Тиждень був гучний, напружений і багатий на несподіванки. У Грузії пройшли вирішальні вибори, які мали визначити майбутній курс держави, чий народ прагне європейського майбутнього. Генеральний прокурор України Андрій Костін подав у відставку на тлі скандалу з отриманнями фальшивих інвалідностей прокурорами. Після цього медико-соціальні експертні комісії вирішили ліквідувати. А в Києві затримали двох агентів РФ, які готували в столиці теракт. Та це ще не все.
«Бабель» зібрав найважливіші новини тижня, щоб ви залишалися в курсі подій.
- У вівторок, 22 жовтня, генпрокурор Андрій Костін подав у відставку на тлі скандалу з керівницею Хмельницької обласної МСЕК Тетяною Крупою, яка незаконно оформлювала фальшиву інвалідність чоловікам. Зокрема, такі посвідки отримували прокурори.
- Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО щодо оформлення фальшивих інвалідностей посадовцям. Всі МСЕК в Україні почнуть ліквідувати з 31 грудня 2024 року — за місяць Міністерство охорони здоровʼя має запропонувати відповідний проєкт.
- 23 жовтня правоохоронці затримали двох агентів російської розвідки, які готували теракт у Києві. Ними виявилися українці, жителі Запоріжжя. Вони планували підірвати саморобну вибухівку в багатолюдному місці, щоб жертв було якомога більше.
- Того ж дня Україна отримала черговий транш від Міжнародного валютного фонду (МВФ) на $1,1 мільярда.
- 24 жовтня українська розвідка повідомила, що перші солдати з Північної Кореї уже прибули на фронт на підмогу російській армії. Їхню присутність 23 жовтня зафіксували в Курській області Росії. За даними розвідки, з КНДР до РФ направили приблизно 12 тисяч військових, серед них 500 офіцерів, зокрема три генерали.
- 26 жовтня Ізраїль вдарив по військових обʼєктах в Ірані. Операція мала кодову назву «Дні покаяння», вона стала відповіддю на напади Тегерану та його союзників, що тривають понад рік. Це перша військова операція на території Ірану, за яку влада Ізраїлю офіційно взяла відповідальність. Як пише AP, під час атаки Ізраїль міг пошкодити секретну іранську військову базу «Парчин», на якій, імовірно, виробляють компоненти ядерної зброї, а також «Ходжир», де Іран, на думку аналітиків, виробляє ракети.
- Того ж дня країни G7 погодили кредит на $50 мільярдів для України, який погашатимуть прибутком від заморожених активів Росії. Першу виплату планують зробити до кінця року. Цьому передувало остаточне погодження Радою ЄС надання Україні до €35 мільярдів кредиту 23 жовтня. Ці гроші — внесок блоку в ініціативу G7 щодо $50 мільярдів.
- А ще український уряд частково відновив бронювання військовозобовʼязаних. Працівники, які отримали статус заброньованих до 31 травня 2024 року, зможуть продовжити термін бронювання на аналогічний термін. Водночас бронювання працівників критично важливих підприємств, що отримали цей статус в останні чотири місяці, перевірять до 15 листопада, як і планували. В уряді кажуть, що причина перевірки — різке зростання кількості заброньованих працівників. За її результатом критерії бронювання оновлять.
- Також 26 жовтня у Грузії пройшли парламентські вибори. Їх називають історичними, оскільки результат або наблизить Грузію до майбутнього в ЄС, або ж поверне країну назад до Москви. За попередніми даними Центральної виборчої комісії Грузії, правляча проросійська партія «Грузинська мрія» опинилася попереду з результатом у 54,08%. А результати головної опозиції сумарно становлять близько 37,58%. Натомість екзитполи опозиційних каналів показують протилежні результати виборів. Грузинські опозиційні партії не визнають результатів виборів. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі також відмовилася визнавати офіційні результати парламентських виборів і оголосила про проведення мітингу. Міжнародні спостерігачі за парламентськими виборами в Грузії зафіксували низку порушень під час голосування: насильство щодо опозиції, залякування й підкуп виборців, багаторазове голосування та випровадження спостерігачів із виборчих дільниць. А голова Європейської Ради Шарль Мішель вимагає розслідування цих виборів.