Олексій Кулеба став віцепремʼєром з відновлення України. Він керував Київською областю в перший рік війни та був заступником голови ОП Андрія Єрмака. Великий профайл (архівний матеріал)

О четвертій ранку 24 лютого 2022 року в квартирі Олексія Кулеби задзвонив телефон. Тієї миті він зрозумів, що просто зараз проживає останні секунди мирного життя. Кулеба, тоді ще голова Київської облдержадміністрації (КОДА), взяв слухавку й одразу на задньому плані почув вибухи ― телефонував начальник поліції Київської області Андрій Нєбитов. Кілька годин тому Кулеба попросив його поїхати в село Дитятки, на КПП на межі з Чорнобильською зоною, і моніторити обстановку. Нєбитов розповів, що росіяни намагаються прорвати кордон, триває бій. Кулеба звʼязався з керівництвом країни та спробував знайти водія з авто, але той уже потрапив під обстріл на Київщині. На роботу Кулебу завіз один із заступників. Так почався найдовший робочий день у Київській ОДА.

1

Олексій Кулеба народився 8 серпня 1983 року в центрі Києва. Його мати працювала в торгово-промисловій палаті. У сімʼї, як говорить сам Кулеба, був «традиційний український матріархат». Його батько Володимир Кулеба ― колишній журналіст, і радіоведучий. У 2000 році, коли Олексію було 17, батько став заступником голови Київської обладміністрації. Він товаришував із Вʼячеславом Чорноволом ― той не раз приходив до Кулеб у гості. Батько приносив Олексію газети про політику і спорт. «Тоді не було інтернету, і я читав газети. Спочатку спортивні, потім політичні ― «Київські відомості» и «Дзеркало тижня». Це на мене вплинуло», ― згадує Кулеба.

Його батько, крім політики, захоплювався спортом ― з 2010 по 2018-й рік вів авторський цикл «На футболі з Володимиром Кулебою» на радіо «Промінь». Кулеба-молодший теж любив спорт ― змалку з хлопцями з двору грав у футбол, а потім, попри невисокий зріст, зацікавився баскетболом. Ця секція була поруч із домом, а на футбол треба було їздити на інший кінець міста.

Кулеба пішов у київську школу № 89 на Печерську з поглибленим вивченням мов. Тоді та й зараз це школа для золотої молоді. Олексій став старостою. Один із його однокласників згадує, що Кулеба в класі поводився як вожак, міг вирішити, кого травити ― таке траплялось. Найкраща дівчина у класі теж дісталась йому, хоч і не без бою, у прямому сенсі.

Юність Кулеби припала на 1990-ті. У центрі Києва вони були не такі «лихі», як в інших містах і навіть у спальних районах столиці, але Кулеба все одно часто бився. «Памʼятаю, як старшаки напали на нас, били і його (Кулебу). А він, попри свій менший вік, відбивався до останнього ― був головним альфачем класу. Напевно, ним і залишився. Зараз час альфачів», ― розповідає колишній однокласник Кулеби Геннадій Корнєв.

До самостійності Кулебу привчали з дитинства ― відправляли в літні спортивні табори, де він проводив кілька місяців. «Мене передавали зі зміни на зміну. Колись порахував, що був у таких таборах понад 40 разів», ― згадує Кулеба. В 11 класі він отримав звання кандидата в майстри спорту з баскетболу.

2.

У 2000 році Кулеба став студентом Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, факультет ― «Міжнародна економіка». Там саме створювали баскетбольну команду і була квота на вступ для її майбутніх членів. Економіка його цікавила прикладна. «Я знав, що мені жити в Україні, заробляти тут гроші, тож потрібно розуміти, як це відбувається», ― згадує він. На останніх курсах Кулеба з друзями-баскетболістами створив баскетбольну школу для дітей. Там заробив перші гроші.

На пʼятому курсі, у січні 2005 року, Кулеба влаштувався менеджером на комунальне підприємство «Київ Медіа», що належало Київській облраді. Він займався моніторингом преси та щодня о девʼятій ранку мав надавати аналітичну довідку керівництву.

У червні 2005 року Кулеба отримав диплом магістра з міжнародної економіки, тоді ж спорт відійшов на другий план. У листопаді того ж року вступив в аспірантуру до Національної академії державного управління при президентові України. На той час це був головний виш, що готував держслужбовців і просто кадри у владу.

Тоді Кулеба познайомився з професором Інституту міжнародних відносин (ІМВ) Валентином Хоніним ― він читав курс з аналітики. До Хоніна Кулебу привів його друг ― студент ІМВ Володимир Крижанівський. «Олексій, тоді ще хлопчик, був серйозний не за віком. Його вирізняли уважні очі», ― згадує Хонін. Тоді він мав кілька компаній, які займались політичним консалтингом, вели різні політичні проєкти.

Хонін порадив Кулебу депутату партії «Батьківщина» Михайлу Гладію. Раніше, за часів президента Леоніда Кучми, він був віцепремʼєром з питань АПК. Гладій взяв Кулебу до себе помічником у парламент, де той працював з 2006 по 2007 роки. Хоча сам Гладій у розмові з «Бабелем» такого помічника згадати не зміг. Кулеба про це жартує: «Є бодай хтось, хто мене не знає». У парламенті Кулеба як помічник депутата робив моніторинги преси та виконував різні доручення. У 2007 році Раду розпустили, і Кулеба більше там не працював.

У 2008 році він закінчив аспірантуру, але дисертацію не захистив ― обрав роботу. Коли у Хоніна зʼявилося багато політичних проєктів, влаштувався в його компанію, і той став довіряти йому важливих клієнтів. Хонін згадує: Кулеба все намагався робити вчасно і сердився на себе, якщо зривав дедлайн. У 25 років він очолив компанію «Хонін і партнери» й досі говорить, що ця робота суттєво на нього вплинула.

Компанія проіснувала до 2010 року. Коли президентом став Віктор Янукович, Хонін зрозумів, що займатися політикою стало небезпечно, і закрив усі проєкти, а Кулебі порадив повернутися до навчання і нарешті захистити дисертацію. Той дослухався.

3.

Чим займатися далі ― Кулеба не знав. Він спробував зайти в політику ― балотувався до міської ради Ржищева Київської області. У 2012 році став депутатом від партії «Єдиний центр» Віктора Балоги, але нічого видатного як депутат не зробив. Зазвичай тих, хто балотується не у своєму окрузі чи місті, називають «парашутистами». Це стосувалось і Кулеби, хоча він говорить, що проблеми області тоді «добре розумів». Щодо партії Балоги, на той час це був доволі молодий проєкт, який шукав людей, і Кулеба вирішив скористатись шансом.

Якось на заправці на столичному бульварі Дружби народів Кулеба зустрівся з другом і однокласником Ігорем Новіковим. Тоді він працював у компанії, яка займалася Кіотським протоколом і допомагала приватним підприємствам отримувати компенсації при скороченні викидів парникових газів в атмосферу. Олексій приєднався до компанії ― допоміг досвід роботи з державною і міською владою. Фактично він займався GR.

Після цього Новіков і Кулеба взялися за IT-напрямок. Спочатку хотіли оцифрувати всі архіви, допомагали розвивати стартапи. Справи йшли не надто успішно, бракувало профільного досвіду, а потім почався Євромайдан, та всі ідеї стали неактуальними.

Того ж року в серпні в гостях у друзів Кулеба на фото побачив дівчину ― їхню однокурсницю. Це була донька ректора Національного авіаційного університету Галина Дмитриченко. «Я подивився на фото і сказав, що вона буде моєю дружиною», ― згадує Кулеба. Він написав їй в месенджер, вони почали спілкуватися. Галина мала на рік їхати на навчання в Бельгію, але залишилася вдома, а наступного року пара одружилася. На пишному весіллі, яке влаштували батьки Галини, виступав Арсен Мірзоян. Оскільки до весілля Галина вже мала імʼя в професії ― вона юристка, писала статті, вона вирішила взяти подвійне прізвище Дмитриченко-Кулеба.

Після перемоги Революції гідності Кулеба хотів діяти. Спільні друзі познайомили його з тодішнім заступником голови КМДА Павлом Рябікіним, теж випускником ІМВ. Рябікін у той час багато спілкувався з молоддю, яка хотіла спробувати свої сили. Кулеба говорить, що саме Рябікін надихнув його вивчити, як функціонує столиця. У 2016 році з подачі Рябікіна він став радником гендиректора комунального підприємства «Плесо» Дениса Пікалова. У Кулеби була ідея інвентаризувати водні обʼєкти Києва. У підсумку він пропрацював там не більше пів року.

У 2018 році Кулеба став співзасновником компанії Asper. «Наша концепція була зрозуміти, як в Києві зробити будь-що в будь-який момент ― починаючи від того, як розбити сквер, до того, як провести вибори та виграти», ― пояснює Кулеба. Фактично компанія займалась консалтингом. До 2019 року Кулеба створив для себе «базу знань» про місто, у ній його найбільше цікавили політичні аспекти. Ще одна його компанія ― «Асоціація корпоративного маркетингу» ― займалась моніторингом медіа.

4.

У 2019 році Володимир Зеленський переміг на президентських виборах. Його радником став однокласник Кулеби Ігор Новіков. Дуже скоро відносини між ОП і Київською владою зіпсувалися ― тодішній голова Офісу Андрій Богдан попросив Кабінет міністрів звільнити Кличка з посади голови КМДА. Близький до команди Кличка співрозмовник «Бабеля» згадує, що окремо їм тоді діставалося за МАФи. Щоб не «вигрібати» весь негатив і трохи зменшити градус конфлікту, Кличко вирішив віддати департамент благоустрою в КМДА кандидату, якого запропонує ОП. Цю ідею озвучили помічнику Зеленського Андрію Єрмаку. Він мав досвід роботи з КМДА ― раніше працював головою Асоціації власників МАФів. А конкретно кандидатуру Кулеби йому порадив Ігор Новіков.

Єрмак запросив Кулебу на розмову. Про посаду тоді не йшлося ― радше це було знайомство. Далі був конкурс, у якому Кулеба переміг. Після цього він зустрівся із Кличком, той попередив, що буде важко і побажав успіху. «Я і сам розумів, що благоустрій ― це найжахливіше, що могло статися, бо цей департамент ― це по суті інспекція, яка перевіряє законність усіх споруд, зокрема МАФів», ― пояснює Кулеба. Член команди Кличка згадує: від самого початку було зрозуміло, що Кулеба прийшов в КМДА будувати карʼєру, а не просто шукати наживу і брати хабарі.

Двадцять пʼятого жовтня 2020 року в Україні пройшли місцеві вибори, кияни обрали нову Київраду. Провладна партія «Слуга народу» отримала лише 10% мандатів ― 12 зі 120 місць. Найбільше набрали «Європейська солідарність» Петра Порошенка і УДАР Кличка ― 31 і 30 мандатів відповідно. Створити коаліцію і зробити так, щоб рада працювала, було складно. Як компроміс УДАР вирішив взяти собі лише квоту секретаря ради, а посади заступників голови КМДА, тобто Кличка, віддати ЄС і «слугам». Від СН крісло отримав Кулеба ― він став другим першим заступником. Цю посаду створили спеціально під нього, раніше перший заступник був лише один. Шеф-редактор видання «Київвлада» Ігор Дармостук, який 20 років пише про Київ і область, говорить, що «така розкіш» до цього була лише за мерства Леоніда Черновецького ― у нього було одночасно четверо перших заступників.

Кулеба пропрацював на посаді рік ― з 1 січня 2021 по лютий 2022 року. У цей час боротьба між ОП і мером загострилась. Офіс хотів розділити повноваження мера і голови КМДА, які поєднував Кличко, і на місце останнього призначити свою людину. Потрібну кандидатуру довго підбирали і врешті-решт запропонували місце в КМДА Кулебі, але той відмовився. Ігор Дармостук каже, що Кулеба не хотів заходити у відкритий конфлікт з Кличком, який своїм заступником був цілком задоволений. Сам Кулеба говорить, що такої пропозиції не памʼятає.

У КМДА в підпорядкуванні Кулеби працювала Галина Польшинська ― дружина Семена Кривоноса, який тоді очолював Державну інспекцію архітектури та містобудування. У 2023 році, коли Кривонос став головою НАБУ, через цей звʼязок деякі медіа назвали його «людиною Офісу». Кулеба каже, що це маніпуляції. Із Кривоносом вони познайомилися сім чи вісім років тому, спілкуються лише на професійні теми та не товаришують. «Востаннє ми з ним говорили місяці три тому, розмова стосувалася ще обласного питання ― відбудови, ― згадує Кулеба. ― Звичайно, жартували про конкурс на директора НАБУ. Я сказав, що конкурс він собі обрав не дуже. Тоді навіть не думав, що він стане переможцем».

За кілька тижнів до повномасштабної війни, у кінці січня ― на початку лютого 2022 року, Кулебу викликали в ОП. Спочатку він зустрівся з Єрмаком, потім із президентом і отримав пропозицію очолити ОДА, у якій 20 років тому працював його батько. «Коли мене призначили, тато сміявся [такому повороту долі], казав, що здивований і що це для мене великий виклик, бо важливо не заплямувати прізвище», ― згадує Кулеба. І жартує, що на кону була й репутація голови МЗС Дмитра Кулеби, бо їх вважали родичами.

Дармостук каже, це призначення означало, що Кулебу готують до майбутніх високих посад. Для багатьох політиків до нього КОДА була гарним карʼєрним трампліном. За часів президента Віктора Ющенка Віра Ульянченко після області стала главою Секретаріату президента. Уже за часів Зеленського Олексій Чернишов з Київської області пішов у Кабмін ― очолив Міністерство розвитку громад. «Ця область вважається обкаткою через певну протокольну фішку: представник області зустрічає президента з відряджень в аеропорту «Бориспіль», цим завжди користуються, це доступ до тіла», ― пояснює Дармостук.

Коли 8 лютого Кулебу призначили, задач щодо війни спочатку не було. Область давно була без керівника, терміново треба було ухвалювати бюджет. Згодом зʼявилися завдання, які стосувалися оборони області, Тероборони. Двадцять третього лютого вже майже ніхто не сумнівався, що росія почне наступ ― питання було лише в тому, коли та звідки. Пізно ввечері Кулеба проводив нараду із силовиками. Там він попросив керівника обласної поліції Андрія Нєбитова поїхати в Дитятки, де розташований контрольно-пропускний пункт в Чорнобильську зону, і спостерігати за ситуацією. Нєбитов і повідомив Кулебі про початок війни.

5.

Зранку 24 лютого Кулеба добрався в ОДА й о восьмій годині провів першу нараду з керівниками територіальних громад і районів. Приймали рішення про евакуацію дітей з дитячих будинків, швидко вирішували купу інших задач. На запитання, чому дітей не евакуювали раніше, а робили це останньої миті, Кулеба каже: «Не мав розуміння, що повномасштабне вторгнення буде, але до можливої евакуації готувались ― знайшли автобуси та житло, усі працівники знали, що робити. Заклади, де діти жили цілодобово, заздалегідь перевезли ближче до Києва». У результаті до 25 лютого всіх дітей вивезли, ніхто не постраждав.

На запитання, чи було йому тоді страшно, Кулеба відповісти не може: «Усе пізнається в порівнянні. От раніше я боявся висоти… але це ж не те. Були важкі хвилини, коли розумів, що все може скластися по-різному і є великі ризики. Може, раз чи два таке було».

В області в перші дні війни ситуація була складною ― її частину росіяни окупували дуже швидко. Десь ТрО сформували, а десь, як у Бучі, не встигли. Десь місцева влада просто втекла. Кулеба про все це знав. Дармостук розказує, що на одній з нарад той сказав присутнім: «Усім пиздець, але відступати немає куди».

Головним завданням ОДА було допомогати військовим. Від їхньої ефективності залежала доля області, яку частково окупували росіяни. «Ми збирали інформацію про те, де стоїть російська техніка, і передавали її військовим. Щоб додзвонитися, наші інформатори з громад залазили на дерева, із кимось була домовленість звʼязуватися в конкретний час вранці та ввечері», ― згадує Кулеба. У якийсь момент командувач Сухопутних військ Олександр Сирський сказав, що на річці потрібні катери. «Ми, звичайно, пожартували, мовляв, це ж Сухопутні війська, але треба ― то треба: зробили річкову флотилію, і вона працювала», ― каже Кулеба.

В ОДА влаштували великий штаб, туди приходило багато людей, які хотіли допомогти. Однокласник Кулеби Геннадій Корнєв, який 24 лютого 2022 року взяв зброю і пішов захищати Київ, згадує, що пізніше Кулеба звʼязався з ним, запросив до себе і запропонував допомогу. Ще одному військовому, який скаржився, що на війні йому важко без авто, Кулеба віддав своє службове.

Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков розповідає «Бабелю», що разом із Кулебою від початку війни у них було два основні напрями: будували фортифікаційні споруди, а коли почались атаки на енергетичні обʼєкти, разом займалися захистом підстанцій від ракетних ударів.

Сімнадцятого березня 2022 року Кулебу на посаді голови області замінив генерал-лейтенант Олександр Павлюк. Це був загальний тренд: у регіонах, де точилися бої, цивільних керівників міняли на військових. Задачею Павлюка було організувати оборону області. Кулеба став його радником і зосередився на гуманітарних питаннях, зокрема на гуманітарних коридорах. Шукав автобуси для евакуації, координував роботу всіх служб і благодійників, щоб їхню допомогу отримували більш-менш рівномірно. Двадцять першого травня, коли Київську область повністю звільнили, Кулеба знову її очолив, а Павлюк у 2023-му став першим заступником міністра оборони, а в березні увійшов до Ставки президента.

Один із колишніх заступників Кулеби каже, що в роботі той обережний, мислить стратегічно і якщо чимось незадоволений ― каже прямо. Іноді може покричати, але контроль над собою не втрачає. Коли у команди були проколи, звітуючи про них, Кулеба брав вину на себе і своїх не здавав. «Тоді по-чесному всі дивіденди за досягнення теж отримував він», ― каже колишній колега.

Із часом Кулеба спробував створити свою владну вертикаль ― сформувати лояльну більшість у Київській облраді та поставити свого голову. «Але прогнути під себе облраду він не зміг ― не вдалося домовитися з місцевими елітами. У коаліцію там досі входять «Європейська солідарність», «За майбутнє» і фракція «слуг». В останній щонайменше три групи впливу», ― пояснює Дармостук. Однак він вважає, що свій програш команда Кулеби комунікувала вдало, мовляв, це все через внутрішні розбірки в облраді. Комунікаціями та не тільки ними у Кулеби займається його радник, колишній «ударівець» Олексій Рябикін.

6.

Наприкінці січня 2023 року заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко після низки скандалів написав заяву про відставку. В ОП він курирував регіони, тобто відповідав і за роботу Кулеби. Коли в Офісі почали шукати заміну Тимошенку, Кулебу знов запросили на Банкову. Знову дві зустрічі ― з Єрмаком і президентом, і нове призначення.

Тепер Кулеба теж займається регіонами, особливо деокупованими та прифронтовими. Разом із Мінрозвитку й Агентством відновлення він розроблятиме загальну стратегію відбудови України. В Офісі президента навпроти його приймальні досі висять таблички «Велике будівництво», що закінчилося 24 лютого 2022 року.

У команді «слуги» Кулебою задоволені ― він зняв напругу між Офісом президента і місцевою владою, яку Кирило Тимошенко підігрівав, каже спірозмовник «Бабеля» в СН. Те ж саме говорить мер одного з міст-мільйонників, який попросив не називати його імені. За його словами, із січня з Кулебою вони говорили кілька разів. Із Тимошенком не завжди вдавалось зідзвонитись раз на 3―4 місяці.

Ще одне з досягнень Кулеби ― призначення Вʼячеслава Негоди на посаду керівника офісу Конгресу місцевих і регіональних влад. Створення цього офісу блокував Тимошенко.

Друг дитинства Кулеби каже, у того є дві риси, які роблять його майже ідеальним членом команди президента: «Перша ― він не втратив звʼязок із вулицею і реальним життям звичайних людей. Друга ― він хороший менеджер, горить своєю справою, але при цьому точно не несе загрозу і не є політичним конкурентом у команді». Великі амбіції у підлеглих не любить ані шеф Кулеби Єрмак, ані президент.

Співрозмовник «Бабеля» у «Слузі народу» каже: «Кулеба ― функціонер і виконавець, який все навколо перетворює на систему та інституційність. Це і плюс, і мінус, бо вбиває креатив. Олексій точно не буде без завдання лізти на рожен і проявляти ініціативу».

Зі слів понад десятка людей, які знали Кулебу на різних етапах життя і працювали в різних форматах, складається враження, що ворогів у нього немає. «Він дуже дипломатичний та з усіма може домовитись», ― пояснює цей феномен один з його знайомих.

На стандартне запитання, яке зараз звучить дещо дивно, ― яким Кулеба бачить своє майбутнє через 10 років ― він говорить не про себе, а про доньок: старшій буде 17, молодшій ― 13. Із того, що знає точно: обидві залишаться в Україні, тут здобудуть вищу освіту. Щодо планів і посад, Кулеба наводить приклад свого діда, який 56 років працював у Київському річковому флоті, а після війни пройшов шлях від юнги на буксирі до начальника управління. Коли він пішов на пенсію, залишився в колективі та працював на різних посадах, зокрема був садівником. «Коли я спитав його про це, він сказав: “Яка різниця, ким працювати? Я хотів залишитися зі своїми людьми”. Тому через 10 років я можу уявити себе і тренером з баскетболу», ― серйозно каже Кулеба.