Росіяни намагаються оточити Бахмут, але не можуть. Україна посилює оборону, наступ окупантів загальмувався. Аналіз ситуації на 380-й день повномасштабного вторгнення. Інтерактивні мапи «Бабеля»

Девʼятого березня російська армія знову масовано обстріляла Україну. Від попереднього удару минув 21 день — ця пауза рекордна. Удар був «міксом» із різних ракет. Росіяни випустили 81 ракету, сили ППО збили 34. Усі збиті були високоточними крилатими ракетами. Загалом росіяни випустили 48 таких. Інші ж — балістичні С-300, надзвукові Х-22 та гіперзвукові «Кинджал» — Україна поки збивати не може. У Генштабі відзвітували, що вісім керованих авіаційних ракет Х-31П та Х-59 «не досягли своїх цілей». Росія також запустила вісім дронів-камікадзе Shahed, сили ППО збили чотири.

Росіяни шукають нову тактику ракетних ударів. Майже піврічна кампанія зі знищення енергоінфраструктури зазнала поразки. В Україні практично місяць немає дефіциту електрики, світловий день довшає, температура повітря підвищується, опалювальний сезон завершується, а отже, споживання електрики знижуватиметься. Обстріл 9 березня опосередковано підтвердив, що росія має дефіцит високоточних ракет. Їх було менше половини, і росіянам довелося запускати дуже дорогі гіперзвукові «Кинджали».

Видання Defence Express 4 березня повідомило, що росіяни почали використовувати проти України планеруючі авіабомби УПАБ-1500В. Джерела кажуть, що вперше ці бомби використали кілька тижнів тому проти одного з обʼєктів у Чернігівській області. Це нова бомба — росія презентувала її у 2019 році. Зброя призначена для ураження високозахищених обʼєктів на відстані до 40 км. Щоб запускати такі бомби, літаки мають перебувати на значній висоті, а це дуже небезпечно. Українська та російська авіація намагаються літати на надмалих висотах, щоб літаки були недосяжні для сил ППО. Проте 3 березня над містом Єнакієве Донецької області українська армія збила російський бомбардувальник Су-34. Це сталося за 25 км від лінії фронту. Якщо літак збили так глибоко, значить, він був на великій висоті і потрапив на радари української системи ППО. Найімовірніше, він був озброєний новими авіабомбами. А те, що літак збили, свідчить про те, як складно росіянам запускати цю зброю.

У Білорусі 1 березня показали відео нібито справного та неушкодженого літака далекого радіолокаційного виявлення та управління А-50. Білоруська влада хотіла спростувати інформацію, що 27 лютого на аеродромі в Мачулищах сталися вибухи, під час яких постраждав А-50. Але після цього активісти BYPOL опублікували два відео, як їхні дрони літають над аеродромом. Один із них проводив розвідку та навіть сів на сам літак, а інший в нього врізався. Ймовірно, саме тоді стався вибух. Літак А-50 зрештою полетів із Білорусі, а журналісти зʼясували, що прибув він до російського міста Таганрог на ремонт. Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко назвав вибухи на аеродромі терактом СБУ.

Триває конфлікт між власником «ПВК Вагнера» Євгеном Пригожиним та російським військовим командуванням. Наприкінці лютого очільник «вагнерівців» скаржився на нестачу боєприпасів, але цю проблему нібито вирішили і почали їх передавати. На кілька днів Пригожин замовк, але потім знову почав казати, що снарядів не дають. Він також заявляє, що його представникам анулювали допуски до будівель Міноборони рф, а його самого більше не приймають у міністерствах і відключили від спецзвʼязку. Тому Пригожин публічно каже, що українська армія може контратакувати в районі Бахмуту, а росія — втратити Крим.

У Харківській області лінія фронту не змінюється. Росіяни досі контролюють дуже малу територію на північному сході, неподалік російсько-українського кордону. Вони намагаються наступати в бік Купʼянська та хочуть відкинути українську армію за річку Оскіл. Генштаб ЗСУ майже щодня звітує, що росіяни атакують у районі села Гряниківка, але безуспішно.

У Луганській області росіяни наступають щодня, але успіхів не мають. За останні 10 днів вони просунулися на кількасот метрів лише на окремих напрямках. Окупанти намагаються наступати на села Невське та Макіївка. Бої тривають і в районі села Діброва, а також у лісах на південь від міста Кремінна. Росіяни на Луганщині перейшли від оборони до наступу понад місяць тому, але за цей час лише на пару кілометрів відсунули українську армію від Кремінної.

На південному березі річки Сіверський Донець — адмінмежі Луганщини та Донеччини — росіяни далі тиснуть на селище Білогорівка та села Верхньокамʼянське і Спірне. Вони важливі для української оборони, бо прикривають фланг військовим, які стримують росіян за Соледаром, і не дають окупантам швидко й одночасно з кількох боків дістатися Сіверська. Цей рубіж росіяни штурмують ще з літа 2022 року, але успіху не мають.

Ситуація в Бахмуті лишається критичною. Оборону міста обговорюють у соцмережах та медіа так широко, що навіть президенту Володимиру Зеленському довелося публічно повідомляти про військові рішення. Він запевнив, що питання Бахмуту завжди основне на Ставці верховного головнокомандувача. Командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський і головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний виступили за продовження оборони.

Для цього до Бахмуту перекидають додаткові сили. Їхня мета — утримати коридор із міста та не дати росіянам замкнути кільце навколо нього. Наразі завдання вдається виконувати: за останні 10 днів російські підрозділи не змогли просунутися ближче назустріч один одному, а на деяких напрямках окупантів навіть відкинули трохи далі. Обидві підконтрольні Україні дороги з Бахмуту — на Костянтинівку та Часів Яр — росіяни прострілюють. Гарнізон міста отримує забезпечення за допомогою мережі ґрунтових доріг. Але у дощ вони перетворюються на грязюку, і ними дуже важко пересуватися. У соцмережах вже зʼявлялися відео з таких доріг: багато різної техніки та машин позастрягали, і їх підбили.

Через невдалі спроби завершити оточення Бахмуту росіяни вирішили докласти більше зусиль на іншому напрямку. На північ від міста вони атакують у бік сіл Богданівка та Дубово-Василівка, а на півдні — у бік села Ступочки та міста Часів Яр. Так окупанти хочуть отримати можливість обстрілювати останні дороги до Бахмуту на багатьох ділянках.

У самому ж Бахмуті українська армія відійшла зі східної частини міста, за річку Бахмутка. Там були фабрики й заводи, а також приватний житловий квартал. Центр та багатоповерхові квартали розташовані в західній частині міста. Але росіяни, схоже, не хочуть вступати в міські бої. Тому сподіваються, що зможуть оточити Бахмут, а Україна відведе свої війська з міста.

Російська армія нарощує наступ у районі Авдіївки. Основних зусиль окупанти докладають на північ від міста та на півдні, в районі Донецького аеропорту. На півночі вони наступають у бік села Красногорівка та захопили невелике село Веселе, яке знаходиться поруч. У районі ДАП із сіл Водяне та Опитне намагаються рухатися в бік селища Сєверне, але поки без помітних результатів.

Окупанти посилено обстрілюють Авдіївку, зокрема, скидають на місто важкі авіабомби, і прагнуть її оточити. Штурмувати місто «в лоб» майже неможливо: за вісім років Авдіївка перетворилася на укріпрайон із великою кількістю вогневих позицій та укриттів. Основна дорога до міста розташована на північному заході, і росіяни до неї не дійшли.

Тривають бої за міста Марʼїнка та Вугледар. Навколо останнього змін майже немає. Українська армія й далі успішно користається з того, що місто розташоване на височині, а росіянам доводиться наступати по відкритому полю, де вони стають відносно легкою ціллю для артилерії. У Марʼїнці окупанти намагаються перейти центральну вулицю і закріпитися в найближчих будівлях, хоча від міста лишилися самі руїни. На південь від Марʼїнки росіяни дійшли до села Побєда, але захопити його поки не змогли.

У Запорізькій області лінія фронту лишається незмінною. Росіяни вже кілька місяців не намагаються серйозно наступати на цьому напрямку. Лише подеколи атакують точково, щоб захопити кілька позицій або контролювати «сіру зону».

У Херсонській області фронт теж не змінюється — він стабілізувався по річці Дніпро. Україна та росія продовжують диверсійні рейди на протилежний берег і на острови.

США 3 березня оголосили про черговий пакет військової допомоги на $400 мільйонів. Америка зараз концентрується на тому, щоб постачати Україні боєприпаси. У пакет увійшли додаткові боєприпаси для HIMARS, артилерійські снаряди калібру 155 мм та 105 мм і снаряди калібру 25 мм для БМП Bradley. Із нового — США передадуть Україні танкові мостоукладальники M60 AVLB. Такі механізми потрібні, щоб наводити понтонні переправи через різні перешкоди, зокрема, через річки. Понтони насамперед потрібні для наступу: сторона, яка обороняється, намагатиметься підривати мости та переправи, щоб сповільнювати атаки.

Німеччина також передала Україні черговий пакет озброєння. До нього увійшли дві зенітні самохідні установки Gepard, два автомобілі для прикордонників і шість мобільних антен. Тепер Україна матиме 34 установки Gepard. Крім цього, Німеччина пообіцяла передати ще 13 танкових мостоукладальників Biber.

Польща цього тижня відправила Україні ще 10 танків Leopard 2. Раніше поляки передали чотири танки. Отже, всі 14 Leopard, які обіцяли Україні, вже відправлені.

Видання Politico повідомило, що у США вивчають питання, чи можна прикріпити західні ракети на старі радянські винищувачі, зокрема на українські МіГ. Наразі розглядають ракету AIM-120 типу «повітря — повітря» для збиття повітряних цілей. Завдяки таким ракетам українські літаки ефективніше збиватимуть як російські літаки та гелікоптери, так і крилаті ракети. Але є труднощі: ракета має співпрацювати з радаром літака, а західні системи дуже відрізняються від радянських, і поки «подружити» їх не вдається. Одна з головних причин, чому українська армія просить західні літаки — задля можливості ефективніше збивати російські ракети. Ймовірно, так США хочуть відкласти поставки Україні винищувачів.

Ми стежимо за ситуацією на фронті щодня. Підтримати «Бабель» можна коли завгодно і зараз теж:🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]