеччини.
Дипломат запевнив, що таку «відкриту провокацію» та «антикитайські сили», що нібито стоять за Вистрчілом, Пекін терпіти не буде.
Пекін вважає демократичний острів невід’ємною частиною своєї території ще з часів громадянської війни в Китаї, відколи уряд не зміг протистояти комуністам і виїхав на Тайвань. Сьогодні ця держава в Південно-Китайському морі вважає себе легітимною наступницею Китайської Республіки.
У відповідь на заяву китайского дипломата Вистрчіл сказав, що це спроба втручання у внутрішні справи Чехії, а сам візит на Тайвань не має ніякого конфліктного підтексту.
«Ми — вільна країна, яка шукає хороших стосунків з усіма країнами, і я вірю, що так буде й в майбутньому, незалежно від заяв міністра», — сказав він, маючи на увазі міністра економіки Тайваню Ван Меї Хуа, яка відмовилася відповідати на заяву китайського дипломата Ван Ї.
За словами Ван Меї Хуа, Чехія і Тайвайнь мають багато спільного, тому й співпрацюють.
«Чеська Республіка й Тайвань є вільними та демократичними країнами, які приділяють багато уваги питанню прав людини. Ми маємо такі ж самі цінності, що і чехи», — заявила вона.
Президент Чехії Мілош Земан прагнув побудувати тісні ділові та політичні стосунки з Китаєм з 2013 року, коли вступив на посаду, але його зусилля провалилися після невдалих інвестиційних планів і через невизначеність Праги щодо дозволу китайській компанії Huawei брати участь у розробці мереж зв’язку.
- З цього року офіційна риторика Китаю допускає «возз’єднання» з Тайванем внаслідок збройного вторгнення — Тайвань відреагував на це повномасштабними військовими навчаннями в середині літа.
- До Південно-Китайського моря, де розташований Тайвань, влада якого бореться за міжнародне визнання і протистоїть спробам Китаю анексувати його, прибули два авіаносці США — «Німіц» і «Рональд Рейган» із 90 винищувачами та понад 10 тис. солдатів.
- Пекін стикається із хвилею ворожості, що зростає на тлі спалаху коронавірусу і може призвести до більшого загострення відносин Китаю зі США. Головний пропагандист Компартії Ху Сіцзінь закликав нарощувати ядерний потенціал Китаю, щоб протистояти США.