Олена Шуляк очолила «Слугу народу» за рік до війни та мала купу планів. А тепер вирішує суперечки між Миколою Тищенком і Марʼяною Безуглою, скорочує людей та думає про відставки міністрів

Ви очолили партію «Слуга народу» (СН) в листопаді минулого року, до війни, і у вас було багато різних планів. Як зараз функціонують осередки вашої партії та чи є у вас інформація про осередки, що залишилися на окупованих територіях?

Коли я очолила партію, у нас було зареєстровано 26 обласних організацій, які функціонували. У нас були великі плани з розвитку, ми планували відкривати міські, районні організації, залучати нових членів партії. Тому що станом на 15 листопада у нас була невелика кількість партійців — трохи понад тисячу. Коли були місцеві вибори, то СН отримала понад 6 400 депутатів місцевих, обласних, сільських, селищних рад. У нас було також 225 голів громад. Якщо порахувати з активом, який входить до «Зе!Жінок» і до «Зе!Молодіжки», то політична команда налічує понад 10 тисяч людей. А самих партійців було не дуже багато, тому були плани щодо партійного будівництва. Але війна зламала дуже багато планів, і з 24 лютого усі наші офіси працюють як гуманітарні хаби. Хтось більше працює з переселенцями, хтось — з евакуацією людей і наданням гуманітарної допомоги.

На жаль, є зруйновані офіси — у Маріуполі, Волновасі. Також ми не контролюємо офіси на Херсонщині, є такі офіси в Запорізькій області, частково у Харківській області. Але своїх 25 великих партійних офісів нам вдалося все ж таки зберегти. І в кожній обласній організації в нас є місце, куди можна прийти і запитати про допомогу.

У вас є інформація, як багато партійців залишилось на окупованих територіях або перейшли на бік ворога, як це було зі сумнозвісним депутатом СН Олексієм Ковальовим?

Ковальов — наш біль. На щастя, він не був членом партії СН. Але він був частиною нашої парламентської фракції, тому дійсно не хотілося б, щоб такі випадки були.

Двадцять восьмого квітня ми робили офіційну заяву до правоохоронних органів, зараз ми бачимо, що ДБР порушило кримінальну справу і активно її розслідує. Думаю, що суд дасть належну оцінку, щоб ми могли позбавити Ковальова мандата нардепа, тому що зараз немає жодного механізму як, не чекаючи рішення суду, це зробити.

Ми на постійному звʼязку з місцевими депутатами. У нас є декілька місцевих депутатів, здебільшого з Харківської та Луганської областей, до яких ми застосували імперативний мандат, тому що їх підозрюють у державній зраді. Ми дуже швидко реагуємо на такі речі, але нам хотілося б більше говорити про тих, хто служить у лавах ЗСУ, а це майже 400 місцевих депутатів. Про тих, хто працює на медичному фронті.

Тобто ви застосували імперативний мандат до депутатів, чия провина ще не доведена, це превентивна така дія?

Провина ще не доведена, але їм вже вручили підозру. Ми вважаємо, що це підстава застосувати імперативний мандат. Ми з головою нашої політради Давидом Арахамією довели до наших голів обласних організацій, що поки війна, імперативний мандат ми будемо застосовувати лише у двох випадках — коли є підозра у держзраді і корупційних діяннях. Інші питання, якщо вони повʼязані з політичними історіями, ми відкладаємо на потім.

Конфлікт між Миколою Тищенком і Марʼяною Безуглою — політична історія, з якою ви поки що не розбираєтесь?

Справа в тому, що до народних депутатів не можна застосовувати імперативний мандат. Нам би дуже цього хотілося, і ми про це говоримо ще з 2019 року, але чинне законодавство не дає можливості застосовувати ті процедури, які ми можемо застосувати до депутатів місцевого рівня. Ця практика [імперативного мандата] нова для нас, але я вважаю, що це один із дієвих механізмів, коли партія може швидко реагувати на ситуації, коли люди поводяться негідно. До Тищенка і Безуглої ми не можемо його застосовувати.

Я запитую навіть не з точки зору застосування імперативного мандата, а взагалі — чи розбиралися з цією історією, і яка ситуація з Закарпатським осередком тепер?

Мені здається, із Закарпатським осередком все буде добре. Я підписала розпорядження про призначення тимчасовим виконувачем обовʼязків [голови Закарпатської обласної організації «Слуги народу»] чинного голови обласної державної адміністрації [Віктора Микити]. І розпорядженням визначено, що до 19 жовтня йому потрібно буде обовʼязково провести конференцію, де буде визначено, чи осередком керуватиме він, а чи оберуть іншу людину.

Тобто у нього є три місяці, щоб переналагодити процеси в Закарпатській організації і обʼєднати усі рівні депутатів. У Віктора Микити є і довіра, і репутація у своєму регіоні. У нас уже є непоганий випадок, коли голова ОДА очолює і партійну організацію — це Максим Козицький у Львівській області. Тому сподіваюся, що призначення Микити — правильне рішення, що підтримується партійцями.

Із Закарпатською організацією розібрались, але я вас поверну до питання про політичну історію.

Марʼяна і Тищенко, так? Я зустрічалася з Марʼяною і я вивчала всі надані нею документи. Ми зараз працюємо ще додатково з правоохоронними органами, тому що Марʼяна наводить досить серйозні звинувачення стосовно співпраці з людьми, які мають певне відношення до військових частин. Безумовно, перед тим як робити ті чи інші висновки, цю інформацію потрібно перевіряти. Мені здається, що коли зараз Микола Тищенко не очолює обласну організацію, а є звичайним рядовим партійцем — це теж певна реакція на події у політичній партії.

Мова про виключення Тищенка з партії поки що не йде?

Ми зараз не говоримо про його виключення з партії. Марʼяна просить виключити його з фракції, але це питання може вирішуватися безпосередньо на фракції та за певним розпорядженням керівника фракції Давида Арахамії.

Ви нещодавно зустрічалися з Марʼяною Безуглою?

Так, кілька тижнів тому. Після того як вона написала заяву [в Нацполіцію], ми одразу зустрілися і дуже довго говорили по кожному епізоду, які мали відгук в її серці. І ми обговорювали там дуже детально багато речей.

Чи намагається зараз СН проводити телефонні опитування щодо довіри, першочергових проблем, ставлення до партії?

Ми зараз не проводимо ані соціологічних опитувань, ані медіамоніторингу, де згадують СН. Наші витрати сконцентровані на тому, щоб підтримувати діяльність наших регіональних осередків, щоб мати можливість виплачувати навіть мінімальну зарплату тим людям, які працюють 24/7, ми сплачуємо комунальні платежі, орендну плату за наші офіси, а соціологія, опитування — не первинні. Краще ми ці гроші витрачатимемо на підтримку Тероборони, Збройних сил.

Зараз партія отримує бюджетне фінансування?

Усі партії отримали бюджетне фінансування в рамках другого кварталу. Воно знижене, це не ті суми, про які можна було говорити раніше, але там мінімальні витрати, про які я вже говорила, їх можна витрачати зараз. У політичної партії є на балансі не тільки офіси, а й люди, які також працюють, вони повинні отримувати заробітну плату. Зарплати у нас не дуже високі, але не можна дуже різко залишати людей просто так на вулиці, особливо якщо вони задіяні в різних партійних активностях.

Вам довелося скорочувати людей під час війни?

Звичайно, ми дуже багато людей скоротили. З кимось призупинили контракти, тому що вважаємо, що, можливо, працюватимемо з цими людьми після перемоги. Є частина людей, з якими ми попрощалися, тому що закрили районні офіси. Наприклад, діяльність перенесено в обласний, а в районному — зупинено. Тримати людей в закритому офісі недоцільно.

В одному із своїх інтервʼю ви згадували, що перезапустите Полтавську обласну організацію, яку очолював депутат Олександр Трухін, який потрапив у скандал [детально про це — тут] з ДТП. У чому полягав перезапуск і чи перезапустите інші організації?

Розпорядженням я зняла Трухіна після того, як вийшли скандальні публікації. Також, як і у випадку з Закарпаттям, призначила на посаду тимчасового виконувача обовʼязків Олексія Устенка. І у нього теж було завдання провести конференцію через три місяці. Її якраз провели, він знайшов спільну мову і з нардепами, і з місцевими депутатами, і його обрали на партійній конференції, тож він вже повноправний очільник Полтавської організації. Зараз він також перезапустив і політичну раду обласної організації, створюється організаційний комітет.

Думаю, що найближчим часом будемо відкривати районні організації, тому що є запит від нардепів, які хочуть очолювати такі організації, займатися партійним будівництвом. Ми побачимо нових партійців, які не просто повʼязані з депутатською діяльністю всіх рівнів, але і з тими, хто працює як волонтер, допомагає армії, створює бізнес, вірить у СН і хоче бути її частиною.

Після війни у вас скільки може бути партійців, чи ви про таке навіть не думаєте?

Зрозуміла, що навіть невеликою командою можна робити дуже великі речі. Не хочу загадувати, бо у мене були плани на десять тисяч партійців, сотні відкритих організацій до кінця 2022 року, але війна зруйнувала всі плани. Зараз уже не важливо, скільки буде партійців — хто схоче долучитися, той долучиться. Ми будемо вимірювати нашу ефективність трошки іншими речами. Кількістю виготовлених бронежилетів. Наприклад, у нас один з депутатів СН на одному із закинутих промислових підприємств організував виробництво бронежилетів, які мають дуже гарну якість і попит у ЗСУ.

Ви говорите, що час від часу відвідуєте партійні організації у різних областях, як ви взагалі керуєте провладною партією під час війни?

Намагаюся двічі на місяць бувати в різних регіонах, але, на жаль, на сході це неможливо, тому що наші і Донецька, і Луганська організації переїхали з тимчасово окупованих областей. Але я думаю, що вже в серпні ми відкриємо офіс Донецької обласної організації в Кривому Розі, а офіс Луганської обласної організації — в Дніпрі. Офіс Херсонської обласної організації плануємо відкривати на Одещині, там дуже багато переселенців з Херсонщини, і є такий величезний запит.

У нас у партії також ще є два вищих керівних органи, один називається Національна рада громад, його очолює нардеп і керівник оборонного комітету Олександр Завітневич. Нещодавно ми проводили перше виїзне засідання на Житомирщині і працювали над тим, щоб отримати позитивний досвід саме Житомирської області від того, як займатися відбудовою. Житомирщина — перша з областей, яка буде відновлюватись за рахунок коштів іноземного уряду — Естонії. І наш очільник обласної організації Арсеній Пушкаренко має безпосередній стосунок до цих перемовин — до роботи з естонським урядом, обласною адміністрацією, послами. Тому ми зібралися, щоб поділитися досвідом. Мені здається важливим такий обмін досвідом між організаціями, коли можуть і поставити запитання, і похвалитися, а інколи, можливо, і пожалітися, тому що є на що жалітися, є певні проблеми, як і у всіх. Ми всі живі люди, але таке живе спілкування, воно точно обʼєднує, і точно більше про плюси і про ту енергію, яка дає можливість рухатися вперед.

Чи є зараз у партії мораторій на критику одне одного, як це було у владі в перші дні війни?

Ми дуже стараємося не критикувати. Намагаємось, і ви бачите таку нашу мʼяку риторику по Кабміну, хоча є за що критикувати і різних міністрів, і різні блоки, але критику треба залишати на «після перемоги», а зараз потрібно впрягатися і допомагати там, де ми бачимо, що така допомога потрібна.

З одного боку, ви маєте рацію, з іншого боку — критика допомагає визнати проблему, яка є, і почати працювати над її вирішенням. Кабмін наразі критикують через те, що він більше зосереджений на відбудові, але не вирішує проблеми сьогодення. Є питання оптимізації Кабміну, оптимізації міністерств або їх скорочення. І Кабмін не вирішує цю проблему. Чи будуть кадрові рішення?

Давайте по порядку. По-перше, займатися відбудовою — це точно не гріх, тому що сьогодні величезна кількість людей потребує відновлення житла. Величезна кількість людей не має куди повести своїх дітей до школи або садочка 1 вересня, і потрібно займатися відновленням цієї інфраструктури. Мені здається, що Кабмін зараз непогано справляється з задачею швидкого відновлення, адже з резервного фонду виділили гроші, щоб і транспортне сполучення в деокупованих областях було якнайшвидше запущене. Хотілося б, щоб трохи швидше ремонтували і домівки людей, які можна швидко поремонтувати: де можна вставити вікна, полагодити дах. Але там є певні бюрократичні перепони, які не дають нам робити це так швидко, як того б хотілося.

Тепер стосовно того, чи взагалі потребує змін модель фінансування Кабміну. Мені здається, що воєнний стан показав, що Кабмін має бути переформатований під час воєнного стану. Мені здається, ніхто навіть не міг уявити, що мільйони людей будуть переїжджати з одного місця на інше, що мільйони залишаться без домівок, а мільйони перетнуть кордон, і будемо тільки мріяти якнайшвидше їх повернути. І, звісно, структура Кабміну не була розрахована на те, щоб одночасно вирішувати таку кількість проблем переселенців.

Була історія, за яку нас дуже критикували — ми сформували депутатські групи і поїхали у країни, де найбільше наших переселенців. Але ми привезли дуже багато матеріалу і проводили наради з профільними міністрами. Нам є що показати і про що говорити. І ми пропонували створити, наприклад, агенцію, яка буде просто зараз займатися виключно проблемами переселенців. Наші пропозиції ми всі донесли. Поки що ми не бачимо створення такої агенції. Нам би, звичайно, хотілося, щоб це все вирішувалося в більш такому швидкому темпі.

Мені дуже не подобаються закиди, коли говорять, що треба скоротити чиновників. «А давайте ми їх скоротимо на 20—50%». Я вважаю, що це таке своєрідне шарлатанство. Щоб переформатовувати підходи і до роботи Кабміну, і до державної служби, потрібно переглядати весь функціонал. А потім уже дивитися, на скільки відсотків служба чи міністерство буде скорочене. Якісь міністерства можна буде обʼєднувати, якісь — ліквідовувати, а якісь можна буде створювати взагалі з новою функцією. Я знаю, що в Кабміні Михайло Федоров займається реформою державної служби. Нам як фракції ще не було презентовано жодних напрацювань. Але в Михайла є дуже позитивний досвід створення цифрових продуктів. І мені здається, що він точно підійде до цього питання більш фундаментально, і це не закінчиться простими фразами, що потрібно звільнити якусь певну кількість посадовців.

У вашої фракції зараз є комунікація з міністрами, з премʼєром, ви робите аудит за місяці війни?

Фракція постійно комунікує, у нас був і премʼєр-міністр України, у нас була і віцепремʼєр Ольга Стефанішина, коли ми ухвалювали відповідні законопроєкти напередодні отримання кандидатства в ЄС. І це закриті засідання фракції, і, звичайно, там ми критикуємо і можемо говорити різні навіть неприємні речі. Плюс коли ведуться погоджувальні наради, там беруть участь представники всіх інших фракцій і депутатських груп і на годину-півтори запрошують представників міністерств. Це зазвичай сам міністр. Спочатку він робить певну доповідь, а потім відповідає на запитання всіх. У СН точно немає монополії на спілкування з міністрами або з премʼєр-міністром. Спілкуються всі.

Публічно ви й справді не виносите цю критику. Але потім вона зʼявляється з посиланням на «джерела у провладних колах». І ці джерела говорять про те, що восени можлива відставка премʼєра Дениса Шмигаля, на його місце називають кілька кандидатів, наприклад Олександра Кубракова. Це дійсно так?

Зараз у фракції не обговорюється питання відставки пана Шмигаля.

Наостанок — про відбудову. Наразі Офіс президента презентує план відновлення, у якому вартість відновлення одного квадратного метра житла порахована на рівні 24 тис. грн. Ми говорили про це з Юрієм Голиком. Вартість однакова для Хмельницької області і для міста Києва. Як таке може бути?

Без поняття. Можна ставити питання Юрію Голику, що там пораховано. Цей план не презентувався в комітеті. Ми знаємо про існування такого плану. Він має право на життя. Але, знаєте, завжди буде питання: де брати гроші, як їх потім розподіляти і контролювати. І дуже добре, що там зроблений певний аудит. Інвентаризація того, що зруйновано, і що потрібно в першу чергу відновлювати, а що у другу.

Я особисто користуюся даними, які ми бачимо з інформаційних повідомлень, що їх передають громадяни України, які мають зруйноване житло, через мобільний застосунок або держпортал «Дії». На сьогодні це вже понад 6 мільйонів квадратних метрів. І ми розуміємо, що ця цифра збільшується і збільшується. Але ми очікуємо ухвалення в парламенті законопроєкту 7198, щоб ці заяви переходили на компенсацію. Але на сьогодні цих грошей недостатньо — ані з держбюджету, ані з місцевих. І їх не буде більше. Є тільки один вихід — працювати з міжнародними партнерами. Для цього нам на законодавчому рівні треба надати прозорі та чіткі механізми, як будуть витрачатися ці кошти. Ми готові створювати будь-які платформи: міжпарламентські платформи, міжурядові платформи — щоб напрацювати спільні рішення, зрозумілі для всіх, щоб мати нагляд за цими коштами.

У «Бабеля» теж було багато планів до війни, тепер — ще більше. Допоможіть нам їх втілити:

🔸 донат у гривні

🔸 у криптовалюті

🔸 PayPal: [email protected]

🔸 Patreon