Після суперечки в Білому домі французький президент і британський премʼєр мирять Зеленського з Трампом — а самі готують Європу до розриву зі США

«Наша зустріч у Вашингтоні, у Білому домі, в п’ятницю пройшла не так, як передбачалося», — так Володимир Зеленський описав те, що сталося у Вашингтоні майже тиждень тому. Українська делегація прилетіла туди, щоб підписати угоду про корисні копалини. Кілька тижнів Україна узгоджувала новий текст документа, щоб він був не настільки кабальним і мав хоч якісь вигоди. І весь цей час терпіла атаки від Трампа, який називав Зеленського диктатором і закликав провести вибори.

У Вашингтоні 28 лютого планували зустріч Зеленського і Трампа, спільний ланч та урочисту церемонію підписання угоди. Але перед зустріччю у Білому домі провели коротку пресконференцію для медіа. Трамп хвалився тим, як домовиться з Путіним завершити війну в Україні, і дратувався від запитань журналістів про можливі проблеми угод із Росією. Захистити президента вирішив віцепрезидент Джей Ді Венс. Він розкритував те, як Джо Байден вів справи із Росією, і наголосив, що Трамп обрав шлях дипломатії. У цей момент у розмову втрутився Зеленський. Він нагадав, що Путін регулярно з 2014 року порушує всі домовленості, тому ні про яку дипломатію йтися не може. У відповідь Венс і Трамп почали критикувати Зеленського — звідси заяви про недостатню «вдячність», про «відсутність карт», проблеми з мобілізацією в Україні, про пропаганда-тури і неповагу до США. Завершилася пресконференція тим, що Трамп назвав суперечку «чудовою для телебачення». На цьому візит української делегації завершився. Угоду не підписали, а команда Трампа попросила Зеленського покинути Білий дім.

У Європі за цим візитом стежили в режимі реального часу — і були розчаровані тим, як Зеленський поводився з Трампом. До цього в Білий дім їздили президент Франції Емманюель Макрон і британський прем’єр Кір Стармер. Вони теж мали змогу посперечатися з Трампом перед телекамерами, та зрештою їхні візити завершилися успішно. Майже одразу вони вдвох взяли Зеленського під свою опіку, щоб налагодити відносини між Україною і США. Стармер запропонував Зеленському зразу повернутися до Білого дому, але обидві сторони відхилили цю пропозицію, щоб всі охолонули.

Це був початок пʼятиденних порад і пропозицій для Зеленського від Стармера і Макрона. Вони наполягали, що він має змінити свій підхід і ставлення до Трампа. Особисто для Стармера це стало важким випробуванням: як залишатися одночасно послом США в Європі й головним союзником України.

Увечері 3 березня Трамп зателефонував Стармеру, щоб попередити його про своє рішення — США припиняють всю військову допомогу Україні. Тепер британський премʼєр сконцентрувався на трьох головних проблемах: переконати Трампа, що з Україною все ще можна підписати угоду, вмовити Зеленського вибачитися та зберегти коаліцію і єдність серед європейських союзників.

Британські посадовці 4 березня майже цілий день спілкувалися з представниками США «на різних рівнях», щоб підготувати підґрунтя для примирення із Зеленським. У Білому домі думки розділилися: державний секретар Марко Рубіо і радник з нацбезпеки Майк Волтц виступали за відновлення діалогу, тоді як переговірник із Росією і спецпосланник Трампа на Близькому Сході Стів Віткофф і міністр оборони Піт Хегсет вважали, що Україну, як і Європу, треба лишити осторонь.

Спілкуватися з європейськими союзниками доручили британському міністру закордонних справ Девіду Леммі. Він навіть перервав прийом у міністра закордонних справ Індії, щоб взяти участь в конференції з колегами із Франції, Німеччини, Польщі, Іспанії та Італії.

Наостанок Макрон і Стармер працювали з командою Зеленського над вибаченнями перед Трампом. Вони наполягали, щоб він підтримав мирні ініціативи Трампа й угоду про корисні копалини. Результатом цих розмов став пост Зеленського в Х. Він заявив, що Україна прагне до миру, запропонував свій варіант перемир’я

, подякував Трампу за передачу Javelin і визнав, що зустріч у Білому домі пішла не за планом і «настав час зробити все правильно». Наприклад, підписати угоду про корисні копалини.

Британські дипломати оцінили цей пост із вибаченнями без слова «вибачте» як важливу, але недостатню умову для відновлення діалогу з Трампом. Зеленський же потім написав про розмову зі Стармером, в якій подякував за «поради та підтримку в цей складний час».

Ці зусилля не були марними — вже за кілька годин у промові до Конгресу США Трамп заявив, що отримав «важливого листа» від Зеленського. У ньому йшлося, що Україна готова сісти за стіл перемовин і підписати угоду про корисні копалини. Та для відновлення допомоги цього було недостатньо. Радник президента США з нацбезпеки Майк Волтц назвав заяву Зеленського «позитивним першим кроком», але для відновлення допомоги Україні треба «організувати мирні переговори та вжити заходів, що зміцнять довіру».

Макрон і Стармер намагаються помирити Зеленського з Трампом і водночас готуються до безпекового розриву Європи та США. Після суперечки в Білому домі майже всі європейські лідери одностайно підтримали Зеленського, а вже наступного дня в Лондоні вони зібралися на саміт, щоб обговорити, як далі підтримувати Україну та безпеку в Європі без США. Так зʼявилася «коаліція рішучих». Лідери Європи та Канади домовились зберегти військову допомогу Україні та посилювати економічний тиск на Росію, а також наголосили, що будь-який мир в Україні має гарантувати її суверенітет і безпеку.

Європейські країни вже готуються витрачати гроші на оборону. Кір Стармер заявив, що Британія до 2027 року планує збільшити витрати до 2,5% ВВП. Керівництво Євросоюзу підготувало великий план на €800 мільярдів на переозброєння Європи. Для цього ЄС зніме обмеження на державні видатки, якщо вони підуть на оборону, і створить додатковий інвестиційний фонд. А президент Франції Макрон записав звернення до народу, де закликав протистояти капітуляції України, а також визнав, що Росія на роки вперед стала загрозою для Європи, чия доля не має вирішуватися у Вашингтоні чи Москві. Франція навіть готова замінити американську «ядерну парасольку» над Європою.

Найбільша економіка Європи — Німеччина — теж готова включитися в цей процес. Хоча коаліційні перемовини ще тривають, майбутній канцлер Фрідріх Мерц уже представив план на €500 мільярдів, щоб збільшити витрати на оборону та інфраструктуру. Для цього німці навіть готуються внести зміни до Конституції, яка обмежує дефіцит бюджету — Мерц хоче, щоб це не стосувалося видатків на оборону. Бо для захисту свободи та миру він готовий зробити «все, що потрібно».