Зустріч Трампа і Зеленського, масовані удари по Україні та дикусії про вибори під час війни. Головне за тиждень

Цього тижня президент США Дональд Трамп та президент України зустрілися в «Мар-а-Лаго». Крім того, Росія масовано атакувала Україну із застосуванням ракет і дронів, а Мінʼюст США опублікував нову добірку документів, повʼязаних із покійним сексуальним злочинцем, фінансистом Джеффрі Епштейном.

«Бабель» зібрав головні події тижня, щоб ви були в курсі новин.

Зустріч Зеленського і Трампа та мирний план

Президент України Володимир Зеленський та президент США Дональд Трамп зустрілися 28 грудня у Флориді, у резиденції «Мар-а-Лаго». На зустрічі Трамп, коментуючи переговори щодо війни Росії проти України, заявив, що наразі немає чітких термінів укладення угоди про безпеку, однак її обов’язково буде досягнуто.

Перед поїздкою до США Зеленський відвідав Канаду, де разом з прем’єр-міністром Марком Карні провів онлайн-розмову з європейськими лідерами, аби узгодити позиції щодо майбутнього мирного плану. Український президент наголошує, що юридичне визнання окупованих територій неприпустиме, а проведення виборів чи референдумів можливе лише за безпечних умов і за присутності міжнародних спостерігачів.

Зеленський також вперше озвучив зміст 20-пунктної мирної угоди, підготовленої за участі США та європейських партнерів, яка покликана стати базовим документом для завершення війни. Вона передбачає підтвердження суверенітету України, гарантії безпеки від США, НАТО та Європи, контроль за лінією зіткнення, спільну експлуатацію Запорізької АЕС, відновлення економіки та інвестиційний пакет, а також механізм гуманітарного врегулювання та обміну полоненими. Особлива увага приділяється проведенню виборів, територіальному розподілу та дотриманню режиму ненападу з боку Росії.

За словами Зеленського, Україна готова винести питання мирного плану на всеукраїнський референдум за умови щонайменше 60-добового припинення вогню з боку РФ. Він наголошує, що остаточне рішення щодо територій та гарантій безпеки залежатиме від домовленостей із Трампом, а референдум допоможе забезпечити легітимність угоди серед українського народу. Угода буде юридично зобов’язуючою, а її виконання контролюватиметься міжнародним механізмом за участі США, Європи, НАТО та Росії.

Масовані атаки Росії по Україні

На цьому тижні Росія, окрім щоденних атак дронами, двічі комбіновано атакувала Україну ракетами та безпілотниками — вночі проти 23 та 27 грудня.

У ніч на 23 грудня росіяни запустили 635 ударних БпЛА і 38 ракет повітряного та наземного базування. ППО знешкодила 587 ворожих дронів типу Shahed, «Гербера» та інших типів і 34 крилаті ракети Х-101 та «Іскандер-К». Передусім росіяни били по енергетиці. Найбільше постраждали енергооб’єкти у західних регіонах. По всій країні ввели графіки аварійних відключень світла.

З вечора 26 грудня до ранку наступного дня росіяни атакували Україну безпілотниками, крилатими та балістичними ракетами. Українські військові знешкодили 503 повітряні цілі. Основним напрямком удару були Київ та Київщина. Там загинули двоє людей, понад 30 постраждали. Зруйновані десятки житлових будинків, без світла й тепла залишилися тисячі мешканців.

Атаки по російських обʼєктах

Генштаб ЗСУ також заявив про атаки по низці обʼєктів росіян.

Зокрема, 22 грудня українські військові атакували нафтовий термінал «Таманьнафтогаз» у Краснодарському краї РФ. Там сталась серія вибухів, пошкоджено трубопровід, два причали та два судна. Також сталася пожежа на площі понад 1 000 м², зокрема в резервуарному парку, загорілось судно. Також українська армія поцілила по базі катерів РФ в Оленівці (тимчасово окупований Крим), знищила склад боєприпасів росіян в районі Українська (окупована частина Донеччини) та атакувала місця, де зберігали та запускали дрони Shahed біля Донецька.

У ніч проти 24 грудня українські військові атакували кілька обʼєктів росіян на окупованій території України та в РФ. У місті Єфремов Тульської області РФ під ударом був Єфремовський завод синтетичного каучуку, який спеціалізується на виробництві складових для вибухівки і твердого ракетного пального. Також українські війська поцілили по місцю зберігання та обслуговування безекіпажних катерів у районі Мирного в Криму та складу російських військових у Довжанську (Луганська область), а також ППО й підрозділах росіян на окупованій частині України.

25 грудня підрозділи Повітряних сил ЗСУ атакували ракетами Новошахтинський завод нафтопродуктів у Ростовській області Росії. По підприємству українські військові влучили крилатими ракетами повітряного базування Storm Shadow.

У ніч проти 28 грудня українські військові атакували Сизранський НПЗ в Росії, базу безекіпажних катерів у районі Чорноморського (Крим), ремонтний підрозділ росіян біля Антрациту (Луганська область), понтонну переправу неподалік Никонорівки та склад зберігання «шахедів» у Макіївці на Донеччині. На Сизранському НПЗ спалахнула пожежа. Цей завод щороку переробляє 7—8,9 млн т нафти та задіяний у забезпеченні Збройних сил РФ.

Підозра трьом нардепам «Слуги народу» через хабарі за голосування

Три народних депутати від «Слуги народу» отримали підозри в хабарництві за голосування на засіданнях Верховної Ради. За даними джерел «Бабеля», йдеться про депутатів Євгена Пивоварова, Ігоря Негулевського та Юрія Кісєля. Підозри вони отримали за ст. 368 Кримінального кодексу (хабарництво). Ідеться про провадження від 2021 року. ZN.UA раніше писало, що у справі також вказані статті 255 (створення та участь у злочинній організації) та 369 (надання хабаря службовій особі).

У пресслужбі САП «Бабелю» повідомили, що поки що не мають інформації про підозри. У НАБУ на запитання на момент публікації новини не відповіли.

Припинення вогню на ЗАЕС

28 грудня Україна та РФ домовилися про локальне припинення вогню біля ЗАЕС, щоб відремонтувати пошкоджені лінії електропередачі. Ремонт триватиме кілька днів, його контролює команда МАГАТЕ. Директор агентства Рафаель Гроссі подякував обом сторонам за згоду на нове тимчасове «вікно тиші».

Нові санкції Зеленського

27 грудня президент Володимир Зеленський синхронізував санкції України з санкціями Великої Британії та запровадив нові обмеження проти людей і компаній, які допомагають Росії у війні проти України. Обмеження стосуються 40 компаній і восьми осіб з Росії, Азербайджану, Сінгапуру та Нової Зеландії. Серед них — причетні до депортації та «перевиховання» українських дітей, а також до постачання компонентів для виробництва ракет і дронів. Під обмеження також потрапили компанії з Росії, Гонконгу, ОАЕ, Таїланду, Туреччини, Індії та Сінгапуру, що допомагають обходити міжнародні санкції.

Окремо РНБО запровадила санкції проти восьми військових Південного Судану за продовження бойових дій, зрив мирних переговорів та порушення прав людини. До списку увійшли командувач Сил оборони, керівник Президентської гвардії та начальник Генерального штабу.

Розмови про вибори під час війни

Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія 22 грудня заявив, що нардепи у Верховній Раді формують робочу групу, яка має оперативно опрацювати питання можливого проведення виборів президента під час воєнного стану. Пізніше її створення схвалив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Він заявив, що закон про вибори під час війни застосують один раз.

На засіданні цієї парламентської робочої групи Арахамія заявив, що на виборах під час війни можуть розглянути гібридний формат голосування — офлайн та онлайн. Також можливий варіант голосування впродовж кількох днів.

Він зазначив, що проблемою може стати участь у голосуванні внутрішньо переміщених осіб. За словами голови фракції «Слуга народу», реєстр виборців не має точних даних про всіх внутрішніх переселенців, бо часто вони «не реєструються, бо бояться мобілізації». А їхня низька явка може «підірвати легітимність» виборів.

Зеленський прокоментував проведення виборів, заявивши, що вони можливі лише на безпечних територіях і можуть відбуватися через референдум або зміни в законодавстві, а результати мають бути легітимними для всього мирного договору; для цього потрібне щонайменше 60-добове припинення вогню та присутність міжнародних спостерігачів.

Справа «Мідас» і розмова з Тимуром Міндічем у Ізраїлі

26 грудня журналісти «Української правди» знайшли в Ізраїлі бізнесмена Тимура Міндіча, який фігурує у справі НАБУ та САП про корупцію в «Енергоатомі».

Журналіст Михайло Ткач особисто поспілкувався з ним про справу. Той заявив, що «медійно з нього вже зробили крайнього» та «оголосили винуватим». Саму справу він назвав «крутою медіаатакою».

Він підтвердив, що знайомий і з колишнім міністром оборони Рустемом Умєровим, і з ексголовою Міненерго Германом Галущенком та спілкувався з ними. Водночас запевнив, що «ніколи у житті» не давав їм ніяких вказівок.

Опубліковані розмови він назвав вирваними з контексту.

За словами Міндіча, за час президентства Володимира Зеленського він дуже мало спілкувався з ним і востаннє вони розмовляли давно.

Під час пошуку Міндіча на знімальну групу УП напали невідомі. Коли Ткач запитав про це у самого бізнесмена, той запевнив, що його охорона ніяк не причетна до нападу, а про сам приїзд журналістів в Ізраїль він дізнався лише з телеграм-каналів.

Що сталося на фронті

23 грудня українські війська відійшли з Сіверська Донецької області. У Генштабі ЗСУ заявили, що місто перебуває під вогневим контролем українських військових.

Того ж дня стало відомо, що у прикордонне село Грабовське Сумської області зайшли близько ста російських військових. Вони намагалися закріпитися у південній частині села. Атака була раптовою. Російські військові намагалися захопити Грабовське, щоб далі просунутися у напрямку сусіднього села Рясне. За словами українських військових, російські підрозділи закріплюються у південній частині Грабовського. Українські сили намагаються вибити їх із займаних позицій, тривають бої.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець також заявив, що Росія надала список цивільних, яких незаконно вивезла з прикордонного села Грабовське, та проінформувала, де і в яких умовах вони перебувають. За його словами, йдеться про 52 цивільних, дітей серед них немає. Лубінець додав, що депортовані зараз перебувають в одному з прифронтових регіонів Росії.

Омбудсман вимагає від його російської колеги Тетяни Москалькової терміново повернути людей в Україну та направив листа до Міжнародного комітету Червоного Хреста. Лубінець припускає, що Росія спробує виставити умови для повернення українських громадян.

25 грудня повідомлялося, що під час бойових дій восени 2025 року українські військові звільнили 5 сіл на Дніпропетровщині. Ідеться про села Орестопіль, Новоселівка, Соснівка, Хороше та Вороне. Операція зі звільнення тривала понад 100 днів восени 2025 року.

«Файли Епштейна»

Минулого тижня Міністерство юстиції США оприлюднило нову серію документів, пов’язаних із покійним сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном. 24 грудня відомство повідомило про отримання понад мільйона додаткових файлів від прокуратури Південного округу Нью-Йорка та ФБР, які планують опублікувати після перевірки та редагування для захисту жертв. Серед документів згадуються Дональд Трамп та листи Епштейна до Ларрі Нассара, а також відомості про рейси приватним літаком Епштейна у 1993—1996 роках, на яких були жінки, що можуть бути свідками у справі проти Гіслейн Максвелл.

Також Мінʼюст повернув до файлів світлини з Трампом після перевірки, яка показала, що вони не розкривають конфіденційну інформацію про жертв (на фотографіях зображені Трамп, Епштейн, Меланія Трамп і Максвелл), а також відредаговані знімки Майкла Джексона, Білла Клінтона та Діани Росс із дітьми, чиї обличчя приховано для захисту неповнолітніх. У відомстві зазначили, що частина матеріалів містить «неправдиві та сенсаційні» заяви проти Трампа, подані до ФБР перед виборами 2020 року.

Російський газ і нафта, санкції

Минулого тижня стало відомо, що експорт російського скрапленого природного газу (СПГ) до Китаю у листопаді досяг рекордного рівня — 1,6 мільйона тонн на місяць, більш ніж удвічі перевищивши показники минулого року. Це зробило Росію другим найбільшим постачальником СПГ для Китаю після Катару. Для залучення китайських покупців Росія знизила ціни, а Китай водночас скорочує закупівлі зі США та диверсифікує постачальників. Попри санкції Москва намагається компенсувати втрату європейського ринку, а заступник прем’єра Олександр Новак визнав, що обмеження США та інших країн затримають плани Росії потроїти виробництво СПГ і досягти 20% світового ринку до 2030 року.

Водночас індійська компанія Reliance Industries відновила імпорт російської сирої нафти зі знижкою, купуючи сировину у постачальників, які не потрапили під санкції, зокрема через компанію «Росекспорт». Сировина постачається на найбільший нафтопереробний завод у Джамнагарі потужністю 660 тисяч барелів на добу, обслуговуючи внутрішній ринок Індії, проте обсяги грудневого імпорту можуть знизитися до 800 тисяч — 1,5 мільйона барелів на добу через обмеження та зменшений попит.