Нідерланди тимчасово призупиняють програму MATRA у Грузії. Головною метою цієї програми є розвиток демократії в країнах Центральної та Східної Європи.
Про це йдеться в заяві посольства Нідерландів у Грузії у Facebook.
Як зазначається у заяві дипвідомства, причиною стали дії грузинської влади, що призвели до погіршення ситуації в країні.
Програму MATRA Нідерланди започаткували у 1993 році. Спершу вона була спрямована на соціальну трансформацію посткомуністичних держав, але згодом почала підтримувати політику розширення ЄС і Європейську політику сусідства.
У межах програми реалізуються різні проєкти для реформування суспільства на місцевому рівні, а також фінансується освітня програма, що надає стипендії для навчання у Нідерландах. За час існування програми в Грузії близько 200 чиновників і держслужбовців пройшли навчання, що зробило вагомий внесок у зміцнення державних інституцій країни.
Що відбувається у Грузії
Протягом останнього року грузинська влада ухвалює закони, які ускладнюють роботу громадського сектора та незалежних медіа, обмежують свободу слова.
У травні 2024 року парламент Грузії остаточно ухвалив закон про «іноагентів», попри опір опозиції та масові протести із сутичками у столиці. США і Євросоюз засудили рішення парламенту. В ЄС заявили, що ухвалений закон фактично зупиняє інтеграцію Грузії. США ж оголосили про «всебічний перегляд» двостороннього співробітництва з Грузією через придушення демократичних свобод. Уже в липні 2024 року Євросоюз призупинив процес інтеграції Грузії.
У жовтні 2024 року в Грузії пройшли парламентські вибори. За даними ЦВК, перемогу здобула провладна проросійська партія «Грузинська мрія — Демократична Грузія», яка набрала 53,9% голосів. За грузинськими законами ця партія отримала право одноосібно сформувати уряд. Європарламент не визнав результатів виборів. Почалися протести.
28 листопада 2024 року голова правлячої партії «Грузинська мрія», який також обіймає посаду прем’єр-міністра, заявив, що питання про початок переговорів щодо євроінтеграції більше не розглядатиметься. Це стало приводом для масштабних протестів, які неодноразово розганяли силовики із застосуванням надмірної сили. Жоден із них не поніс покарання за насильство щодо журналістів і демонстрантів.
На тлі силових розгонів мітингів США призупинили американсько-грузинське стратегічне партнерство, представники Грузії в кількох державах Євросоюзу та США заявили, що складають свої обов’язки. Також санкції проти влади Грузії за розгін протестів ввела Україна. Велика Британія заявила про зупинку підтримки грузинської влади й обмеження співпраці з нею. Литва та Естонія розширили санкції проти грузинських політиків через їхню причетність до утисків мирних протестувальників, журналістів та опозиції.
14 грудня 2024 року відбулися вибори президента Грузії. Їхню легітимність не визнала президент Саломе Зурабішвілі та опозиційні партії. Виборча колегія, абсолютну більшість якої становить провладна партія «Грузинська мрія», обрала очільником держави Михаїла Кавелашвілі.