«На сайті по 10 разів на тиждень змінюється політика: то нікого не х*єсосимо, то всіх і вони з усім згодні». Двоє колишніх співробітників сайту «Букви» докладно розповідають, як він влаштований зсередини

Автори:
Катерина Коберник, Євген Спірін
Дата:
«На сайті по 10 разів на тиждень змінюється політика: то нікого не х*єсосимо, то всіх — і вони з усім згодні». Двоє колишніх співробітників сайту «Букви» докладно розповідають, як він влаштований зсередини

Владислав Волков (ліворуч) та Олексій Краковський.

Бандус Катерина / «Бабель»

Уранці 23 листопада у соціальних мережах видання «Букви» зʼявилися однакові пости — колектив заявив, що залишає видання. Засновників і співвласників «Букв» — Катерину Рошук і Петра Терентьєва — звинуватили у втручанні в редполітику, образах співробітників, невиплаті зарплат і звільненнях без причини. Трохи пізніше з Facebook і Telegram пости зникли. Одна з журналісток, які звільнилися, Анастасія Печенюк розповіла, що пішли 6 з 15 людей: вона, ще троє редакторів новинної стрічки і два СММ-ники. До вечора того ж дня на «Буквах» зʼявилася офіційна заява. У ній пости в соцмережах назвали «атакою на видання», а СММ-ника Владислава Волкова звинуватили в небажанні повертати $1 400, які він нібито позичив у Терентьєва на лікування. Рошук заявила, що частина редакції погано працювала, і тому сайт виключили з «білого списку» ЗМІ за версією Інституту масової інформації (ІМІ). Двадцять четвертого листопада Волков написав великий пост у Facebook. До колишніх звинувачень додалася джинса на користь відомих політиків і багато іншого. На сайті знову заявили, що все це неправда, «Букви» атакує влада та політтехнолог Володимир Петров (ось про кого йдеться). Катерина Коберник та Євген Спірін зустрілися з колишніми співробітниками «Букв» Владиславом Волковим та Олексієм Краковським. Вони розповіли свою версію того, як сайт був влаштований зсередини, на кого насправді працювала редакція і репутацію кого знищували засновники «Букв». Частину інформації нам підтвердили інші співробітники сайту, частину — ми знайшли в робочому листуванні. Деякі факти перевірити зараз неможливо.

Коберник: Як і коли ви потрапили до «Букв»?

Краковський: Я працював у «Буквах» з початку 2015 року до грудня 2017-го, з першого дня. Починав журналістом, вів соцмережі, робив фактчекінг, знімав відео та фото.

Волков: Я прийшов до «Букв» у 2016-му. Спочатку займався «ботівництвом», потім став СММ-ником.

Краковський: Я мав стосунок до клубу «Арсенал», у якому ліваки, анархісти чи лояльні до лівих. Восени 2014 року зʼявився Петро Терентьєв. Його представили журналістом «112 каналу», сказали, що він може висвітлювати акції клубу. Уперше ми зустрілися на одній з акцій. Він сказав, що ми йому подобаємось і що він симпатизує лівакам й антифа. Під кінець 2014 року Терентьєв сказав мені: «Я робитиму медіапроєкт, є така собі Катерина Рошук, чи не хочеш ти спробувати себе в журналістиці?» Я колись був журналістом, ідея сподобалася, у лютому 2015-го ми запустили «Букви». У видання потрібні були люди, і я підтягнув хлопців з «Арсеналу». На чолі стояв Петро Терентьєв, розподіляв гроші.

Коберник: Він сказав, чиї гроші?

Волков: Він говорив і каже, що гроші його.

Краковський: Це недалеко від правди, гроші можуть бути їхні з Рошук. Фактів, що Олександр Грановський та Ігор Кононенко дали пачку грошей, немає. Але є Павло Фукс. Він хотів відбілити свою репутацію і запитав у друга Грановського, чи немає знайомих піарників, яких можна залучити. Той порадив Рошук і Терентьєва, і вони познайомилися. Це мої припущення.

Катерина Рошук стверджує, що «Букви» фінансують вона та Петро Терентьєв. З Павлом Фуксом вона працює в агентстві Reputation Security, але до видання ні Фукс, ні його гроші не мають стосунку.

Бандус Катерина / «Бабель»

Коберник: Скільки людей було на старті проєкту?

Краковський: Троє. Я писав тексти, ще одна людина робила фото та відповідала за сайт. Терентьєв себе позиціонував як лівак. Він казав: «В Україні ніхто не пише про ультраправих», до 2017-го так і було. Терентьєв запропонував писати, що є хороші та погані. Наприклад, є ультраправі в полку «Азов», є расисти, нацисти, які тікають з РФ. І ми про це писали. Це заходило, приходила аудиторія, яка говорила: «Ми не знали», й аудиторія, яка говорила: «Ви все брешете». Був конфлікт, зростав трафік. Була жива дискусія, і ми запамʼятовувалися людям.

Коберник: Ви зробили ставку на агресивні тексти. Які ще настанови були від Терентьєва?

Краковський: У 2015 році розпочався конфлікт БПП і «Народного фронту», говорили про відставку Арсенія Яценюка. Терентьєв мені сказав, що зустрічався з Грановським і, можливо, з Анатолієм Матіосом, з якимись співробітниками СБУ. Вони нібито скаржилися, що треба звільняти Яценюка, але він лякає всіх Арсеном Аваковим, а той підімʼяв під себе нацистів. І якщо почати хитати Яценюка, Аваков виведе на Банкову нацистів, і невідомо, як це нейтралізувати. Ось наше завдання [від Терентьєва]: по-перше сказати, що Аваков підімʼяв нацистів, а по-друге, писати, що вийдуть не герої АТО, а ультраправі Сергія Коротких.

Бандус Катерина / «Бабель»

Коберник: Як це «клієнти «Букв»?

Волков: Як, приходили до Каті Рошук і казали: «Ми хочемо, щоб ви нас відбілювали».

Краковський: Вона пропонувала кілька варіантів. Говорила: «У мене є чистий, золотий сайт «Букви» — це коштує одну суму. Але за гроші я можу занести матеріал на якийсь смітник на кшталт «Антикору». За багато грошей можу занести на сайт із нормальною репутацією». Ще пропонувала розкрутити акаунт у соцмережах, наприклад у Facebook. Мер, депутат або бізнесмен сам не писатиме в соцмережі. Це робили члени редакції. Писали текст, погоджували з клієнтом, далі треба було його розкрутити. Тут вступали боти. Накручували сотні лайків із лівих акаунтів. [Павло] Фукс же не відкриватиме ці акаунти та не перевірятиме, боти вони чи ні. Йому досить чесних слів чесної Каті Рошук. Вона йому казала, що це живі люди. За це виставлявся цінник.

Волков: Був у нас клієнт з Одеси, прізвище не пригадую.

Краковський: Платив $5 тисяч на місяць. Цифри бачив, а [популярності] в житті не відчував. Він хотів найняти СММ-ника, щоб було дешевше, але Терентьєв його відмовив. Потім Терентьєв приходив до редакції і говорив: «Я ж про вас дбаю, щоб у редакції гроші були». Але за кожного клієнта ми отримували $100 доплат. Тобто була ставка за роботу у «Буквах» і $100 за клієнта.

Волков: Людина, яка все писала на канал Фукса, отримувала $100 на місяць саме за цю роботу.

Катерина Рошук каже, що платила редакторам сайту 14 000 гривень та ще 8 000 гривень на місяць за те, що вони допомагали вести Telegram-канали Павла Фукса (в неробочий час). За словами Рошук, редакція купувала співробітникам телефони, ноутбуки та дарувала на свята по $100.

Спірін: Владе, ти опублікував у своєму пості скрин, де Рошук тобі каже накрутити перегляди тексту з Фуксом за копійки.

Волков: Це було його проплачене інтервʼю на «Цензорі». Там видно перегляди, Рошук просила мене докрутити. Я знайшов якісний метод, скинув ціну, вона сказала: «Дорого».

Коберник: А були білі чи чорні списки — про цих не пишемо нічого, а про цих тільки добре?

Краковський: Списків не було, але, наприклад, про Юлію Мендель говорили, що вона негарна, погано вдягається, погано говорить. Редакція вирішувала: «Та хто вона така, звідки вона взялася». І починалися субʼєктивність, сексизм, обʼєктивація, дискримінація. У редакції вироблялося негативне ставлення. Взагалі, якщо раптом редактор хотів поставити щось від себе, але це суперечило особистим поглядам Терентьєва чи Рошук, одразу виникали проблеми, аж до звільнення.

«Букви» було одним із перших видань, яке написало, пославшись на відео з Геннадієм Балашовим, що «Мендель вагітна від Зеленського».

Коберник: У «Буквах» були люди, про яких ви достеменно знали, що погано писати не можна? Погані новини про Порошенка ви могли поставити?

Волков: Ні.

Коберник: Вам про це говорили чи було зрозуміло за атмосферою в редакції?

Краковський: За атмосферою. Прямих вказівок не було, але, знову ж таки, склався такий колектив. Я лояльно ставився до Порошенка, бо сприймав його як останній оплот захисту від ультраправих.

Коберник: Джинса була?

Краковський: Був випадок із призначенням у Вінниці начальника міської поліції Антона Шевцова. Його майже призначили, але спливли фото, де він у Севастополі зі своїм дідом і з георгіївською стрічкою. Підключили місцевих активістів, вони кричали, що Шевцов — ватник. Він став клієнтом «Букв». Нам пояснили ситуацію, сказали, що Шевцов — свій чувак, просто підтримував діда на мітингу.

Коберник: Хто пояснив?

Краковський: Терентьєв і Рошук. Дали завдання — зробити інтервʼю Шевцова на «Буквах» і далі вже «розігнати» у Facebook, підключити ботоферми, щоб вони воювали з активістами, які у Вінниці були проти призначення Шевцова.

Бандус Катерина / «Бабель»

Спірін: Скільки у тебе в ботофермі було акаунтів?

Волков: У Facebook штук 20, у Twitter до 100.

Коберник: Тисяч?

Волков: Ні, просто 20—100 сторінок. Ті, на які ти заходиш, пишеш коментарі, заносиш лідерам думок.

Коберник: Що означає «заносиш лідерам думок»?

Волков: Ідеш до них у коментарі, додаєшся у друзі, і коли спільні друзі зʼявляються, закидаєш матеріал, який зараз розганяється, із тегами «як ви до цього ставитеся» чи «прокоментуєте».

Коберник: Зачекайте, 20 або 100 облікових записів — це дуже мало лайків.

Волков: Лайки — це зовсім інше, є купа сервісів з накрутки лайків.

Краковський: Хочу повернутись до джинси. Звичайний користувач заходить на сайт, бачить стрічку новин на «Буквах». Там якийсь фешн, кросівки, що приготувати, погода й тут інтервʼю з Шевцовим — так маскується джинса та «заказло». Людина читає «кросівки, кросівки, кросівки», хоп, позиція Гройсмана чи, хоп, позиція Порошенка. Це все маніпуляція.

Коберник: Щодо ботів, виходить, що у пік у вас було до 100 сторінок, так?

Волков: Сторінки створювали видимість коментарів. Боти були як живі люди.

Коберник: Чи ви заповнювали ці сторінки?

Волков: Це робили близько 5 людей, які вели ці сторінки.

Коберник: У вас були KPI, кому ви накручували лайки?

Волков: Рошук накручували.

Коберник: Скільки ви накручували Рошук?

Волков: Коли як. Якщо якась дуже гучна новина, вона просила 100–200 лайків, коли щось дрібне ― 50.

Коберник: Скільки це коштувало?

Волков: Копійки, 100 лайків — це 20 гривень. Рошук має 13 тисяч підписників і 5 тисяч прихованих друзів, це мертва аудиторія, якщо є живі люди, то позиція Рошук їм нецікава. Можна порівняти Telegram «Букв», скільки було переглядів і скільки стало зараз. Там я теж накручував пости.

Коберник: А скільки ви нагнали до Telegram людей?

Волков: Майже всіх.

Коберник: Чому Терентьєв раптом сам став СММ-ником «Букв»?

Волков: Тому що вважає, що наша стратегія була неправильною, хоч у нас було постійне стабільне зростання, невисоке — 1–3% на тиждень. Але вирішили, що СММ-команда погано працює, і в Петі вийде краще, він почав грубити читачам, заливати меми з [Сергієм] Лещенком та Мендель і сварився з аудиторією. Зрозуміло, що це зайде, тому що почнуть скринити і репостити, мовляв, подивіться який придурок і що коїться. Весь Twitter та Facebook запитували: що з СММ-ником «Букв»? Терентьєв кидав це в робочий чат і казав: «Дивіться, які ви дебіли, а який я красень, у мене зростають охоплення». Охоплення зросли, бо писали, що у «Буквах» СММ-ник — школяр безграмотний.

Коберник: Ботівництво, як напрямок «Букв» — це що?

Волков: Розганяли пости та срачі, головне, щоб бот був схожий на живу людину, і все це розганялося через великі політичні групи: «Диванна сотня», «Патріоти України». У «Букв» за рахунок цих «Диванних сотень» дуже зросла аудиторія.

Коберник: Які були гучні кампанії, котрі вистрілили?

Краковський: Історія з Лещенком. Це зараз є за що його лаяти, а тоді був собі білий журналіст Сергій Лещенко. До речі, «Букви» вважають, що це суто їхня заслуга — хейт Лещенка. Були ж «Єврооптимісти», інтереси грантової тусовки, наприклад Соболєва, того ж Лещенка та Заліщук ставали вищими, ніж інтереси фракції БПП, але виключити Лещенка, Найєма та Заліщук не могли, бо тоді розвалиться коаліція, і доводилося їх терпіти. Вирішили створити довкола них негатив. В Україні досить консервативне, ксенофобське, гомофобне суспільство, і важко сказати, що Найєм узяв гроші, простіше сказати, що Найєм — циган та пуштун.

Нібито листування Терентьєва з редакцією.

Коберник: Як на «Буквах» це транслювали?

Краковський: Терентьєв десь підібрав чутку, що Лещенко гомосексуал, жодних доказів цього не було.

Спірін: Вам сказали: пишіть, що Лещенко гей?

Краковський та Волков: Боти розганяли.

Спірін: Боти [«Букв», тобто СММ-відділ] ходили групами і писали?

Краковський та Волков: Так.

Коберник: Але ці боти були першоджерелом, не «Букви»?

Спірін: Я просто хочу зрозуміти схему. Ось боти йдуть до групи «Що там у ПАП» і пишуть пост «Лещенко ― гей». І «Букви» потім кажуть: «соцмережі повідомили».

Волков: Реакція соцмереж, так.

Краковський: Реакція соцмереж це важливо, так. І ось на прикладі Заліщук. У неї свого часу був «чорний» коханець.

Волков: Афроамериканець, попрошу.

Краковський: «Чорнильниця», «підстилка», «як вона може» — ось таке про неї писали. І ще, що взагалі вона — колишня дружина Лещенка. От усе й зійшлося: Лещенко — гей, а вона — «чорнильниця». І паралельно ось Найєм — це хач. Тусовка. Взагалі, треба було створювати навколо «Єврооптимістів» негативний образ.

Друге — був [Віталій] Шабунін, було Національне антикорупційне бюро, була громадська рада НАБУ, яку формував Шабунін, були його активісти з ЦПК. НАБУ вставляло палки в колеса Порошенкові. Кононенко поскаржився Терентьєву, спитав, що можна зробити з Шабуніним. Терентьєв дістав меседжі про [Джорджа] Сороса. На «Буквах» є ряд матеріалів про грантові організації, «грантососи». Терентьєв довгий час у 2015 році писав пости про те, що десь у світі є аферист Джордж Сорос, у якого вливає гроші Демократична партія США, а він за ці гроші створює мережу активістів у всьому світі, за допомогою якої він хитає громадську думку та шантажує місцевих політиків. І все зійшлося: «Єврооптимісти» та Шабунін отримували грантову допомогу від USAID та влаштовували Порошенкогейт. Отже протистояння старої тусовки олігархів та цієї грантової тусовки розпочалося давно, приблизно ще з 2015 року. І все це через Порошенка, через скарги Кононенка, це взагалі не зараз вигадали і не [Олександр] Дубінський.

Бандус Катерина / «Бабель»

Коберник: А у вас було завдання розганяти меми, жарти, пости безпосередньо серед депутатів?

Волков: Звісно.

Коберник: Депутати блоку Порошенка дуже часто репостили «Букви», як це відбувалося?

Волков: Депутати читають «Букви» та репостять «Букви», особливо депутати БПП.

Коберник: Тобто, спеціально ніхто не заносив?

Волков: Ну, конкретно БПП-шним — ні. Але мем про Лещенка заносився Лещенку і всьому оточенню Лещенка.

Коберник: Я так розумію, що ви частково поділяли цю ідеологію і якісь речі вам здавалися логічними?

Краковський: Так, єдине, неприємно бути причетним до справи Вʼячеслава Соболєва, у якого застрелили сина. Справді, ця історія повʼязана з «Буквами».

Коберник: Розкажіть коротко про це.

Краковський: Вʼячеслав Соболєв із Донецька, виїхав на початку окупації. У нього є чи була мережа супермаркетів «Обжора». У якийсь момент Терентьєв пише: «Є такий ватний депутат, він у «ДНР» сплачує податки, тут переховується. На нього порушили кримінальну справу, і він сьогодні вночі втікатиме з країни. Поїдьте в аеропорт і поставте йому запитання». Ми його зустріли, почали ставити запитання на камеру. Було видно, що йому неприємно. Він щось ляпнув і пішов. І в результаті хтось найняв кілера, а той схибив і потрапив у сина Соболєва. Відразу ж після вбивства він звинуватив у цьому Грановського та «Букви».

Волков: Хоча на той час ми давно вже його не чіпали.

Бандус Катерина / «Бабель»

Коберник: Чи була після вбивства якась розмова в редакції?

Краковський: Я на той момент уже пішов.

Коберник: Чому ви вирішили піти?

Краковський: Останньою краплею стали гроші. Я з самого початку працював за копійки. Перший рік — за шість тисяч гривень. За рік — девʼять тисяч гривень — $400. Потім були вибори Кононенка, і ми ними щільно зайнялися.

Волков: Я працював три місяці у пресслужбі Кононенка у 2019 році.

Краковський: У 2017 році Кононенко звернувся до «Букв». Сказав, що йому потрібен прессекретар, а згодом і вся передвиборка по округу. І Терентьєв продав СММ-ника Волкова у прессекретарі Кононенкові. Офіційно його влаштували до офісу БПП, а у «Буквах» він працював неофіційно. Кононенко мав головну умову — людина повинна бути повʼязана з [Терентьєвим і Рошук], але [з «Буквами»] не асоціюватися.

Волков: Ми зустрічалися втрьох: я, Терентьєв та Кононенко. І Кононенко запитував мене, чим я займаюся.

Коберник: Які завдання були?

Волков: Продзвонювати весь 94 округ. Спілкуватись із пресою, щоб вони були лояльні, публікували пресрелізи. Виводити на розмову, що преса [публікує релізи] за гроші. Ці розмови записувалися і скидалися Терентьєву та Кононенку. Згодом людей із преси шантажували, що ці записи опублікують, якщо вони не опублікують наші матеріали.

Коберник: І багато хто просив у вас гроші за публікації релізів?

Волков: Ну умовно із 50 ЗМІ 5–6 просили.

Коберник: А чи відомі це були ЗМІ?

Волков: Ні, це були місцеві ЗМІ при різних сільрадах. Це взагалі вийшло випадково. У мене просто всі розмови записувалися, і одна людина запропонувала опублікувати [пресреліз] за гроші. Я передав це Терентьєву, і він вирішив, що схема робоча.

Краковський: Паралельно велися переговори щодо бюджету [кампанії Кононенка] під вибори. Рошуки хотіли його повністю вести, щоб можна було десь попиляти, наприклад, зробити посаду аналітика. І мені Терентьєв каже: «Беремо тебе аналітиком і ставимо тобі $1000 зарплати. Але візьмемо ще одну людину на таку ж посаду, скажемо їй, що зарплата $800, а $200 накинемо тобі зверху до тисячі». І от коли все начебто було погоджено щодо бюджету, Кононенко сказав, що у нього таких грошей немає. І зрозуміло, що це вони мені давали $800–1000, а йому могли зарядити $4 000, $5 000, $10 000.

Бандус Катерина / «Бабель»

Спірін: Невеликий офтоп, чому ви весь час кажете «Рошуки», а не, наприклад, «Терентьєви» або просто на прізвище?

Волков: Бо Катя головна.

Краковський: Терентьєв нічого собою не являє. Він не приводить інвесторів, він не має звʼязків. Усе будується на успіху Катерини Рошук. Вона може вигадати схему, вирішує все про гроші.

Коберник: Сайт був гарною вивіскою для всіх цих чорних піар-кампаній?

Краковський: Так, редакція не мала особливого стосунку до цього. Вони майже нічого не знали.

Коберник: Але ж журналісти бачили, які тексти зʼявляються на сайті.

Краковський: Так, журналіст бачить, але що він вдіє?

Коберник: Редактори писали джинсу?

Волков: Редактори — у тому числі. Останні роки зо три все писали редактори. А раніше були люди у СММ-відділі, які могли писати.

Краковський: Цьому є пояснення — редактор у штаті, і якщо йому дають завдання, він має написати. А «мурзилка» — поза штатом, і йому треба платити додатково.

Коберник: Давайте далі, кампанія Кононенка провалилася, на окрузі він програв [Олександру] Дубінському. Чи був якийсь розбір у редакції?

Волков: Кампанія провалилася на півдорозі. Льоша вже сказав, що Терентьєв запросив більше грошей, Кононенко відмовився — і ми розійшлися, я звільнився. Два чи три місяці там пропрацював.

Краковський: Але під самі вибори Терентьєв ще наймав людей, щоб робити ці знамениті написи «Дубінський не гей». Чому саме про це? Бо розповідати людині у Василькові про квартири та машини Дубінського — це складно. А якщо акцентувати на тому, що він не гей, людина більше поведеться. Але в результаті все одно виграв Дубінський, і тут здібності Терентьєва нормально розганяти хоча б чорнуху — як би під питанням.

Також «Букви» вели кампанію [Олександра] Грановського у Харкові. Там більше через СММ, без активу. Підключали [харківського] блогера Олену Монову.

Волков: Грановським наш СММ-відділ особливо не займався. Ботівництва не було.

Спірін: А графіті «Дубінський не гей» хто робив?

Волков: СММ.

Краковський: Скільки можна було бруду накопати на Дубінського, але Терентьєв вважав, що краще битиме на це, нехай той потім виправдовується.

Бандус Катерина / «Бабель»

Спірін: І СММ-ники ходили малювати це?

Волков: Другий СММ-ник знайшов людину, яка за 600 гривень весь Київ замалювала.

Коберник: Що сталося, коли прийшов Зеленський? Рошук на своїй сторінці у Facebook та «Букви» відверто його знищували.

Волков: На передвиборці проти Зеленського було дуже багато чорнухи та «заказла». У всьому місті розклеювали стікери «Зеленський наркоман».

Коберник: Хто це робив?

Волков: СММ-відділ.

Коберник: А редакція?

Волков: Редакція взагалі не при справах.

Коберник: Скільки людей тоді було у СММ-відділі?

Волков: 4—5.

Коберник: Хто і як вам пояснював, навіщо ви це робите?

Влад: Ми з одним хлопцем, який теж займався СММ і зараз не хоче говорити, спілкувалися безпосередньо з Терентьєвим та обговорювали, як загнобити Зеленського.

Коберник: Ви це робили чому? Бо підтримували Порошенка і, відповідно, хотіли знизити рейтинг Зеленського?

Волков: Ні, ідея [у Терентьєва] була іншою, на кшталт «ми не за Порошенка, але ми опозиція, а опозиції належить принижувати владу, бо люди владою завжди невдоволені».

Краковський: Це ідея, а на практиці все було трохи інакше. Наприклад, було прохання накрутити 4 тисячі [переглядів] фотографії Фукса, який голосує за Зеленського. Так, зараз Зеленський проти Фукса ввів санкції, Фукс — жорстка опозиція, але на той момент він був одним з тих, завдяки кому Зеленський переміг. Тобто була порохоботська аудиторія, проходять вибори, і власники порохоботського сайту починають працювати з людьми, які повʼязані з Зеленським. Але своїй аудиторії вони продовжують розповідати, що вони в опозиції — ну таке.

Бандус Катерина / «Бабель»

Коберник: Звідки взялася історія про вагітність [Юлії] Мендель?

Волков: Це не ми. Але, наприклад, Зеленський мав пресуху на якомусь лужку. Зеленський вийшов у туалет, і на «Буквах» одразу ціла новина — «Зеленський пішов попісяти».

Краковський: Коротше, будь-який факап, не економічний, не політичний, швидко згодовувався аудиторії.

Коберник: Давайте перейдемо до IMI – його репутація постраждала від цього скандалу. Інститут включав «Букви» у топ якісних ЗМІ (позиція глави IMI Оксани Романюк із цього приводу тут). У редакції щось розповідали про те, як сайт потрапив до цього рейтингу і чому це важливо?

Краковський: Тут треба трохи відмотати назад. Незважаючи на те, що Терентьєв довго демонізував «соросят» і «грантососів», бо він мав таке партійне завдання від БПП, у якийсь момент виявилося, що ЗМІ має бути «білим» і під нього можна залучати якісь гранти. А для грантів потрібна певна репутація. І в якийсь момент Терентьєв справді припинив усілякі расистські висловлювання, гомофобські жарти, на сайті почали висвітлювати всі ЛГБТ-акції. Різко змінилася редакційна політика з гуманітарних питань, скажімо так. Він дуже хотів увійти в тусовку чистих журналістів і отримувати гранти. І, наприклад, побиття [Олександра] Кужельного грало йому на руку… Він хотів якось почати асоціюватися з [Наталею] Лігачовою, [Оксаною] Романюк чи [Юлією] Мостовою. Говорив, що вони для нього авторитети, хоча ще зовсім недавно [Анатолій] Гриценко був одним із головних ворогів, а Мостова [за його словами] була замовницею. Ось так змінювалася його думка, залежно від вигоди.

Волков: Те саме з [Михеілом] Саакашвілі. Коли він воював з Порошенком, «Букви» його пригнічували, а тепер, коли він сидить у Грузії, «Букви» його підтримують. А колись Терентьєв за гроші Кононенка наймав людей, щоб вони розклеювали стікери з агітацією за Саакашкілі. Їх клеїли на шибки машин, і люди, очікувано, ненавиділи Саакашвілі. Але цим сторонні люди займалися.

Бандус Катерина / «Бабель»

Коберник: Давайте про останні події, чому ви вирішили розповісти про все лише зараз?

Волков: Через токсичну атмосферу: близько 11 людей за два місяці пішли — це крім шести, які ось зараз пішли.

Коберник: Але й раніше, з ваших слів, усе було дуже погано.

Волков: Останні два тижні якась фігня почалася, особисті образи редакторів. Петя давав лінк, редактор перепитував, а Петя казав: «Ти тупорила? Не тямиш?» Хтось звільнявся, а хтось винаймає квартиру і не міг просто так піти.

Краковський: Є теорія, чому так «рвало»: мабуть, у Рошуків закінчилися клієнти, тільки Фукс гроші й дає.

Коберник: Якщо Фукс це прочитає, йому, мабуть, буде прикро.

Волков: Учора був пост [Фукса] вночі, але за перші три години було нуль переглядів, тому що всі накрутки робив я, а нова людина не вміє. Лише за чотири години роздуплився, але випадково накрутив дизлайки.

Коберник: Чому Рошук пише, що їх мочить Володимир Петров [якщо не знаєте, хто це, то ось профайл]?

Краковський переказав нам історію, яку в цьому відео розповідає сам Петров, — ви можете послухати перші 4 хвилини.

Коли команда пішла із сайту, Петров вирішив підіграти. А може, йому хочеться думати, що він вплинув на скандал, але Петров до цього стосунку не має. Його люди, до речі, пропонували нам дати їм інтервʼю — ми відмовилися, аби точно з ними не асоціюватися.

Коберник: У кого виникла ідея, що час іти саме зараз?

Волков: Я планував допрацювати до кінця місяця, забрати зарплату та попрощатися. Тепер зарплату не заберу.

Коберник: Я так розумію, ніхто її тепер не отримає.

Волков: Редактори отримали, їм платили раз на тиждень на картку. СММ отримував один раз на місяць. Я з редакторами не змовлявся, але мені написала [редактор Анастасія] Печенюк, що вони одержують зарплату і всі йдуть. І я зрозумів, що морально не виводжу, і теж вирішив піти. Мене додали в чат тих, хто йде. Я сказав, що планую написати прощальний пост. Написав.

Коберник: Коли ти писав пост, напевно, зважаючи на досвід спілкування, розумів, що Терентьєв погрожуватиме. Твій пост — це помста чи про справедливість?

Волков: Ні, помсти не було, сильно накипіло. Два місяці тому пішов один із СММ-ників. Я працював з 8 ранку до 12-ї ночі. Мені пообіцяли, що буде надбавка та зростання зарплати. Наприкінці місяця дали звичайну зарплату, я перестав виходити на другу зміну. Мені Рошук написала, що ще вдвічі уріжуть зарплату. Я вирішив піти. У пості нічого такого не було. Але після нього почалися погрози, писали батькам, що мене посадять.

Спірін: Терентьєв тобі дзвонив?

Волков: З ранку до вечора, але я не спілкувався з ним, знаю, що він усі розмови записує.

Краковський: Зараз нам багато пишуть: як ви могли працювати у такому виданні. Здорові люди розуміють як. Ні для кого це не стане відкриттям. Нас звинувачують у тому, що ми терпіли за гроші. Але для мене вся ця історія довго видавалася органічною, була якась спільна ідея. Я вірив, що Порошенко стоїть муром. Якщо він піде, країну захоплять «праві». Я взагалі за копійки працював. Я отримував $400 доларів, а вони купували собі Mercedes із салону. Вони кожні два місяці їздять до Європи, живуть у США по чотири місяці.

Бандус Катерина / «Бабель»

Коберник: Багато журналістів не розуміють, як взагалі можна це все робити. А ви самі вважаєте себе журналістами?

Краковський: Ні.

Волков: Ні, я СММ-ник і маркетолог.

Краковський: Мені здається, я дотримувався стандартів у матеріалах. Якщо не було пруфів, то я перевіряв. Я хочу парирувати журналістам: а в яких виданнях ви працюєте? Добре, коли людина працює у грантовому ЗМІ і може вдягти біле пальто та сказати, що вона пише незалежні тексти. Є Bihus, ніхто не може дорікнути, що вони нечесні. Але постає питання: звідки у них флешки із таємною інформацією для розслідувань? Нам дорікають, але де Bihus, а де СММ «Букв». Тобто ми знаходимося на дні піраміди, а ті, хто на вершині — їм не можна дорікати, вони є недоторканними. Була б можливість, я цим не займався б.

Коберник: Але є куди піти на ринку, де немає такого ставлення, таких завдань.

Краковський: Ні, маю невеликий стаж роботи. Я був у тіні, писав під псевдонімом. Я ― ноунейм. Коли я пішов із «Букв», мені було 32 роки. Я відправляв резюме і намагався влаштуватися у «Телекритику», але мені відмовили.

Спірін: Владе, але маркетологи та СММ-ники потрібні в багатьох місцях, чому ти не пішов раніше?

Волков: У нас була команда, і ми всі разом не пішли, ми трималися одне за одного.

Краковський: Якоїсь миті був драйв.

Спірін: Мутки — це весело?

Краковський: Так.

Коберник: Скільки людей лишилося на сайті?

Волков: Пʼятеро, двоє з них — Владислава Діденко та її чоловік Назар. Вони прийшли після виборів Зеленського і спочатку робили чорнуху про нього безплатно, а потім Петя взяв їх на роботу. Владиславі не раз скидали скрини, де Терентьєв називає її тупорилою свинею. Але Петя для неї ідол, вони поклоняються йому. На сайті по 10 разів на тиждень змінюється політика: то нікого не х*єсосимо, то всіх — і вони з усім погоджуються.

Краковський: Вам це складно зрозуміти, але на сайті люди не бачать одне одного. До них в особисті приходять Терентьєв та Рошук і капають на мізки, обмовляють людей. Врешті всі одне одному не довіряють, створюється така атмосфера, де всі покірні.

Ще цікаво, сайт «Букв» спочатку був російською, і вони дуже не хотіли українську версію. Катя [Рошук] поза Facebook спілкується російською — це видно по скринах з робочих чатів. Але враз вони усвідомили ідентичність і тепер усім висувають «чому не державною» — це також добре характеризує їх і їхній патріотизм.

А загалом ця історія пояснює, що відбувається у вашій медіаіндустрії. Аудиторія не надто стежить, що там пишуть на сайті. Її більше цікавлять соцмережі та чорнушні жарти про Мендель, порохоботську [аудиторію] принаймні. Людей не турбують реальні факти. Вони живуть емоціями, і ці емоції такі як Терентьєв їм добре продають.

У нас немає жодних агентств, а редакційна політика ніколи не змінюється — щоб так було й надалі, нам дуже потрібен ваш донат.

Бандус Катерина / «Бабель»