Почитайте вісім наших лонгрідів на будь-який смак: про меморіал на Майдані, сварки в Міноборони, вундеркінда-мільярдера, український бомбардувальник, «Північний потік» і Леоніда Кучму. Підсумки-2025

Автор:
Гліб Гусєв
Редактор:
Катерина Коберник
Дата:

Анастасія Лисиця / «Бабель»

Дивуватися немає чому. Майже всі резонансні тексти «Бабеля» у 2025 році розповідають або про велику війну, або про те, як велика війна змінила українське суспільство. Не завжди ці зміни виглядають привабливо, але навіть найнеприємніші історії мають зрозумілий контекст: наша країна вчиться лікувати травми, постійно перебуваючи у травмуючих обставинах. Із сотень текстів, написаних нашими авторами, ми обрали вісім — найдовших, найрезонансніших, найцікавіших і таких, що залишають надію на майбутнє.

Найкраще розслідування «Бабеля» у 2025 році написали кореспондентка Оксана Коваленко і головна редакторка Катерина Коберник: вони розповідають про велику сварку всередині Міністерства оборони. У конфлікті зійшлися чотири сторони: особисто міністр, підпорядковані йому керівниця АОЗ Марина Безрукова і керівник ДОТ Арсен Жумаділов, а також керівник ГО «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін. Предметом конфлікту були закупівлі зброї, а сам він тривав понад рік і складався з десятка окремих епізодів. Щоб зробити цей матеріал, авторки поговорили з понад 20 людьми: нинішними й колишніми працівниками Міноборони, членами Громадської ради при МО, представниками антикорупційних ГО та людьми, обізнаними в тому, як працює світовий ринок зброї. Коберник і Коваленко розповідають про те, як у битві за вплив, повноваження й ефективність програли всі.

Колишня керівниця АОЗ Марина Безрукова.

Facebook

Кореспондентка Валерія Цуба розповідає про Палмера Лакі — найяскравішого промисловця американського оборонного сектора. В особистості Палмера Лакі поєдналися бунтарство, розум і підприємницький дух. В останні роки, коли Америка почала всерйоз готуватися до військового конфлікту з Китаєм, американські медіа все частіше називають його «залізною людиною» — як героя всесвіту Marvel, тільки в реальному житті. Біографія Палмера Лакі справді читається як авантюрний роман, у якому завзяття поєднується з неймовірною вдачею. Один з епізодів цього роману відбувається в Україні.

Палмер Лакі в офісі Anduril.

Getty Images / Відредаговано за допомогою ШІ / «Бабель»

Редактор Гліб Гусєв спробував дізнатися справжню біографію президента Леоніда Кучми — і зрозумів, що зробити це майже неможливо. Усім відомо, що Леонід Кучма вершив долі космічних проєктів, політичних партій і фінансово-промислових груп. Як саме він це робив — здебільшого невідомо чи забуто. Живі свідки його роботи розповідають про неї або надзвичайно скупо, або не розповідають зовсім. Після двох років збору матеріалу, розмов із людьми, які знали Леоніда Кучму особисто, десятків прочитаних мемуарів і сотень документів, судових справ, аналітичних довідок та інтерв’ю Гліб Гусєв докладно розповідає про «кучмівський» період на початку 1990-х років — час його прем’єрства і зародження першої когорти українських олігархів.

Прем’єр-міністр Леонід Кучма у Верховній Раді. 1993 рік.

Олександр Клименко

Кореспондентка Ганна Мамонова написала репортаж про народний меморіал героїв на Майдані Незалежності. Це місце на головній площі країни належить усім і нікому. Непомітно для перехожих і влади стихійний меморіал почав жити за правилами кладовища: тут ділять землю між підрозділами, бронюють кращі місця, викидають чужі портрети, щоб звільнити місце для своїх. Єдина наглядачка меморіалу — 52-річна волонтерка Наталія Климюк. Вона виполює траву, лагодить прапорці та портрети, а коли буревії, дощі та снігопади перетворюють меморіал на місиво, збирає прапорці в «коробки пам’яті». Це єдина людина, яка тримає все купи, поки КМДА стоїть осторонь. Репортаж про меморіал на Майдані — перший з трьох запланованих великих матеріалів на цю складну тему. У другому Ганна Мамонова розмовляє з експертом з меморіалізації Максимом Єлігулашвілі. Третій матеріал буде присвячений похованням на Аскольдовій могилі.

Волонтерка Наталія Климюк і кореспондентка «Бабеля» Ганна Мамонова.

Валентина Поліщук / «Бабель»

Оглядач Антон Семиженко переказав книжку німецьких розслідувачів про те, як Росія на гроші «Газпрому» купила сотні німецьких чиновників і цілу провінцію — усе заради того, щоб побудувати газогін «Північний потік». Цинізм героїв цієї історії вражає уяву, масштаби корупції — теж. Для України це історія з продовженням — у підриві «Північних потоків» Німеччина обвинувачує українців. А одного з них наступного року навіть планує судити — його історію і біографію вперше теж розказав «Бабель».

Володимир Путін і канцлер Германії Герхард Шредер.

Getty Images / «Бабель»

Головна редакторка Катерина Коберник і кореспондентка Оксана Коваленко розказали велику історію життя, служби й увʼязнення українського ветерана Сергія Кузнєцова. Осінь 2025 року він провів в італійській тюрмі поруч із терористами «Ісламської держави», аж поки 27 листопада його не екстрадували в Німеччину. Німецька влада вважає, що Кузнєцов керував групою українців, які у 2022 році підірвали російські «Північні потоки». Біографію Кузнєцова допомогли відтворити його близькі, друзі та бойові побратими. Про деталі справи розказали українські та німецькі адвокати Сергія. Життя і побут в італійській вʼязниці описав він сам. Зараз Сергій Кузнєцов чекає суду в Німеччині та сподівається на підтримку України. А ми й далі слідкуємо за справою.

Сергій Кузнєцов під конвоєм в Італії.

Getty Images / «Бабель»

Редактор Гліб Гусєв розповідає про групу діпстрайку, яка знищує стратегічні об’єкти глибоко в російському тилу. Вона входить до 14 полку Сил безпілотних систем, її операції майже повністю засекречені. Точно підрахувати збитки, яких вона завдала Росії, складно, але керівник групи з позивним «Горинич» оцінює їх у $3—5 мільярдів. Горинич — колишній бізнесмен та ентузіаст малої авіації. Бомбардувальник, із яким він працює, названий за його позивним. До жовтня 2025 року Горинич ніколи публічно не розповідав про свою роботу. Гліб Гусєв побував на підготовці та запуску його місії. Він розпитав Горинича про його цивільне та військове життя і розповідає про те, як його група зʼявилася — завдяки впертості, вірі й удачі.

Група Горинича на летовищі перед місією.

«Бабель»

Оглядач Сергій Пивоваров розповідає про Мюнхенський пакт, який став кульмінацією провальної західної дипломатії напередодні Другої світової війни. Лідери Великої Британії та Франції віддали Німеччині частину Чехословаччини, де проживали переважно етнічні німці, і тим самим розпалили апетит Адольфа Гітлера. Загальна канва цього сюжету відома, історичні аналогії — очевидні. Сергій Пивоваров зібрав ключові подробиці в роботах польських, британських та американських істориків. Робив це він у вільний від служби час. Сергій служить у 13 бригаді НГУ «Хартія», а його тексти з’являються на «Бабелі» не так часто, як би хотілося редакції. Але коли з’являються — регулярно б’ють рекорди з уваги читачів.

Лідери Британії, Франції, Німеччини та Італії на Мюнхенській конференції в 1938 році.

Getty Images / «Бабель»