Цього тижня «Християнсько-демократичний союз» на чолі з Фрідріхом Мерцом переміг на дострокових парламентських виборах у Німеччині, Сполучене Королівство виділило Україні найбільший пакет допомоги, а президент Володимир Зеленський зустрівся з американським лідером Дональдом Трампом.
«Бабель» зібрав головні новини тижня, щоб ви залишалися в курсі подій.
Фрідріх Мерц стане новим канцлером ФРН
На дострокових парламентських виборах у Німеччині переміг «Християнсько-демократичний союз» (ХДС) на чолі з Фрідріхом Мерцом. Явка на цьогорічному голосуванні сягнула 84% — це рекорд країни з 1990 року.
Перевагу ХДС надали 28,5% виборців. Праворадикальна «Альтернатива для Німеччини» (AfD) на чолі з Аліс Вайдель посіла друге місце з 20,8% підтримки. Третьою стала Соціал-демократична партія Німеччини поки що чинного канцлера Олафа Шольца. Її підтримали 16,4% німців.
З 2022 року Мерц кілька разів зустрічався з Володимиром Зеленським в Україні. Політик підтримує надання Києву гуманітарної й військової допомоги. Крім того, Мерц хоче дозволити поставки в Україну крилатих ракет Taurus.
Британія надає Україні найбільший пакет допомоги і вводить наймасштабніші санкції проти РФ
Лондон надає Києву найбільший пакет допомоги на £4,5 млрд ($5,67 млрд). Премʼєр-міністр країни Кір Стармер також оголосив про застосування найбільшого пакета санкцій проти Росії. Він додав, що обговорюватиме це на зустрічі G7.
Згодом виявилося, що обмеження націлені на ланцюги поставок російських військових, доходи, що підживлюють війну і клептократів, які приносять прибутки Москві. Санкції водяться проти 107 компаній і людей.
Також під санкціями опинилися міністр оборони Північної Кореї Но Кван Чхоль та інші північнокорейські генерали й високопосадовці, причетні до розгортання понад 11 тисяч військовослужбовців КНДР в Росії.
Генасамблея ООН підтримала обидві резолюції щодо війни в Україні
Генеральна асамблея ООН 24 лютого підтримала резолюцію, яку ініціювали Україна та країни Європи. За проголосували 93 країни. Проти виступили 18, зокрема США, Росія та Білорусь. Ще 65 держав-членів ООН утрималися, включно з Китаєм. У цьому документі Росію називають країною-агресором, від неї вимагають вивести війська з України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
Генасамблея ООН також підтримала американську резолюцію щодо війни. За проголосували 93 країни, проти — 8, утримались — 73. У початковому тексті документа Росію не називали агресором, там також не було заклику до Москви вивести армію з окупованих територій.
В документ внесли правки, в яких слова про «конфлікт» замінили на «повномасштабне вторгнення», а пункт «тривалий мир між Україною та РФ» на «справедливий, тривалий і всеосяжний мир між Україною та РФ відповідно до Статуту ООН і принципів суверенної рівності та територіальної цілісності держав». США утрималися від голосування за свою ж резолюцію.
Уряд схвалив угоду між Україною та США про корисні копалини
Кабмін 26 лютого підтримав підписання угоди між Києвом та Вашингтоном про видобуток корисних копалин. Цей документ складався з шести ключових позицій:
- Україна та США мали створити Інвестиційний фонд відбудови. Йшлося про спільну власність, якою спільно керуватимуть уряди обох країн.
- Українські надра та ресурси мали залишитися українськими, не передаючись ні у власність США, ні будь-кому іншому.
- Україна мала внести до Фонду 50% майбутніх надходжень від своїх корисних копалин.
- США зобовʼязувалися робити внески до Фонду у вигляді коштів, фінансових інструментів та інших активів, критично важливих для відбудови України.
- Зібрані Фондом кошти хотіли інвестувати виключно в проєкти відбудови України. Фактично, йшлося про Фонд для майбутніх поколінь українців.
- В угоді врахували зобовʼязання Києва в межах євроінтеграційного процесу. Тобто в ній не було розбіжностей з євроінтеграційними зобов’язаннями України.
Раніше Володимир Зеленський підтвердив, що сторони погодили домовленості.
«В угоді немає ані $500 мільярдів боргу, ані $350, ані $100. Це було б несправедливо стосовно нас. Якщо ми говоримо про фонд, це також вирішене питання в цій рамковій угоді, то я вважаю, що там партнери», — казав він.
Трамп зібрав перше засідання Кабінету міністрів США
Американський президент Дональд Трамп 26 лютого зібрав перше засідання Кабміну, на якому говорив про гарантії безпеки для України, вступ держави в НАТО і відносини Вашингтону з Росією.
Трамп сказав, що Вашингтон не збирається надавати Україні «надто багато» безпекових гарантій. Трамп переконаний, що підтримку Києву має надавати Європа. Це в інтересах регіону, адже європейські країни є сусідами України.
Україні «треба забути про членство в НАТО». На думку американського лідера, це причина початку війни з Росією. Путін також буде змушений піти на поступки заради встановлення миру.
Британія готова відправити сухопутні й повітряні сили для миру в Україні
Велика Британія заявила про готовність направити свої сухопутні війська та повітряні сили в Україну для досягнення миру.
«Британія готова «поставити чоботи на землю, а літаки підняти в повітря», щоб укласти мирну угоду між Росією та Україною», — сказав премʼєр країни Кір Стармер.
Він погодився з позицією Трампа про те, що Європа має збільшити витрати на оборону. Стармер повідомив, що Британія і Штати «працюють пліч-о-пліч» задля безпеки.
«Ми беремо на себе більшу відповідальність за безпеку. Я тісно співпрацюю з іншими європейськими щодо цього, і я чітко розумію, що Сполучене Королівство готове відправити свої війська та літаки, щоб підтримати угоду [про мир], працюючи разом з нашими союзниками. Тому що це єдиний спосіб, за якого мир триватиме», — наголосив британський посадовець.
Зустріч Зеленського і Трампа в Овальному кабінеті
28 лютого Володимир Зеленський і Дональд Трамп зустрілися в Білому домі вперше після перемоги Трампа на президентських виборах у США. Вони мали підписати угоду про рідкоземи.
Під час спілкування Трамп і Зеленський посперечалися й перейшли на підвищений тон. Все почалося зі слів українського лідера про необхідність надати Києву гарантії безпеки та активно включити державу в переговори.
Getty Images / «Бабель»
Зеленський наголосив, що припинення бойових дій, яке пропонують США, не є виходом. Україна ніколи не прийме припинення вогню без гарантій безпеки, бо РФ 25 разів порушувала подібні перемирʼя, сказав президент.
Після розмови Трамп заявив, що Зеленський неготовий до миру, якщо в цій справі буде залучений Вашингтон. Український лідер достроково покинув Білий дім. Згодом мовник Fox News повідомив, що підписання угоди про рідкоземельні метали теж скасували.
В інтервʼю медіа Володимир Зеленський сказав, що, на його думку, відносини з американським президентом можна відновити, адже вони «історичні».
Масована атака Росії вночі 1 березня
У ніч проти 1 березня росіяни запустили по Україні 154 безпілотники. ППО збила 103 ворожих дрони, ще 51 був локаційно втрачений.
БпЛА збивали в Харківській, Полтавській, Сумській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Донецькій, Херсонській, Одеській та Миколаївській областях.
Під ударом був, зокрема, Одеський район. Через падіння уламків загорілися будинок, підприємство та автомобілі. Одна людина загинула, ще одна постраждала.
Масовано атакували також Харків. Від обстрілу постраждали 7 людей. З медзакладу, по якому вдарили росіяни, евакуювали понад 60 пацієнтів. Також повибивало скло в багатоповерхівці, пошкоджені будівлі автосалону та гіпермаркету.
Саміт світових лідерів у Великій Британії щодо війни в Україні
В маєтку Lancaster House у Лондоні 2 березня відбувся саміт європейських і світових лідерів щодо України. Там обговорили захист держави та всієї Європи від Росії в умовах нового політичного курсу США.
Захід відвідали представники Сполученого Королівства, України, Італії, Франції, Німеччини, Іспанії, Польщі, Чехії, Швеції, Канади, Туреччини, Фінляндії, Норвегії, Данії, Нідерландів, Румунії. Також прибули генсек НАТО Марк Рютте і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Kancelaria Premiera / X
Володимир Зеленський перед самітом зустрівся з премʼєркою Італії Джорджею Мелоні — вони обговорили спільний план дій щодо закінчення війни в Україні та встановлення «стійкого миру».
Зустріч союзників пройшла в закритому форматі. Кір Стармер згодом оголосив про спільне рішення продовжити військову допомогу Україні та посилити економічний тиск на РФ. Країни також наполягатимуть на тому, що Київ має бути присутній за столом переговорів.