Перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв уперше відреагував на ситуацію в країні та обговорив її із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком.
За даними пресслужби, увечері 7 січня Лукашенко провів телефонну розмову з Назарбаєвим, у ході якої «співрозмовники детально обговорили стан справ у Казахстані».
Водночас Міноборони Білорусі повідомляє, що їхній «військовий контингент, який входить до складу «миротворчих сил» ОДКБ,
Зазначимо, що саме Лукашенко та Назарбаєв на пострадянському просторі найдовше «затрималися» на посаді президента. Протягом майже 30 років Назарбаєв був незмінним лідером Казахстану і тільки у 2019 році пішов з посади, очоливши Раду безпеки країни. Наразі достеменно невідомо, де перебуває політик, оскільки місцеві ЗМІ повідомляли, що він, імовірно, виїхав з країни.
Хоча його речник Айдос Укібай зазначає, що Назарбаєв перебуває у столиці, де «проводить низку консультативних зустрічей».
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв на тлі масових протестів заявив, що очолить Радбез замість Назарбаєва. Це було однією із вимог протестувальників.
Тим часом протести та демонстрації у містах країни тривають, а столицю оточили військові. Техніку ввели в Усть-Каменогорськ, Шимкент та інші міста. В Алмати силовики і армія досі ведуть «зачистку» від демонстрантів і, як каже влада, «бойовиків». Неспокійна ситуація поки лише в Алмати. Аеропорт міста закрили до 9 січня.
Tengrinews.kz із посиланням на МВС Казахстану передає, що по країні затримано понад 4 266 осіб, серед них іноземні громадяни.
Читайте також:
- У Казахстані хочуть змінити режим. В Алмати спалили адміністрацію та захопили аеропорт, а в регіоні повалили памʼятник Назарбаєву: хроніка протестів 5 січня
- У Казахстані четвертий день протести, звалили памʼятник Назарбаєву, а в столиці ввели комендантську годину. Це казахський Майдан? Кремлю це вигідно чи ні? А що Захід? Відповідаємо на головні запитання
- У Казахстані 2 січня почалися масштабні протести проти підвищення вартості палива, але вже через день вони переросли у повстання проти правлячого режиму. Протестувальники вийшли на вулиці з вимогою відставки всього уряду, включно з фактичним лідером Нурсултаном Назарбаєвим і президентом Касим-Жомартом Токаєвим.
- 4 січня по всій країні почалися зіткнення із силовиками, спроби захоплення адмінбудівель і мародерства. Президент Казахстану назвав протестувальників «терористами» і запросив на допомогу війська країн ОДКБ. Казахстанські силовики й армія застосували зброю проти мітингарів, а в Алмати із 6 січня почалася «зачистка».
- Прокуратура Казахстану порушила справи про масові заворушення і тероризм, а президент Токаєв наказав відкривати вогонь по протестувальниках без попередження.
- Станом на 7 січня офіційно, за даними МВС, у протестах загинули 18 силовиків і 26 протестувальників. ЗМІ повідомляють про тисячі поранених і понад 30 загиблих демонстрантів, але точних даних досі немає.