Звідки взявся новий штам та чому його так назвали?
Новий варіант коронавірусу виявили у Ботсвані на початку листопада. Але вперше про нього заявили 25 листопада вчені із сусідньої ПАР, коли виявили та дослідили понад два десятки випадків інфікування. Саме вони й дійшли висновку, що це новий штам.
Наступного дня, 26 листопада, Технічна консультативна група ВООЗ з питань еволюції вірусів зареєструвала новий штам. ВООЗ позначає варіанти коронавірусу літерами грецького алфавіту, новий штам назвали 15-ю літерою — «Омікрон» (omicron). Щоправда, пропустили дві літери — ню (nu) та ксі (xi). Першу через те, що вона співзвучна з англійським словом «new» (новий), а другу — через те, що вона співзвучна з поширеним у Східній Азії імʼям. При цьому ВООЗ знову звинуватили у підіграванні Китаю, тому що імʼя китайського лідера Сі Цзіньпіна англійською пишеться як «Xi».
Але найголовніше — новий штам одразу віднесли до категорії «варіантів, які викликають стурбованість». Крім «Омікрона», до цієї групи входять ще чотири варіанти:
- «Дельта» — виявлений в Індії у жовтні 2020 року, він поширився по всьому світу. Сьогодні вважається найбільш домінантним та небезпечним.
- «Гама» — виявлений у Бразилії наприкінці 2020 року.
- «Бета» — виявлений у Південній Африці у грудні 2020 року.
- «Альфа» — виявлений у Великій Британії у жовтні 2020 року зі зразка, взятого за місяць до цього.
Що ВООЗ сказала про новий штам?
«Омікрон» став першим штамом, який внесли до категорії небезпечних після варіанта «Дельта», що зʼявився приблизно рік тому. Але наразі про нього відомо дуже мало. В оновленому повідомленні ВООЗ від 28 листопада йдеться про те, що поки неясно, чи може «Омікрон» передаватися швидше і викликати тяжче захворювання, ніж інші варіанти, включаючи «Дельту».
Також немає інформації про те, що симптоми «Омікрона» відрізняються від симптомів інших штамів. Перші повідомлення про зараження надійшли від студентів університетів. Це переважно молодь, у якої, як правило, хвороба протікає у легшій формі і часто безсимптомно. Тому поки зарано говорити про ступінь тяжкості варіанта «Омікрон».
За попередніми даними, люди, які вже перехворіли на ковід, мають вищі шанси заразитися саме «Омікроном», ніж іншими чотирма штамами із небезпечної групи. Але детальної інформації щодо цього поки немає. Так, у тих районах Південної Африки, де виявили цей варіант, кількість інфікованих зросла приблизно втричі на тиждень. Але наразі немає доказів, що це повʼязано саме з «Омікроном».
Достеменно відомо — «Омікрон» можна визначити за допомогою ПЛР-тестів, без трудомістких та дорогих аналізів. Саме тому південноафриканські вчені змогли так швидко виділити та відстежити поширення нового штаму.
«Учені в Південній Африці та в усьому світі проводять дослідження, щоб краще зрозуміти більшість аспектів «Омікрона», і ми продовжуватимемо ділитися результатами цих досліджень у міру їхньої появи», — йдеться у заяві ВООЗ.
То чому тоді «Омікрон» віднесли до небезпечної групи?
Через велику кількість мутацій. У «Омікрона» їх близько 50, причому понад 30 із них — у шипованому білку, за допомогою якого коронавірус проникає в організм людини. Деякі з цих мутацій вчені спостерігали раніше й дійшли висновку, що одні з них посилили здатність штаму «Бета» «обдурювати» вакцини, інші допомогли «Дельті» стати більш заразним.
Але це ще не все. У шипованому білку «Омікрона» виявили 26 унікальних мутацій. Для порівняння, у «Дельти» їх було 10, а у «Бети» — 6.
У білкового шипа коронавірусу різні області виконують певні функції. Є такі, що відповідають за «оману» імунного захисту організму людини. Саме тут і зосереджено більшість невивчених мутацій «Омікрона», каже Пенні Мур, вірусолог із Національного інституту інфекційних захворювань у Південній Африці.
Алекс Сігал, вірусолог із Африканського науково-дослідного інституту охорони здоровʼя, та його колеги вивели теорію того, як зʼявився «Омікрон». Простими словами це можна описати приблизно так. «Омікрон» походить від більш старого і майже зниклого штаму коронавірусу. Він близько року «ховався» в організмі людини з ослабленими імунітетом — швидше за все хворого на ВІЛ / СНІД. Увесь цей час вірус «тренувався» на слабкому імунітеті та накопичував еволюційні переваги. Допоки зрештою не вирішив «перекинутися» на одного з тих, хто контактував з його «носієм».
Чи можуть існуючі вакцини зупинити «Омікрон»?
Поки що точно незрозуміло, але попередні дані невтішні. Судячи з кількості нових мутацій, «Омікрон» справді може «обманювати» існуючі вакцини.
Наразі дослідження йдуть повним ходом. Десятки команд вчених у всьому світі працюють над цим і результати обіцяють надати вже за кілька тижнів. Команди доктора Мур і Сігала раніше за інших стикнулися з новим штамом, тому просунулися далі за інших. Вони вже вирощують копію живого «Омікрона» з усіма його новими мутаціями, яку тестуватимуть на крові повністю вакцинованих, а також тих, хто перехворів на ковід і отримав хоча б одну дозу вакцини.
Провідні виробники вакцин — Moderna, Pfizer-BioNTech, AstraZeneca, Johnson & Johnson — про всяк випадок готуються до найгіршого. Якщо їхні препарати виявляться неефективними, їх доведеться терміново модифікувати чи створювати нові. Якщо буде достатньо модифікації, тоді перевага буде у мРНК-вакцин Moderna та Pfizer-BioNTech.
У Pfizer обіцяють оновити свою вакцину через 100 днів після того, як отримають результати досліджень. Президент Moderna Стівен Хоге називає новий штам «сумішою Франкенштейна». За його словами, на оновлення та клінічні випробування існуючої вакцини Moderna піде приблизно три місяці. Паралельно всі компанії планують перевірити, наскільки ефективними будуть бустерні дози препаратів проти «Омікрона».
Як «Омікрон» поширюється світом?
Новий штам вже виявили у Великій Британії, Італії, Бельгії, Нідерландах, Португалії, Ізраїлі, Гонконгу, Канаді та інших країнах. Усі хворі нещодавно повернулися з африканських країн. Директор Національного інституту алергії та інфекційних захворювань, головний медичний радник Білого дому Ентоні Фаучі не виключає, що «Омікрон» вже проник і до США.
Стримувати поширення поки що планують відпрацьованим за час пандемії методом — заборонити поїздки з південної частини Африки, де виявили «Омікрон», і посилити правила вʼїзду для решти. Далі за всіх пішли Японія та Ізраїль — вони закрили кордони для всіх іноземців. В Україні всіх туристів з ПАР, Ботсвани, Лесото, Есватіні, Зімбабве, Намібії та Мозамбіку відправлятимуть на самоізоляцію. У південноафриканських країнах такі обмеження вважають несправедливими. Їх підтримує ВООЗ. Але після штаму «Бета», який минулого року поширився з ПАР, уряди інших країн не ризикують.
І що тепер робити?
Насамперед у ВООЗ закликають не панікувати та дочекатися результатів досліджень «Омікрона». А поки що варто додержуватися стандартних заходів: дотримуватись дистанції — мінімум метр, провітрювати приміщення, носити маску так, щоб вона закривала ніс, і найголовніше — вакцинуватися від коронавірусу.
Учені вважають, що навіть якщо «Омікрон» виявиться не таким небезпечним, розслаблятися не варто. Потрібно максимально підготуватися до нових можливих штамів. «Нам, напевно, доведеться вивчити ще кілька грецьких літер», — передбачив доктор Сігал.
Найкраща вакцина для «Бабеля» — ваш донат!