Перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв уперше відреагував на ситуацію в країні та обговорив її із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком.
За даними пресслужби, увечері 7 січня Лукашенко провів телефонну розмову з Назарбаєвим, у ході якої «співрозмовники детально обговорили стан справ у Казахстані».
Водночас Міноборони Білорусі повідомляє, що їхній «військовий контингент, який входить до складу «миротворчих сил» ОДКБ, у повному складі прибув до Казахстану і розпочав виконання поставлених завдань».
Зазначимо, що саме Лукашенко та Назарбаєв на пострадянському просторі найдовше «затрималися» на посаді президента. Протягом майже 30 років Назарбаєв був незмінним лідером Казахстану і тільки у 2019 році пішов з посади, очоливши Раду безпеки країни. Наразі достеменно невідомо, де перебуває політик, оскільки місцеві ЗМІ повідомляли, що він, імовірно, виїхав з країни.
Хоча його речник Айдос Укібай зазначає, що Назарбаєв перебуває у столиці, де «проводить низку консультативних зустрічей».
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв на тлі масових протестів заявив, що очолить Радбез замість Назарбаєва. Це було однією із вимог протестувальників.
Тим часом протести та демонстрації у містах країни тривають, а столицю оточили військові. Техніку ввели в Усть-Каменогорськ, Шимкент та інші міста. В Алмати силовики і армія досі ведуть «зачистку» від демонстрантів і, як каже влада, «бойовиків». Неспокійна ситуація поки лише в Алмати. Аеропорт міста закрили до 9 січня.
Tengrinews.kz із посиланням на МВС Казахстану передає, що по країні затримано понад 4 266 осіб, серед них іноземні громадяни.
Читайте також:
- У Казахстані хочуть змінити режим. В Алмати спалили адміністрацію та захопили аеропорт, а в регіоні повалили памʼятник Назарбаєву: хроніка протестів 5 січня
- У Казахстані четвертий день протести, звалили памʼятник Назарбаєву, а в столиці ввели комендантську годину. Це казахський Майдан? Кремлю це вигідно чи ні? А що Захід? Відповідаємо на головні запитання
- У Казахстані 2 січня почалися масштабні протести проти підвищення вартості палива, але вже через день вони переросли у повстання проти правлячого режиму. Протестувальники вийшли на вулиці з вимогою відставки всього уряду, включно з фактичним лідером Нурсултаном Назарбаєвим і президентом Касим-Жомартом Токаєвим.
- 4 січня по всій країні почалися зіткнення із силовиками, спроби захоплення адмінбудівель і мародерства. Президент Казахстану назвав протестувальників «терористами» і запросив на допомогу війська країн ОДКБ. Казахстанські силовики й армія застосували зброю проти мітингарів, а в Алмати із 6 січня почалася «зачистка».
- Прокуратура Казахстану порушила справи про масові заворушення і тероризм, а президент Токаєв наказав відкривати вогонь по протестувальниках без попередження.
- Станом на 7 січня офіційно, за даними МВС, у протестах загинули 18 силовиків і 26 протестувальників. ЗМІ повідомляють про тисячі поранених і понад 30 загиблих демонстрантів, але точних даних досі немає.