Конфлікт Кличка з Офісом президента, як боксерський поєдинок, що затягнувся, — з 2019 року всі зацікавлені бачили вже кілька раундів. У серпні 2021 року в КМДА і комунальних підприємствах щодня проходили обшуки. Кличко відкрито говорив, що ОП готує йому заміну, а Офіс — що Кличко поганий господарник і, можливо, корупціонер. ОП хотів розʼєднати посади мера Києва і голови КМДА, які обіймає Кличко, і в крісло останнього посадити свою людину.
Цей план провалився, і повноваження у мера влада вирішила забирати шматками. Двадцять четвертого січня 2022 року уряд забрав у голови КМДА право подавати президенту кандидатури голів райдержадміністрацій — тепер це робить премʼєр-міністр. Команду мера це обурило. «80—90% повноважень голів райдержадміністрацій — повноваження місцевого самоуправління, тому мер має впливати на такі призначення», — на умовах анонімності пояснює співрозмовник «Бабеля» в оточенні Кличка.
Щоб не розгубити владу над районами, соратники мера вирішили створити при КМДА департаменти районів. Київрада погодила це рішення на початку лютого 2022 року, а голова фракції «Слуга народу» в Київраді Андрій Вітренко оскаржив його в Окружному адміністративному суді Києва. Так Кличко і Офіс зустріли повномасштабне вторгнення росії.
Мер Києва Віталій Кличко разом із молодшим братом Володимиром на одному з блокпостів у березні 2022 року.
Getty Images / «Бабель»
Двадцять четвертого лютого 2022 року в Україні почав діяти воєнний стан, в усіх областях замість цивільних державних адміністрацій запровадили військові. У столиці Київська міська військова адміністрація (КМВА) фактично замінила КМДА. Її головою 1 березня 2022 року Зеленський призначив генерал-майора Миколу Жирнова. Повноваження між ним і мером президент розділив умовно: Жирнов мав відповідати за оборону столиці і всі дотичні до цього питання, Кличку Зеленський пообіцяв «власну сферу відповідальності» і повернути всі повноваження назад після війни.
У складні для столиці перші місяці війни Жирнов і Кличко добре ладнали і публічно через повноваження не сперечались. «Я продовжую виконувати свої функції як голова КМДА і як мер. Я обраний киянами і відповідаю за місто. Цих повноважень з мене не знімали», — в серпні 2022-го розповідав Кличко в інтервʼю «Бабелю».
У команді Кличка говорять: саме через гарні стосунки між мером і начальником КМВА останнього звільнили. На його місце 24 жовтня президент призначив колишнього командувача Сухопутних військ Сергія Попка. Соратники мера кажуть, що Попко отримав чіткі вказівки від ОП — ставати публічним і більше розповідати про свою роботу в КМВА. Через це невдовзі після його призначення комунікаційники Попка звернулися до команди Кличка з пропозицією перейменувати офіційний Telegram-канал КМДА в КМВА, ті відмовились. Зараз у КМДА майже 500 тисяч підписників, у КМВА — 52 тисячі і 218 тисяч у самого Кличка.
Після призначення Попка протистояння ОП з мером загострилось. У листопаді 2022 року президент заявив, що київська влада не справляється з облаштуванням пунктів незламності. Наступного дня депутати від фракції «Слуга народу» перевірили їхню роботу, а голова парламентської фракції СН Давид Арахамія заявив, що 20% таких пунктів виявилися зачиненими. Кличко назвав такі закиди «слуг» дивними.
Ще один медійний конфлікт стався нещодавно — під час обстрілу 29 травня 2023 року. Уламок ракети впав у Оболонському районі Києва. У Telegram Кличка фото уламка зʼявилось об 11:40. Усе, окрім самого уламка, адміністратор каналу заблюрив. Через 11 хвилин незаблюрене фото опублікували в Telegram КМВА. Цей пост голова ОП Андрій Єрмак проігнорував, а публікацію Кличка розкритикував, мовляв, мер не повинен був публікувати фото збитої ракети.
У трагедії в ніч проти 1 червня в Деснянському районі влада теж звинувачує мера. Того ж дня президент сказав, що забезпечити людей укриттям мала місцева влада. Якщо вона не впоралась, то цим питанням займуться правоохоронці. Критичні пости в бік Кличка зʼявилися і в анонімному Telegram-каналі «Тайны депутата». Він регулярно розповсюджує наративи, вигідні Офісу президента. Про відповідальність Кличка говорить і заступник голови ОП Олексій Кулеба. «Організувати безпечні укриття, з повноцінним доступом, нормальними умовами — це все відповідальність органів місцевого самоврядування. А в місті Київ є єдиний орган місцевого самоврядування — Київська міська рада на чолі з Київським міським головою», — сказав Кулеба в коментарі «Бабелю».
Кличко заперечує — за укриття відповідають глави районів, яких призначає не він, а президент. Крім того, частину повноважень у нього забрала КМВА. «Тобто ситуація така, що повноваження в одних, а відповідальність — тільки на мері міста», — заявив він 8 червня.
Кличко має рацію, згідно з профільним законом, захист цивільного населення і контроль укриттів належать до компетенції КМВА. Крім того, у неї в руках практично вся виконавча влада в місті — всі департаменти КМДА. Заступники її очільника Кличка тепер теж підпорядковуються Попку, в тому числі голова департаменту муніципальної безпеки Роман Ткачук. Власне, і сам Попко ще до трагедії 1 червня визнавав, що займається укриттями, анонсував їх перевірку і обіцяв, що люди зможуть потрапити в них без перешкод.
Однак 1 червня Попко заявив, що відповідальність за загибель людей треба розділити: «Це відповідальність влади на усіх рівнях — від керівника міста до голів району. Тому ніхто — ні я, ні жоден інший керівник найвищої чи найнижчої ланки в цьому місті не мають права знімати з себе відповідальність до завершення слідчих дій».
Поки Кличко і Офіс публічно зʼясовують стосунки, в історії з укриттями зʼявився ще один відомий чиновник — колишній голова «Укрзалізниці», а тепер міністр стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін. Другого червня він повідомив, що під час засідання Ставки отримав від президента завдання за 10 днів оцінити стан укриттів у Києві. Наступного дня, 3 червня, Камишін разом із Кличком, Попком, Національною поліцією, ДСНС і РНБО домовились створити окрему профільну комісію. Її очолив перший заступник голови КМВА Володимир Кидонь.
На ревізії Камишін ходив разом із Кличком. Одинадцятого червня міністр і КМДА відзвітували, що перевірили всі укриття столиці. Результати кожен трактував по-своєму. Камишін озвучив песимістичну версію — лише 15% укриттів виявились придатними без суттєвих зауважень. У КМДА говорять, що насправді 15% укриттів в ідеальному стані, а 65% (це 3 041 укриття) кияни цілком можуть використовувати. Дванадцятого червня Камишін має подати президенту остаточний звіт.
Кілька співрозмовників в оточенні Кличка говорять, що міністр подає інформацію в такому ключі, щоб зменшити рейтинг мера і збільшити свій. «Камишін під час цих перевірок влаштовував «95 квартал». В одному з укриттів побачив піаніно, запропонував меру зіграти, той відповів, що не буде робити концерти», — каже соратник Кличка і додає, що ніякого прямого діалогу у мера з президентом, Андрієм Єрмаком або Олексієм Кулебою зараз немає.
Близький до Кличка співрозмовник «Бабеля» вважає, що кінцева мета Офісу незмінна — поставити свою людину на місце Кличка в КМДА. Зараз найбільш імовірний кандидат — Камишін, саме тому ОП активно інтегрує його в життя столиці. Якщо рейтинг Кличка впаде, це вдарить і по популярності його партії УДАР, яка на майбутніх парламентських виборах може стати конкурентом «слуг». Хоча коли саме влада зможе провести вибори — поки питання.
Усі звинувачення в упередженості стосовно Кличка в ОП заперечують. «Не треба спрощувати ситуацію до конфлікту когось із кимось. Сталася трагедія. Загинуло три людини. Ця трагедія — результат системних проблем в управлінні містом», — запевняє «Бабель» заступник голови ОП Кулеба. І додає, що за недбалість посадових осіб не повинен відповідати простий охоронець.
За тим, як Офіс президента воює з Кличком за КМДА, можна спостерігати вічно. Якщо ще не стомились, підтримайте «Бабель» і чекайте на нові серії: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]