УП: Одеський бізнесмен допоміг ексгенпрокурору Кравченку сховатися в Австрії та організувати затримання журналістів у Відні

Автор:
Ольга Березюк
Дата:

Бізнесмен з Одеси, проти якого в Україні розслідують справи НАБУ та САП, допоміг ексгенпрокурора Руслану Кравченку сховатись в Австрії. А сам Кравченко зміг отримати захист австрійських спецслужб і організувати затримання у Відні журналістів УП, які поїхали туди його шукати.

Про це йдеться в розслідуванні «Української правди».

Журналісти змогли отримати доступ до офіційних матеріалів справи, а саме до рапортів Дирекції державного захисту та розвідки Австрії. В одному з них йшлося, що в період з 14 по 18 вересня Земельне управління державного захисту і боротьби з екстремізмом Австрії (LSE) опікувалося «українцем, якому загрожує небезпека». Ця людина повідомила, що бачила керівника групи «Артан» — військового спецпідрозділу, підпорядкованого українській воєнній розвідці — у готелі Park Hyatt у Відні.

Віденські спецслужбовці зупинили цю людину і підтвердили, що це дійсно був голова «Артану» Віктор Торкотюк. Він пояснив, що перебуває у Відні з охоронцями з туристичною метою. А вже 6 жовтня Торкотюк звернувся до LSE через те, що правоохоронці затримали двох його людей. Притому в рапорті поряд з прізвищами затриманих ГУРівців згадується Ярослав Бондаренко — оператор «Української правди».

«У нього [у Торкотюка] було фото польського легкового авто, яким двоє ГУРівців і Бондаренко користувалися під час спостереження. До того ж фото було зроблено у Відні», — йдеться в рапорті.

В іншому рапорті йшлося, що австрійська спецслужба за відео з камер спостереження та копією паспорта з фірми прокату авто встановила: один з двох затриманих військових ГУР і Бондаренко нібито разом виїхали зі стоянки. Крім того, Бондаренка та ГУРівців начебто бачили в різних комбінаціях під час спостереження — на підтвердження цього наводилось фото від неназваних потерпілих. У матеріалах є і фото з камер спостереження — однак там у автівці разом з Бондаренком не ГУРівець, а журналіст УП Михайло Ткач.

Українська правда

Журналісти переконані, що так звані потерпілі, які давали свідчення, — це персонал одеського бізнесмена Володимира Галантерника. Джерела УП називають його близькою людиною Руслана Кравченка і стверджують, що саме в нього переховується ексгенпрокурор. Галантерник — фігурант двох справ НАБУ і САП, що вже багато років переховується за кордоном. Слідство підозрює, що він був членом злочинної групи, яка пограбувала одеську громаду.

Зокрема, в матеріалах справи є свідчення водія про те, що за ним стежили невідомі. За ним дійсно їздили журналісти УП і вони зафільмували, що цей водій возив людину, схожу на Володимира Галантерника.

Коли журналістів УП затримали, то ті на допиті повідомили правоохоронцям, що вони працювали біля будівлі, де міг жити Кравченко. Одразу під час допиту віденські правоохоронці зробили запит до Центрального реєстру місць проживання і підтвердили, що Кравченко дійсно там зареєстрований.

Джерела УП також кажуть, що коли Кравченко намагався виїхати з України, то на пункті пропуску «Шегині» в нього забрали паспорт і довго його не випускали.

«Згодом, як переконують ті ж таки співрозмовники, прикордонники отримали дзвінок з Києва і випустили Кравченка у Відень, де на нього вже могла чекати охорона віденської спецслужби і, відповідно, керівник спецпідрозділу «Артан» теж міг чекати. А коли ми знаходимо Кравченка, виявляється, що за тією ж адресою зʼявляються військовослужбовці ГУР МО, які на момент затримання мають при собі військові квитки, якісь приховані камери, трекери і одразу визнають, що вони ГУРівці. Їх безпосередній керівник Віктор Торкотюк одразу звертається до австрійської спецслужби, підтверджуючи, що вони його підлеглі», — йдеться в матеріалі УП.

Журналісти переконані: якби не поява військовослужбовців ГУР за тією адресою, де працювала їхня знімальна група, правоохоронці могли просто перевірити в них документи і вони б продовжували свою роботу. До того ж у ще одному рапорті австрійських правоохоронців йшлося, що вони отримали наказ стежити за журналістами за день до їхнього затримання.

Звільнення Руслана Кравченка

Руслан Кравченко був генпрокурором з червня 2025 року. 15 вересня цього року Зеленський звільнив його після того, як тоді ще генпрокурор підписав підозру керівнику НАБУ Сергію Кривоносу та людині, близькій до голови САП Олександра Клименка. При цьому в Офісі генпрокурора офіційно заявили, що інформація про підозру Кривоносу не відповідає дійсності.

Ці підозри Кравченко підписав після того, як 4 вересня НАБУ та САП опублікували розслідування про «кришування» шахрайських кол-центрів, яке, за версією слідства, очолював посадовець Офісу генпрокурора. На записах у цій справі фігурує «Шеф» — колишній керівник Державної податкової служби. З грудня 2024-го до червня 2025 року головою ДПС був Руслан Кравченко.

У день, коли Кравченко оголосив про підозру Кривоносу та близькій людині Клименка, медіа написали, що тодішній генпрокурор утік за кордон. Сам він казав, що поїхав у відрядження. Це відрядження завершилося 18 вересня, однак він так і не повернувся на роботу, хоча попри звільнення з посади продовжував перебувати у статусі звичайного прокурора. Це дало юридичну підставу остаточно звільнити його з прокуратури.

17 вересня в. о. генерального прокурора став Антон Ковальський, який раніше був керівником Хмельницької обласної прокуратури.

Затримання журналістів УП у Відні

8 жовтня редакція УП заявила, що Михайла Ткача та оператора Ярослава Бондаренка незаконно затримали у Відні, де вони готували матеріал про колишнього генпрокурора Руслана Кравченка.

Вже 9 жовтня Ткача відпустили, трохи згодом відпустили й Бондаренка. Ткач розповів, що їх затримували «як терористів»: «без пояснень вибили вікна в автівці, наставили зброю та змусили лягти обличчям на дорогу».

Бондаренко під час затримання отримав поранення: уламки скла порізали йому руку та застрягли під оком. У лікарню його повезли вже після СІЗО, а під час операції відмовилися знімати кайданки.

У віденській прокуратурі згодом розповіли, що Ткача і Бондаренка затримали на підставі свідчень очевидців про те, що троє людей в один період спостерігали за тим самим місцем. Двох з них затримали раніше (австрійські медіа писали, що це українські розвідники), а під час затримання третього в автівці з ним була ще одна людина. Австрійці переконують, що на момент затримання не знали, що це журналіст і оператор УП. Лише згодом вони визнали, що журналісти не мають стосунку до затриманих раніше українців.