Почнімо з останніх новин, які стосуються вашого колеги. Нещодавно Вищий антикорупційний суд (ВАКС) дозволив арештувати мера Одеси Геннадія Труханова у справі заводу «Краян». На поруки Труханова хотів взяти мер Києва Віталій Кличко. Він заявив, що ця справа — тиск на місцеве самоврядування. Ви з ним згодні — це тиск влади?
Я не маю права коментувати рішення суду. У нас за часів президентства Володимира Зеленського відбулася реформа децентралізації, яка триває. Я не бачу тиску на мене і моїх колег. Із Трухановим я підтримую дружні взаємини, але не знаю його справи.
Добре, поговоримо про владу і децентралізацію. Ми зробили великий профайл Олексія Кулеби, який в Офісі президента відповідає за регіони. Як ви з ним працюєте?
Ми взаємодіємо з ним щодо життєдіяльності міста, військових питань, відновлення енергопостачання. Нещодавно була нарада з представниками Офісу президента, Міністерством енергетики, Міністерством розвитку громад та інфраструктури. Ми готуємося до нового опалювального сезону.
Взагалі в нас дуже конструктивний діалог. Коли щось трапляється, мені телефонують, я телефоную, маємо підтримку. Тому тиск на місцеве самоврядування — надумана річ. Покажіть мені тиск, тільки не емоціями, а фактами.
Наприклад, нещодавно ваш колега, мер Дніпра Борис Філатов, в інтервʼю скаржився, що після зустрічі з помічником головнокомандувача Валерія Залужного йому дзвонили з Києва — він не каже хто — і питали про політичні амбіції. Це не тиск?
Важко коментувати те, чого не розумієш і не знаєш. У мене ніколи не виникало питань щодо спілкування чи то з Валерієм Залужним, чи то з іншими військовими. Такого не могло і не може бути апріорі.
Кілька тижнів тому ви були у відрядженні в Києві на Міжнародному саміті міст і регіонів і заявили, що ваш пріоритет на цей рік — відбудова житла, соціальної сфери, інфраструктури. Звідси два запитання: де ви братимете кошти і що найперше відбудовуватимете?
На щастя, зараз немає таких обстрілів, як були, і ми працюємо. За минулий рік відновили 200 будинків. Де брати кошти — це головне питання. Наприкінці квітня я був у Штатах і спілкувався з різними фундаціями, фінансовими установами. Були й політичні зустрічі — з державним секретарем США Ентоні Блінкеном, і питання про гроші піднімали на всіх зустрічах. За нашими приблизними розрахунками, щоб усе відновити, потрібно $9,5 мільярда. Ясна річ, що Україна не може дозволити собі виділити такі кошти, я вже не кажу про бюджет Харкова. Тому залучатимемо кошти фінансових інституцій, різноманітних фондів, приватних інвесторів. Зі свого боку ми маємо гарантувати прозорість, відкритість і цільове використання цих коштів.
Чи готові інвестори вкладати кошти вже зараз, а не після війни?
Я наполягаю, що Україну треба відновлювати негайно — не чекаючи, поки війна закінчиться і ми переможемо. Ми не сидимо, склавши руки, бо працюємо над генпланом Харкова разом із Норманом Фостером. Ми співпрацюємо з фондами. Я зустрічаюсь з азербайджанськими, американськими інвесторами, Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Є відносини з інвестиційними банками щодо будівництва метро, транспортних проєктів, відновлення житла.
Треба бути готовими, щоб заходили інвестори і вкладали кошти в нові підприємства, де працюватимуть люди. У Харкові розвинені індустріальні, наукові, IT-сектори. Я хочу, щоб вони працювали, щоб до міста поверталися студенти. Тому безпекова ситуація — це головне, треба, щоб були сучасні системи протиповітряної оборони.
Під час відрядження до США я знайшов розуміння і підтримку партнерів. Багатьом приватним інвесторам цікаво вкладати кошти в Харків. Але неможливо повернути повноцінне життя в місто, якщо не відкриті школи і дитячі садки. Ми цьому приділяємо увагу, і на цьому етапі потрібна проєктна документація, бомбосховища. Важливо, щоб ми були готові, з проєктами і бізнес-планами, коли закінчиться війна.
Ще однією темою конференції в Києві було гуманітарне розмінування. У листопаді двоє дітей — 12 і 14 років — підірвалися на фрагменті касетного боєприпасу в Салтівському районі, вони отримали поранення ніг. Ви також писали, що в районі Північної Салтівки була вмерзла в землю касета, яку підірвали на місці. Скільки часу знадобиться на розмінування?
Це дуже важливе питання. Зараз мінери, працівники ДСНС розміновують лісосмуги, зелені зони й пляжі в місті. Хочемо ми чи ні, але буде спекотно, люди захочуть піти на пляж. Як їм це заборонити? Ніяк. Частину роботи по розмінуванню вже зробили, і ніхто не зупиняється. Це питання я обговорював у США, тут нам допомагають. Також розміновують кладовища, нам потрібно відкрити для відвідування всі кладовища, які є.
Нещодавно ми говорили з архітектором Максом Розенфельдом. Він розповідав, що багато людей повертається в Харків, навіть на Північну Салтівку. Яка ситуація з роботою в місті?
Так і є, дуже багато людей повернулося. Багато хочуть повертатися найближчим часом. Це повʼязано з навчальним процесом — люди розраховують, що приїдуть із дітьми. Думаю, між містами буде потужна конкуренція за людей, за розвиток бізнесу, за інвесторів. Днями я підписав меморандум із Всесвітньою лютеранською організацією, вони дуже нас підтримують і виділяють певні кошти на відбудову. Також вони даватимуть гранти на відкриття малого бізнесу. Це невеликі кошти, але старт. Ми самі теж створюємо умови, щоб бізнес повертався в місто, і він повертається — відкриваються нові магазини, перукарні, ресторанчики.
Ви вже згадували Нормана Фостера. Свого часу його архітектурне бюро працювало над проєктом башти «Росія» у складі «Москва Сіті» в Москві. Коли ви зверталися до нього щодо проєкту реконструкції міста, чи не було це для вас етичною перепоною?
Я дуже поважаю цю людину за все, що він зробив. І за те, що відгукнувся і взявся за проєкт відновлення Харкова, закасавши рукава. І за мужність, бо він приїхав в Україну, і я з ним зустрівся [в Ужгороді, у грудні минулого року].
Що стосується «Москва Сіті», то по-перше, я про це не знав, бо тоді рішення ухвалювали за хвилини, а по-друге, він великий прихильник України — один із тих, хто постійно лобіює наші інтереси, і в питаннях постачання зброї теж.
Коли він працював над проєктом «Москва Сіті», то знати не знав, що путін нападе на Україну. І що йому тепер робити? Розбомбити «Москва Сіті»? Він і Рейхстаг проєктував.
Є дотичне до відбудови питання. У грудні низка міських голів, зокрема голова Асоціації мерів міст Віталій Кличко, виступили проти законопроєкту 5655. Його критикують за обмеження прав громад і лобізм забудовників. Ви під тим листом мерів не підписалися, чому?
Скажіть, будь ласка, у вас, окрім Кличка, ще є мери? [сміється]. Мого підпису ви там і не побачите. Я вважаю… Ось дивіться, у Харкові йде війна. Я не кажу, що не гинуть люди в Дніпрі, або Києві, не дай боже. Але коли йде війна, я вважаю, що ми маємо згуртуватися навколо лідера нації, а сьогодні це Володимир Зеленський. Не потрібно нічого розхитувати, бо як на нас будуть дивитися наші міжнародні партнери? Скажуть, спочатку нехай вирішать свої внутрішні питання. Коли гинуть люди, тобі немає діла до критики того чи іншого закону або до розмов про тиск на органи місцевого самоврядування.
У кількох своїх інтервʼю, зокрема в нашому минулого року, ви позитивно відгукувалися про колишнього нардепа ОПзЖ Ігоря Абрамовича, який, за вашими словами, багато допомагає місту. А як щодо інших харківських бізнесменів? Олександр Ярославський обіцяв продати свою яхту і передати кошти (близько $50 мільйонів) на відновлення Харкова, а потім її зняли з продажу. Ще є Борис Ложкін, теж відомий харківʼянин, який останніми роками мешкає за кордоном, Олександр Фельдман — чи допомагали вони?
Абрамович як допомагав, так і допомагає Харкову. Я йому вдячний, а скласти депутатський мандат — це його власний вибір. На мій погляд, він зробив усе правильно. Щодо Олександра Владленовича [Ярославського] і його яхти — це питання до нього, я її в очі не бачив. Я спілкувався з ним щодо футбольного клубу «Металіст», і він запевнив мене, що як підтримував, так надалі підтримуватиме футбольну команду.
Що стосується Бориса Ложкіна, то говорив із ним 12 травня, він теж допомагав під час активних бойових дій, надавав гуманітарну допомогу. Наша розмова стосувалася відновлення Менори в Дробицькому яру під Харковом — домовилися, що будемо це робити. У Фельдмана дуже постраждав ринок, тому він допомагає в міру своїх можливостей.
В одному зі своїх постів ви захищали Ігоря Абрамовича, написали, що у фракції ОПзЖ він був «білою вороною». Проте багато членів ОПзЖ напряму сприяли нападу росії на Україну. Ви не бачите дисонансу в тому, що вже колишній член цієї фракції допомагає місту, яке росіяни обстрілюють?
Абрамович був білою вороною, але перш за все він харківʼянин, і історія його життя повʼязана з містом. Я вважаю, що він відстоював і відстоює інтереси України, незважаючи на те, що він був в ОПзЖ.
У Харківській міськраді на останніх виборах 19 мандатів отримали кандидати від ОПзЖ, а 7 — представники Партії Шарія. Як ви зараз співпрацюєте з цими людьми?
У Харківській міськраді є конструктивна більшість. Партія Шарія не представлена в міськраді, вони стали позафракційними, хтось із них пішов воювати і отримав поранення, а хтось перебуває далеко. З ОПзЖ те саме — є позафракційні члени, а є ті, хто були близькі до Віктора Медведчука, їх шукає СБУ. Ті, які були більш-менш конструктивні, створили фракцію «Відновлення України», голосують за всі питання, з ними ми співпрацюємо дуже конструктивно.
Хочу запитати вас про ситуацію з перепохованнями. Ми писали великий текст про тероборонівця Романа Сімонка, якого поховали в братній могилі ― траншеї, куди невпізнаних людей складали в мішках. Чи його перепоховали?
Ми перепоховали його взимку. Там були проведені всі процедури, включно з тестом ДНК, і тільки потім нам дозволили перепоховати.
Ви в інтервʼю «Голосу Америки» сказали, що вже перепоховали частину людей з братніх могил, але багато й лишилось. Про яку кількість ідеться? Чи потрібно там проводити ДНК, встановлювати осіб?
Потрібно перепоховати ще близько 900 людей і провести тести ДНК. Якби нам дозволили, ми б уже все зробили, але є процедури документування злочинів рф. Є буква закону, якої потрібно дотримуватися. До речі, коли я був у США, наші партнери наполягали, щоб документування відбувалося в межах міжнародного права, тому що це теж буде свідоцтвом злочинів рф.
Рік тому ми з вами спілкувалися в метро Харкова. Ви обережно висловлювалися про демонтаж памʼятника маршалу Жукову і пропонували повернутися до цієї теми після війни. Як змінилася ваша думка про Жукова, і як взагалі ви переосмислили своє ставлення до росії?
Війна багато чого змінила в ментальності всіх харківʼян. Маршал Жуков… Що сказати? Памʼятника немає, памʼятника Пушкіну теж немає. Але головне, що 95% харківʼян продемонстрували світові, що інтереси нації — перш за все, і що українські міста завжди будуть українськими.
У квітні 2022 року в Харкові демонтували пам’ятник радянському маршалу Георгію Жукову, навколо якого роками точилися суперечки.
Telegram
Я нічого не хочу говорити про Жукова, але хочу висловитися про перемогу в Другій світовій війні. Ми як Україна, наші партнери — США, Велика Британія, дали путіну і росії можливість узурпувати перемогу в Другій світовій. Якби ми діяли разом, він не зміг би сказати, що перемогу здобула росія. Скільки життів на це поклала Україна, інші країни тодішнього СРСР, а наші союзники? Я відвідав меморіал загиблих у Вашингтоні, кожен штат має людей, яких втратили під час війни. Ми маємо проаналізувати свої помилки, маємо сказати, що не росія перемогла, а Україна, США, Велика Британія, інші країни. Це ж ідеологія, ми маємо зрозуміти історію минулих років і тоді вибудуємо правильну ідеологію на майбутнє.
І наостанок питання про мову. Під час нашого інтервʼю ви намагалися говорити українською, хоча на початку року мовний омбудсмен Тарас Кремінь говорив, що найбільше скарг отримує на харківських чиновників, в тому числі на вас. Ви в суді виборювали право спілкуватися російською в соцмережах і в реальному житті — з харківянами. А потім взагалі сказали, що розмовляєте слобожанською. Цією мовою ми знаємо кілька слів — тремпель (вішалка), ампулка (стержень для ручки), сявка (дворовий собака). А є в слобожанській підходяще слово для путіна?
[Сміється]. Поки немає, але ми знайдемо. Я думаю, у слобожанській мові багато достойних слів для нього, оголосимо конкурс. Я ж мер Харкова, не завжди можу говорити все, що думаю.
Поки Ігор Терехов оголошує конкурс на найкраще слобожанське слово для путіна, ви завжди можете підтримати «Бабель»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]