72 роки тому вийшов роман «1984» Джорджа Орвелла про суспільство тотального контролю і цензури. Ось пʼять технологічних передбачень автора, які стали реальністю

Автор:
Сергій Пивоваров
Редактор:
Євген Спірін
Дата:
72 роки тому вийшов роман «1984» Джорджа Орвелла про суспільство тотального контролю і цензури. Ось пʼять технологічних передбачень автора, які стали реальністю

Кароліна Ускакович / «Бабель»

Восьмого червня 1949 року вийшов роман британського письменника, журналіста і публіциста Джорджа Орвелла «1984», який став класикою в жанрі антиутопії. У ньому описано майбутнє, в якому тоталітарна держава контролює людей за допомогою стеження і пропаганди, а технології існують тільки як інструмент цього контролю. Телеекрани, що стоять у кожному домі, постійно спостерігають за громадянами і навіть зчитують їхні емоції. Версифікатор, по суті штучний інтелект, створює твори мистецтва у відповідності до стандартів уряду. «Бабель» розповідає про те, які технологічні рішення з роману «1984» вже стали реальністю і нерідко використовуються зі схожими цілями сучасними урядами та корпораціями.

1. Тотальне стеження

У романі: Телеекрани — великі телевізори, що стоять в будинках і громадських місцях, які не можна вимкнути. Вони передають повідомлення уряду, і через них за громадянами спостерігає поліція думки. Телеекрани можуть ідентифікувати людей, помічати, коли змінюється їхній вираз обличчя або частішає їхнє серцебиття чи дихання.

У реальності: Камери спостереження з технологією розпізнавання облич і навіть емоцій вже стали реальністю. Наприклад у Китаї, за допомогою подібних технологій відстежують активістів і дисидентів, а також повністю контролюють мусульман-уйгурів. Відеокамери, які можуть вимірювати температуру тіла, а також розпізнавати обличчя, планували встановлювати і в Києві.

Також не варто забувати про компʼютери, смартфони, «розумні» телевізори, голосові помічники та інші гаджети, за допомогою яких можна відстежувати наші дії: дізнатися, де ми перебуваємо, що шукаємо в інтернеті, що і кому пишемо. Технологією розпізнавання облич користуються і соцмережі на кшталт Facebook, а стримінговий сервіс Spotify розробив технологію підбору музики за допомогою аналізу голосу і оточення користувачів.

Камери спостереження на Всесвітній конференції зі штучного інтелекту в Шанхаї, 29 серпня 2019 року.

Getty Images / Bloomberg / Contributor

2. Перетворення мови в текст

У романі: Головний герой роману Вінстон Сміт використовував на роботі пристрій під назвою мовопис. Він записував сказане і відображав у вигляді тексту на телеекрані.

У реальності: Сьогодні існує безліч додатків і служб транскрипції, які роблять те ж саме. Android і iOS вже інтегрували у свої системи функцію розпізнавання мови. Функція перетворення аудіо в текст зʼявилася і в Microsoft Word.

3. Штучний інтелект

У романі: Версифікатор — інструмент, який без участі людини створює музику і літературу відповідно до стандартів правлячої партії. По суті це штучний інтелект.

У реальності: В останні роки стали зʼявлятися твори, створені машинами. У 2017 році вийшов перший музичний альбом, записаний штучним інтелектом. У 2018 році нейромережа написала «роман» про свою подорож у стилі твору «В дорозі» Джека Керуака.

У 2020—2021 роках штучний інтелект «зняв» короткометражку, до якої самостійно написав сценарій, створив музику і підібрав акторів, створив трек для групи Nirvana на основі їхніх попередніх текстів, навчився малювати сюрреалістичні зображення, а малюнки нейромережі продають на аукціоні за мільйон доларів.

Штучний інтелект вже пробують застосовувати і в інших галузях. Наприклад, для написання статей в медіа або у сфері управління людським персоналом.

4. Тотальна цензура

У романі: Міністерство правди, де працював головний герой Вінстон Сміт. Тут змінюють фотографії, переписують публічні архіви, видаляють згадки про небажаних людей, поширюють дезінформацію про зростаючу економіку під керівництвом партії.

У реальності: Найяскравіший приклад — «Великий китайський фаєрвол», також відомий як проект «Золотий щит». Це система фільтрації вмісту інтернету в КНР, яка працює по всій країні з 2003 року. З її допомогою обмежується доступ до ряду іноземних сайтів, наприклад до Facebook. Китайські сайти не можуть посилатися і публікувати новини, взяті із зарубіжних новинних сайтів або ЗМІ, без спеціального схвалення. Вебсторінки фільтруються за ключовими словами, повʼязаними з державною безпекою, наприклад, якщо згадується небажана людина або подія.

Так у 2021 році китайська влада заборонила соцмережам і ЗМІ поширювати інформацію про те, що режисерка Хлої Чжао отримала «Оскар». А до річниці першого в світі локдауну через новий коронавірус в Ухані за допомогою жорсткої цензури в прямому сенсі «переписали» історію. Тепер головним героєм у боротьбі з пандемією став лідер Компартії Сі Цзіньпін. А з біографії Лі Веньляна — лікаря з Уханю, який помер від коронавірусу, — видалили згадку про те, що він одним із перших намагався підняти тривогу через нову хворобу, але його заарештували і винесли догану за поширення чуток.

Драма американської режисерки китайського походження Хлої Чжао «Земля кочівників» стала найкращим фільмом року за версією кінопремії «Оскар», а сама Чжао перемогла в номінації «Найкращий режисер», 26 квітня 2021 року.

ABC Photo Archives / Contributor / Getty Images

5. Текстові шаблони

У романі: Головний герой згадує про те, що «тепер майже ніхто не пише листів. А якщо треба з кимось звʼязатися — є листівки з надрукованими готовими фразами, і ти просто закреслюєш непотрібні».

У реальності: Сьогодні під такий опис цілком підпадають шаблонні SMS, а також підпис, яким ми користуємося в електронній пошті, роблячи просту компоновку, щоб вона відображалася в кінці кожного листа. Шаблонні повідомлення є і в соцмережах, схожу функцію тут можуть виконувати gif-зображення або стікери.

Технології можуть і приносити користь, наприклад з їхньою допомогою ви можете закинути донат «Бабелю».