На дострокових парламентських виборах у Німеччині переміг «Християнсько-демократичний союз» (ХДС) на чолі з Фрідріхом Мерцом — уже підрахували голоси у всіх 299 округах.
Про це повідомила Федеральна виборча комісія.
Явка на цьогорічних парламентських виборах сягнула 84% — це рекорд у Німеччині з 1990 року.
За остаточними даними голосування ХДС отримала 28,5% голосів виборців. А праворадикальна «Альтернатива для Німеччини» (AfD) на чолі з Аліс Вайдель посіла друге місце і має 20,8% — це найкращий результат виборів для цієї партії за всю історію.
Третьою стала Соціал-демократична партія Німеччини поки що чинного канцлера Німеччини Олафа Шольца. Її підтримали 16,4% виборців — на третину менше, ніж у 2021 році. Це найгірший результат партії від часів Другої світової війни.
До Бундестагу також потраплять «Зелені» і Ліва партія — за них проголосували 11,6% і 8,8% виборців відповідно.
«Союз Сари Вагенкнехт — За розум і справедливість» і Вільна демократична партія не змогли подолати 5% барʼєр і не потрапили до німецького парламенту.
Що буде далі
Усього в німецькому парламенті 630 місць — за результатами виборів ХДС отримає 208 місць, AfD — 151, СДПН — 121, «Зелені» — 85, Ліва партія — 64. Останнє місце отримає безпартійний депутат.
«Християнсько-демократичному союзу» треба утворити коаліцію з іншою партію, щоб мати більшість голосів і можливість сформувати уряд.
Ще до оголошення офіційних результатів, коли перемога ХДС стала очевидною, Мерц наголосив, що консерватори зроблять все можливе, щоб якомога швидше сформувати дієвий уряд. Мерц заявив, що планує сформувати новий федеральний уряд до Великодня — 20 квітня
Наразі точно не відомо, з якою саме партією утворять коаліцію. Але раніше Мерц уже сказав, що не співпрацюватиме з ультраправими. Із соціал-демократами на чолі з Олафом Шольцом він обʼєднуватися не хоче. Найбільш імовірною є коаліція із «Зеленими», але їхні погляди на розвʼязання проблеми мігрантів суттєво відрізняються. Детальніше про це тут.
Президент України Володимир Зеленський привітав лідера Фредеріка Мерца з перемогою на виборах.
«Розраховуємо на продовження нашої спільної з Німеччиною роботи заради захисту життів і наближення реального миру в Україні, а також на зміцнення Європи», — написав він.
До привітань також приєднався американський лідер Дональд Трамп — він написав, що результати виборів у Німеччини можна пояснити «втомою німців від політики без здорового глузду»
Яку позицію щодо України займає майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц
Під час повномасштабного вторгнення Мерц кілька разів приїжджав в Україну та зустрічався з Володимиром Зеленським. Він підтримує надання і гуманітарної, і військової допомоги, але не готовий говорити про гарантії безпеки або німецьких миротворців. Головна відмінність від чинного уряду — Мерц хоче дозволити поставки в Україну крилатих ракет Taurus
Мерц наголошує, що Україні потрібно дозволити бити німецькою зброєю по цілях на території Росії, тому що зараз «ми дозволяємо Україні воювати однією рукою, яку звʼязали за спиною». За його словами, в України є перспектива стати членом ЄС, а її шлях в НАТО — «незворотний». Щодо США, то Мерц обіцяє більш жорсткі відносини з новою адміністрацією. Особливо він хоче поскаржитися Трампу на Ілона Маска, який публічно підтримав «Альтернативу для Німеччини».
«Саме тому зараз усі звертають увагу на Німеччину. Як швидко німці зможуть сформувати уряд після такого складного виборчого результату? Для мене це зараз справді має пріоритет», — написав він у день виборів у Німеччини, 23 лютого.
Що передувало достроковим виборам у Німеччині
На початку листопада 2023 року Шольц відправив у відставку міністра фінансів Крістіана Лінднера, звинувативши його у безвідповідальності, егоїзмі та діях на користь лише його Вільної демократичної партії — вона була однією з трьох в урядовій керівній коаліції. Лінднер заявив, що вільні демократи виходять з коаліції та забирають усіх своїх міністрів.
Шольц ухвалив рішення через розбіжності з Лінднером у бюджетній, фінансовій та економічній політиці. Німецькі медіа писали, що трипартійна коаліція не змогла вирішити, що робити з бюджетом на 2025 рік.
Після цього у Німеччині почалась політична криза, яка врешті-решт призвела до дострокових виборів. Президент Франк-Вальтер Штайнмаєр призначив дострокові вибори на 23 лютого.